- •1.Суспільне значення виробництва й характеристика його чинників.
- •2.Сутність і завдання організації виробництва.
- •5.Особливості формування та функціонування складних виробничих систем.
- •6.Виробничий процес і принципи його раціональної організації.
- •7.Фази та різновиди виробничих процесів.
- •8.Техніко-економічна характеристика типів виробництва та їх застосування в сучасних умовах.
- •9.Трудовий процес і основи його проектування.
- •10. Організація праці, її основні цілі, завдання, напрями та форми.
- •11.Організація робочих місць та системи їх обслуговування.
- •12. Сутність, значення й об’єкти нормування праці.
- •13.Аналіз трудового процесу та витрат робочого часу, оцінювання продуктивності.
- •14.Норми затрат праці, їх класифікація, особливості визначення й застосування.
- •15.Технологічне планування обладнання та чинники формування виробничих структур.
- •16.Виробничий цикл, характеристика його структурних складових.
- •17.Виробнича інфраструктура, її склад та значення для підприємства.
- •18.Завдання, склад інструментального господарства та його класифікація й індексація.
- •19.Ремонтне господарство, його сутність, цілі й завдання.
- •20.Нормування та планування робіт із технічного обслуговування та ремонту устаткування.
- •21.Енергетичне обслуговування, його цілі й завдання.
- •22.Організаційна структура та характеристика особливостей енергетичного господарства.
- •23.Внутрішньозаводські перевезення, їх цілі й завдання в процесі виробництва продукції.
- •24.Методика вибору технічних засобів, маршрутів їх руху та розрахунку параметрів транспортного забезпечення виробництва.
- •25.Матеріальні запаси та їхня роль у виробництві.
- •26.Особливості формування складського й тарного господарств. Технічні параметри складів та засобів ватажно-розвантажувальних робіт.
- •27. Сучасні системи управління запасами.
- •28.Сутність, завдання виробничої логістики та способи управління матеріальними потоками у виробництві.
- •29.Організація непотокового виробництва та розрахунки його параметрів.
- •30.Модифікації непотокового виробництва та особливості їх застосування.
- •31.Партіонний метод організації виробництва та особливості застосування в ринкових умовах.
- •32.Оптимальний розмір партії деталей та методи його розрахунку.
- •33.Організація предметно-замкнених дільниць.
- •34.Потокове виробництво, його основні ознаки та економічне значення в сучасних умовах.
- •35.Види потокових ліній та їхні техніко-економічні показники.
- •36.Методика розрахунку основних параметрів потокових ліній
- •37. Загальна характеристика автоматичного та автоматизованого виробництва.
- •38. Гнучкі виробничі системи й виробництва, їхні організаційно-виробничі параметри.
- •39. Якість продукції, показники та методи оцінки її рівня.
- •40. Стандартизація процесів, продукції та послуг.
- •41. Система технічного контролю якості й випробування продукції.
- •42. Формування системи управління якістю на підприємстві.
- •43. Сутність і система показників конкурентоспроможності
- •44. Методи оцінювання конкурентоспроможності продукції
- •45. Сертифікація продукції та атестація виробництв.
- •46. Життєвий цикл продукції та інновації в умовах зростання конкуренції.
- •47. Система створення та освоєння нової продукції, її сутність, цілі й завдання.
- •48. Сучасні організаційні форми й технічні засоби комплексної підготовки виробництва
- •49. Наукові дослідження: класифікаційні види, завдання, зміст, етапи та роль у підготовці виробництва.
- •50. Цілі та завдання розроблення проектних рішень.
- •51. Формування вимог до нових виробів і методи аналізу під час їх проектування.
- •52. Служба охорони праці на підприємстві, її права та обов’язки.
- •53. Сутність та види робочих місць, та вимоги щодо їх організації.
- •54. Переробка сировини та матеріал, їх види значення та характеристика.
- •55. Сутність, призначення та функції складського господарства. Види складів та їх зберігаюче обладнання.
- •56. Необхідність і спрямованість соціальної діяльності підприємства в умовах ринкового господарювання.
- •57. Шляхи вдосконалення соціально - культурної та житлово - комунальне сфери.
- •58. Загальна характеристика організаційної структури управління. Елементи організаційної структури управління.
