76.Морфологічні та анатомічні поняття теми „Клас Ссавці”

Морфологічні: тулуб, кінцівки, голова, хвіст, вуха, очі, ніс, кігті, шерсть, підшерсток, зуби, різці, ікла, кутні. Анатомічні: діафрагма, плевра, очеревина, корінь, шийка, коронка, бронхи, бронхіоли, альвеоли, серце, нирки, сечовід, сечовий міхур, сечовидільний канал, кора головного мозку, проміжний, середній, довгастий мозок, мозочок, вушна раковина, ковадло, стремінце, молоточок, кортіїв орган, носові раковини, носовий лабіринт, вібриси, матка, плацента, пуповина, яєчник, яєчко.

77.Користуючись підручником, робочим зошитом та методичною літературою з курсу «Людина» 9 клас, розробіть зміст і методику проведення експериментів, передбачених навчальною програмою. Складіть інструктивну картку для учнів.

Тема: Виявлення крохмалю в хлібі та картоплі.

Мета: Ознайомитись з теоретичною частиною про крохмаль. Виявити вміст крохмалю в картоплі та хлібі.

Обладнання: картопля, хліб, ніж, вода, тарілка, йод.

Теоретичний матеріал

Крохмаль – це вуглевод рослин, який складається з двох полісахаридів – амілази і амілопектина, утвореними залишками глюкози. Накопичується в вигляді зерен,головним чином в клітинах листків і стебел. Крохмаль – основна частина найважливіших продуктів харчування: муки(75-80%), картоплі (25%) і інші. Енергетична цінність крохмалю 16,8 кДж/г. Амілаза, яка входить в склад крохмалю при змішуванні з йодом забарвлюється в синій колір. Крохмаль використовується при виробленні паперу, текстильних виробів, клею, а також в фармацевтичній промисловості.

Хід роботи:

Завдання 1. Проведення експериментального дослідження.

Взяти плід картоплі і за допомогою ножа розрізати його навпіл. На одну частину картоплі крапнути краплю йоду.

2.Простежити, що відбувається. Висновок записати в зошит.

3. Взяти шматочок хліба, покласти його в тарілку. В тарілку з хлібом налити води, щоб хліб розмок. На розмочений хліб крапнути краплю йоду.

4. Простежити, що відбувається. Спостереження записати в зошит.

Висновок: На основі проведеного дослідження відповісти на питання.

1. Що таке крохмаль?

2. Зо допомогою чого крохмаль при змішуванні з йодом, зафарбовується в синій колір?

3. Чи міститься крохмаль в картоплі?

4. Як ми можемо дізнатися, чи міститься крохмаль в картоплі?

5. Що в хлібі зафарбовується, при змішування з йодом, в синій колір?

78.Структура шкільної програми з природознавства. Методичний аналіз програми згідно алгоритму.

