4 Мпр. 3кЕк. Лабораторна робота №1 Оперативні методи прийняття рішень Лабораторна робота №1 Прийняття рішень за допомогою простих (оперативних) методів прийняття рішень

Мета роботи: навчитися вирішувати задачі прийняття рішення без застосування розвиненого математичного апарату за допомогою простих (оперативних) методів.

1 Метод. Викладення ситуації письмово.

При складанні опису доводиться уточнювати багато фактів і оцінок, які зазвичай не вдається зіставити при роздумах. Письмовий опис підказує різні альтернативи дій, а також оцінки наслідків цих альтернатив. Виклад ситуації письмово багато в чому знімає емоційність при ухваленні рішення, а також дає початкові дані та варіанти дій для аналітичного розгляду.

Іноді рекомендують проводити первинну формалізацію опису ситуації, наприклад, у вигляді відповідей на питання типу:

1. Чи сумісний даний варіант рішення з моїми етичними принципами?

2. Що я виграю при цьому варіанті рішення?

а) гроші;

б) час;

в) популярність;

г) упевненість;

д) задоволення, і так далі

3. Що я втрачу при такому рішенні?

а) гроші;

б) час і так далі (див. питання 2);

4. Які нові можливості у мене з’являться?

5. Які нові завдання встануть переді мною?

6. Які обов’язки у мене з’являться?

7. Яка нова ситуація для мене виникне?

8. Яких побічних дій я повинен чекати?

а) позитивних;

б) негативних.

9. Чи виникнуть в результаті мого рішення нові проблеми?

10. Чи будуть потрібні нові рішення? І так далі…

Можна виділити етапи: аналізу ситуації, підготовки і прийняття рішення, аналізу наслідків:

1. З’ясувати ситуацію.

2. Встановити наявність проблеми, що підлягає рішенню.

3. Сформувати можливі рішення.

4. Описати наслідки рішень.

5. Вибрати рішення.

6. Узагальнити накопичений досвід прийняття рішень.

Після того, як ситуація обдумана, необхідно розглянути варіанти рішень. Розглянемо приклад.

Приклад 1. На столі у секретаря начальника дзвонить телефон. Той, що телефонує ставить питання у справах фірми, але таке, на яке не може відповісти ні секретар, ні її начальник. Як повинна реагувати секретар? І якої слід чекати реакції від того, що телефонує?

Варіант рішення №1.

Дія секретаря – пояснює людині, що дзвонить, що не може повідомити необхідні відомості, і з’єднає його з потрібним співробітником.

Реакція телефонуючого. Вдячливий секретареві за те, що його швидко з’єднали з людиною, яка може його компетентно і з достатньою повнотою проінформувати.

Варіант рішення №2.

Дія секретаря – просить співрозмовника почекати біля апарату та біжить через всю будівлю, щоб отримати потрібну йому інформацію.

Реакція телефонуючого – буде роздратований, оскільки вимушений безглуздо прочекати тривалий час у телефону, щоб врешті-решт дізнатися, що інформації, яку йому тут повідомили, недостатньо.

Побічний результат – протягом тривалого часу телефон керівництва фірми буде зайнятий.

Варіант рішення №3.

Дія секретаря – адресує співрозмовника до начальника, який, природно, також не зможе йому допомогти.

Реакція телефонуючого – буде роздратований, оскільки буде вимушений провести телефонні розмови з двома співробітниками фірми і не отримати потрібної йому інформації.

Побічний результат – той же, що і у попередньому випадку.

Варіант рішення №4.

Дія секретаря – повертає співрозмовника до комутатора фірми, оскільки не може бути йому корисною.

Реакція телефонуючого – і цього разу буде роздратований, оскільки тільки втратив час.

Побічний результат – той же, що і у попередньому випадку.

Очевидно, тільки перший варіант рішення можна визнати правильним. Але для його реалізації у розпорядженні секретаря повинні бути відповідні технічні засоби, що дозволяють перекласти телефонний виклик на номер потрібного співробітника.

У розглянутому прикладі порівняння варіантів рішення неважко провести безпосередньо.