47

ВСТУП

Актуальність.Річка Інгулець є останньою великою притокою Дніпра. Сучасний екологічний стан її жахливий. Інтенсивне землеробство, в тому числі зрошуване, гірничорудна промисловість, швидке зростання металургійної та хімічної галузі в її басейні привело до поступового занепаду річки. Історія природокористування в басейні Інгульця є історією її знищення.

Сьогоднішні спостереження за якістю води річки Інгулець показують, що практично за всіма показниками, гранично допустимі концентрації забрудників перевищені. За критерієм мінералізації воду р. Інгулець в межах Херсонської та Миколаївської області можна класифікувати як солонувату. За забрудненням компонентами сольового складу воду Інгульця відносить до дуже забрудненої хлоридами та сульфатами.

З причин безперервних скидів мінералізованих вод в річку з гірничорудних виробництв Інгулець зараз практично повністю втратив свою фундаментальну, щодо річок, властивість - здатність до самоочищення

Злочинне залучення до землеробства в 60-ті роки ХХ століття водозахисних зон Інгульця призвело до катастрофічного збільшення розораності земель басейну річки аж до 85-90 %, що, при практично нульової лісистості території, швидко інтенсифікувало ерозійні процеси. В результаті ерозії грунтів пройшло інтенсивне замулення річища, що суттєво зменшило загальну водність Інгульця.

До речі, це викликало не тільки втрату функції самоочищення, а й повне знищення транспортного значення цієї річки, яка ще на початку 60 років ХХ століття була судноплавною від гирла до міста Снігірівка.

На сьогоднішній день в екологічному стані р.Інгулець є такі нагальні проблеми: якість води, здатність води до самоочищення, збереженя флори та фауни басейну. Проблеми екології р. Інгулець вивчалися і вивчаються видатними вченими та дослідниками, такими як Бойко М.Ф., Чорний С.Г. Гриб Й.В., Клименко М.О.та ін. [6, 17, 37]

Тому питання екології річки Інгулець є цікавим для вивчення і актуальним на сьогоднішній день.

Мета дослідження: Проаналізувати екологічний стан р.Інгулець та дослідити заходи намічені владою для покращення вказаної екосистеми.

Виходячи з поставленої мети, нами були поставлені такі завдання:

1. Вивчити та проаналізувати літературні джерела щодо екології басейну р.Інгулець.

2. Зібрати інформацію, провести спостереження щодо екологічного стану водних ресурсів, флори та фауни р.Інгулець.

3. Проаналізувати отримані данні та запропонувати заходи для покращення екосистеми Інгульця.

Об’єкт дослідження: річка Інгулець.

Предмет дослідження: Екологічний стан р.Інгулець та дотримання природоохоронних вимог щодо її збереження.

Практичне значення роботи. Матеріали випускної роботи можуть бути використанні при вивченні предметів екологічного циклу: екологія, заповідна справа, екологічний моніторинг, моніторинг довкілля, урбоекологія тощо.

Структура роботи. Випускна робота викладена на 47 сторінках друкованого тексту; складається зі вступу. 4 розділів, 8 підрозділів, має висновки, список літератури складається з 62 використаних джерел.

Розділ 1 Загальна характеристика річки Інгулець

1.1. Аналіз наукова-літературних джерел з питання екології

Р. Інгулець

Річка Інгулець (Ангулець) була відома ще Геродоту під назвою р. Гіпакіріса. На німецькій мові Інгул або Інгулець звучить "іен-кул", що означає велике, значне за площею озеро. Існує багато легенд щодо походження назви рички. Наведемо декілька з них: назва Генгулець пов’язана з часами чумацтва. Поверталися наші чумаки з Криму додому. Ледве ступали стомлені воли, тягнучи важкі вози із сіллю. Та ось вони неначе оживали і починали рухатися веселіше. Поглянувши на волів, чумаки і собі починали прислухатись. Десь здалеку долинав неясний гул. І тоді промовляв якийсь із чумаків до своїх товаришів: «Ген гулець чути, скоро вдома будемо.» То гула річка, минаючи на своєму шляху пороги. Люди, які інколи їздили з чумаками, не розуміли, про що йде мова, та і почали називати річку, повз яку проїздили, — Генгулець. А згодом назва змінилася на Інгулець та так назавжди і залишилася.[30]

Нами було вивчено та проаналізовано більше сорока науково-літературних джерел з питання екології річки Інгулець. В основу випускної роботи лягли матеріали таких авторів як Бойко М.Ф., Білявський Г.О., Лиховид О.М., Злобін Ю.А. та ін.[6, 4, 39, 32]. Для проведення дослідження були використані частково матеріали Державного управління охорони навколишнього середовища в Херсонській області це регіональна доповідь «Про стан навколишнього природного середовища Херсонської області у 2010 році.» [51]. Із доповіді були використані матеріали, що стосуються екосистеми річок Херсонщини.

