- •1. Стадійність гідрогеологічних робіт і досліджень для оцінки озпв.
- •2. Оцінка змін річкового стоку при експлуатації водозабірних споруд.
- •3. Послідовність оцінки езпв з урахуванням шппв
- •4. Групування родовищ підземних вод за складністю гідрогеологічних умов
- •5. Родовища підземних вод в артезіанських басейнах
- •6,8. Особливості оцінки експлуатаційних запасів родовищ мінеральних, термальних і промислових вод
- •7. Оцінка активізації карстово-суфозійних процесів
- •9. Порівняльна характеристика родовищ підземних вод в центральних і крайових частинах артезіанських платформ
- •10. Оцінка складності гідрогеологічних умов за ступенем фільтраційної неоднорідності водовмісних порід.
- •11. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод родовищ у річкових долинах за умов відбору, забезпеченого поверхневим стоком.
- •12. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод родовищ у річкових долинах за умов відбору, який не забезпечується поверхневим стоком.
- •А - за відсутності; б - за наявності екрануючих відкладів
- •13.Гідрогеологічні умови та особливості формування езпв у тріщинуватих породах.
- •14. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод мінеральних, термальних та промислових вод.
- •15. Гідрогеологічні умови та особливості формування езпв у конусах виносу.
- •16. Умови застосування штучного поповнення запасів підземних вод.
- •17. Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод в районах розробки родовищ твердих корисних копалин.
- •18. Гідрогеологічні умови і типізація родовищ підземних вод в артезіанських басейнах.
- •19. Особливості формування експлуатаційних запасів підземних вод артезіанських басейнів міжгірських западин.
- •20.Особливості методики регіональної оцінки експлуатаційних запасів підземних вод.
- •21. Групування родовищ за ступенем складності гідрогеологічних умов.
- •22. Типізація родовищ підземних вод.
- •23. Прогнозування зниження поверхні землі за даними режимних спостережень на ділянках діючих водозаборів.
- •24. Оцінка забезпеченості експлуатаційних запасів підземних вод родовищ в річкових долинах.
- •25. Розрахунок пропускної здатності русла річки при оцінці езпв у річкових долинах (не зовсім впевнена у правильності відповіді).
- •26. Завдання, джерела та умови штучного підживлення підземних вод
- •27. Особливості ггу та типізації родовищ підземних вод у річкових долинах
- •28. Оцінка зниження рівня ґрунтових вод при роботі водозабірних споруд.
- •29. Особливості гідрогеологічних досліджень на стадії розвідки родовищ підземних вод.
- •30. Фактори зменшення впливу відбору підземних вод на величину річкового стоку.
- •31 Основні принципи і методи оцінки експлуатаційних запасів підземних вод при штучному підживленні.
- •32 Особливості оцінки експлуатаційних запасів підземних вод для цілей зрошення. (!!Графік не рисовала посмотрите в книжке 285стр.!!)
- •33. Особливості оцінки (переоцінки) езпв на ділянках діючих водозабірних споруд.
- •34.Методи прогнозування осідання денної поверхні при епв (23-24)
- •35.Особливості оцінки ез лінз прісних вод
- •36.Особливості стадії розвідки для оцінки езпв
- •37. Формування експлуатаційних запасів підземних вод в районах родовищ твердих корисних копалин.
- •38 Загальна характеристика інформації, що потрібна для оцінки впливу відбору підземних вод на оточуюче середовище.
- •39. Особливості формування експлуатаційних запасів підземних вод у річкових Долинах.
- •40. Методи шппв (штучного поповнення підземних вод).
- •41 Оцінка осідання поверхні землі під час роботи водозабірних споруд.
- •42. Кондиції при оцінці езпв термальних і промислових вод.
