УП 12-1з (1) / Фінанси Заоч. (ІІ Частина) УП та ЕП. 2011

6.

Страхування

будується

на

таких

принципах:

1)Страховий інтерес, суброгація, франшиза, сумлінність сторін.

2)Часткове покриття збитку.

3)Непропорційна відповідальність.

4)Обов'язковість настання страхової події.

7. В яких формах виникли перші страхові організації?

1)	Товариства взаємного страхування.
2)	Приватні товариства.
3)	Акціонерні страхові товариства.
4)	Державні страхові організації.
8.	Категорію "страхового захисту" характеризують такі ознаки:
1)	Випадковий характер настання страхової події.
2)	Можливість визначення страхової події за часом і в просторі.

3)Вираження збитку в грошовій і натуральній формах і необхідність запобігання та відшкодування збитків.

4)Всі відповіді правильні.

9. Що розуміють під страховим ринком?

1)Інструмент перерозподілу грошових коштів між суб'єктами господарювання.

2)Сферу обігу цінних паперів.

3)Особливу сферу грошових економічних відносин, де об'єктом купівлі-

продажу	виступає	специфічний	товар	—	страхова	послуга.
4) Механізм забезпечення попиту і пропозиції на фінансові ресурси.

Визначте, правильні (п) чи неправильні (н) твердження

1.Страхова сума — сума, на яку фактично застраховане рухоме або нерухоме майно, життя чи здоров‘я людей.

2.Страхове забезпечення — відношення страхової суми до вартісної оцінки об‘єкта страхування.

3.Страховик — фізична або юридична особа, котра страхує своє майно чи укладає зі страховою організацією договір особистого страхування та сплачує страхові внески до страхового фонду.

4.Страхувальник — юридична особа — страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов‘язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування.

5.Страхування індивідуальне — галузь страхування, в якій об‘єктом страхових відносин є життя та здоров‘я громадян.

Бібліографічний список до теми

[7, 8, 9, 11, 17, 20, 21, 22, 24, 25, 31, 32, 33, 34, 35, 46, 50]

31

Змістовий модуль 5. Міжнародні фінанси

Тема 10. Міжнародні фінанси

Мета: визначити сутність і призначення міжнародних фінансів, засвоїти особливості діяльності міжнародного фінансового ринку, функції міжнародних фінансових організації

План вивчення теми

1.Суть і призначення міжнародних фінансів.

2.Міжнародний фінансовий ринок.

3.Валютні ринки, поняття і види.

4.Міжнародні фінансові організації та інституції.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При самостійному вивчення питань плану, студенти повинні звернути увагу на те , що міжнародні фінанси – це сукупність обмінноперерозподільчих стосунків які виникають у зв'язку з рухом вартості між окремими країнами і в процесі формування і використання на світовому і регіональному рівнях централізованих грошових фондів.

Міжнародний фінансовий ринок – це ринок вільних придатних для інвестування за межами країни свого формування і походження грошових ресурсів, міграція яких знаходиться під дією попиту і пропозиції, існуючих в окремих країнах і регіонах а також під контролем держав і міжнародних валютно-фінансових центрів. Ця міграція здійснюється вже більше двох століть у формі експорту і імпорту капіталу з країни в країну.

Міжнародні фінанси в широкому розумінні – це усі міжнародні грошові потоки.

У міжнародних фінансах зазвичай виділяють міжнародні фінансові відносини і фінанси міжнародних організацій і міжнародні фінансових установ.

Міжнародні фінансові відносини мають місце у взаєминах:

–суб'єктів господарювання різних країн;

–держав з юридичними і фізичними особами інших країн;

–держави з урядами інших країн і міжнародними організаціями;

–держави і суб'єктів господарювання з міжнародними фінансовими установами.

Світові фінанси охоплюють сферу діяльності як держави в цілому, так і підприємства зокрема. Вони характеризують рух цінностей з однієї країни в іншу. При міжнародних розрахунках вирішальну роль відіграє співвідношення валют.

32

Фінанси міжнародних корпорацій являють собою частину міжнародних відносин, що обумовлюють частку капіталу міжнародної корпорації, розміщеної на території країни.

В основі вивчення фінансових механізмів валютних відносин лежить міжнародний досвід проведення валютних операцій. Туї важливо усвідомити, що будь-яка міжнародна комерційна справа підвладна ризику несприятливої зміни валютного курсу, унаслідок чого компанія може зазнати збитків.

До організацій, що мають всесвітнє значення, відносяться, насамперед, МВФ (Міжнародний Валютний Фонд) і група Всесвітнього банку.

