2.3. Аналіз основних економіко-фінансових показників діяльності підприємства

До основної інформації, яку необхідно використовувати при написанні данного розділу, належать такі її види: регулятивно-правова, нормативна, пла-

нова, облікова, необлікова.

Основними регулятивно-правовими актами, які визначають економічні відносини, є: Закони України, а також Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента, листи Національного Банку України, Господарський Кодекс, Податковий Кодекс, Національні стандарти та інші різні підзаконні акти.

До системи норм і нормативів входять такі їх групи:

а) нормативи ефективності загального виробництва;

б) норми й нормативи затрат праці та зарплати;

в) норми і нормативи затрат та запасу сировини, матеріалів, палива й енергії та інших видів нормованих оборотних фондів;

г) нормативи капіталовкладень і капітального будівництва;

д) фінансові норми і нормативи;

е) норми грошових (комплексних) затрат на виробництво, тощо;

є) соціально-економічні норми та нормативи.

Планова інформація – це сукупність даних про склад запланованого об’єкта і тенденцію його розвитку. Вона відображена в оперативних, поточних та перспективних планах, а також у довготермінових прогнозах розвитку підприємств, об’єднань і галузей економіки.

Господарський облік організований в єдину систему контролю за виконанням завдань і складається з трьох самостійних, але міцно пов’язаних між собою видів обліку: оперативного, бухгалтерського й статистичного. Відповідно до цього класифікують і види облікової інформації та звітність.

Бухгалтерська звітність – це система пов’язаних між собою показників, що характеризують кругообіг господарських засобів. Характерною особливістю бухгалтерської звітності є взаємопов’язана система її показників, документально підтверджених записами початкових господарських операцій, які відображають у різних вартісних оцінках, а за речовими елементами (матеріальні цінності, продукція і т. ін.) у натуральному виразі.

Оперативна звітність виробничо-технічна) призначена переважно для по-

точного контролю й управління у середині окремих підприємств і об’єднань. Вона містить дані про виробництво важливих видів продукції, про хід поставок матеріалів та палива, про виконання договорів поставок замовникам комплектуючих виробів та напівфабрикатів тощо.

Позаоблікова інформація, на відміну від нормативної, планової й облікової, має позасистемний характер. Її призначення полягає у тому, щоб доповнити недостатні дані для проведення дослідження. Потреба в ній виникає, як правило, за необхідності поглиблення економічного аналізу і визначення конкретних причин зміни показників, які вивчаються.

Основні економіко-фінансові показники ДП «Кременчуцьке лісове господарство» наведені у таблиці 2.1.

Провівши аналіз основних економічних і фінансових показників підприємства за 2012-2014 роки, можна побачити, що за цей період середня вартість сукупного капіталу поступово зростала (з 4126,5 тис. грн. в 2012 до 4456 тис. грн. в 2014).

Середня вартість власного капіталу в 2012 становила 3480, 5 тис. грн., але в наступному році його вартість зменшилася до 3432 тис. грн., та вже в 2014 знову зросла до 3454 тис. грн. (рис. 2.8).

Рисунок 2.8 – Динаміка вартості власного та сукупного капіталу підприємства протягом 2012-2014 років

Середньорічна вартість основних засобів в 2012 році становила 6818 тис. грн., а протягом наступних двох років зросла до 7725 тис. грн. (рис. 2.9).

Середньорічна вартість нематеріальних активів підприємства за 2012-2014 роки залишалася сталою і становить 117 тис. грн.

Рисунок 2.9 – Зміна середньорічної вартості основних засобів підприємства за 2012-2014 роки

Обсяг оборотних активів на кінець 2012 року становив 679 тис. грн., на кінець 2013 їх обсяг зріс до 748 тис. грн., але вже на кінець 2014 знову зменшився до 667 тис. грн. (рис. 2.10). Зокрема дебіторська заборгованість на кінець року в цілому зросла на 13,36%, а обсяг запасів зменшився на 50,85%.

