МВ-ДП-ЕКО-маг-2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

КАФЕДРА ЕКОЛОГІЇ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

З ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВИКОНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ

(ДИПЛОМНОЇ) РОБОТИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

8.04010601 «Екологія та охорона навколишнього середовища»,

8.04010602 «Прикладна екологія та збалансоване природокористування (за галузями)»

освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

ПОЛТАВА – 2013

Методичні вказівки з організації та виконання кваліфікаційної (дипломної) роботи зі спеціальності 8.04010601 «Екологія та охорона навколишнього середовища», 8.04010602 «Прикладна екологія та збалансоване природокористування (за галузями)» освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

– Полтава: ПолтНТУ, 2013. – 37 с.

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри екології, к.т.н., професор Ю.С. Голік

Автори:

Голік Юрій Степанович Ілляш Оксана Едуардівна Степова Олена Валеріївна Рома Валерій Вікторович

Рецензент:

к.т.н., професор к.т.н., доцент к.т.н., доцент ст. викладач

Бондар Віктор Олександрович – д.т.н., професор кафедри екології Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.

Затверджено науково-методичною радою університету Протокол № 8 від 24 квітня 2013 р.

В авторській редакції

2

ЗМІСТ

1	ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ …………………………………………	4
2	МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИКА НАУКОВОГО	5
	ДОСЛІДЖЕННЯ …………………………………………………….
2.1	Наукове дослідження, його сутність та особливості ……………..	5
2.2	Методи і принципи наукового дослідження ………………………	6

2.3Методологічний базис досліджень та основні його етапи ……….. 7

2.4Застосування системного підходу в наукових дослідженнях ……. 10

3 СТРУКТУРА І ЗМІСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ	12
(ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ) ……………………………………………..
3.1 Мета і завдання кваліфікаційної, дипломної (магістерської)	12
роботи ………………………………………………………………..

3.2Тематика кваліфікаційної, дипломної (магістерської) робіт ……. 12

3.3	Етапи виконання магістерської роботи ……………………………	13
4	ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ .….	14
4.1	Основні положення	14
4.2	Загальні вимоги до оформлення пояснювальної записки ……….	17
4.3	Правила оформлення графічної частини ………………………….	20
5	ПОРЯДОК ПРИЛЮДНОГО ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКИХ
	РОБІТ ………………………………………………………….……	21

6ВИМОГИ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ ……………. 22

7АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ВИПУСКОВОЇ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ В РАМКАХ ОБРАНОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ТА СПРЯМУВАННЯ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ

МАГІСТРА …………………………………………………………. 23

7.1Магістерська програма спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища» ……………………………..……….. 23

7.2Магістерська програма спеціальності «Прикладна екологія та

збалансоване природокористування (за галузями)» ……………. 27

8ВИРОБНИЧО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ТА НАУКОВОДОСЛІДНИЦЬКІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ КАФЕДРИ ЕКОЛОГІЇ В РАМКАХ ПІДГОТОВКИ ПРОФЕСІОНАЛІВ ОКР

«МАГІСТР» …………………………………………………………. 32 ЛІТЕРАТУРА ……………………………………………………….. 33 ДОДАТКИ ………………….……………………………………….. 34

3

1 . ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Підготовка магістрів у Вищих навчальних закладах України здійснюється у відповідності до вимог і умов Болонського процесу, міжнародних і українських освітніх стандартів, Закону України «Про вищу освіту», постановах ВРУ «Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» (№ 188/98-ВР (188/98-вр), «Про рекомендації парламентських слухань щодо дотримання вимог екологічного законодавства в Україні, напрямів реалізації та вдосконалення екологічної політики» від 07.12.2000р. №2130-111 (2130-14), Концепції екологічної освіти України (№13/6-19 від 20.12.2001р.), положеннях «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» (наказ МОУ № 161 від 02.06.1993р.), «Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)» (постанова КМУ від 20.01.1998р. № 65), наказу МОН України № 774 від 30.12.2004р. «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу» та з метою адаптації національних магістерських програм до європейських вимог.

