ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Переклад та специфіка перекладу художніх текстів............5

1.1. Переклад: його суть і види..............................................................5

1.2. Специфіка художнього перекладу...................................................

РОЗДІЛ 2. Стилістичні аспекти перекладу, з прикладу пісні

і його українськомовного варіанта.........................................................

2.1. Стилістичні особливості художнього тексту..................................

2.2. Пісня як жанр літератури................................................................

2.3. Поуревневий етап перекладу пісні "I Will Survive" .........................

ВИСНОВКИ.............................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................

ВСТУП

Світ, у якому живемо сьогодні, дуже багатогранний і різноманітний. Світова культура включає у собі звичаї й особливо більш 250 країн, а кількість національних мов і культур, діалектів обчислюється тисячами. Природно, що усіх мов знати неможливо, але міжмовна комунікація є невід'ємною частиною сучасності.

З часу появи перших мов і культур по сьогодні є безліч складнощів з перекладом, адже перекладач непросто повинен передавати загальний сенс вихідного тексту. Звісно, все залежить від функціонального стилю оригіналу – якщо це науковий текст то головне завдання буде передача змісту, тоді як під час перекладу художнього тексту важливо ще й збереження форми. Тут важливу роль грає стилістичний аспект.

Актуальність теми даної дипломної роботи, зумовлена тим, що, немає одностайної думки про рівень перекладу текстів. Надто, художніх, важливою частиною яких, є стилістика. На даному прикладі аналізу ми хочемо показати чи можливо зберегти стиль під час перекладу.

Об'єкт даної дипломної роботи - це текст англомовної пісні "I Will Survive" і його україномовний варіант.

Предмет – переклад стилістичних особливостей тексту іншою мовою.

Отже, мета роботи – виявити, чи можливо, під час перекладу повністю відтворити стиль автора оригіналу.

А, щоб домогтися цього, було поставлено такі завдання:

· Вивчити сутність теорії перекладу

· Виявити види перекладів

· Виділити особливості художнього перекладу

· Описати стилістичні риси пісні

· Провести поуровневий переклад пісні "I Will Survive".

Мета й завдання визначили таку структуру роботи:

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

Методом дослідження був обраний поуровневий з порівняльного аналізу, тому що цей метод дозволяє найточніше відбити предмет дипломної роботи, а аналіз фонетики текстів проводився з допомогою програми фоносемантичного аналізу.

Аналізованим текстом виступає пісня "I Will Survive" і його україномовний варіант.

Теоретична і практична значимість даної дипломної роботи, зумовлена тим, що зібрані матеріали й одержані результати аналізу можна використовувати в подальшому глибокому дослідженні у сфері перекладу.

РОЗДІЛ 1. Переклад та специфіка перекладу художніх текстів

1.1. Переклад: його суть і види

Переклад як вид діяльності існує з давніх часів. З того періоду, коли почали з'являтися суспільства, отже, коли його знакові системи стали різними, це і стало причиною появи різних мов. Перекладачі ще тоді навіть називалися "білінгви". Білінгви допомагали спілкуватися різномовним товариствам. З появою писемності переклад знайшов себе і в письмовій формі. Основним предметом діяльності письмових перекладачів були офіційні, релігійні і ділові тексти.

Період появи письмових перекладів є дуже важливим у світовій історії, з допомогою переведених текстів люди пізнавали культурні і наукові досягнення інших народів та ставали ближче одна одній.

Першими теоретиками перекладу стали самі перекладачі, хотіли узагальнити свій досвід. Ще з античних часів вони гостро порушували питання близькості перекладу до оригіналу. Серед перших і найважливіших перекладів історія, безсумнівно, є переведення Біблії. Її оригінал перекладався буквально дослівно, що, часом, робило текст незрозумілим. Так постало питання у тому чи має право перекладач відхилятися від оригіналу, і якщо і так, якими принципами мусить бути обмежена його свобода. Теорії античних перекладачів щодо цієї проблеми не відповідали в достатній мірі вимогам науковості і доказовості.

Основи наукової теорії перекладу почали формуватися лише в середині ХХ століття, коли до її розробки приєдналися мовознавці. Вони поставили запитання про ступінь перекладу текстів так: Чи можливо, достеменно і повно передати однією мовою думки, виражені засобами іншої мови?

Щодо цього питання у науковому середовищі склалося дві абсолютно протилежних думки:

1. Більшість дослідників вважають, у сучасному суспільстві, де національна мова має достатні засоби виразності, може бути міжмовний переклад, без втрати основних властивостей оригіналу.

2. Друга теорія, навпаки, стверджує про неперекладність текстів. За "Теорією неперекладності", засоби промовистості різних мов надто різняться одне від одного і дія цього перекладу є недосконалим поданням оригіналу, що дає лише віддалене уявлення.

Обидві точки погляду мають право на існування, та його придатність до перекладу залежить ще й від його типу. Система перекладацької практики пропонує досить велику класифікацію перекладів з різними параметрами. Як-от:

· За співвідношенням типів мови перекладу й мови оригіналу (внутрішньомовний, історичний,міжмовний);

· За характером суб'єкта перекладацькій роботи і його відношення до автора перекладного тексту (ручний,автопереклад, машинний, змішаний);

· На кшталт перекладацькій сегментації і способу переробки перекладного матеріалу (поморфемний, послівний, ціліснотекстний);

· За характером відповідності тексту перекладу тексту оригіналу (вільний, інтерпретація, адекватний, точний);

· За жанрово-стилістичними особливостями і жанровою приналежністю перекладного матеріалу (науково-технічний, суспільно-політичний, художній, військовий, юридичний, побутовий);

· За повнотою і типом передачі змісту оригіналу (повний, неповний, фрагментарний,аспектний);

· За основними функціями (робочий, консультативний, навчальний, видавничий, експериментальний);

· За первинністю тексту оригіналу (первинний, вторинний, зворотній);

· На кшталт адекватності (еквівалентний,семантико-стилістичний, адекватний, прагматично-адекватний,дезиративно-адекватний);

· За формою презентації тексту перекладу і тексту оригіналу (письмово-писемний,письмово-усний,усно-писемний, синхроний, односторонній, двосторонній) [8].

У цій дипломній роботі ми розглядаємо письмово-писемний переклад тексту, що може бути виконаний у трьох варіантах:

1. Послівний переклад (буквальний чи підрядковий). Це механічний переклад слів іноземного тексту у порядку, у якому вони зустрічаються в тексті, не враховуючи їх синтаксичних і логічних зв'язків. Використовується переважно для подальшої перекладацькій роботи.

2. Дослівний переклад. Дослівний переклад, за правильної передачі думки перекладного тексту, прагне максимально близькому відтворенню синтаксичної конструкції і лексичного складу першотвору. Попри те що, що дослівний переклад часто порушує синтаксичні норми української, він він може застосовуватися, оскільки він допомагає зрозуміти важкі місця першотвору.

3. Художній (літературний) переклад. Цей вид перекладу передає думки першотвору у вигляді правильної літературної української мови, і найбільше суперечностей є у науковому середовищі - багато дослідників вважають, щоб досконало перекласти тексти, їх необхідно виконувати не скільки у вигляді лексичних і синтаксичних відповідностей, стільки творчими пошуками художніх співвідношень, стосовно яким мовні відповідності грають підпорядковану роль, цю проблему розглянуто нами далі [1].