32 Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод для цілей зрошення. (!!Графік не рисовала посмотрите в книжке 285стр.!!)

Основні особливості оцінки ЕЗПВ для зрошення повязані із специфікою режиму водовикористання. Для зрошення водозабірні споруди працюють лише у вегетаційний період, із змінною витратою. Головною особливістю є необхідність врахування переривчастого режиму роботи водозабірних споруд. При розрахунках ЕЗПВ вважається, що всі роки, крім останнього, водозабірна споруда працює безперервно з однаковою середньорічною витратою, а в останній розрахунковий рік враховується запроектований графік роботи. При цьому кінець розрахункового періоду збігається з кінцем часу максимального водовідбору. Для розрахунку схематизованної умови: Qсер=ΣQiti/365, м³/добу, де Qсер - середньорічний дебіт, м³/добу, Qі - величина дебіту впродовж часу ti календарного року, t₀- час впродовж якого передбачається відбір, t =25 років

Оскільки дебіт не залишається постійним, використовується середньорічна витрата водозабірної споруди, за умови безперервного режиму експлуатації. Також затверджується максимальна витрата Qмах та час, впродовж якого вона може бути забезпечена.

Якщо у формуванні ЕЗПВ істотну роль можуть відігравати динамічні запаси (природні і антропогенні), оцінку слід виконувати за таких рекомендацій:

1. Для дуже великих родовищ,коли водозабірні споруди розташовані дуже далеко від контурів розвантаження і не виникає додаткового живлення (напр. За рахунок інфільтрації зрошувальних вод) урахування преривчастого режиму виконується як і для необмежених пластів, тобто без урахування поповнення ресурсів.

2. Для невеликих родовищ біля зон розвантаження і при середньорічному дебіті, що не перевищує поповнюваних ресурсів, розраховується за схемою напівобмеженого пласта з межею постійного напору, з використанням методів математичного моделюванняу при складних гідрогеологічних умовах.

3. При розташуванні водозабірних споруд біля місць розвантажень і при середньорічному дебіті, що перевищує поповнювані ресурси підземних вод використовується метод математичного моделювання.

Особливості:

Якщо площа водозабору збігається з площею на якій є зрошення необхідно враховувати антропогенний вплив, за рахунок інфільтрації іригаційних вод на полях зрошення та інфільтраційних втрат із зрошувальних каналів.

Якщо проектуються спеціальні дренажні споруди, їхня взаємодія враховується за методом суперпозиції.

33. Особливості оцінки (переоцінки) езпв на ділянках діючих водозабірних споруд.

Оцінка експлуатаційних запасів підземних вод в районах діючих водозаборів виконується через зростання потреб у воді або необхідності переоцінки раніш перерахованих запасів. Особливість: Використовуються дані про режим експлуатації вже працюючих свердловин. Використовують геофільтраційну схему, гідродинамічні методи (в простих гідрогеологічних умовах) і математичне моделювання, а також гідравлічні методи (в складних г/г умовах).

Аналіз порушеного режиму підземних вод діючого водозабору дозволяє отримати значно більшу інформацію про розрахункові параметри, умови формування експлуатації запасів з метою уточнення величини можливого водовідбору. Крім цього існує можливість оцінити величину забруднення підземних вод або вичерпування їх запасів і розробити заходи з охорони навколишнього середовища.

При усталеному режимі експлуатації всі розрахунки проводяться від сформованої рівневої поверхні підземних вод при експлуатації, при цьому розраховується або величина додаткового живлення рівня при проетному рості водовідбору, або можливий приріст водовідбору в залежності від залишкової величини Sдоп.

При неусталеному режимі фільтрації в розрахунках враховується величиа і характер водовідбору за попередній період експлуатації. Схематизація упереднього режиму водовідбору, здійснюється як правило виходячи з передумови ступінчатої зміни Q.

Для приблизних розрахунків в районах діючих водозаборів використовують зведений час.

T_зв=

Q_кін – величина водовідбору за останній період експлуатації,

∆t_i –і-тий період експлуатації з витратою Q_i.