Рисунок 2.10 – Зміна оборотних активів підприємства за 2012-2014 роки

Протягом останніх трьох років середньооблікова чисельність працівників зменшилася на 10 осіб і в 2014 становила 181 особу, а середньооблікова чисельність працівників зменшилася на 9 осіб і в 2014 становила 158 осіб (рис. 2.11).

Рисунок 2.11 – Зміна середньооблікової чисельності працівників та робітників за 2012-2014 роки

Обсяг виробництва продукції за 2012-2014 роки зріс на 26,41% (з 9207 тис. грн. до 11630,72 тис. грн.). Обсяг реалізованої продукції зріс на 30,17% і в 2014 склав 11428,72 тис. грн. (рис. 2.12).

Собівартість продукції зросла на2488 тис. грн. (42,6%), що є негативним явищем для підприємства.

Чистий прибуток підприємства в 2012 році склав 70 тис. грн., але в 2013 він зменшився до 56 тис. грн., та вже наступного року знову зріс до 79 тис. грн.

Фонд оплати праці за три роки зріс на 932,9 тис. грн. і в 2014 році склав 6259,7 тис. грн.

Продуктивність праці одного робітника зросла на 33,61% (з 55,13 тис. грн. до 73,66 тис. грн.) (рис. 2.13).

Рисунок 2.12 – Динаміка чистого доходу, обсягу виробництва та реалізації продукції за 2012-2014 роки

Рисунок 2.13 – Динаміка росту продуктивності праці одного робітника за 2012-2014 роки

Середньомісячна заробітна плата одного працівника за останні три роки зросла на 24% і в 2014 році становила 2 880 грн. (рис. 2.14).

Було підвищено оновлення основних засобів (коефіцієнт оновлення зріс на 45,92%).

За досліджуваний період рівень фондовіддачі зменшився з 1,51 грн./грн. до 1,35 грн./грн., що є негативним явищем для підприємства (рис. 2.15).

Рисунок 2.14 – Динаміка зміни середньомісячної заробітної плати одного працівника за 2012-2014 роки

Рисунок 2.15 – Зміна фондовіддачі за 2012-2014 роки

Фондоозброєність праці працівників за три роки зросла до 42,68 тис. грн./особу, хоча ще в 2010 році становила 35,7 тис. грн./особу (рис. 2.16).

Середній період обороту оборотних засобів мав тенденцію до зміни і коливався в межах 24-30 днів.

Тривалість операційного циклу за 2012-2013 роки була стабільною і становила 21 день, але в 2014 тривалість зменшилася до 13 днів, що є позитивним

явище для підприємства (рис. 2.17).

Рисунок 2.16 – Динаміка росту фондоозброєності праці працівників за 2012-2014 роки

Рисунок 2.17 – Тривалість операційного циклу на підприємстві за 2012-2014 роки

Аналізуючи показники рентабельності, можна побачити збільшення рентабельності власного капіталу до 2,29%, ріст рентабельності активів (з 4,05% до 6,1%) та збільшення рентабельності продажів до 2,53% (рис. 2.18).

Рисунок 2.18 – Динаміка зміни показників рентабельності за 2012-2014 роки

Отже, в цілому діяльність ДП «Кременчуцьке лісове господарство» являється стабільною та прибутковою.

4. Стан охорони праці на підприємстві

Служба охорони праці на ДП «Кременчуцьке лісове господарство» організовуює роботу щодо відповідності документації підприємства з питань охорони праці діючим Законам, нормам і правилам. Зокрема:

1. розробляє комплекс заходів для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням та Проведення перевірок дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

2. підготовляє проект наказів з питань охорони праці і внесення їх на розгляд роботодавцю;

3. проводить з працівниками вступного інструктажу з охорони праці;

4. ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого травмати-

зму;

5. забезпечує належне оформлення і зберігання документації з питань охорони праці, а також своєчасну передачу їх до архіву для тривалого зберігання згідно з установленим порядком, складання звітності з охорони праці;

6. складає переліків професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони (безпеки) праці;

7. ынформує працівників про основні вимоги законів, інших нормативно-правових актів з охорони праці.