9. Порівняльна характеристика родовищ підземних вод в центральних і крайових частинах артезіанських платформ
За особливостями формування ЕЗПВ слід розрізняти родовища, розташовані в центральних і крайових частинах басейнів. У межах перших на значній відстані від меж виклинювання водоносних горизонтів депресійні вирви, як правило, не досягають цих меж:. Тут формування ЕЗПВ відбувається переважно за рахунок перетікання через слабопроникні пласти з водоносних горизонтів, які залягають вище і мають взаємозв'язок з ґрунтовими і поверхневими водами. Тому в таких умовах визначальну роль у балансі водовідбору мають динамічні запаси всієї багатопластової водоносної системи і залучені запаси поверхневих вод.
Можливість та інтенсивність процесів перетікання визначаються в основному геолого-гідрогеологічними факторами (склад і потужність роздільних пластів, наявність "гідрогеологічних вікон" тощо). У формуванні експлуатаційних запасів на початку експлуатації, а також у періоди різкого збільшення водовідбору істотну роль відіграють пружні запаси водоносних горизонтів, а також пружне віджимання води із слабопроникних пластів. В умовах, характерних для глибоких водоносних горизонтів, перекритих водотривкими відкладами, пружні запаси є основним джерелом формування експлуатаційних запасів протягом усього періоду експлуатації (напр., горизонти підмерзлотних вод в артезіанських басейнах у зоні поширення багаторічної мерзлоти). При експлуатації підземних вод у центральних частинах артезіанських басейнів формуються великі (радіусом до 100 і більше км), і глибокі (зі зниженням до 100-200 м) депресійні вирви.
У крайових частинах артезіанських басейнів платформ, де, як правило, відсутні витримані слабопроникні пласти, водоносні горизонти вмішують безнапірні води, окрім динамічних і залучених запасів, велике значення у формуванні експлуатаційних запасів мають ємнісні гравітаційні запаси експлуатованих і суміжних з ними водоносних горизонтів. Розміри депресійних вирв у цих умовах здебільшого локалізуються в радіусі від декількох до перших десятків кілометрів. Депресійні вирви в цих умовах досягають меж: поширення водоносних пластів.
Для родовищ підземних вод в артезіанських басейнах характерно значне перевищення області впливу водовідбору над площею власне родовища.
При експлуатації порівняно неглибоких напірних водоносних горизонтів у деяких випадках відбувається зменшення річкового стоку та зниження рівня ґрунтових вод і пов'язані з цим процеси осушування боліт, обміління озер, пригнічення рослинності. При відборі підземних вод з глибоких водоносних пластів за значних знижень рівня і піщано-глинистого геологічного розрізу можливе осідання денної поверхні.
10. Оцінка складності гідрогеологічних умов за ступенем фільтраційної неоднорідності водовмісних порід.
За ступенем мінливості потужності та фільтраційних властивостей продуктивні водоносні горизонти і комплекси можуть бути поділені на умовно однорідні, неоднорідні й дуже неоднорідні. Критерієм може служити величина середньоквадратичного відхилення логарифма водопровідності або коефіцієнта варіації (табл. 1).
Таблиця 11.2. Ступінь фільтраційної неоднорідності водоносних горизонтів
Для попередньої характеристики ступеня неоднорідності пласта можуть бути використані дані про питомі дебіти свердловин. При цьому слід враховувати, що в умовно однорідних пластах максимальні і мінімальні питомі дебіти однотипно обладнаних свердловин відрізняються не більше ніж: у 5 разів, у неоднорідних - у 5-10 разів і в дуже неоднорідних - більше ніж у 10 разів.
Однорідні пласти звичайно складені піщаними, гравійно-піщаними і рівномірно тріщинуватими породами із спокійними умовами залягання; неоднорідні - нерівномірно тріщинуватими і закарстованими породами, а також; у деяких випадках валунно-гравійно-галечниковими відкладами з різнозернистим за складом заповнювачем; дуже неоднорідні - надто нерівномірно тріщинуватими і закарстованими породами. Останні поширені у складчастих областях і в межах давніх кристалічних щитів.
Продуктивні водоносні горизонти і комплекси родовищ з простими. гідрогеологічними умовами характеризуються умовно однорідними фільтраційними властивостями, зі складними -неоднорідними, з дуже складними -дуже неоднорідними.