Одним із найважливіших засобів підвищення якості підготовки магістрів є залучення студентів до науково-дослідної роботи. Форми цієї роботи різноманітні і враховують ступінь підготовки студентів, їх індивідуальні наукові інтереси і захоплення. Кваліфікаційна дипломна (магістерська) робота є підсумковим етапом навчання студентів в університеті, підсумком всієї навчальної і науково-дослідної роботи студента. Вона складає важливу частину навчального процесу, від якості і рівня якого багато в чому залежить підготовка висококваліфікованих спеціалістів, які володіють навичками самостійної дослідницької роботи в обраній галузі знань.

Метою підготовки магістрів зі спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища» та «Прикладна екологія та збалансоване природокористування (за галузями)» є організація навчально-виховного процесу з урахуванням сучасних можливостей інформаційних технологій навчання українських та зарубіжних університетів, який орієнтований на формування знань, вмінь, навичок магістрів-екологів, які дають можливість професійної мобільності та адаптації до вимог ринкової економіки з раціональним природокористуванням, постійного оновлення наукових екологічних знань про навколишнє середовище і суспільство для сприяння екобезпечному соціоекономічному розвитку держави при розробці і впровадженні екологічних інновацій використання сучасних екобіотехнологій, розробки і застосування систем екологічного управління організації екологічної безпеки виробництва продукції.

4

2. МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИКА НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Наукове дослідження, його сутність та особливості

Наукове дослідження представляє собою найбільш розвинену форму раціональної діяльності, яка може здійснюватися не лише за фіксованими правилами. Повсякденне пізнання має випадковий, неорганізований характер, в якому переважають випадкові, непов'язані один з одним факти тощо. Наукове пізнання відрізняється від звичайного, або повсякденного, саме своєю системністю та послідовністю як у процесі пошуку нових знань, так і в процесі упорядкування1 наявного і знайденого знання, і будь яке наукове дослідження носить суто індивідуальний характер, але існують деякі загальні методологічні підходи до його проведення.

Методологія - це стратегія наукового пізнання, визначення об'єкту та предмету дослідження, його мети та задач, визначення методів дослідження.

Сутність методологічного апарату дослідження визначається сучасним розумінням методології як вчення про структуру, логіку, організацію, методи, засоби та форми наукового пізнання.

Методологічний апарат включає в себе:

•принципи організації та проведення дослідження;

•способи визначення його стратегії;

•тактичні засоби методологічного аналізу (методи наукового дослідження);

•поняттєво-категоріальну основу наукового дослідження (визначення проблеми, об'єкту, предмету, гіпотези, мети, задач тощо);

•вимоги до результатів дослідження (актуальність, наукова новизна, теоретичне та практичне значення тощо).

Наукове пізнання завжди починається і супроводжується вирішенням проблем. Виділяють теоретичні, емпіричні, загальні та часткові, фундаментальні та прикладні проблеми.

Наявність проблеми вказує на утруднення, які з'явились на початку процесу дослідження, надаючи йому пошуковий характер. Виникнення проблеми пов'язане з нестачею даних, або недостатністю методів та засобів попереднього дослідження. Формою попереднього, проблемного пояснення, завдяки якому відбувається пошук, відбір та оцінка нових фактів, є гіпотеза.

Під гіпотезою розуміють будь-яке передбачення, припущення або здогадка істинність якої є поки що невідомою і яка служить основою для попереднього пояснення та передбачення нових явищ, фактів. Гіпотеза є засобом реалізації мети наукового пізнання.

Характерні відмінні показники загальнонаукового дослідження в тому, що це обов'язково цілеспрямований процес на досягнення свідомо поставленої мети, вирішення чітко сформульованої задачі; процес, направлений на пошук нового, на творчість, на відкриття невідомого, на висунення та обґрунтування оригінальних ідей, на нові аспекти вже досліджених раніше явищ та процесів; воно характеризується системністю, комплексністю, новизною.

