- •Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти інформаційних систем в управлінні
- •1.1. Поняття про інформаційні системи
- •1.2. Фактори, що обумовлюють впровадження інформаційних систем
- •1.3. Історичні етапи розвитку інформаційних систем.
- •Розділ 2. Ефективність використання управлінських інформаційних систем
- •2.1. Сучасний стан розвитку інформаційних систем.
- •2.2. Гальмуючі фактори впровадження інформаційних систем.
- •2.3. Аналіз причин неефективної роботи інформаційних систем.
- •Розділ 3. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності
- •3.1. Роль інформаційного забезпечення бізнесу
- •3.2. Особливості управлінських інформаційних систем
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Розділ 3. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності
3.1. Роль інформаційного забезпечення бізнесу
Ринкова економіка не може існувати без розвинутої інформаційної інфраструктури, без інформатизації бізнесу. Жорсткі й мінливі вимоги ринку ставлять перед менеджерами високі вимоги, тому що саме вони ухвалюють і організовують реалізацію ухвалених рішень, несуть відповідальність за успіх свого підприємства. Важливу роль відіграють і такі фактори, як інформація та комунікації.
Усвідомлення ролі інформації в управлінській діяльності невід'ємне від з'ясування ролі інформації в розвитку економіки та суспільства в цілому. В історії розвитку людства виділяють дві епохи розвитку процесів інформаційного уречевлення знань: доіндустріальну та індустріальну. Якщо феномен першої інформаційної революції пов'язаний з появою друкарського верстата, то другий — із появою в середині XX ст. ЕОМ як підсилювача інтелектуальних можливостей людини. Джерелом інформатизації є знання.
Однією з причин невдалого розповсюдження АСУ в нашій країні до початку 90-х років було, зокрема, недостатнє з'ясування того факту, що в соціально-економічних системах проблема полягає не стільки в автоматизації (приклад із "Дженерал моторз"), яка сприймалася як полегшення праці, скільки в розширенні можливостей пізнання законів і процесів функціонування організаційно-виробничих систем за рахунок усунення невизначеностей у процесі вироблення управлінських рішень та оцінювання наслідків виконання їх.
Проблемам інформатизації в Україні приділяється значна увага. Так, відповідно до Указу Президента України "Про державну політику інформатизації України" (травень 1993 р.) розроблено Концепцію державної політики інформатизації й Основні напрями Національної програми інформатизації.
У Концепції інформатизація трактується як процес оволодіння суспільством сучасними засобами інформатики й системного аналізу. Основні напрями Національної програми інформатизації України включають 12 розділів, б із яких відбивають галузеву структуру управління народним господарством, інші — напрями роботи в сфері формування інфраструктури інформатизації, фундаментальних досліджень і розробок, управління і правового забезпечення інформатизації, підготовки кадрів і міжнародного співробітництва.
У науковій літературі є різні концепції інформації. Сучасні розробки з теорії інформації належать таким відомим ученим, як Н. Віннер, А. Колмогоров, К. Шеннон, В. Глушков, Р. Абдєєв та ін. На думку деяких дослідників цієї проблеми, закони організації та розвитку соціально-економічних систем зумовлені законами інформації. Аналіз таких понять, як порядок, хаос, організація, стихійність, управління, самоорганізація доцільно здійснювати з позицій виявлення специфіки їхніх взаємозв'язків і взаємодії, контролю з боку людини. Мірою будь-яких змін в організаційно-виробничій системі — виникнення нової структурно-функціональної впорядкованості чи наростання структурно-функціональної хаотичності — є інформація[12, c. 186-187].
Отже, хаос в організаційно-виробничій системі не може виникнути сам по собі, стихійно. Хаос — це завжди інформаційно-зумовлений і керований процес, результат відповідного цілеспрямованого впливу, результат докладання конкретних зусиль, дій для досягнення конкретної мети. Той чи інший тип процесу переходу від порядку до хаосу — процес завжди програмований і керований. Протікання яких-небудь доцільних процесів у тій або іншій фірмі завжди зумовлене участю в них відповідних суб'єктів управління.
Інформаційна взаємодія або функціональне буття інформації робить різні економічні явища якісно однорідними й порівняльними одного з одним. Разом з тим усі зовнішні форми вираження й кількісні співвідношення, притаманні різним економічним явищам, процесам, можна розкласти на інформаційні складові та виразити в єдиних універсальних одиницях інформації.
Економічна діяльність, і особливо її складова — управлінська діяльність, за своєю сутністю ґрунтується на певній інформації, яка в свою чергу створює додаткову інформацію, тобто в кінцевому підсумку це інформаційна діяльність щодо середовища існування.
Фактори та результати економічної діяльності людей: товари, послуги, нові технології, методи організації праці й виробництва, нові підготовлені фахівці — являють собою певне (уречевлене або персоніфіковане) наукове знання, тобто певним чином перероблену, зафіксовану й закодовану в продуктивних силах суспільства інформацію. Усі продукти людської діяльності є носіями втіленої в них інформації в процесі їхнього безпосереднього створення.
Зростання ролі й масштабу різноманітної інформації в розвитку суспільства, з погляду визначення витрат на створення матеріального і нематеріального багатства суспільства, та поява нових можливостей більш ефективного використання наявних ресурсів за допомогою інформації приводять до висновку, що субстанцією економічних явищ є інформація, а праця — лише механізм уречевлення інформації, яка відбиває пізнання матеріального світу в бажані форми об'єктів, процесів, явищ тощо.
Інформаційна характеристика результатів людської діяльності не викликає сумнівів. Так, здійснюючи процес відтворення громадського життя, люди вступають у певні зв'язки і відносини. Останні мають інформаційну природу, тобто змістом усіх відносин між людьми в процесі відтворення є інформаційна взаємодія. Навіть виникнення й існування людського суспільства зумовлене існуванням самої можливості інформаційного обміну між його окремими членами.
Предметним носієм певним чином закодованої інформації є процес праці, виробництва. Особлива доцільна форма витрат робочої сили враховується певним способом. Витрати праці на виробництво товару враховуються і в інформаційному змісті як конкретна якість та кількість витраченої праці, втіленої в конкретному робочому часі. Уречевлені інформаційні витрати праці на виробництво товару — певним чином закодована інформація — набувають доцільної економічної форми вираження — вартості й ціни. У ціну товару в інформаційному змісті включаються не тільки сукупні витрати праці, а й їхня структура, що відбивається у відповідних статтях витрат виробництва продукції (калькуляції собівартості)[2, c. 129-131].
Наявність закодованої інформації в товарі, продукті очевидна. Так, новинка завжди привертає увагу потребою одержання інформації про неї з погляду як її характеристик, так і процесу її створення. Промислове шпигунство виникло й існує саме з метою одержання інформації про нові технології, продукти тощо, тобто з метою декодування оречевленої в них інформації.
Увесь відтворювальний процес виробництва товару від задуму (ідеї) до кінцевого матеріального втілення його протікає під контролем людини, а тому має доцільний характер. Сама трансформація витраченої праці в певну інформацію та перетворення її у форму економічних витрат, що вимагають відшкодування, можливі лише завдяки участі людини в цьому процесі та управління цим процесом з боку людини.
Усі економічні категорії насамперед інформаційні, оскільки вони — результат доцільної людської діяльності, внутрішнім змістом якої є інформація[14, c. 42-44].