- •59. Типи організаційних структур управління.
- •60. Суть, завдання, основні принципи управління персоналом.
28.Сутність, завдання виробничої логістики та способи управління матеріальними потоками у виробництві.
Логістика виробництва - регулювання виробничого процесу в просторі і в часі, а саме планування матеріальних потоків і керування ними, організація внутрішньовиробничої транспортування, складування та підтримання запасів сировини, матеріалів та незавершеного виробництва виробничих процесів на стадіях заготівлі, обробки та складання готової продукції.
Матеріальний потік (МП) у виробничій системі - рух матеріальних ресурсів у просторі і в часі між стадіями виробничого процесу. Упорядкуванням такого руху, його раціональної організацією займається виробнича логістика.
Завдання виробничої логістики полягає в забезпеченні своєчасного, ритмічного і економічного руху матеріальних ресурсів між стадіями і робочими місцями основного виробництва у відповідності з планами виробництва і реалізації ДП або замовленнями споживачів.
Для забезпечення основного завдання ПЛ необхідно в комплексі вирішувати задачі планування, організації руху матеріального потоку і оперативного управління ним не тільки в основному виробництві, але і у допоміжному та обслуговуючому виробництвах.
Управління матеріальними потоками ґрунтується на двох принципово різних підходах: штовхаючому і тягнучому.
Перший підхід називається «штовхаюча система» і є системою організації виробництва, у якій предмети праці, які надходять на виробничу ділянку попередньо не замовляються. Матеріальний потік “виштовхується” кожному наступному адресату строго за розпорядженням, яке надходить на передавальну ланку з центральної системи управління виробництвом. “Штовхаючі” моделі управління матеріальними потоками характерні для традиційних методів організації виробництва. Найбільш відомими апробованими логістичними моделями систем даного типу є MRP I, MRP II та інші.
Перевагою “тягнучих” (витягуючих) систем є те, що вони не вимагають загальної компютерізації виробництва. У той же час вони передбачають високу дисципліну і дотримання всіх параметрів постачань, а також підвищену відповідальність персоналу всіх рівнів, особливо виконавців. Це пояснюється тим, що централізоване регулювання виробничих процесів обмежене. До “тягнучих” логістичних систем належать системи KANBAN і ОПТ.
Основними цілями “тягнучих” (витягуючих) систем є: - запобігання поширенню зростаючих коливань попиту або обсягу продукції від наступного процесу до попереднього; - зведення до мінімуму коливання параметрів запасів між технологічними операціями; - максимальне спрощення управління запасами в процесі виробництва шляхом його децентралізації, підвищення рівня оперативного цехового управління.
29.Організація непотокового виробництва та розрахунки його параметрів.
Непоточних метод організації виробництва характеризується наступними ознаками: 1) на робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, оскільки випуск їх невеликий; 2) робочі місця розміщуються на однотипних групах обладнання без певного зв'язку з послідовністю виконання операцій
3) деталі переміщуються в процесі виготовлення складними маршрутами, у зв'язку з чим виникають великі перерви в обробці.
Непоточних метод застосовується переважно в одиничному і серійному виробництві.
При одиничному методі деталі і вироби виготовляються одиницями або невеликими партіями.
Партіонний метод передбачає запуск у виробництво і виготовлення деталей, вузлів, виробів періодично повторюваними партіями певного розміру. Кількість обладнання в непотоковому виробництві розраховується по групах однотипних взаємозамінних верстатів:
В непотоковому виробництві на одних і тих же робочих місцях обробляється велика номенклатура деталей, дуже важливо визначити партію деталей. Це пов'язано з тим, що величина партії деталей впливає на ефективність виробництва.
Непотоковому виробництво в організаційному відношенні є досить складним. Непотокове виробництво може бути спеціалізовано в наступних формах: технологічної, предметної та змішаної.
Технологічна форма спеціалізації характеризується створенням цехів і ділянок, на яких обладнання спеціалізовані за ознакою їх технологічної однорідності і розмірів.
При предметній формі спеціалізації створюються виробничі цехи і ділянки, спеціалізовані з предметів.
При предметно-груповій формі організації непотокового виробництва створюються предметні, групові або подетально-групові ділянки на основі використання групової технології обробки деталей