Для аналізу і профілактики травматизму на ДП «Кременчуцьке лісове господарство» важливе значення має класифікація причин. При цьому необхідно враховувати комплекс факторів, що визначають безпечні та нешкідливі умови праці на виробництві.

При встановленні причин нещасного випадку зазначаються і кодуються три групи причин відповідно до класифікатора:

а) технічні: конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва та транспортних засобів; невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу; незадовільний технічний стан; незадовільний стан виробничого середовища.

б) організаційні (що залежать від рівня організації праці на виробництві та діяльності самої людини): незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці; недоліки під час навчання безпечним прийомам праці; залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією); порушення технологічного процесу;

в) психофізіологічні (пов'язані з несприятливою особливістю людського фактора; невідповідність анатомо-фізіологічних і психологічних особливостей організму людини умовам праці): алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсикологічне отруєння; незадовільні фізичні дані або стан здоров'я; незадовільний психологічний клімат у колективі; травмування внаслідок протиправних дій інших осіб, інші причини.

Аналіз виробничого травматизму на підприємстві за запропонованою класифікацією дає змогу вирішувати задачі профілактики нещасних випадків і

професійних захворювань у тісному взаємозв'язку з іншими задачами управління і виробництва.

Для ефективного подолання ризиків виробничого травматизму на робочому місці необхідно запроваджувати систему управління охороною праці, яка передбачає доведення кожного нормативного документа до працюючих, встановлювати навчально-тренувальну програму «Автоекзаменатор», рекомендовану Держгірпромнаглядом для проведення підготовки та атестації працюючих з нормативних актів з безпеки виробництва. При цьому працівники повинні усвідомлювати, що і вони несуть відповідальність за виробничий травматизм, тому знання з безпеки та охорони праці їм необхідні для уникнення травм.

Дієвим заходом вбачається призупинення дії чи вилучення ліцензій на будівництво і дозволів на роботу з підвищеною небезпекою для тієї категорії роботодавців, які зневажливо ставляться до поліпшення стану справ на виробництві. У цьому зв’язку заслуговує на увагу створення Фондом Єдиного міжгалузевого банку даних безпеки та гігієни праці на робочих місцях травмонебезпечних підприємств з аналізом стану умов і безпеки праці на робочих місцях у певних галузях промислового виробництва України та обґрунтуванням організаційних, технічних, технологічних і небезпечних виробничих факторів на працюючих, з аналізом професійної та виробничо-обумовленої захворюваності та розробленням заходів профілактики.

Отже, ці шляхи вдосконалення державного регулювання безпеки й охорони праці в системі соціального захисту працездатних громадян покликані істотно змінити ставлення роботодавців і працівників до вирішення проблем охорони праці в усіх галузях економіки, сприятимуть усуненню або зменшенню ризиків для життя та здоров’я людей, поліпшенню організації профілактики нещасних випадків і виробничо зумовлених захворювань.

Розрахунок річної економії від зменшення рівня захворюваності на ДП «Кременчуцьке лісове господарство» станом на 2014 рік.

1. кількість днів непрацездатності через хвороби на 100 працівників до проведення заходів Д₁, після Д₂;

2. річна середньооблікова чисельність робітників Ч_з, чоловік;

3. вартість виробленої товарної продукції за зміну на одного працівника промислово – виробничого персоналу З_в, грн.;

4. вартість річної товарної продукції підприємства Р_п, млн. грн.;

5. середньорічна чисельність промислово – виробничого персоналу Ч_ср, чол.;

6. середньорічна заробітна плата одного працівника разом з відрахуваннями на соцстрахування З_р=4800 грн.;

7. середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності П_д=115 грн.;

8. умовно-постійні витрати у собівартості річної товарної продукції п=50 % (У=п×Р_п, млн. грн.).

