- •Лабораторна робота № 1 сталеві канати
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •17,5 - Г - 1 -н - 1960 гост 7665-80.
- •Лабораторна робота № 2 ланцюги
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота № 3 Колодкові гальма
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота № 4 лебідки
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •4.1 Електрореверсивна лебідка
- •4.2 Ручна лебідка
- •4.3 Зубчасто-фрикційна лебідка
- •Лабораторна робота № 5 визначення групи класифікації вантажопідйомної машини (за ісо 4301/1–86)
- •Теоретичні відомості
- •Таблиця 5.1– Класи використання впм
- •Таблиця 5.2– Номінальні коефіцієнти навантаження впм
- •Таблиця 5.3– Групи класифікації впм
- •Послідовність виконання роботи
- •Технічна характеристика електроталі т 10332
- •Лабораторна робота № 6 автонавантажувач
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота № 7 стрічковий конвеєр
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Таблиця 7.3 – Результати розрахунку
- •Лабораторна робота №8 одноківшовий фронтальний навантажувач
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота № 9 баштовий кран
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота № 10 мостовий кран
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота № 11 автомобільний кран
- •Теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •З м і с т
Лабораторна робота № 3 Колодкові гальма
Мета роботи: вивчити конструкцію колодкових гальм та оволодіти методикою їх регулювання.
Прилади й обладнання: набір вантажів, лінійка, стенд із гальмом ТКТ-200, ТКТГ-200.
Теоретичні відомості
ГальмоТКТ-200із пружинним замиканням і короткоходовим електромагнітним штовхачем (рисунок 3.1) складається із шарнірно закріплених на основі 1 важелів 3, 15, до яких також шарнірно кріпляться гальмівні колодки 16, 18 із накладками, виготовленими з фрикційного матеріалу.
Замикаюча пружина 9 стиснена між поверхнею скоби 11, зв’язаної з лівим важелем 3, та шайби, закріпленої на штоці 10 гайками 7, 8. Шток 10 пропущений крізь отвори у важелях 3, 15 і скобі 11. Зусилля стисненої замикаючої пружини передається важелям через скобу 11 та шток 10. Регулюється це зусилля й відповідно пов’язаний із ним гальмівний момент зміною стиснення замикаючої пружини 9 гайками 7, 8.
На лівому важелі 3 закріплений корпус електромагніту 4, якір 5 якого має упор, за допомогою котрого діє на кінець штока 10 при розмиканні гальма. Допоміжна пружина 12 установлена на штоці 10 для відкидання правого важеля 15 при розмиканні гальма. Положення штока 10 установлюється за допомогою гайок 6, 13, 14 таким чином, щоб при розмиканні гальма кожна колодка відходила від барабана на 0,5...0,6 мм. Гвинт 2 служить для рівномірного відходу колодок 16, 18 від гальмівного барабана 17.
ГальмоТКТГ-200(рисунок 3.2.) має подібну конструкцію до вищеописаного гальма – важелі 11, 13 разом із колодками 5, закріплені на основі 10.
На одному з важелів 13 шарнірно закріплений робочий важіль 4, до якого також шарнірно прикріплена тяга 6, шток 15 пружини 2 та шток гідроштовхача 3. Крізь отвір у важелі 11 проходить тяга 6, котра фіксується на ньому за допомогою гайок 7, 8. Шток 15 пружини 2 проходить через отвір у планці 14. Регулювання гальмівного моменту здійснюється зміною стиснення пружини 2 гайками 16. Рівномірний відхід гальмівних колодок від гальмівного барабана 12 установлюється за допомогою регулювального гвинта 9. Гальмування здійснюється під дією стисненої пружини 2, яка через шток 15 тягне вниз робочий важіль 4 і тим самим діє на важелі 11, 13, притискуючи колодки 5 до шківа 12. При розмиканні шток гідроштовхача 3 рухається вгору, стискає робочу пружину 2 й за допомогою важеля 4 відводить колодки від барабана 12.
Рисунок 3.1 – Гальмо ТКТ-200
Рисунок 3.2 – Гальмо ТКТГ-200
Послідовність виконання роботи
1. За плакатами та натуральними зразками вивчити будову й способи регулювання двоколодкових гальм. Зобразити конструктивну схему гальм.
2. Визначити жорсткість робочої (замикаючої) пружини за допомогою пристрою (рисунок 3.3), який складається із штока 3, що вільно проходить через отвір у столі 2. Пружина 4 встановлюється на шток 3 і закріплюється на ньому шайбою 5 та гайкою 6. До нижнього кінця штока прикріплена вантажна площадка 7, на яку встановлюють вантажі 1.
За результатами вимірювань побудувати графік залежності довжини пружини l, мм, від навантаження на неї Q, Н. Жорсткість пружини розрахувати за формулою
C = (Qn2 - Qn1) / (ln1 - ln2),
де Qn1, Qn2– два довільно вибраних навантаження на пружину, причомуQn2Qn1;
ln1,ln2– відповідні прикладеним навантаженнямQn1,Qn2виміряні довжини пружини.
Рисунок 3.3 – Пристрій для визначення жорсткості робочої пружини
3. Виписати з таблиці 3.1 згідно з варіантом задану величину гальмівного моменту, на яку необхідно відрегулювати гальмо.
4. Виміряти геометричні величини (рис. 3.1): діаметр барабана Dг, плечі прикладення силl1іl2, кутохоплення барабана гальмівною колодкою, ширину колодки В.
5. Розрахувати зусилля P, N, F:
; ;,
де f– коефіцієнт тертя між колодкою та гальмівним шківом;f= 0,3...0,4.
Таблиця 3.1 – Вихідні дані до розрахунку
№ варіанта |
Гальмівний момент МГ, Нм |
|
№ варіанта |
Гальмівний момент МГ, Нм |
1 |
5 |
|
6 |
30 |
2 |
10 |
|
7 |
35 |
3 |
15 |
|
8 |
40 |
4 |
20 |
|
9 |
45 |
5 |
25 |
|
10 |
50 |
6. Визначити необхідну деформацію пружини для досягнення заданого гальмівного моменту
.
7. Відрегулювати гальмо, стиснувши пружину на величину .
8. Визначити фактичний гальмівний момент на установці (рис. 3.4), що складається з двохколодкового гальма ТКТ-200 та важеля 2, один кінець якого жорстко прикріплено до гальмівного барабана 1, а до другого прикріплена вантажна площадка, на котру встановлюють вантажі 3 необхідної маси. Навантаження на кінці важеля поступово нарощують до моменту проковзування гальмівних колодок по барабану.
Рисунок 3.4 – Установка для визначення фактичного гальмівного моменту |
Фактичний гальмівний момент при цьому буде дорівнювати: , де – вага вантажу, підвішеного до кінця важеля, жорстко зв’язаного з барабаном; – плече важеля. |
9. Визначити розбіжність регулювання гальма
.
10. Визначити тиск між колодками і барабаном та порівняти його з допустимим
,
де А – площа контакту гальмівної поверхні однієї колодки з барабаном,
;
B – ширина колодки, мм;
[p] – допустимий тиск, приймаємо [p] = 0,4 МПа.
11. Результати досліджень оформити у вигляді звіту про лабораторну роботу. Зробити висновок до роботи.