85Аналіз програмних вимог щодо вивчення початкового курсу історії України в допоміжній школі (у порівнянні з програмою масової загальноосвітньої школи).

Порівняльний аналіз програм з історії для допоміжної і масової загальноосвітньої шкіл.

1. По-перше, різна мета вивчення однакового за назвою курсу: «Початковий курс історії України»:

А) в масовій ЗОШ аналогічний курс «Вступ до історії» вивчається в 5-му класі. Він є пропедевтичним, тобто підготовчим до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та з-поміж інших навчальних дисциплін. Тому метою зазначеного курсу є створення умов для успішного опанування наступними історичними курсами, прищеплення інтересу до історії як до навчальної дисципліни та як джерела інформації про події минулого Батьківщини.

Головні завдання курсу: - викликати захоплення минулим України, прищепити інтерес до його вивчення; - сформувати в дітей початкові уявлення про історію як науку та про історію України як її складову; - сформувати у дітей елементарні предметно-історичні вміння та навички; - поглиблювати загальнодидактичні вміння, потрібні для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому

Б) в допоміжній школі «Початковий курс історії України» вивчається починаючи з 7-го класу і закінчується в першому півріччі 9-го класу. Пізній час вивчення історії пояснюється вадами сприймання простору і часу, абстрактного мислення, низькою працездатністю, потребою в багаторазовому повторенні вивченого учнями. В подальшому програмою вивчення історії не передбачено. Тому метою вивчення історії в допоміжній школі (крім спільного для усіх шкіл прищеплення інтересу до вивчення історії) є засвоєння учнями основ історичної науки, формування в учнів уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу та сьогодення, національну самосвідомість, об’єктивне сприйняття світу.

Серед завдань вивчення курсу історії - ті ж самі, що й у масовій школі (крім останнього).

2. По-друге, програми різняться обсягом годин, відведених на вивчення близьких за змістом курсів, а тому різняться темпом навчання: в масовій ЗОШ на курс відведено 35 годин, тоді як програмою для допоміжної школи – 204 години. Кількість часу збільшено за рахунок повторення матеріалу та більш детального вивчення схожих тем. Наприклад, тему «Козацька Україна» в масовій школі вивчається 8 годин, а в допоміжній – 31 година.

3. Структура підручника для допоміжної школи містить оповідання з історії замість параграфів у масовій школі.

4. Програма для допоміжної школи адаптована до пізнавальних можливостей розумово відсталих учнів, і не містить складних теоретичних визначень і понять. З цією метою в підручнику з історії розміщений історичний словничок, на початку викладу нового матеріалу учитель обов’язково проводить словникову роботу.

5. Крім навчальної і виховної мети вивчення історії (а вони є багато в чому спільними для учнів масової і допоміжної шкіл), кожний урок в допоміжній школі містить ще й корекційну мету (корекційно-розвивальну), яка реалізується через структурні елементи уроку. Зокрема, це – збагачення активного словника, вміння доводити розпочате завдання до кінця, розвивати довільну увагу, пам'ять, сприймання простору і часу, елементи логічного мислення, вміння стисло передавати думку прочитаного, робити висновки стосовно почутого або прочитаного тексту і таке інше.

6. Особливістю методів навчання розумово відсталих школярів є відсутність лекцій на уроках історії в допоміжній школі, це пов’язано з особливостями вищої нервової діяльності учнів, їх швидкою втомлюваністю.

Крім того, враховуючи, що учні допоміжної школи мислять фрагментарно, схильні сприймати кожен історичний епізод поза зв’язками з іншими, програма з історії рекомендує частіше використовувати вступні огляди перед вивченням нової теми, а також узагальнюючі бесіди після вивчення теми або розділу; систематичне, методично правильне використання наочності: карти, схем, стрічки часу, ілюстрацій, портретів, картин, слайдів, ТЗН тощо.

7. Загалом меншими є вимоги до знань, умінь, навичок учнів допоміжної школи: більш елементарний рівень понять, уявлень тощо.

Зміст курсу в масовій школі також забезпечує формування елементарних уявлень про історію як науку, відмінну від інших своїм предметом, категоріальним апаратом та методологією, ознайомлює учнів з найяскравішими сторінками вітчизняної історії та її найвизначнішими діячами. Курс побудований на принципі хронологічної послідовності викладу та емпіричному рівні засвоєння знань про історичний процес. Історичні знання п'ятикласників можна схарактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповідно, їхні навчальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, пов'язані в основному з уміннями читати й розуміти адаптований історичний текст, працювати з історичними ілюстраціями та адаптованою історичною картою.