Операційна діяльність 2015

Системи

оперативного

управління

Тема 11. Організовування оперативного регулювання процесами виготовлення товарів…

311

Виробничі замовлення

Планування

виробничих замовлень

Обслуговування

виробничих замовлень

Планування

Маршрутно-

Управління

потребу

технологічні

Цехове

незавершеним

виробничих

карти і робочі

диспетчерування

виробництвом

площах замовлень

центри

Планування

Норми

Списки черг із

Аналіз «входу»

потреб у робочій

виробничих

визначенням

та «виходу»

силі

запасів

пріоритетів

Рис. 11.6. Схема моделі календарного планування та управління виробничими процесами

З даною моделлю взаємодіє програма ММ ІІ (Manufacturіng Management ІІ), яка пов’язана із плануванням потреби у виробничих потужностях і забезпечує відповідність календарних планів реальній продуктивності устаткування. На екранах моніторів відображаються маршрути руху замовлень до дільниць або робочих місць, а також оперативного доступу до них за допомогою терміналів. Завдяки сукупності заставок здійснюється контроль виробництва. Наприклад, заставки відображають усі деталі, номери операцій, маршрути, дії робітників, альтернативні робочі місця, паралельні послідовності, загальні маршрути деталей, реальну потужність кожного робочого місця, дільниці, а також ремонтні та профілактичні роботи на маршрутах.

При складанні графіків виробництва функція календарного планування замовлень визначає моменти початку та завершення кожної виробничої послідовності. Робота з системою в діалоговому режимі і використання заставок, що відображають варіанти маршрутизації замовлень, уможливлюють бачення запланованих дат і термінів того чи того замовлення.

Комп’ютерна заставка «диспетчерування» відображає неперервну картину стану та місце розташування кожного виробничого замовлення.

Багатоманітність особливостей виробничих процесів, спосіб їх взаємного зв’язку для досягнення злагодженого перебігу зумовлюють багатоваріантність систем оперативного управління виробництвом. Залежно від типу й обсягів виробництва, номенклатури й технічних характерис-

тик виробів, рівня уніфікації деталей і складальних одиниць, а також виробничої структури підприємства, цеху, дільниці використовується одна з основних

312		Змістовий модуль 2

базових видів систем оперативного управління виробництвом: позамовна, покомплектна або подетальна. Найважливішою характеристикою системи оперативного планування є склад планово-облікових одиниць, що використовують на підприємстві з метою планування (рис. 11.7).

Системи оперативного планування

Подетальна

Деталь кожного найменування

		Комплектна						Позамовна
								Замовлення загалом,
Комплектно-вузлова				Комплектно-групова				тобто вся сукупність
								деталей і вузлів
				Комплект деталей,				виробу одного
Комплект деталей,				щовходитьдорізних				найменування
				складальних
що входить до				одиниць, якімають
однієї складальної				однакові календарно-
одиниці				пллановінормативи
				(випередженняза
				випуском, ритми
				партій)

Склад планово-облікових одиниць

Рис. 11.7 Типи систем оперативного планування, що визначаються планово-обліковими одиницями

Переваги надають тій системі, яка максимально гармонізує виробничий процес з точки зору підвищення безперервності, скорочення циклу, використання виробничих потужностей, трудових і матеріальних ресурсів, що в сукупності забезпечить ефективність виробництва.

1. Позамовна система ґрунтована на встановленні й дотриманні наскрізних циклових (календарних) графіків запуску-випуску підприємством одного чи кількох виробів за кожним замовленням, котре є планово-обліковою одиницею. Наприклад, для складальних цехів планово-обліковою одиницею може бути окреме замовлення на виріб або складальну одиницю, якою є конструкторський вузол; для обробних і заготівельних цехів — комплект деталей або заготовок на замовлення, що прийнятий для виконання.

Позамовне планування охоплює весь цикл виконання замовлення: від технічної (конструкторської, технологічної) підготовки виробництва кожного замовлення, його поетапного виконання і до випуску готового виробу за відповідного узгодження з аналогічними планами-графіками за іншими замовленнями.

Така система застосовується в одиничному і дрібносерійному типах виробництва, де постійно змінюється закріплення номенклатури деталей за робочими місцями, дільницями, цехами.

