Лекція 1. Теоретичні аспекти менеджменту. План

1. Сутність управлінської діяльності.

2. Історичні етапи розвитку менеджменту.

3. Розвиток теорії та практики менеджменту.

1.Сутність управлінської діяльності

Ефективність діяльності підприємства залежить від багатьох параметрів - ступеня розвитку виробництва, поділу і кооперації праці, використання результатів науково-технічного прогресу, економічних ресурсів, форм стимулювання високопродуктивної праці тощо, але в першу чергу — від ступеня інтегрування зазначених факторів під час їх використання. З поглибленням історичного розподілу праці, виникненням необхідності розчленування його на часткові процеси з’явилася об’єктивна потреба координувати та поєднувати ці часткові процеси в організаційних системах – підприємствах, фірмах, банках, організаціях, галузях і керівництво ними стало обов’язковою нормою організації групової та колективної діяльності людей. З розвитком продуктивних сил суспільства інтерес до управління зростав. І тому виникнення та розвиток управління треба вважати як об’єктивний, необхідний наслідок перетворення індивідуальних виробничих процесів у колективну суспільну працю.

Управління, - у прямому розумінні, - це вплив на працівників з метою досягнення цілей, що стоять перед підприємством і його працівниками. Воно базується, з одного боку, на багатьох галузях знань, таких, як економіка і політологія, соціологія і психологія, інженерні дисципліни, статистика, а з іншого боку - на безпосередньому узагальненні досвіду управління різними підприємствами, організаціями і компаніями у ході тривалої історії розвитку людської діяльності. Та обставина, що управління виробничо-господарськими процесами врешті-решт зводиться до управління людьми, передбачає свідоме регулювання діяльності колективу - форм його організації, мотивації дій і характеру взаємовідносин між його членами. У зв'язку з цим і виникає потреба виявлення механізму міжособистісних відносин та вивчення закономірностей формування у працівників ціннісних орієнтацій. Однак колектив не тільки об'єкт, а одночасно і суб'єкт управління, оскільки працівники мають брати активну участь у здійсненні управлінської діяльності. Тому важливо правильно розуміти процес формування управлінських впливів і способи взаємодії людей у цьому процесі.

Одним з найважливіших факторів функціонування і розвитку фірм як управлінської діяльності в сучасних умовах є менеджмент. Менеджмент як мистецтво управління базується на тому, що організації — це складні соціально-технічні системи, на які впливають численні й різноманітні фактори внутрішнього та зовнішнього середовища. Навчитися управляти можна лише шляхом використання теоретичних знань у конкретній ситуації. Менеджери мають учитися модифікувати практику з урахуванням висновків теорії.

Можна зазначити, що сучасний менеджмент — це тисячі можливих варіантів і нюансів управлінських рішень, у тому числі й у фінансовій сфері. Як тільки менеджмент почне відставати від реальних потреб ринкової обста­новки, він перестає відповідати пропонованим вимогам. Управ­лінські рішення, що розроблені одним підприємством і добре себе в ньому зарекомендували, можуть виявитися не тільки марними, але навіть небезпечними для іншого. Багатоваріантність рішень і ходів менеджменту, гнучкість і неординарність господарських ком­бінацій, унікальний характер кожного управлінського рішення в конкретній специфічній ситуації є основою керування. Тому в діяль­ності менеджерів наголос доводиться робити не на стандартні рішен­ня, а на здатність швидко й правильно оцінити господарську ситу­ацію і знайти єдино можливий у даному положенні підхід, що і є в конкретних умовах оптимальним. Тому для менеджменту в даний час є характерним:

- широка господарська самостійність, що забезпечує волю прий­няття рішень тим, хто несе відповідальність за кінцеві резуль­тати функціонування підприємства на ринку;

- постійне коригування цілей і програм залежно від стану рин­ку, змін у зовнішньому середовищі;

- орієнтація на досягнення запланованого кінцевого результату діяльності підприємства;

- оцінювання керування в цілому тільки на підставі реально до­сягнутих кінцевих результатів;

- використання сучасної інформаційної бази для різноманітних розрахунків під час прийняття управлінських рішень;

- проведення глибокого економічного аналізу кожного управ­лінського рішення;

- здатність розумно ризикувати і керувати ризиком.

Термін “менеджмент" по суті являється аналогом терміну "управління", застосовується до управління соціально-економічними процесами на рівні підприємства. Зміст поняття "менеджмент" слід розглядати як науку і практику управління, як організацію управління підприємством і як процес прийняття управлінських рішень. Менеджмент як наука управління розробляє засоби і методи, які сприяли б найбільш ефективному досягненню цілей організації, підвищенню продуктивності праці і рентабельності виробництва, виходячи з обставин, що склалися у внутрішньому і зовнішньому середовищі.

Таким чином, менеджмент - це відокремлений вид професійно здійснюваної діяльності, направленої на досягнення в ринкових умовах, намічених цілей, шляхом раціонального використання матеріальних і трудових ресурсів із застосуванням принципів, функцій і методів економічного механізму менеджменту.