4. Оцінка наслідків економічного співробітництва України з єс.

Формально Угода про асоціацію України з ЄС складається з 7 розділів, 486 статей, 43 додатків, а також доповнень, протоколів та декларацій. Загальний обсяг документу разом з додатками – понад 2000 сторінок англійською мовою. Угода про асоціацію України з ЄС, включаючи поглиблену та всеохоплюючу ЗВТ, була парафована в березні 2012 року. Наступні кроки: – Підписання – Ратифікація Примітка: Абсолютну більшість положень про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі буде попередньо застосовано (перед тим, як Угоду ратифікують державичлени ЄС).

5. Оцінка наслідків економічного співробітництва України з Митним Союзом та Єдиним економічним простором.

Створення Митного союзу (МС) Республіки Білорусь (РБ), Республіки Казахстан (РК) і Російської Федерації (РФ) є одним з найамбіційніших регіональних інтеграційних проектів на пострадянському просторі з часів розпаду СРСР. Ініціатором та головним організатором геополітичної та геоекономічної реорганізації пострадянського простору є РФ. Зауважимо, що Україна з часу створення незалежної держави глибоко інтегрувалася у глобальну економіку[1], проте залишається однією із небагатьох великих країн на Європейському просторі, які не увійшли до інтеграційних об’єднань. Тому враховуючи як загальносвітові тенденції до «торговельно-економічного блокування», так і позаблокове позиціонування України, можна прогнозувати, що найближчим часом відбуватиметься зростання суперництва між Росією і ЄС щодо впливу на процеси економічної інтеграції країн‑сусідів, зокрема України.

Об’єктивно Україна зацікавлена у поглибленій економічній взаємодії з країнами Митного союзу, оскільки основою зацікавленості у співпраці з членами Митного союзу є стратегічні економічні інтереси України:

- створення сприятливого та прогнозованого економічного середовища у взаємних відносинах; сприяння курсу на подальшу структурну перебудову та модернізації національних економік, з істотним збільшенням у взаємному обігу частки високотехнологічних виробів та послуг; координація дій на ринках третіх країн;

- використання переваг кооперації з Митним союзом у зовнішньоекономічному співробітництві з третіми країнами, зокрема з ЄС;

- задоволення виробничого та споживчого попиту українських суб’єктів у стабільному постачанні стратегічних ресурсів (нафта, газ, коксівне та енергетичне вугілля, деревина, уранове паливо, поліметали) з Російської Федерації та інших країн МС;

- збільшення частки реального сектору економіки та стратегічних галузей через виробничо-технологічну кооперацію між підприємствами України і Росії у сферах сектору високих технологій, паливно-енергетичного комплексу, машинобудування, космічної галузі, електроніки, судно- і авіабудування, енергетичного, транспортного і сільськогосподарського машинобудування, хімічної, легкої і харчової промисловості, сільського господарства та ін.;

- структурна оптимізація інвестиційних потоків російського капіталу в Україну з метою прискореного розвитку пріоритетних галузей та територій України і розширення зони інвестування українського капіталу як в галузі ресурсодобувної промисловості, що пов’язані з українською переробною промисловістю, так і в технічно передові галузі виробництва, продукція яких надходить на українські ринки, тощо.

Разом з тим, Україна зацікавлена у поглибленні інтеграції з Європейським Союзом, що відображено у законодавстві та Конституції України. Зорієнтованість України одночасно на обидва інтеграційні об’єднання відображає також структура зовнішньої торгівлі України[2].

Таким чином завдання створення умов для сталого економічного розвитку потребує адекватної зовнішньоекономічної стратегії, що давала би відповіді на питання, пов’язані із виробленням відповідного позиціонування держави у міжнародному поділі праці. Зокрема великої ваги набуває визначення того, які вигоди матиме та з якими ризиками зустрінеться Україна, реалізувавши альтернативні сценарії взаємодії з Митним союзом.

