4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Провести внутрішньоротову контактну рентгенографію;

2. Провести визначення жувальної ефективності за Агаповим;

3. Провести визначення жувальної ефективності за Оксманом;

4. Провести електроміографію.

Зміст теми:

НАКЛАДАННЯ ЧАСТКОВОГО ЗНІМНОГО ПЛАСТИНКОВОГО ПРОТЕЗА.

Перед накладенням протеза в порожнині рота лікар повинний уважно оглянути його і переконатися у високій якості обробки, шліфування і полірування. Особливо ретельно необхідно оцінити краї базису, що не повинні бути гострими, мати округлу форму і необхідну товщину. Нерідко при моделюванні губної поверхні базису він штучно стоншується, що в наступному утрудняє його корекцію, особливо в ділянці кісткових виступів на губній поверхні схилу альвеолярної частини чи щелепи в місцях прилягання його до опорних зубів.

Край базису, звернений до м'якого піднебіння, навпаки, повинний бути стоншений за рахунок зовнішньої частини базису для плавного переходу його в слизову оболонку піднебіння. Товстий край базису, як правило, погано переноситься хворими через утруднену адаптацію до цієї ділянки протеза. Довгий край, що знаходиться за межами твердого піднебіння, також викликає неприємні відчуття, особливо при коливаннях м'якого піднебіння, що піднімається над базисом. Щілина, що з'являється в цьому місці, заповнюється їжею, що також викликає додатковий дискомфорт при користуванні протезом.

Варто уважно оглянути ділянки базису, що прилягають до опорних зубів. Шар пластмаси, що покриває тіло кламера, буде свідчити про правильне його положення стосовно опорного зуба. Збільшення в зону занурення тіла кламера, проявиться в першу чергу відсутністю пластмаси в цьому місці чи наявністю лише невеликої плівки її, що покриває метал, буде заважати накладенню готового протеза.

Поверхня базису, звернена до слизової оболонки протезного ложа, повинна мати точний його відбиток. Дефекти, що виявляються, у виді перекручування рельєфу базису, чи стовщення наросту можуть бути наслідком як ушкодження поверхні самої робочої гіпсової моделі, так і різного роду дефектів гіпсовки воскової моделі протеза в кюветі чи формування пластмасового тіста.

Нарешті, при огляді готового протеза необхідно звернути увага на якість полірування його деталей - базису, штучних зубів і кламерів.

Обробивши протез спиртом і прополоснувши у воді, переходять до накладення його в порожнині рота.

Готовий частковий знімний пластинковий протез рідко накладається на протезне ложе без яких-небудь перешкод. Наявність занурень на природних зубах, непаралельне розташування зубів, що залишилися в порожнині рота, їхній зсув при втраті поруч зубів чи зубів антагоністів утрудняють накладення протеза.

У зв'язку з цим перша спроба установити протез на щелепу повинна бути зроблена дуже обережно, без великих зусиль, по-перше, щоб не заподіяти болю пацієнту, а, по-друге, щоб не викликати насильницького прослизання протеза на своє ложе. В останньому випадку протез переборює зони занурень за рахунок рухливості зубів при вдало обраному шляху введення протеза. Зняти ж протез буде досить важко, тому що повторити випадково вгаданий шлях накладення його буде неможливо. Для цього будуть потрібні додаткові зусилля, що і можуть викликати хворобливі відчуття.

Щоб уникнути подібної помилки, варто скористатися копіювальним папером, що підкладають під протез і намагаються накласти його разом з ним до появи перешкоди. Тоді протез знімають і уважно оглядають. Поява відбитків копіювального папера на внутрішній поверхні базису в місцях прилягання його до зубів, що залишилися в порожнині рота, покаже ділянки, що перешкоджають накладенню протеза. Для повного накладення протеза подібну перевірку роблять кілька разів доти, поки він не займе своє місце на щелепі.

При зішліфовуванні ділянок базису, що заважають накладенню протеза, варто також бути обережним. Бори і фасонні карборундові голівки варто підбирати за формою тієї ділянки, що піддається шліфуванню. Видаляючи пластмасу невеликими шарами, вдається зберегти контакт базису з природними зубами. Невиправданий радикалізм при виконанні цієї маніпуляції, як правило, приводить до появи щілини між зубами і базисом.

Найбільш частою причиною утрудненого накладення протеза є пластмаса, що попадає в зону занурення в опорних зубів. Як уже було відзначено, неточне розміщення тіла кламера в цій зоні може привести до необхідності сточувати його частину, що заважає накладенню протеза. Це у свою чергу приводить до ослаблення механічної міцності кламера, а надалі - до його поломки.