5

Об'єктом науково-теоретичного дослідження може бути не тільки окреме явище, процес, конкретна ситуація, а й взаємопов'язаний комплекс явищ та ситуацій, їх сукупність тощо.

Мета та завдання дослідження полягають у тому, щоб знайти загальне в ряді поодиноких явищ, дослідити їхні закономірності, згідно яких вони виникають, функціонують, розвиваються, дослідити їхню глибинну сутність.

2.2 Методи і принципи наукового дослідження

Головними засобами науково-теоретичних досліджень виступають наукові методи, сукупність наукових понять тощо, які утворюють «єдину систему.

Вибір методів дослідження має дуже, важливе значення, визначаючи значний майбутній успіх дослідження. Існує велика кількість наукових методів: теоретичних, експериментальних, загальнонаукових та методів окремих галузей наук.

Методи наукової діяльності мають загальну онтологічну та гносеологічну основу, утворюючи деяку цілісність. Саме їхня єдність характеризує специфічність і цілісність пізнавальної діяльності в науці. Для здійснення ефективного дослідження в якій-небудь галузі наукового пізнання застосовують (використовують) одночасно взаємопов'язаний набір різноманітних методів. Звичайно, кожному самостійному науковому дослідженню притаманне своє різноманіття методів. При цьому під поняттям "науковий метод" розуміють загальноприйняте уявлення про метод як систему правил, норм, які застосовують в дослідженні для вирішення поставлених задач та проблеми в цілому. Метод являє собою єдність загального, загальнонаукового та індивідуального і має дві сторони: істинність та конструктивність. Все різноманіття методів можна умовно поділити на 4 рівні:

емпіричний – спостереження, порівняння, вимірювання, співбесіда, тестування, опитування тощо;

експериментально-теоретичний – експеримент, аналіз, синтез, індукція, дедукція, моделювання, історичний, гіпотетичний, логічний і т.п.;

теоретичний – абстрагування, формалізація, аналіз, синтез, індукція, дедукція, аксіоматика, узагальнення і т.п.;

метатеоретичний – діалектичний, метод системного аналізу.

Існує багато видів класифікації методів, але умовно їх можна розділити на чотири великі групи: організаційні, емпіричні, методи обробки даних, інтерпретаційні.

До емпіричних методів відносяться всі способи одержання нових наукових фактів. Це обсерваційні (спостереження, самоспостереження), діагностичні, праксиметричні та інші.

Експериментальні методи використовуються тоді, коли стоїть задача виявлення зв'язків та залежностей між явищами та процесами, що вивчаються.

Методи обробки даних представлені кількісними методами та методами якісного аналізу емпіричних результатів.

Кількісні методи використовуються тоді, коли треба виразити числові характеристики різних сторін явищ або зв'язки між ними; До них відносяться:

6

шкалування, кореляційний аналіз, факторний аналіз, регресивний аналіз та інші методи.

Методи якісної обробки емпіричних даних застосовують тоді коли треба провести класифікацію, диференціацію, категоризацію на основі заданих критеріїв.

Інтерпретаційні методи тісно пов'язані з організаційними, бо вони задають спосіб узагальнення та пояснення виявлених фактів та їх зв'язків.

Системно-структурний метод дослідження, як загальнонауковий, включає в себе: розгляд будь-яких об'єктів з точки зору складних утворень, які мають певну структуру і являються компонентами більш загальних систем; пізнання особливостей структури об'єкта; виявлення законів структурних відношень і зовнішніх зв'язків, формулювання цих законів не тільки в якісному, але й у кількісному вигляді, представлення їх у формі системи управління; знаходження системоутворюючих чинників, об'єктивних законів, які зумовлюють перехід від якостей елементів до якісно нових особливостей цілісної системи. Про системність процесів і явищ можна говорити лише за умови єдності їх внутрішніх та зовнішніх зв'язків. Система не являється ізольованою, вона взаємодіє з іншими і за певних умов вони утворюють нові, більш складні системи.