Ключові терміни і поняття

валюта	валютні ринки
валютна система	хеджування
котирування	валютні свопи
транснаціональні компанії	міжнародні портфельні інвестори
міжнародні фінансові інститути	світова банківська система

Питання для самоконтролю

1.Яка сфера діяльності світових фінансів?

2.Які вимоги до продажу частини валюти підприємством і чим обумовлені ці вимоги?

3.Що таке курс обміну валют? Що є індикатором обмінного курсу при проведенні комерційних справ?

4.Як Ви розумієте зміст операції хеджування? Наведіть приклад операції хеджування.

5.Які послуги надає Українська Міжбанківська Валютна Біржа.

6.Які мета і причини створення міжнародних фінансових інститутів?

Тестові завдання

1. Яка валюта називається конвертованою?

1) Валюта, яка має постійний офіційний курс.

2) Валюта, яка вільно обмінюється на гроші інших країн.

3)Валюта, яка діє на території групи країн.

4)Грошова одиниця, яку можна обміняти на іноземну валюту при виїзді за кордон.

2. Що таке "валютні блоки"?

1) У групування держав, у яких здійснюється певна координація валютної політики.

33

2)Угрупування держав, у яких валюта країн-учасниць прив'язується до валюти країни-гегемона.

3)Національні і міжнародні банки, через які здійснюється купівля, продаж і обмін валюти.

4)Угрупування держав, що здійснюють колективну валютну інтервенцію.

3. Що таке "ринок євродоларів"?

1) Організації — кредитори європейської промисловості в доларах США. 2) Європейський валютний банк та його операції в доларах США.

3)Ринок обміну валюти США в Європі.

4)Операції кредитно-фінансових закладів європейських країн у доларах США.

4.	У	чому	полягає	унікальність	американського	долара?
1)	Доларова валюта визначає економічну і політичну могутність США.
2)	Маючи доларову готівку, можна подорожувати по всьому світу.

3)Дві третини всіх міжнародних фінансових операцій здійснюється в доларах США.

4)Долар США є основною світовою резервною валютою.

5. Назвіть найбільший світовий ринок золота:

1)Цюріхський.

2)Паризький.

3)Лондонський.

4)Токійський.

6. Назвіть найбільший регіональний валютний ринок:

1)Південноамериканський.

2)Європейський.

3)Азіатський.

3) Тихоокеанський.

7. Система СВІФТ це:

1)Електронна система міжбанківських розрахунків.

2)Система довгострокових міжбанківських операцій.

3)Готівкові міжбанківські операції.

4)Система кореспондентських відносин банків.

8. Які основні форми міжнародних розрахунків?

1)Вексель, чек, готівка.

2)Банківський переказ, інкасо, акредитив, розрахунки за відкритими рахунками, вексель, чек.

3)Документарний акредитив.

4)Поштовий переказ.

34

9. Що означає "валютний арбітраж"?

1)Розрахункові операції в міжнародній торгівлі.

2)Розрахунки між підприємствами.

3)Міжбанківські операції.

4)Валютні операції, що проводяться з метою конверсії і отримання зиску.

Визначте, правильні (п) чи неправильні (н) твердження

Міжнародні фінансові інституції — надбудова над сукупністю національних фінансових систем, характеризують зародження єдиної фінансової системи світового співробітництва і виконують в основному функції надання фінансової допомоги у формі кредитів тим країнам, що її потребують.

Міжнародний фінансовий ринок — акумуляція вільних фінансових ресурсів у деяких країнах для забезпечення між ними їх перерозподілу з метою забезпечення сталого економічного розвитку світового господарства й одержання від цих операцій певного доходу.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) — провідна світова фінансова інституція. Заснований у 1954 р., а почав функціонувати у 1957 р.

Тариф — митний перелік товарів, з яких стягують мито, із зазначенням ставок мита на одиницю товару.

Ф‘ючерсний контракт — угода, що засвідчує зобов‘язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на певних умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов‘язань сторонами контракту.

Бібліографічний список до теми

[7, 8, 9, 11, 17, 19, 21, 22, 24, 25, 28, 31, 33, 34, 35, 46, 48]

35

3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Модуль ІІІ

Змістовий модуль 3. Фінанси підприємств Семінарське заняття № 1

Тема 6. Фінанси суб‘єктів господарювання

Мета роботи: закріплення теоретичних знань щодо сутності і функцій фінансів підприємств та їх ресурсів.

План заняття

1.Сутність та функції фінансів підприємств.