1. Програма розроблена Л.П. Яровою у 2000р. Видана у м. Києві ТОВ „ЛДЛ”.2. Загальна структура програми: -пояснювальна записка має на меті: ознайомлення учнів з доступними для них елементами неживої та живої природи.Зміст програми складають 4 самостійні розділи: нежива природа (6 кл), рослини (7 кл), тварини (8 кл), людина (9 кл).Програма з природознавства для ДШ враховує особливості розумового розвитку учнів, а також різні рівні їх пізнавальних можливостей: вимоги до знань і вмінь диференційовані для школярів І і ІІ відділень.В основу побудови програми покладені загальнодидактичні принципи навчання, а також екологічний, фенологічний та сезонний принципи.Найдоступнішим для учнів ДШ є матеріал місцевої природи. Обов’язковим є врахування краєзнавчого принципу, який орієнтує вчителя на те, що вивчення будь-якої теми має бути пов’язаним з місцевими умовами чи виробництвом, на якому зможуть працювати випускники шкіл.-на вивчення розділів з природознавства відводиться в усіх класах по 68 годин (2 години на тиждень).-вихідні принципи та положення:1. принцип науковості.2. принцип доступності.3. принцип індивідуального та диференційованого підходу.4. принцип міцності засвоєння знань, умінь і навичок.5. виховний характер навчання.6. принцип самостійного навчання.7. принцип наочності.8. принцип системності та систематичності.9. принцип свідомості і активності у навчанні.10. принцип зв’язку із життям.11. принцип гуманності.12. краєзнавчий принцип- структура методичного апарату: за програмою у кожному класі вивчаються певні теми:6 кл – „Вода”, „Повітря”, „Корисні копалини”, „Грунт”.7 кл - „Рослини”. Вступ. Загальні відомості про квіткові рослини. Основні групи рослин, квітково-декоративні, овочеві рослини. Рослини поля. Кімнатні рослини. Рослини саду, лісу.8 кл - „Тварини”. Вступ. Безхребетні тварини. Хребетні тварини.9 кл – „Людина”.Для шкільного курсу природознавства характерна наявність лабораторних та практичних робіт.3. Завдання шкільного курсу „Природознавства”:1. надання учням знань про основні елементи неживої і живої природи – воду, повітря, корисні копалини, грунт, а також про будову рослин, тварин і людини;2. розкриття у доступній формі зв’язку між неживою та живою природою, між природою та трудовою діяльністю людини;3. формування правильного розуміння природних явищ і відношення до них;4. ознайомлення з працею людей і виробництвом своєї області, району, міста, села;5. формування практичних умінь з вирощування рослин і догляду за тваринами;6. прищеплення навичок, що сприяють збереженню і зміцненню здоров’я.

4. Основні змістовні лінії базової біологічної підготовки: 1. Я і навколишнє середовище 2. Соціальний побут3. Нежива природа 4. Жива природа5. Я – людина. 5. Розкриття змісту освіти відповідно певним цілям:1. Предмет достатньо включає понять, термінів, фактів, але порушена система вивчення рослин і тварин – їх послідовність і певною мірою обмежений вміст матеріалу підручника з даних тем. Предмет формує багато предметних умінь та навичок, про що свідчать кількість практичних робіт.2. Програма з природознавства побудована за концентричним принципом, що передбачає повторюваність матеріалу в ускладненому вигляді на наступному етапі навчання. Зв’язок з географією, хімією, фізикою, рідною мовою, математикою.3. Учні повинні мати уявлення: (6 кл)- про взаємозв’язок живої та неживої природи.Учні повинні знати:основні ознаки живої та неживої природи;відмінні ознаки твердих тіл, рідини і газів;деякі властивості твердих, рідких газоподібних тіл на прикладі води, повітря, металів.Учні повинні вміти:користуватися найпростішим лабораторним обладнанням;працювати з колекціями;проводити нескладний обробіток грунту на шкільній ділянці.

81.Згрупуйте перераховані нижче методи навчання: лекція, демонстрація, синтез, лабораторна робота, пояснення, індукція, проблемний виклад, практична робота, аналіз, частково-пошуковий метод, дедукція, дослідницький – відповідно до встановлених тенденцій. Підкресліть ті з них, які, на вашу думку, найбільш ефективно сприяють реалізації розвиваючої функції навчання.

1лекція, 2 демонстрація, 3 синтез, 4 лабораторна робота, 5 пояснення, 6 індукція, 7 проблемний виклад,

8 практична робота, 9 аналіз, 10 частково-пошуковий метод, 11 дедукція,

У 4060-х роках існувала спрощена класифікація, яка складалася із трьох груп методів:

словесні

наочні

практичні

У сучасній дидактиці відомі десятки класифікацій. Найпоширеніші в педагогіці такі класифікації методів навчання:

- за джерелом передачі та сприймання навчальної інформації – словесні (1,5), наочні (2), практичні (4,8). (С. Петровський, Є. Голант);

- за характером пізнавальної діяльності учнів - пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемне викладання (7), частково-пошуковий (10), дослідницький (12). (І. Лернер, М. Скаткін);

- залежно від основної дидактичної мети і завдань - методи оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (М. Данилов, Б. Єсипов); методи усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу, самостійної роботи учнів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (І. Харламов);

- класифікація з точки зору цілісного підходу до діяльності у процесі навчання - методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання й мотивація учіння, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і корекції, самокорекції, взаємокорекції в навчанні (Ю. Бабанський).