Розв’язок

1. Вибираємо різець.

   1. Вибираємо матеріал різальної частини різця.

Для напівчистової обробки R_Z20 заготовки із сірого чавуна СЧ20 твердістю 210 HB рекомендується твердий сплав ВК6 (таб. 1.1. с. 22)

2. Приймаємо токарний похідний, відігнутий правий різець.

Поперечний переріз державки різця16×25 мм (додаток 3, с.129 ), довжина різця 140 мм, рекомендовані твердосплавні пластинки 02252/62252, (таб.3, с. 33). матеріал державки різця – сталь 45.

1.3. Вибираємо пластинку типу 02252 і її розміри (табл. 2, с. 24).

l=14 мм; b=12 мм; S=6 мм; α=18˚.

1.4.Форму передньої поверхні вибираємо із таблиці 4, с. 40. Приймаємо форму №1 – плоску з додатнім переднім кутом.

1.5. Геометричні параметри різця вибираємо із таблиці 5, с. 45. Головний кут в плані φ=45˚, допоміжний кут в плані φ'=45˚, радіус при вершині r=1 мм, γ_Ф=-3˚; γ=12˚; α=10˚; λ=0.

2. Назначаємо режим різання.

2.1. Встановлюємо глибину різання. При зніманні припуску в один прохід t=h=2 мм.

2.2. Призначаємо подачу (карта 3, с. 59). Для параметру шорсткості поверхні R_Z=20 мкм при обробці сірого чавуну різцем з r=1 мм рекомендується подача 0,25...0,4 мм. В зв‘язку з тим, що при чистовій і напівчистовій обробці лімітуючим подачу фактором є шорсткість поверхні, рекомендовану подачу коректуємо за паспортними даними верстату і приймаємо S₀=0,35 мм/об.

2.3. Призначаємо період стійкості різця. При одноінструментальній обробці на токарних верстатах рекомендують стійкість різця Т=30...60 хв. Приймаємо стійкість різця Т=60 хв.

2.4. Визначаємо табличну швидкість головного руху різання V_таб м/хв, допустиму різальними властивостями різця (карта 16, с. 80). Для обробки сірого чавуну 210 HB з глибиною різання до 4 мм, подачею до 0,42 мм/об, різцем з головним кутом в плані φ=45˚ в умовах поперечного точіння при відношенні рекомендується V_таб=130 м/хв.

Поправочні коефіцієнти за маркою твердого сплаву і стану оброблюваної поверхні рівні 1.

2.4.1. Визначаємо частоту обертання шпинделя, яка забезпечує отриману швидкість.

Коректуємо частоту обертання по паспорту верстату і встановлюємо дійсне значення частоти обертання

n_Д=315 хв^-1

2.4.2. Визначаємо дійсну швидкість головного руху різання.

2.5. Визначаємо потужність затрачену на різання (карта 18, с. 84). Для обробки сірого чавуну з глибиною різання до 2,8 мм з подачею до 0,37 мм/об і швидкістю різання до 120 м/хв потрібна потужність різання N_таб=2,0 кВт. Так як поправочні коефіцієнти на потужність відсутні, то N_таб=N_різ=2 кВт.

2.5.1. Перевіряємо чи достатня потужність приводу верстату. У верстата 16К20 N_шп=N_д·η; де η – коефіцієнт корисної дії, який рівний 0,75, N_д=10·0,75=7,5 кВт.

Умова N_різ=N_шп=2<7,5 виконується, обробка можлива.

3. Визначаємо основний час.

Довжина робочого ходу різця .

Величину врізання та перебігу в сумі згідно табл. 8, с. 53 рівна 3,5 мм.

Приклад 3. На токарно-гвинторізному верстаті 16Б16П розточують наскрізний отвір діаметром d=53мм до діаметра D=мм, довжиною l=85мм. Параметр шорсткості обробленої поверхні Ra=1.6мкм. матеріал заготовки сталь 35, s_в=560МПа (≈56 кгс/мм²). Заготовка штамповка з попередньо обробленою поверхнею. Система верстат – пристрій – інструмент – заготовка недостатньо жорстка. Рисунок обробки приведений на рис. 3. необхідно вибрати різальний інструмент; призначити режим різання; розрахувати основний час.

Рисунок 3. Ескіз обробки до прикладу 3