1.1. Нормативно-правове та методичне забезпечення грошової оцінки земель в Україні
Результати грошової оцінки земель законодавчо визначені базою для їх оподаткування. На сьогоднішній день оподаткування є найбільш широкою сферою застосування результатів грошової оцінки. Проте, із становленням ринку землі, розширення їх застосування в інших сферах, які регулюють земельні відносини, зростатиме. До цього спонукають законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють застосування результатів грошової оцінки при здійсненні ринкових операцій з земельними ділянками.
Прийняття на державному рівні ряду законодавчих актів про приватизацію земельних ділянок та плату за землю дозволило ввести грошову оцінку в правове поле регулювання земельних відносин. Вона стає одним з ключових елементів в реалізації державної політики оподаткування та ціноутворення.
Основною серед нормативно-методичних та правових актів, в першу чергу, є Конституція України (прийнята 28 червня 1996 року) [1] — єдиний нормативно-правовий акт найвищої юридичної сили, який виступає фундаментальним джерелом усіх галузей права, у тому числі й земельного. Вона є надзвичайно важливим політико-правовим документом довгострокової дії, яким збагатилася наша держава фундаментом не лише сучасних, але й майбутніх перетворень у нашому суспільстві, основою його консолідації.
Головними законодавчим яктом, яким регулюється земельні відносини слід вважати Земельний кодекс України [2], який затверджений Верховною Радою України 25 жовтня 2001 року. Кодекс урегульовує земельні відносини з метою забезпечення раціонального використання земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю, збереження та відтворення родючості ґрунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав фізичних і юридичних осіб на землю тощо.
Цей кодекс складається з десяти розділів, які в свою чергу поділяються на глави і статті.
У розділі 1 «Загальна частина» дається характеристика земельних відносин, земельного законодавства, визначені повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування у цій сфері.
Розділ 2 «Землі України» визначає склад земель, їх категорії та дає характеристику земель окремих категорій.
Розділ 3 «Право на землю» визначає види права на землю, зміст, суб’єктів, їх права та обов’язки, форми власності на землю, види та особливості землекористування, поняття земельного сервітуту, обмеження прав на землю.
Розділ 4 «Набуття і реалізація права на землю» встановлює їхні підстави та порядок, особливості отримання землі у власність та у користування, припинення і переходу прав на землю.
Розділ 5 «Гарантії прав на землю» визначає гарантії та способи захисту прав на земельні ділянки, відповідальність за порушення цих прав, підстави та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, порядок вирішення земельних спорів.
У розділі 6 «Охорона земель» подано визначення понять, завдання, зміст і порядок охорони земель.
Розділ 7 «Управління в галузі використання і охорони земель».
Розділ 8 «Відповідальність за порушення земельного законодавства» встановлює підстави і порядок такої відповідальності.
Розділ 9 «Прикінцеві положення».
Згідно ст. 19 Земельного кодексу всі землі України за цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
- землі сільськогосподарського призначення;
- землі житлової та громадської забудови;
- землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
- землі оздоровчого призначення;
- землі рекреаційного призначення;
- землі історико-культурного призначення;
- землі лісогосподарського ;
землі водного фонду;
- землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до Земельного кодексу України (ст. 201) грошова оцінка земельних ділянок є складовою частиною державного земельного кадастру.
1. Грошова оцінка визначається на рентній основі.
2. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною та експертно.
3. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо;
4. Експертна грошова оцінка використовується для здійснення цивільно-правових угод щодо земельних ділянок;
5. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за Методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Створена на сьогодні в Україні нормативно-правова та методологічна база дозволяє здійснювати всі види грошової оцінки земель, є необхідною передумовою для формування ринку земель, забезпечує виконання державних цілей щодо розвитку інфраструктури земель.
Сфери застосування нормативної та експертної грошових оцінок регулюються законодавчими та нормативними документами. В свою чергу, за категоріями оцінки грошова оцінка розділяється на оцінку земель населених пунктів, оцінку земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) та оцінку земель сільськогосподарського призначення.
Ще одним важливим нормативно-правовим актом для грошової оцінки земель є Закон України «Про оцінку земель» № 1378 – IV від 11.12.2003 р. [3].
Цей Закон визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на
регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.
Об'єктами оцінки земель є:
- територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин,
- території оціночних районів та зон,
- земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Також, важливе значення має Податковий кодекс України прийнятий 02.12.2010 р. [4] . Відповідно до цього кодексу визначається ставка податку на земельні ділянки. Користуючись (ст. 272) ПКУ Ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження) є:
1. Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:
2. для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;
3. для багаторічних насаджень - 0,03.
4. За сільськогосподарські угіддя, що надані в установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, у тому числі військовими сільськогосподарськими підприємствами, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, податок справляється за ставками, визначеними пунктом 1 цієї статті.
Мету, функції та призначення грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, інформаційну базу для грошової оцінки земель, порядок її здійснення визначає Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів [5] , затверджена постановою Кабінету Міністрів від 23.03.1995 № 213 з урахуванням змін та доповнень, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 31.10.1995 № 864 та від 30.05.1997 № 525.
У загальних положеннях, поряд із визначенням цілей, завдань та функцій грошової оцінки, визначається процедура її проведення та затвердження, роль відповідних державних адміністрацій та виконкомів міських рад. Важливим аспектом даного розділу є наступне визначення, наведене у п.1.8.: "Результати грошової оцінки земель сільської господарського призначення, міст районного підпорядкування, селиш міського типу і сільських населених пунктів, у тому числі грошової оцінки і ціни земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу у цих населених пунктах та за їх межами, розглядаються і погоджуються місцевими органами Держземагенства та містобудування і архітектури.
Методика грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) [6], затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1278, визначає мету та функції грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), інформаційну базу для грошової оцінки земель, порядок її здійснення.
Отже, нормативно-правове та методичне забезпечення проведення грошової оцінки земель України ґрунтується такою законодавчою базою: Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оцінку земель». Ставка податку та індексація земель визначається за допомогою Податкового кодексу України. Сама ж грошова здійснюється за порядком Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів та Методики грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів).