2.6. Параметри технічних систем

Параметри і показники характеризують ступінь виконання функцій або ступінь функціонування технічних систем. Наприклад, головна функція компресора - "стискати газ", але можуть бути різні кінцеві тиски газу, кількість підведеного газу в одиницю часу, види газів, тобто різні ступені функціонування. Особливістю параметрів і показників є можливість їх безпосереднього кількісного вираження.

Параметри (більш загальне поняття, ніж показники) - це комплексні характе-ристики технічних систем і їх можна виразити через один або декілька показників, котрі для машин прийнято звати техніко-економічними. Наприклад, геометричний пара-метр можна виразити через такі показники, як довжина, висота, ширина, глибина, діа-метр та ін., параметр маси - через показники абсолютної та питомої маси, тощо. Одни-ми з основних для машин є показники, які характеризують їх призначення: продук-тивність, швидкість роботи, тиск та ін.

Однією з найважливіших властивостей машин, які характеризують ступінь їх ко-рисності, є якість. До якісних характеристик ТС відносять такі їх властивості, як: надій-ність, технологічність, ергономіка, естетика, екологічність, транспортабельність, придат-ність до упаковки в експлуатації, тощо.

2.7. Ознаки класифікації технічних систем

Термін "технічна система" визначено як узагальнюючий для широкого кола пристроїв, створених і створюваних людиною та іншими технічними системами, з метою задоволення різноманітних суспільних потреб. Технічні системи застосовуються у всіх сферах людської життєдіяльності; через те класифікація технічних систем як струнка система упорядкування різних машин, механізмів та пристроїв, має надзвичайно важливе методологічне та практичне значення.

Технічні системи можуть бути класифіковані за широким спектром ознак:

- за функцією (технічні системи для формоутворення, обертання, підйому) і типом перетворюваних об'єктів (матерії, енергії, інформації);

- за принципом здійснення робочої дії (технічні системи, що засновані на меха-нічному, гідравлічному, електронному та інших принципах) та характером функціо-нування (швидкісні, імпульсні, потужнісні);

- за рівнем складності (конструктивні елементи, вузли, машини), ступенями конструктивної складності (деталі прості, складніші, складні, дуже складні, надзвичайно складні) та ступенями оригінальності (запозичені, модифіковані, оригінальні технічні системи);

- за способом виготовлення (технічні системи, виготовлені шляхом різання, лиття, штампування) та за іншими ознаками, що пов’язані з виготовленням - матеріалом,

формою, типом виробництва, фірмою-виробником;

- за типом виробництва (в умовах одиничного, серійного та масового виробницт-

ва);

- за місцем в технічному процесі, за експлуатаційними властивостями, зовніш-нім виглядом, техніко-економічними характеристиками і т.п.;

- за ступенем абстрактності.

Одна і та ж технічна система може належати одночасно до декількох класів.

2.8. Класифікація технічних систем по функціях і принципах дії

Як правило, назви технічних систем вибирають у відповідності із їх функціями. Виходячи із цього ж принципу складають номенклатуру виробів, промислові і торгівель-ні каталоги, оглядові таблиці. Вузли і деталі машин як технічних систем теж класифі-кують за функціональною придатністю, тобто за конструктивно-функціональною озна-кою, яка є однією з основних при запозиченні технічні системи, уніфікації, стандартиза-ції, типізації елементів і груп.

Через значну різноманітність надзвичайно важко, й практично неможливо скласти повну і вичерпну конструктивно-функціональну класифікацію технічні системи, що ви-користовуються в різних галузях. Проте очевидно, що для конкретного підприємства до-цільно проводити таку класифікацію для множини елементів і вузлів, які виконують од-ну певну функцію, таких як кріпильні деталі, редуктори, муфти, гідравлічні та пневма-тичні прилади і т.п.

При розробці класифікації деталей, вузлів та машин варто прагнути до простоти умовних позначень. Зокрема, рекомендується застосовувати трьох-, чотирьохзначне мар-кування.

Розвиває класифікацію технічні системи за функціональною ознакою класифікація за принципом дії. Адже для конструктора надзвичайно важливо диференціювати одно функціональні ТС за якоюсь важливою додатковою ознакою, а саме - за принципом дії.

Як приклад, можна привести механічні передачі, їх можна згрупувати у передачі тертям та передачі зачепленням. У свою чергу, передачі тертям можуть бути безпосе-реднього дотику (фрикційні) та з гнучким зв'язком (пасові). Механічні передачі, здійс-нювані за допомогою зачеплення теж можна класифікувати як передачі безпосереднього дотику (зубчасті, гвинтові, черв"ячні, глобоїдні, гвинт-гайка) та передачі з гнучким зв"язком (з зубчастим пасом, ланцюгові).

Такого роду ознаки технічні системи переважно стосуються функціонально зумов-лених властивостей і мають велике значення для методичної роботи конструктора.