У разі відмови України від участі в Митному союзі очікується скорочення експорту до Росії , за мінімальними оцінками, на 1,4-1,9 млрд. дол

У разі реалізації першого сценарію, приріст товарообігу (без урахування вуглеводнів) в результаті взаємної інтеграції та усунення торгових бар'єрів для української економіки може бути досить істотним - 13,5 % -16,4 % від ВВП України.

Згідно з розрахунками, тільки за рахунок однієї заходи - скасування в рамках Єдиного економічного простору ( ЄЕП) експортних мит на вуглеводні, що експортуються з Росії в Україну, позитивний приріст сальдо торгового балансу України складе 2,9 млрд. дол ( за рахунок зниження вартості ввезених вуглеводнів ). У разі якщо за умовами ЄЕП та формування єдиного енергетичного ринку ціна на природний газ, що експортується з Росії в Україну , буде знижена до 180 дол / м куб., Позитивний приріст торговельного сальдо України збільшиться до 5,1 млрд. дол Крім того, ефект від скасування захисних заходів у взаємній торгівлі оцінюється в 0,5 млрд.дол., а зняття технічних бар'єрів у торгівлі дасть ще більше 1 млрд.дол.

Всього поліпшення умов торгівлі для України оцінюється в 6-10 млрд. дол., Що дозволяє їй збалансувати торговий баланс і забезпечити макроекономічну стійкість.

Слід мати на увазі й інші позитивні ефекти, які можуть бути отримані при розширенні торгівлі товарами і послугами , активізації науково -технічного співробітництва, підвищенні інвестиційної та інноваційної активності в капіталомістких галузях промисловості.

Позитивний економічний ефект для України, згідно з даними дослідження, складатиметься з нижченаведених компонент .

Розширення ринків збуту для українських виробників (в силу підвищення конкурентоспроможності українських товарів і послуг на ринках країн- членів ЄврАзЕС) на практиці буде виражатися в розширенні обсягів виробництва на українських підприємствах -експортерах , а також у появі нових експортерів. Мультиплікативний ефект від збільшення виробництва на українських підприємствах -експортерах забезпечить виникнення нових робочих місць і додаткові доходи українського бюджету.

Доходи державного бюджету України збільшаться також внаслідок підвищення імпортного мита до рівня Єдиного митного тарифу Митного союзу. Цей захід також дозволить підвищити цінову конкурентоспроможність українських товаровиробників на 5%, що дасть додатковий позитивний ефект у зростанні виробництва і доходів. Зростання транзитної активності, здійснюваної через територію України, призведе до збільшення доходів українських підприємств за надання послуг з транзиту. Слід мати на увазі також виникнення синергетичних ефектів завдяки відновленню коопераційних зв'язків між українськими підприємствами і підприємствами з країн ЄврАзЕС, а також завдяки створенню нових консорціумів (виграш України обумовлений ефектом масштабу , поділом праці та наявністю єдиного технічної мови спілкування).

Важливою складовою економічного ефекту, одержуваного Україною, є зниження трансакційних і тимчасових витрат внаслідок зняття митного контролю на кордонах і істотного спрощення і стандартизації багатьох процедур, пов'язаних з обігом товарів у взаємній торгівлі членів Митного союзу.

У разі реалізації другого сценарію (неучасть України в Митному союзі в рамках ЄврАзЕС і формування зони вільної торгівлі з ЄС) відбудеться неминуче погіршення умов торговельно - економічного співробітництва з Росією та іншими державами - членами Митного союзу, що призведе до зниження конкурентоспроможності української обробної промисловості, в особливості машинобудування. При цьому, у разі очікуваного подальшого підвищення цін на газ енергоємні металургійний, хіміко-металургійний комплекси України, генеруючі максимальний прибуток і які є локомотивами економічного зростання, залишаться за зоною рентабельності і будуть змушені згорнути значну частину експортного виробництва, що ще більш погіршить становище української економіки за порівняно з первинним негативним ефектом.