Варто звернути увагу на можливість появи щілини між базисом протеза і природних зубів не тільки при недбалому припасуванні готового протеза. Це може бути наслідком ушкодження гіпсової моделі чи відлому гіпсових зубів перед виготовленням базису. Неточне приклеювання їх приведе до значних проблем при накладенні готового протеза.

Оцінюючи точність накладення готового протеза, необхідно установити щільність прилягання базису до слизової оболонки протезного ложа, відсутність балансування і точність положення фіксуючих елементів. Тільки у випадку дотримання умов можна визнати протез цілком накладеним. Якщо одне з них не виконано, необхідно продовжити припасування протеза або спробувати з'ясувати причину його утрудненого накладення.

Балансування готового протеза може бути наслідком поганого припасування базису, зсуву фіксуючих елементів у базисі при виготовленні його з пластмаси, ушкодження гіпсової моделі (відлом зубів чи альвеолярної частини щелепи), деформації відбитка моделі при її відливанні з гіпсу, деформації відбитка перед відливкою моделі (усадка відтискного матеріалу, ушкодження відбитка при виведенні його з порожнини рота).

Переконавшись в точності накладення протеза, варто перейти до оцінки фіксуючих елементів. При цьому перевіряють положення кламерів на опорних зубах, щільність прилягання їх до поверхні зуба і фіксуючі властивості. Крім того, корисно звернути увагу на естетичні якості кламерів - чи відкриваються плечі кламера при посмішці й у якій частині коронки опорного зуба вони розташовуються. Недбале виготовлення кламера чи зсув його в базисі при формуванні пластмасового тіста приводить до зсуву його на опорному зубі, що помітно знижує його естетичні властивості. Наступним етапом накладення часткового знімного пластинкового протеза є перевірка оклюзивних взаємовідносин.

У першу чергу вивчаються оклюзийні контакти штучних зубів з антагоністами в положенні центральної оклюзії. Як було відзначено раніше, після контрольного пресування пластмасового тіста в кюветі при виготовленні пластмасового базису відбувається збільшення його товщини на шар пластмасової плівки, що залишається між частинами кювети. У зв'язку з цим відбувається і зсув штучних зубів. Саме тому при накладенні готового протеза, як правило, спостерігається невелике збільшення міжальвеолярної відстані.

За допомогою копіювального папера виявляються ділянки передчасних оклюзийних контактів. Оклюзийні поверхні штучних зубів сточуються таким чином, щоб не порушити їхньої анатомічної форми. Для цього використовують спеціальні металеві фрези і фасонні голівки, що мають невеликий діаметр поверхні, що ріже, і за своєю формою співпадають з ділянкою рельєфу оклюзийної поверхні, що підлягає сточуванню. Це дозволяє попередити сточування зайвої пластмаси й одержати роз'єднання зубів.

Після корекції змикання зубів у положенні центральної оклюзії переходять до уточнення його при інших оклюзіях — передньої і бічних. Для цього також користаються копіювальним папером, але хворому пропонують робити як би жувальні рухи. Характер оклюзийних контактів вивчається по відбитках копіювального папера на штучних зубах, а сточування проводиться по тим же правилам, Що і для центральної оклюзії.

В останню чергу оцінюються естетичні якості протеза: відповідність штучних зубів природним, їхнє положення, анатомічна форма і колір, зовнішній вигляд обличчя хворого при зімкнутих зубних рядах у спокої і при посмішці. Якщо протез відповідає усім вимогам, хворому дають інструкцію про правила користування протезами і запрошують на прийом для оцінки якості протезування і найближчої реакції тканин протезного ложа.

ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ ПРОТЕЗАМИ ЗУБІВ

Протез є лікувальним засобом, що вступає в складні взаємовідносини з органами порожнини рота. Дотримання правил користування ними буде сприяти збереженню як самого протеза, так і пацієнтове здоров'я.

У перші дні і навіть тиждень протез відчувається як стороннє тіло, і у пацієнта може з'явитися бажання видалити його. Але в наступному це відчуття зникне. Звикання до протеза багато в чому залежить від особливостей характеру пацієнта, звичок і відношення до протезування як до лікування в цілому. За інших рівних умов швидше відбувається звикання до незнімних протезів (штучні коронки і мостоподібні протези) і повільніше - при накладенні знімних протезів, особливо на верхню щелепу.

Щоб прискорити звикання до протеза, пацієнтові належить протягом перших двох-трьох тижнів користатися їм цілодобово, знімаючи його лише після їжі для промивання. Звиканню буде сприяти: сосання льодяників, питво з лимоном, заняття, що відволікають (читання, відвідування театру, кіно, заняття спортом).