Згідно з повідомленням прес-служби Державного управління охорони  довкілля у Херсонській області, рівень забрудненості річки Інгулець характеризується як високий, особливо в період скидання шахтних вод і госфекальних стоків Кривбассу, що негативно впливає на стан як річки Інгулець, так і на стан води у Дніпрі. В ході дослідження, проведеного держуправлінням охорони довкілля в Херсонській області, було з'ясовано, що у воді перевищена гранично допустима концентрація (ГДК) за цілим рядом параметрів. Так, ГДК сухого залишку у воді перевищена в 1,4 — 1,7 рази, сульфатів — в 1,25 — 1,28 разів, за хімічним вжитком кисню — в 1,41 — 1,44 разів. 

Крім того, за результатами контролю за дотриманням вимог Регламенту скидання зворотніх і гірничорудних вод Криворізького басейну, були перевищені норми вмісту розчинених солей (у 1,8 разів), хлоридів — (у 1,9 разів), сульфатів (649 мг/дм3 при ГДК 500 мг/дм3). ГДК по хімічному вжитку кисню в стічних водах перевищені в 1,7 разів.[51]

З наукових джерел ми довідались, у відповідності до обраної теми, про стан водних об’єкту,що вивчається, а саме екологічного стану річки Інгулець.

Як показали останні перевірки Держінспекції Мінприроди України, скид надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в продовж останніх років продовжує негативно впливати на стан річки Інгулець.[55, 51]

Природоохоронні програми з поліпшення стану водогосподарської ситуації виконуються не належним чином. Утилізація мінералізованих шахтних вод стала гострою проблемою для Криворізького басейну.

З причин безперервних скидів мінералізованих вод в річку з гірничорудних виробництв Інгулець зараз практично повністю втратив свою фундаментальну, щодо річок, властивість - здатність до самоочищення.

По суті, всі існуючі антропогенні заходи щодо охорони вод є лише підтриманням спроможності річок та озер до самоочищення. Природне руйнування або нейтралізація забруднювачів проходить в результаті складних фізичних (осідання часток, випаровування), хімічних(окислення, коагуляція, гідроліз токсикантів) та біологічних процесів (включення забруднюючих речовин в обмінні процеси, руйнування або перехід токсикантів у нетоксичні форми). Така нейтралізація хімічних речовин-забрудників залежить, в першу чергу, від водності водойми. А зменшення водності річок, як правило, приводить до збільшення вмісту забруднюючих речовин. Але і кількісні величини стоку річки Інгулець в значній мірі зараз визначаються впливом гірничо-збагачувальних комбінатів. [45, 44]

Нажаль на сьогоднішній день очищення високо мінералізованих шахтних вод відсутня. Перед скидом стічні води лише відстоюють в спеціальних ставках-накопичувачах.

Одним з заходів щодо поліпшення ситуації можна запропонувати збільшення часу відстою за рахунок введення додаткових накопичувачів.

Нами проаналізовано ряд літературних джерел відносно екосистеми р.Інгулець, ( Нежлукченко В.М.. 1998. Балюк С., Ладних В. 2000, Бойко М.Ф., Чорний С.Г. 2001) [6] і можемо стверджувати, що сьогоднішні спостереження за якістю води річки Інгулець показують, що практично за всіма показниками, гранично допустимі концентрації забруднювачів перевищені. За критерієм мінералізації воду р. Інгулець в межах Херсонської та Миколаївської області можна класифікувати як солонувату. За забрудненням компонентами сольового складу воду Інгульця відносить до дуже забрудненої хлоридами та сульфатами. Причому в інгулецькій воді в останні роки, порівняно з минулими роками, вміст хлоридів і сульфатів значно збільшився і складає в середньому, відповідно, 1025.8 мг/л, що в 2.9 більше за гранично-припустиму концентрацію (ГПК) та 741.1 мг/л (1.5 ГПК). Зрозуміло, що забруднення річки збільшується від села Садово в Херсонській області (місце впадіння Інгульця у Дніпро) до Кривого Рогу Негативний вплив низькоякісних господарських вод та фекальних стоків Кривого Рогу, особливо відчутний на початку року, коли проходить масовий скид високо мінералізованих шахтних вод. У січні - березні показники мінералізації у різних пунктах спостережень по руслу річки становлять від 700 до 5700 мг/л. Саме в цей проміжок часу вміст азоту амонійного По суті, всі існуючі антропогенні заходи щодо охорони вод є лише підтриманням спроможності річок та озер до самоочищення. Природне руйнування або нейтралізація забруднювачів проходить в результаті складних фізичних (осідання часток, випаровування), хімічних(окислення, коагуляція, гідроліз токсикантів) та біологічних процесів (включення забруднюючих речовин в обмінні процеси, руйнування або перехід токсикантів у нетоксичні форми). Така нейтралізація хімічних речовин-забрудників залежить, в першу чергу, від водності водойми. А зменшення водності річок, як правило, приводить до збільшення вмісту забруднюючих речовин. Але і кількісні величини стоку річки Інгулець в значній мірі зараз визначаються впливом гірничо-збагачувальних комбінатів.[19, 41, 46]

Нажаль на сьогоднішній день очищення високо мінералізованих шахтних вод відсутня. Перед скидом стічні води лише відстоюють в спеціальних ставках-накопичувачах. [8]