2.Фінансові ресурси підприємств, їх склад і характеристика.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При розгляді першого питання, студенти повинні з‘ясувати, що фінанси суб'єктів господарювання – це економічні відносини, що пов'язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів на мікроекономічному рівні в процесі відтворення.

Фінансовими є грошові відносини:

1)між засновниками підприємства у процесі формування статутного капіталу, що є першоджерелом створення виробничих фондів, придбання нематеріальних активів;

2)між суб'єктами господарювання під час розрахунків з постачальниками і покупцями, надання комерційних кредитів, здійснення інвестиційної діяльності, організації спільних виробництв, розрахунків за штрафами, оренді і лізингу. Від ефективної організації цих відносин значною мірою залежить кінцевий фінансовий результат комерційної діяльності;

3)між підприємством і його підрозділами (філіями, відділеннями, цехами)

зприводу фінансування витрат, розподілу і використання прибутку, оборотних коштів. Ця група відносин впливає на організацію і ритмічність виробництва;

4)між підприємством і його працівниками - у процесі розподілу і використання доходів, випуску і розміщення акцій та облігацій підприємства, виплати процентів за облігаціями і дивідендів за акціями, утримання штрафів і компенсацій за спричинений матеріальний збиток. Від організації цих відносин залежить ефективність використання трудових ресурсів;

5)між підприємством та інституціями фінансового ринку: розміщення власних цінних паперів та інвестування тимчасово вільних коштів. Від того,

36

наскільки ефективною є організація цих відносин, залежать можливості залучення додаткових джерел фінансування підприємницької діяльності;

6)між підприємством і галузевими та корпоративними органами (всередині фінансово-промислових груп, холдінгів, корпорацій, спілок, асоціацій, концернів, галузевих міністерств і відомств), куди входить підприємство. Фінансові відносини виникають під час формування, розподілу і використання централізованих цільових фондів і резервів, фінансування цільових галузевих програм, проведенні маркетингових досліджень, науково-дослідних робіт, проведення виставок, надання фінансової допомоги на поворотній основі для здійснення інвестиційних проектів і поповнення оборотних коштів. Ця група фінансових відносин пов'язана, як правило, із внутрішньогалузевим (внутрішньо корпоративним) перерозподілом грошових коштів і спрямована на підтримання та розвиток підприємств;

7)між підприємством і фінансовою системою держави - під час сплати податків й інших платежів до бюджету, формування державних цільових фондів, надання підприємствам податкових пільг, застосування штрафних санкцій, фінансуванні з бюджету, надходженні коштів із цільових державних фондів;

8)між підприємством і банківською системою - у разі відкриття та ведення рахунків, зберігання коштів на депозитах, отримання і погашення кредитів, отримання і сплати відсотків, купівлі і продажу валюти, надання інших банківських послуг;

9)між підприємством і страховими компаніями - під час страхування майна, окремих категорій працівників, комерційних і підприємницьких ризиків;

10)між підприємством та інвестиційними інституціями - під час розміщення інвестицій, приватизації тощо.

Як економічна категорія фінанси господарських суб'єктів проявляються та виражають свою сутність через такі функції:

–формування, розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками, іншими суб'єктами господарювання;

–контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення.

При розгляді другого питання, слід звернути увагу, що фінансові ресурси підприємства – це грошові доходи і надходження, які перебувають у розпорядженні суб'єкта господарювання та необхідні для виконання ним фінансових зобов'язань, здійснення витрат з розширеного відтворення і економічного стимулювання працівників.

Фінансові ресурси підприємства формуються за рахунок власних і прирівняних до них коштів, а також позикових коштів.

Кошти, спрямовані в основні та оборотні засоби при формуванні статутного капіталу, являють собою початкові фінансові ресурси підприємства. Статутний капітал (фонд) – це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначених чинним законодавством, фінансові ресурси у вигляді коштів або

37

вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на правах власності.

За напрямками надходження фінансові ресурси поділяють на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні фінансові ресурси – це додаткові власні та позикові кошти, одержані через фінансовий ринок (розміщення власних акцій та облігацій), від кредитно-банківської системи (отримання кредитів) та інших кредиторів (отримання авансів замовників, товарних кредитів від постачальників).

Внутрішні фінансові ресурси – це нерозподілений прибуток,

амортизаційні відрахування та кредиторська заборгованість, що постійно перебуває на балансі підприємства (стійкі пасиви).

Фінанси безпосередньо не беруть участі у технологічному процесі виробництва, але за їх допомогою здійснюється вартісна оцінка цього процесу: нараховується амортизація, формується фонд оплати праці, оцінюється розмір витрат обігових коштів, визначаються відрахування до централізованих фондів цільового призначення, інші витрати відповідно до чинного законодавства.

