Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
OV.doc
Скачиваний:
74
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
569.86 Кб
Скачать

1.Суспільне значення виробництва й характеристика його чинників.

Виробництво - це доцільна діяльність людей, направлена на задоволення їхніх потреб. У цьому процесі взаємодіють основні чинники виробництва - праця, капітал, земля, підприємництво. Результатом виробництва є утворення матеріальних і нематеріальних благ, що задовольняють людські потреби. Для розуміння закономірностей виробництва досліджують категорії потреб, блага і чинників виробництва.

Чинники виробництва:

  1. жива праця;

  2. засоби праці-засоби вир-ва за допомогою яких здійснюється вплив на предмет праці;

  3. предмет праці- це те над чим працює людина перетворює його в проміжний або кінцевий продукт.

2.Сутність і завдання організації виробництва.

Організація вир-ва – процес упорядкування в просторі та синхронізації в часі науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт, створення та освоєння продукції за для задоволення споживача та отримання прибутку.

Основні завдання, що розв'язуються організацією виробництва, такі:

— скорочення часу запуску нової продукції у виробництво;

— створення гнучких виробничих систем, що дають змогу в масовому обсязі виробляти і пропонувати послуги за індивідуальними замовленнями споживачів;

— управління глобальними виробничими мережами;

— розробка нових технологічних процесів і впровадження їх в наявні виробничі системи;

— швидке досягнення високої якості продукції та збереження досягнутого рівня в період, що передує реструктуризації;

— управління різнорідною робочою силою;

— дотримання обмежень, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, етичних норм і державного законодавства.

3.Сутність виробничих систем, їхні класифікаційні рівні та елементний склад.

Виробничі системи – це особливий клас систем, що складаються з ресурсів (технічні, технологічні, кадрові, просторові, фінансові, інформаційні та ін.), предметів і знарядь праці та інших елементів, необхідних для функціонування системи, у процесі діяльності якої створюється продукція чи послуги.

Класифікація:

-За цільовим призначенням: виробництво продукції, надання послуг, виконання робіт;

-за складності структури : просту, складну, дуже складну;

-за стабільності поведінки : статична, динамічна;

-за стабільності структури : з постійною структурою, із змінною структурою;

-за ієрархічним рівнем: виробниче об'єднання, підприємство, виробництво, цех, ділянка, робоче місце;

-залежно від рівня технологічного розвитку, організації і методів зниження затрат:

  • М'яка наукова система,що базується на гнучких виробничих технологіях (тойотизм). Основний принцип - пошук оптимального поєднання людських цінностей, організаційного навчання і безперервної адаптації до змінних умов.

  • Жорстка наукова виробнича система (фордизм) - це конвеєрне виробництво, що спирається на систему спеціалізованих машин та технологічний імператив. Характерне масове, серійне виробництво на основі управління технікою, технологіями, товарно-матеріальними і виробничими запасами.

-за зав'язками:

  • інформаційні- забезпечується інтеграція елементів системи в єдине ціле, оскільки системоутворюючі елементи пов’язані з рухом інформації.Інформаційні зв’язки на відміну від матеріальних мають прямий і зворотний рух.

  • Матеріальні- починаються з моменту виконання замовлення на сировину, матеріали та завершуються відвантаженням готової продукції споживачам.Цикл руху матеріалів охоплює час їх виготовлення, упакування, відвантаження, транспортування від постачальника, складування та зберігання в продуцента кінцевої продукції.

Елементами виробничої системи є люди і матеріальні об’єкти – праця. Засоби і предмети праці. Технологія і організація виробництва. Їхнє поєднання у просторі і часі забезпечує виробництво продукції.

4.Закони та принципи організації виробничих систем.

Закони організації виробничих систем:

1 Закон адаптації - забезпечує ефект зниження чутливості виробничої системи до подразників зовнішнього середовища;

2 Закон пріоритетності - фокусує конкретне в загальному, що дозволяє виділити головні завдання.

3 Закон активності - передбачає розумний баланс між акумулюванням енергії та її використанням, що проявляється в нагромаджені виробничого потенціалу і ефективній його віддачі

4 Закон корисного ефекту - заставляє завжди діяти з позиції вигоди і оцінювати за допомогою коефіцієнта реальності і коефіцієнта віддачі

результати функціонування системи

5 Закон зворотного зв’язку - визначає характер впливу (прямий, не прямий) і характер віддачі

6 Закон інерції - дозволяє стало функціонувати виробничій системі у виробничому напрямку за різних умов,

7 Закон руху - забезпечує певний розумний ритм і еволюційну форму розвитку системи відповідно до зміни зовнішніх чинників середовища

8 Закон „золотого січення” - сприяє формуванню правильних пропорцій і оптимальному співвідношенню між принципами організації, що забезпечить побудову ідеальної моделі організації системи.

Принципи організації виробничих систем: диференціації, концентрації та інтеграції, спеціалізації, пропорційності, паралельності, прямоточності, безперервності, ритмічності, автоматичності, гнучкості, електронізації. Правильне використання цих принципів забезпечує підвищення ефективності роботи підприємства, раціональне використання ресурсів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]