4.2.2. Вимоги до графічних матеріалів

Усі рисунки – графіки, картограми, плани, профілі виконуються на аркушах формату А4 (203х288 мм), або на аркушах, розмір яких кратний цьому формату.

Для зручності брошурування роботи й надання їй охайного вигляду рисунки невеликого розміру (10х10 см або 15х15 см) слід розміщувати по два – три на одному аркуші формату А4. Такі аркуші з рисунками (із наскрізною нумерацією) розміщують після посилання на перший із них.

Кожний рисунок мусить мати порядковий номер і підпис (додаток 6), у якому наводиться назва об’єкта або явища, і пояснюються всі необхідні деталі (одиниці виміру тощо).

Рисунки великого розміру виконуються на аркушах, розміри яких кратні формату А4. У такому разі назву й номер рисунка розміщують у правому нижньому кутку. Якщо таких рисунків у роботі буде декілька, необхідно під час брошурування роботи в корінець вкласти смужку картону з метою вирівнювання товщини роботи.

На планах басейнів річок, річищ та інших форм рельєфу місцевості слід позначити сторони горизонту й напрями течії річок.

Графіки, які наводяться в магістерських роботах, мають відповідати таким вимогам:

а) осі координат графіків, на яких позначають числові значення величин, обмежуються рамкою; координатна сітка, яка відповідає обраному масштабу, позначається лише на графіках, які використовуються для практичних розрахунків; за відсутності на осях координат числових значень осі закінчуються стрілками;

б) написи на осях абсцис і ординат мають бути короткими й містити в тексті літерні позначення величин без розшифровки; підписи не повинні виходити за межі рамки;

в) не слід писати значення цифр біля кожної лінії стику; це перевантажує рисунок, достатньо підписувати їх через 2–5  ліній;

г) великі числові значення на осях координат графіку рекомендується наводити у вигляді множини цілих чисел на постійний множник;

ґ) слід звертати увагу на те, щоб числові позначки по вертикалі й горизонталі відповідали прийнятому масштабу. Особливо це зауваження слушне в разі зображення графіків із використанням комп’ютерних технологій.

На рисунках не повинно бути позначень, не вказаних у тексті. Якщо в тексті є опис рисунка, то в підрисунковому підписі повторювати його не слід.

Ілюстрації позначають словом „Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, які представлені в додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу й порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву й пояснювальний підпис розміщують послідовно під ілюстрацією.

Написи на рисунках треба робити акуратно. Написи, виконані яскравим фломастером або нестандартним шрифтом, надають роботі відтінок неохайності.

Креслення, схеми, графіки, карти необхідно подавати в магістерській роботі безпосередньо після сторінки тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

4.2.3. Вимоги до табличних матеріалів

Статистичні таблиці, які автор уміщує в роботі, повинні мати суто функціональне значення (для аналізу явищ, аргументації висновків тощо). Вони мають бути акуратно виконані й обов’язково підписані (додаток 6). У назві таблиці необхідно вказувати одиниці, у яких вимірюються статистичні показники, а також час, на який вони визначені. Цифри необхідно зображувати чітко, у єдиному форматі, наприклад, з точністю до десятих одиниці або цілих одиниць. Неприпустимим є використання в таблиці одних показників, що записані цілими числами, а інших – із десятими частками. Якщо показник відсутній, то у відповідній клітинці ставлять прочерк (–). Якщо показник існує, але відомостей про нього немає, у відповідній клітинці ставлять три крапки (...).

У разі, якщо таблиця має значні розміри й не може бути вміщеною на одній сторінці, її можна переносити на наступні. При цьому в правому верхньому куті на наступній сторінці треба зробити напис „Продовження табл. 3”, а в першому згори рядку підписують арабськими цифрами послідовно всі колонки. У цьому разі такий рядок повинен обов’язково бути й на першій сторінці таблиці.

Нумерують таблиці послідовно в межах розділу (за винятком таблиць, поданих у додатках). У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис курсивом „Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу й порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця  1.2” (друга таблиця першого розділу).

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею й друкують симетрично до тексту. Назву таблиці починають з великої літери й виділяють жирним шрифтом (зразок у додатку 6).

Заголовки граф у таблиці повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами „Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Під таблицею внизу й праворуч необхідно вказати, з яких джерел були запозичені статистичні дані, використані автором під час розробки відповідної таблиці.

На всі таблиці в магістерській роботі мають бути посилання, які оформлюють у круглих дужках, наприклад, (табл. 2.1.). Таблицю розміщують після першої згадки про неї в тексті.