2. Комплектна система оперативного управління широко застосовується в серійному типі виробництва. Планово-обліковою одиницею тут є комплект де-

ОКП в одиничному і дрібносерійному виробництві

Тема 11. Організовування оперативного регулювання процесами виготовлення товарів…	313

талей, що входить в один або кілька виробів, об’єднаних спільністю технологічних процесів і термінами їх виготовлення. Різновидами комплектних систем є

комплектно-групова, машинно-комплектна, умовно-комплектна.

Формою планового завдання є місячна програма і графік випуску комплектів деталей, що визначені цехам-споживачам. Основним документом міжцехового оперативного планування є календарний план виробництва виробів з розшифруванням складу комплектів.

3. Подетальна система оперативного управління виробництвом широко застосовується в масовому виробництві, де за планово-облікову одиницю взято деталь кожного найменування. Подетальна система має різновиди за системами оперативно-виробничого планування: партіонно-періодична, за ритмом випуску, безперервного планування.

В одиничному та дрібносерійному виробництві календарне планування термінів запуску-випуску здійснюється за окремими замовленнями у вигляді сітьових графіків. Характерна широка номенклатура продукції, яка може повторюватися через нерівні проміжки часу або зовсім не

повторюватися, тоді доцільно використовувати позамовну систему ОКП.

Для дрібноабо середньосерійного виробництва застосовується комплект-

но-групова система (за цикловим комплектом), за якої в групу об’єднують деталі, що належать до різних виробів, але мають приблизно однакові цикли обробки (загальний технологічний процес, однакову періодичність запуску-випуску і терміни подавання на наступну стадію). Таким чином, планово-обліковою одиницею слугує груповий (цикловий) комплект деталей. Для кожної групи деталей встановлюють диференційований термін подавання їх на складання.

Система планування за цикловими комплектами використовується для пла-

нування та обліку в заготівельних і обробних цехах. Вона передбачає встановлення диференційованих випереджень запуску заготовок і деталей в обробку через їх групування за черговістю надходження на складання виробів, за схемою технологічного маршруту і за тривалістю циклу виготовлення. Використання циклового комплекту дає змогу скоротити пролежування деталей і незавершене виробництво. Така система застосовується за значного випуску виробів, розподілі їх виготовлення на кілька місяців, тривалості циклу складання понад місяць і великої трудомісткості, що внеобхіднює диференціацію термінів у подаванні деталей.

У великосерійному виробництві зазвичай застосовується комплектно-

вузлова система, де планово-обліковою одиницею є вузловий комплект деталей, до складу якого вони входять і створюють його. Застосування такої системи сприяє значному зменшенню кількості позицій, що плануються цехам (порівняно з подетальною системою), підвищується відповідальність цехів і дільниць за комплектне забезпечення складання. Недоліки системи полягають: а) у неможливості встановити один термін запуску всіх деталей комплекту (через різні міжцехові маршрути); б) при затримці виготовлення одної деталі може бути зупинена вся комплектація виробу.

314		Змістовий модуль 2

У середньота великосерійному типах виробництва при випуску несклад-

них виробів з обмеженою кількістю деталей застосовується машинокомплект-

на система, за якої планово-обліковою одиницею виступає повний комплект деталей, що виготовляється даним цехом на певний виріб (машину). Машино-

комплектна система розглядається як система планування за комплектувальними номерами і характеризується початком виготовлення деталей і складальних одиниць для певної машини (виробу) кожним наступним цехом після поставки попереднім цехом усіх деталей і складальних одиниць, що входять до цієї машини. Планово-обліковою одиницею слугує комплект деталей і складальних одиниць. Всім складальним одиницям, які підлягають комплектуванню деталями кожного цеху впродовж планового періоду, надається порядковий номер. Останній порядковий номер надається готовим виробам кожного найменування, які планується випустити.

Таким чином, машинокомплектна система оперативного планування ґрунтується на встановленні комплектних календарних випереджень у роботі взаємопов’язаних виробничих підрозділів за всією номенклатурою деталей (заготовок), які стосуються заданих порядкових номерів готових виробів.

Переваги такої системи виявляються у спрощенні розрахунку виробничої програми. Недоліками є накопичення в заділі деталей комплекту раніше передбаченого терміну готовності, при різних термінах їх споживання при складанні. Одночасний термін запуску і випуску повного комплекту деталей неможливий через необхідність рівномірного завантаження устаткування. Усе це обмежує застосування машинокомплектної системи.