Первісне формування фінансових ресурсів відбувається під час створення господарських суб'єктів. У процесі своєї діяльності підприємство може додатково залучати фінансові ресурси через випуск і розміщення акцій і облігацій, з бюджету чи державних фондів цільового призначення, з централізованих корпоративних фондів, через отримання страхового відшкодування за умови настання відповідного страхового випадку.

Залучені фінансові ресурси за характером використання подібні власним, оскільки після їх надходження вони переходять у розпорядження підприємства. Разом з тим існують певні обмеження у їх використанні, адже такі кошти мають здебільшого цільовий характер.

Бюджетні асигнування можуть надаватися підприємствам (як правило, державним) у таких формах:

–бюджетні інвестиції;

–державні дотації;

–державні субсидії.

До позикових фінансових ресурсів відносять:

1)банківський кредит;

2)бюджетний кредит;

3)комерційний кредит.

Питання для обговорення

1.У чому полягає сутність фінансів господарських суб'єктів?

2.Які функції фінансів підприємств?

3.Які фактори впливають на розмір доходу підприємства?

4.Як розподіляється дохід підприємства?

5.Що являють собою фінансові ресурси підприємства?

38

6.Охарактеризуйте групи фінансових відносин, що стосуються фінансів підприємств.

7.Сутність і функції фінансів підприємств, особливості їх організації на підприємствах різних форм власності.

8.Сутність фінансової роботи на підприємствах.

9.Охарактеризуйте фінансову діяльність підприємства.

10.Охарактеризувати порядок формування і використання прибутку.

11.Який склад власних і залучених фінансових ресурсів?

12.У чому особливості фінансів некомерційних установ і організацій?

Бібліографічний список до семінарського заняття

[1, 2, 3, 5, 7, 20, 21, 23, 24, 26, 31, 32, 35, 36, 38]

39

4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Індивідуальна робота з дисципліни «Фінанси» передбачає написання реферату або виконання науково-дослідної роботи.

Реферат повинен складатися з вступу (актуальність теми, база дослідження), основного змісту теми, висновку і пропозиції, списку використаної літератури, додатків.

Індивідуальне науково-дослідне завдання повинно включати: вступ, теоретичні, методичні підходи до рішення завдання, основний зміст дослідження з відповідними розрахунками, висновки та пропозиції, список використаних джерел.

Індивідуальні завдання (ІЗ) з дисципліни «Фінанси» виконується самостійно кожним студентом. ІЗ охоплює основні теми дисципліни. Метою виконання ІЗ є оволодіння навичками пошуку інформації, викладення та узагальнення проведеного дослідження по темі.

При виконанні та оформленні ІЗ студент може використовувати комп‘ютерну техніку, мережу Інтернет. Завдання студентам видається на початку вивчення дисципліни та подається викладачу не пізніше ніж за 2 тижні до семестрового контролю.

Індивідуальне завдання з дисципліни «Фінанси» виконується студентами самостійо в терміни, встановлені графіком і відповідно до вибраного варіанту. Варіант роботи вибирається за списком студентів. Порядковий номер у списку групи відповідає варіанту студента.

Робота виконується на основі вивчення нормативних правових актів, спеціальної літератури, а також матеріалів, що публікуються в періодичній пресі.

Індивідуальне завдання виконується з урахуванням наступних вимог до оформлення. Всі листи повинні бути пронумеровані. На титульному аркуші слід вказати назву академії, нижче – назва кафедри, потім – назва дисципліни, тему індивідуальної роботи. Праворуч, нижче вказується виконавець роботи, прізвище, ім'я, по батькові студента, факультет, спеціальність, курс. Після титульного аркуша вкладається чистий аркуш для рецензії викладача. На наступному листі індивідуальної роботи наводиться план роботи із зазначенням відповідних сторінок. В кінці роботи ставляться підпис і дата. Обсяг індивідуального завдання повинен становити 15-20 сторінок. Текст повинен мати поля з 4-х боків аркуша: верхнє, ліве і нижнє не менш 20 мм, а праве – не менш 10 мм. Текст на комп‘ютері набирається в редакторі Word, шрифт тексту Times New Roman, розмір шрифту 14, міжрядковий інтервал 1,5 або написаний від руки з висотою літер і цифр не менш ніж 2,5 мм.Студенти представляють роботу на кафедру не пізніше ніж за 10 днів до початку сесії разом із контрольною роботою.

В п‘ятому семестрі студенти виконують друге індивідуальне завдання.

40