Системний аналіз має загальний, міждисциплінарний характер і може відноситись до утворення, розвитку, функціонування, синтезу будь-яких систем. Він складається з наступних етапів:

постановка задач, визначення об'єкта, мети дослідження, критеріїв для вивчення і управління об'єктом;

аналіз об'єктів та процесів, які мають відношення до поставленої мети;

створення математичної моделі досліджуваної системи;

аналіз одержаної математичної моделі, формулювання висновків. ; Методи дослідження можуть бути різними, в залежності від видів досліджень:

пілотне дослідження - це попереднє дослідження, яке передує головному і організується з метою перевірки якості його підготовки. При цьому уточнюються гіпотеза, задачі, іноді формулюються нові гіпотези;

польові дослідження - дослідження в природних умовах, умовах повсякденного життя, опитування тощо;

експериментальні дослідження бувають природно-наукові,

лабораторні, експериментальні. Експеримент, має етапи: констатуючий, творчий, корегувальний, контрольний;

експеримент - це спеціально поставлений дослід у певних умовах, які створюють оптимальні умови для об'єкту дослідження, відповідно до задуму експерименту. Наприклад, педагогічний експеримент являється моделлю найбільш довершеного педагогічного процесу, в якому досягається максимальна ефективність. Звідси витікає друга

специфічна особливість цього експерименту

- створення

7

експериментальної моделі, яка в процесі апробації має дати оптимальний результат. А вже наступний етап - це повторення експерименту в різних умовах; апробації результатів в масовій практиці навчання та виховання;

прогностичні методи в наукових дослідженнях представляють собою систему регулярних принципів, правил, вимог які направляють пізнавальну діяльність суб'єкта на шлях до встановлення об'єктивної істини. Вони являються евристичними;

інтуїтивні методи пов'язані з застосуванням відповідного математичного апарату (кореляційний, регресивний аналізи, метод групового врахування аргументів, факторний аналіз, спектральний аналіз, математичні методи, варіаційні обчислення тощо);

метод експертних оцінок дозволяє одержувати прогностичну інформацію на основі виявлення і спеціалізованої обробки думок спеціалістів, які входять в репрезентативну групу експертів. Можуть бути реалізовані у вигляді різних форм: усного і письмового опитування (анкетування, інтерв'ю), письмових висновків спеціалістів тощо;

метод екстраполяції - це спосіб розповсюдження якихось закономірностей або тенденцій, які спостерігаються в певному часовому вимірі (базовий) на інший часовий вимір (прогнозний).

метод моделювання - це спосіб, при якому вивчаються не самі процеси та об'єкти, а їх моделі, а результати досліджень переносяться з моделі на об'єкт. Для побудови моделі від дослідника вимагається глибоке й усестороннє проникнення в сутність явищ, які прогнозуються, а також певний рівень математичних знань. Основні принципи моделювання; наочність, об'єктивність, визначеність.

Процедура побудови моделі включає такі етапи:

створення моделі;

висновки теоретичних співвідношень та аналітичних уявлень і залежностей;

оцінка параметрів моделей;

одержання числових передбачень;

уточнення самої моделі.

8

2.3 Методологічний базис досліджень та основні його етапи

Етапи дослідження - це реалізація певного задуму на основі поєднання всіх структурних елементів методики дослідження, яка визначає порядок проведення дослідження, основні його етапи. Дослідження, як правило, включає такі основні етапи:

вибір проблеми та теми дослідження;

визначення об'єкта, предмета, мети і постановки задач;

розробку гіпотези дослідження;

вибір методів, розробку методики дослідження;

перевірку гіпотези;

безпосереднє дослідження;

формулювання попередніх висновків, їх апробацію та уточнення;

обґрунтування заключних висновків та формулювання практичних рекомендацій;

перевірка та втілення одержаних результатів у практичну діяльність;

оформлення виконаної роботи.

