Семіотика набутих вад серця і судин у дітей

Ревматизм (хвороба Сокольського-Буйо) – токсико-імунологічне захворювання, яке характеризується системним запальним ураженням сполучної тканини із залученням в патологічний процес багатьох органів і систем організму з переважним ураженням серцево-судинної системи, яке розвивається у дітей, що мають генетичну схильність до нього, на фоні інфікування В-гемолітичним стрептококом групи А.

Найбільша захворюваність ревматизмом спостерігається у дітей віком від 5 до 15 років. Його розповсюдженість серед дитячого населення коливається від 1 до 5% і в середньому становить 2,5%.

Ревматизм переважно (у 80% випадків) розвивається в дитячому віці і нерідко (приблизно 30%) має сімейний характер. У дітей раннього віку ревматизм практично не реєструється.

Соціальне значення ревматизму обумовлене достатньо високою інвалідизацією населення (5% осіб, вперше визнаних інвалідами, хворіють вадами серця ревматичного походження), перебігом захворювання, яке має прогресуючий, циклічний характер. Тому дуже важливою проблемою представляється раціональне лікування і профілактика, яка попереджує виникнення загострень та інвалідизацію.

Вади серця поділяються на прості (ізольоване ураження одного клапана), поєднані (стеноз і недостатність одного клапана) і комбіновані (ураження 2-х чи 3-х клапанів).

Недостатність мітрального клапану

Недостатність мітрального клапану формується протягом 12-24-х місяців.

Клініка:

- при недостатності мітрального клапану І ступеню скарги відсутні;

- єдиним симптомом захворювання є систолічний шум за нормальних розмірів серця;

- тони серця послаблені;

- систолічний шум найкраще вислуховується на верхівці серця, має дмухаючий тембр. пов’язаний з І тоном; займає більшу частину систоли, проводиться в ліву під пахвову ділянку, на спину;

- при значній недостатності мітрального клапана зростає задишка, формується лівобічний серцевий горб, верхівковий поштовх зміщується вниз в 5-6 міжребір’я, стає розлитим;

- межі серця зміщені ліворуч і вгору, відзначається систолічне тремтіння на верхівці серця, тут же І тон може бути послаблений або покритий шумом; вислуховується ІІІ тон, акцент ІІ тону – над легеневою артерією;

- окрім систолічного шуму, вислуховується мезодіастолічний (відносний стеноз мітрального клапана);

- при недостатності мітрального клапана ІІ-ІІІ ступеню збільшується печінка, можливі порушення ритму (екстрасистолія, мерехтлива аритмія).

Характерні ЕКГ-критерії:

- наявність в V_5-6зубцяR, який перевищує вікові норми;

- у відведенніV_5-6 – великий, загостреної форми зубець Т;

- час появи поверхневого відхилення у V₆ перевищує 0,045 сек.;

- відсутність характерного для дітей відхилення електричної осі серця - комплексуQRS праворуч;

- співвідношення R / R +S у відведенніV₁ в межах норми.

Фонокардіографія. На верхівці серця І тон розширений, часто не компактний, зливається з високоамплітудним високочастотним систолічний шумом, який має убуваючу (декрещендо) форму, займає частину (1/2 або 2/3) чи всю систолу (у вигляді смуги). Тривалість і форма шуму відображають ступінь вади (розмір дефекту в клапані). Над легеневою артерією систолічний шум менше виражений, чіткіші й більші осциляції І тону, збільшений легеневий компонент ІІ тону, інколи реєструється розщеплення ІІ тону.

Рентгенографія.Відзначаються ознаки помірного венозного застою, серцева тінь нормальна або збільшена, переважно за рахунок лівих відділів; спостерігається посилена пульсація лівого передсердя («коромислоподібні рухи»), зниження амплітуди систолодіастолічних коливань, при значній недостатності – збільшення правих відділів.