Таблиця 2.2 – Вихідні дані

Умовні позначення	Значення
1	2
Д1	1920
Д2	1550
Чз, чол.	158
Зв, грн.	276
Рп, млн. грн.	12
Чср, чол.	143

1. Скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності за певний час:

, люд.-днів, (2.1)

де Д₁, Д₂ – кількість днів непрацездатності через хвороби на 100 пра- цюючих відповідно до і після проведення заходів.

_{люд.-днів.}

2. Зростання продуктивності праці:

(2.2)

де З_в – вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника промислово – виробничого персоналу;

Р_п – вартість річної товарної продукції підприємства.

3. Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності:

, грн. (2.3)

де Ч_ср – середньорічна чисельність промислово – виробничого персоналу;

З_р – заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соцстрахування.

грн.

4. Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат:

, грн. (2.4)

де У – умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.

грн.

5. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності:

Е_сс=Д×П_д, грн., (2.5)

де П_д – середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Е_сс=584,6×115=67229 грн.

6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності:

Е_рз(т)=Е_з+Е_с+Е_сс, грн., (2.6)

Е_рз(т)=9 197,76+80 674,8+67 229 = 157101,56грн.

Отже, річна економія підприємства від зменшення рівня захворюваності за 2014 рік становить 239,9 тис. грн.

Розрахунок річної економії підприємства за рахунок скорочення чисельності працівників які працюють у шкідливих умовах при відміні додаткової відпустки та скороченого робочого дня за 2014 рік:

1. кількість робочих днів на одного працівника протягом року – Ф_д=250;

2. середньоденна оплата роботи працівника при 8-ми годинному роб. дні – З_д, грн.;

3. скорочення чисельності працівників, зайнятих у шкідливих умовах, які мають право на додаткову відпустку та скорочений робочий день Ч, чол.;

4. додаткова відпустка за роботу в шкідливих умовах – Д_в, дні;

5. кількість годин на які скорочено роб. день через несприятливі умови праці – d, год.

Таблиця 2.3 – Вихідні дані

Умовні позначення	Значення
1	2
Зд, грн.	124
Ч, чол.	15
Дв, дні	12
d, год.	1,5

1. Економія фонду заробітної плати в зв'язку з відміною скороченого робочого дня (Е_сд) розраховується за формулою:

Е_сд =3_г×Ф_д×(Ч^І_сдd₁- Ч^ІI_сдd₂), (2.7)

де З_г - середня оплата однієї години роботи працівника;

Ф_д – кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік;

Ч^І_сд, Ч^ІІ_сд – чисельність працівників, які мають право на скорочений робочий день, відповідно до і після запровадження за

ходів щодо поліпшення умов праці;

d₁, d₂ – кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці, відповідно до і після запровадження заходів.

Е_сд =15,5×250×15×1,5=87187,5 грн.

2. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки (Е_дв)

Е_дв =З_д×(Ч^І_сдД^І_в-Ч^ІI_сдД^ІІ_в), (2.8)

де З_д – середньоденна оплата роботи одного працівника;

Ч^І_сд, Ч^ІI_сд – чисельність працівників, які мають право на додаткову відпустку, до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;

Д^І_в, Д^ІІ_в – середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на це право, відповідно до і після запровадження заходів.

Е_дв =124×15×12=22320 грн.

3. Загальна річна економія підприємства:

Е_р = Е_сд +Е_дв, (2.9)

Е_р =87 187,5+22 320=109507,5 грн.

Загальна річна економія підприємства за рахунок скорочення чисельності працівників, які працюють у шкідливих умовах при відміні додаткової відпустки та скороченого робочого дня за 2014 рік становить 109,5 тис. грн.