Після накладання знімного протеза може з'явитися біль. В такому випадку протез потрібно зняти. У день, призначений лікарем для корекції, Вам належить накласти протез на щелепу не менш чим за три години до відвідування клініки. Це дозволить лікарю точно визначити ділянку протеза, що заподіює біль.

З протезом можна приймати усі види найбільш розповсюдженої їжі (м'ясо, хліб, овочі), але не можна лущити горіхи й інші тверді продукти. На початку користування протезом перевагу варто віддавати м'якій і нев'язкій їжі, приймати її невеликими порціями й вчитися ретельно пережовувати.

Коли пацієнт звикне до знімного протеза, пацієнту належить знімати його на час сну. Залишати протези на ніч можна тільки за рекомендацією лікаря.

Протез має потребу в повсякденному використанні. Незнімні протези чистять також, як і природні зуби, зубною щіткою з пастою. У знімного протеза особливо ретельно чистять поверхню, звернену до ясен.

Знімні протези варто обполіскувати після їжі і ретельно чистити перед сном зубною щіткою з пастою або туалетним милом. Варто оберігати протез від надмірно гарячої води, під дією якої він може деформуватися. Зберігати знімні протези необхідно чистими, загорнувши їх у бавовняну тканину, що добре усмоктує воду, і закривши його в пластмасовій коробочці, що також варто тримати в ідеальній чистоті.

При поломці протеза чи появі тріщини в пластмасі, щоб уникнути травми слизової оболонки варто звернутися до лікаря для лагодження.

Через три роки користування протезом незалежно від його якості пацієнтові треба звернутися до лікаря для вирішення питання про необхідність повторного протезування, тому що мниме благополуччя може виявитися оманним, а протез може заподіювати шкоди.

Матеріали для самоконтролю:

Тестові завдання:

1. Хворому Л., 65 років, виготовляють частковий знімний пластинковий протез на нижню щелепу. Проведена перевірка воскової композиції протеза. Наступний етап протезування-це:

1. Визначення центральної оклюзії.

2. Корекція на накладання протеза.

3. Зняття відтисків.

4. Воготовлення гіпсових моделей.

5. Фіксація протеза.

2. На якому клінічному етапі виготовлення часткових знімних пластинкових протезів накладають протез:

1. 1.

2. 2.

3. 3.

4. 4.

5. 1-2.

3. Протезування вважають успішним, якщо кількість корекцій часткового знімного пластинкового протеза складає:

1. 1.

2. 2.

3. 3-4.

4. 4-5.

5. 5-6.

4. Перед накладанням часткового знімного пластинкового протеза на протезне ложе лікар повинен:

1. Обробити порожнину рота анестетиком.

2. Послабити кламери.

3. Зішліфувати усі нерівності на протезі.

4. Уважно оглянути і переконатися у високій якості обробки, шліфування і полірування.

5. Перевірити протези на моделі.

5. Який повинен бути край базису до м`якого піднебіння:

1. Зтоншений для плавного переходу в слизову оболонку.

2. Потовшений, щоб не ламався.

3. Овальної форми.

4. Товщиною 3 мм.

5. Немає значення.

6. Що утруднює накладання протеза на протезне ложе:

1. Рухомість зубів.

2. Наявність занурень на природних зубах, непаралельне розташування зубів.

3. Кламери.

4. Блювотний рефлекс.

5. Екзостози.

7. Балансування готового протеза може бути наслідком:

1. Поганого припасування базису.

2. Зсуву фіксуючих елементів у базисі при виготовленні його з пластмаси.

3. Ушкодження гіпсової моделі.

4. Деформації відбитка моделі.

5. Всі відповіді вірні.

8. Завдяки чому проводять корекцію оклюзійної поверхні протеза:

1. Гуми.

2. Силіконової корегуючої маси.

3. За допомою хімічного олівця.

4. За допомогою копіювального паперу.

5. Прикусних валиків.

9. Щоб прискорити звикання до протеза необхідно:

1. Знімати протез перед вживанням їжі.

2. Не знімати протез протягом 2-3 діб,знімати після їжі.

3. Не знімати протез протягом 2-3 тижнів, знімати лише для промивання.

4. Знімати протез на ніч.

5. Знімати протез на день.

10. Після накладання знімного протеза може з'явитися біль. Тактика лікаря:

1. Зробити новий протез.

2. Зробити корекцію краю базису протеза.

3. Рекомендувати пацієнтові накласти протез за 3 години до відвідування лікаря.

4. Не робити нічого.

5. Провести корекцію базису протеза з використанням корегуючої маси.