Вибір області сфери дослідження найбільш відповідальний момент дослідження, залежить від ряду чинників, зокрема досвіду дослідника, актуальності, новизни, перспективності, професійних інтересів, складу мислення тощо. Треба пам'ятати, що проблема - це категорія, яка означає недосліджене в науці, це те, що треба дослідити, відкрити, довести.

Тема дослідження відображає основні характерні риси проблеми. Саме точне формулювання теми, чітко обмежуючи рамки дослідження, конкретизує основний задум, створюючи певні позитивні моменти успішності дослідження.

Об'єкт - сукупність зв'язків, відносин, якостей, яка й служить джерелом необхідної для дослідника інформації.

Предмет дослідження конкретизує межі об'єкта, указуючи на те, що саме якраз і буде досліджуватися.

Із предмета дослідження випливає його мета і завдання. Мета формулюється стисло, точно конкретизуючи те, що буде досліджуватися. Розвивається і конкретизується мета в завданнях дослідження.

Перше завдання пов'язане з виявленням, уточненням, методологічним обґрунтуванням природи і структури об'єкта, який вивчається.

Друге завдання пов'язане з аналізом реального стану предмету дослідження, динаміки, внутрішніх протиріч тощо.

Третє завдання пов'язане з моделюванням задачі, її дослідноекспериментальною перевіркою.

Четверте завдання пов'язане з виявленням шляхів і засобів підвищення ефективності досліджуваного явища або процесу, тобто з практичними аспектами роботи, з пропонуванням деяких заходів щодо покращення стану досліджуваної проблеми.

Розробити методику дослідження – означає запропонувати сукупність прийомів, способів дослідження, порядок їх застосування та інтерпретації за їх допомогою одержаних результатів.

9

Методика представляє собою модель дослідження, розгорнута в часі. На основі цього треба скласти програму дослідження. В ній чіткої слід окреслити:

що досліджується;

за якими показниками;

які критерії дослідження;

порядок використання тих чи інших методів тощо.

Вдало розроблена методика організує дослідження, забезпечує одержання необхідних фактичних матеріалів, на основі яких будуть зроблені висновки.

Висновки дослідження мають бути:

всебічне аргументованими, які узагальнюють основні досягнення;

ґрунтуватися на накопиченому матеріалі;

бути науково послідовними.

Практичне значення – важливий елемент обґрунтування, який підтверджує значущість теоретичних та методичних розробок автора для використання у процесі життєдіяльності людини (у певній визначеній: чи різноманітних галузях). Якщо ступінь попередньої опрацьованості проблеми дає змогу судити про можливий ефект від впровадження (економічний, фінансовий, соціальний, екологічний, організаційний, тощо), це стане ще одним важливим моментом обґрунтування.

Перед заключним оформленням чистового варіанту провести апробацію роботи, провести обговорення. Після цього вилучити недоліки і закінчити оформлення роботи.

2.4 Застосування системного підходу в наукових дослідженнях

Будь-яку систему можна визначити як сукупність, комбінацію або набір взаємопов'язаних елементів, що утворюють єдине ціле. Поняття системи ґрунтується на таких положеннях:

вона є множиною взаємопов'язаних частин;

всі елементи множини знаходяться у взаємній залежності;

вивчення будь-якого елементу субмножини дає можливість виявити властивості єдиного цілого;

ця сукупність елементів сформована таким чином, щоб реалізувати певне призначення.

Система, у свою чергу, може включати в себе низку підсистем, об'єднаних єдиним процесом функціонування частин або елементів. Вони реалізують певну операцію (програму), необхідну для, досягнення мети, що поставлена перед системою.

Одним із головних напрямів реалізації системного підходу в дослідженні будь-яких процесів і явищ, у тому числі екологічних, є використання принципів цілісності, всебічності, системотворчих відносин, частин і елементів, субординації, динамічності, випереджального відображення.

Принцип цілісності зобов'язує розглядати систему як єдине ціле, якість якого не зводиться до властивостей його окремих складових елементів.

10