15. Вплив спорту на всебічний розвиток людини.

Однією із умов всебічного розвитку людини є його фізична підготовленість як результат фізичного виховання, занять спортом, самостійними заняттями фізичною культурою.

Однак спорт виступає не тільки як засіб покращення фізичного розвитку, укріплення здоров’я, розвитку рухових здібностей. В поєднанні із іншими засобами виховання він сприяє всебічному розвитку людини.

Вирішуючи освітні завдання, заняття спортом впливають 1) на підвищення культури людини (фізичної або спортивної), породжуючи в його свідомості розумову і фізичну активність щодо розвитку особистості, 2) на формування потреби щодо систематичних занять спортом, 3) на готовність до раціональної організації рухової діяльності протягом дня, 4) на оволодіння необхідними гігієнічними навичками, 5) на здобуття системи знань щодо шляхів збереження і укріплення здоров’я, покращення працездатності, 6) на розуміння сутності спорту, його соціального значення і місця в суспільстві.

Розвиток рухових і психічних якостей відбувається у взаємозв’язку. Вправи у швидкості, у силі, у витривалості – не тільки розвивають опорно-руховий апарат, вегетативні й рухові функції організму, але й одночасно з цим стимулюють розвиток різних сторін свідомості.

Спорт впливає на моральні якості, розвиток інтелектуальної, вольової й емоційної сфер людини, естетичних і етичних уявлень і потреб. Він здійснює вплив на формування характеру людини, тобто тих особливостей особистості, які відбиваються на вчинках і відношеннях із іншими людьми і зовнішнім світом. Від спортивного педагога вимагається, щоби його вихованці не тільки володіли доброю фізичною підготовленістю, але були завжди і у всьому взірцем для наслідування.

16. Вплив спорту на формування моральних якостей.

Заняття спортом за певних умов його організації є одним із засобів формування таких моральних якостей, як патріотизм, почуття громадської і особистої відповідальності, колективізм, дисциплінованість, правдивість, здібність до самоконтролю.

Спорт сприяє розвитку патріотичних почуттів, стверджуючи у свідомості спортсменів і спортивних команд переконання в тому, що успіх підвищує престиж Вітчизни в очах людства. Наприклад, О.Береш, А.Бородіна – наші земляки, не кажучи за А.Шевченка, братів Кличко, Я.Клочкову, виходячи на п’єдестал пошани, яскраво демонстрували світу, що є така країна Україна.

Почуття громадської відповідальності проявляється у всіх випадках спортивної діяльності і особливо під час змагань, коли спортсмен виступає за команду, спортивне товариство, захищає честь своєї школи, вузу, держави. Участь у спортивних змаганнях завжди пов’язана з необхідністю йти на відповідний ризик, боротися із стомленням і іншими негативними станами. Основним мотивом, що спонукає спортсмена долати ці труднощі, є розуміння свого громадського обов’язку.

В спортивній діяльності формується розуміння відповідальності людини перед колективом. Прагнення до високого спортивного результату, в багатьох випадках базується на шанолюбстві (честолюбстві), на бажанні ствердити свою перевагу над іншими. Але спортивна боротьба ведеться в межах суворих правил, обов’язкових для всіх її учасників, без яких-то виключень. Спорт допомагає молодій людині зрозуміти, яке значення мають його дії, результати, поведінка не тільки для нього особисто, але й для успіху його команди, таким чином він вчиться усвідомлювати свою відповідальність перед іншими людьми.

В більшості випадків спортивна діяльність пов’язана із спільними діями людей в екстремальних умовах і тому вона об’єднує спортсменів в більшій мірі, ніж ті дії, що виконуються у звичайних умовах. Заняття спортом і спортивні змагання розвивають комунікативні властивості характеру, сприяють будові внутрішньоколективної сполучності членів спортивної організації як за багатьма психофізіологічними (стан здоров’я, особливості процесів сприйняття, емоцій та ін.), так і за соціально-психологічними ознаками (спільність цілей, інтересів, установок та ін.).

Спортсмен розвиває в собі здібність до самоконтролю, оскільки навчально-тренувальні заняття і спортивні змагання вимагають рішення завдань, в яких необхідно безперервно слідкувати за своїми рухами і діями, регулювати свою поведінку. Високе мистецтво виконувати спортивні вправи досягається внаслідок розвитку здібності керувати своїм руховим апаратом, контролювати відповідність рухів тим завданням, що вирішуються у певній ситуації.