У серійному і великосерійному виробництві застосовують умовно-комплектну систему (варіант машинокомплектної системи) безперервного оперативновиробничого планування, яку доцільно впроваджувати при наявності переважно одного провідного виробу. Суть такої системи полягає у формуванні в одиничній формі множинної номенклатури базових виробів (різних за трудомісткістю, тривалістю виробничого циклу), а також виробів суттєво менших за показниками, але необхідних у певний час і в певній кількості. За таким підходом формується і використовується нова планово-облікова одиниця — «умовний виріб» або «умовний комплект», які включають усі деталі на всі вироби в розмірі їхньої добовій потреби. Для всіх деталей умовного комплекту розраховують нормативну величину заділу, яка створюється і підтримується на нормативному рівні. При умовно-комплектній системі всім цехам планується до випуску один номер умовного виробу. Щоб пов’язати всі виробничі підрозділи єдиним наскрізним планом, розробляється графік пропорційності з умовно-обліковою одиницею «добова позиція». За графіком можна відстежувати відставання або випередження кожного підрозділу на кількість добових позицій. Облік вироблення продукції в цехах ведуть за картотекою пропорційності, за обліковими картками найменувань деталей, якими комплектується відповідний номер умовного виробу.

Найбільше універсальною і поширеною в серійному виробництві є система планування за випередженнями, що передбачає для кожної партії (серії) виробів, які виготовляються в попередній ланці, встановлення випередження за за-

Тема 11. Організовування оперативного регулювання процесами виготовлення товарів…	315

пуском і випуском порівняно з наступною ланкою виробництва. Вона угрунтована на узгодженні роботи всіх виробничих підрозділів через розподіл календарного фонду часу планового періоду між роботами складання і запуску чергової (партії) серії різних виробів із дотриманням комплектного календарного випередження стадій технологічного процесу. Планово-обліковою одиницею є комплект (серія) виробів одного найменування.

Система планування «на склад» використовується за регулярного використання для складання виробів уніфікованих і нормалізованих вузлів і деталей. Метою системи «на склад» є підтримання запасів деталей на складі, що гарантує безперебійне забезпечення складального цеху шляхом своєчасного запуску партій деталей у виробництво. Середньодобову потребу складального цеху в цих деталях встановлюють, виходячи з річної потреби в певній деталі. Передбачається організація виготовлення деталей широкого застосування збільшеними партіями для створення і накопичення складського запасу, який забезпечуватиме рівномірне безперебійне складання змінної номенклатури виробів. Плановообліковою одиницею є розмір партії деталей. В основу системи для визначення плану покладено дані про фактичні залишки деталей на початок розрахункового періоду і про витрати за звітний період. Здійснюється постійний моніторинг складського запасу в процесі контролю за перебігом виробництва. Складська система використовується у великосерійному виробництві. За різноманіття ви-

робів, що випускаються, і використання в них переважно уніфікованих деталей ця система може застосовуватися в дрібносерійномута серійномувиробництвах.

За умов серійного і великосерійного виробництва застосовується система планування за нормами заділів, грунтована на створенні постійної насиченості всіх стадій виробничого процесу нормативними заділами напівфабрикатів, деталей і складальних одиниць (вузлів) різного рівня готовності та чіткої підтримки встановленого для них розрахункового рівня, який визначається нормативним випередженням. Розрахунок нормативних заділів і випереджень здійснюють на підставі планів-графіків роботи дільниць, виробничих циклів і добової потреби в деталях даного найменування. Після створення заділів за нормативами всім цехам встановлюють планові завдання в умовних комплектах без диференціації за календарними випередженнями. Різниця між фактичним і нормативним заділами по деталі на певну дату являє собою кількість деталей, призначених для комплектації. Відношення отриманої різниці на число деталей умовного комплекту визначає кількість виробів, забезпечених даною деталлю. Умовною одиницею системи планування за заділами є умовний комплект, виготовлення якого забезпечує випуск продукції в заданому обсязі на добу, тиждень або виріб-представник.

Система планування за термінами міжцехових подач доповнює плану-

вання за нормами заділів. Ця система передбачає визначення термінів запуску і випуску партій деталей з урахуванням зміни розмірів заділів на складі, що досягається впорядкуванням календарного розкладу міжцехових подач деталей на планований місяць. Система планування за термінами міжцехових подач є вельми ефективною, вона сприяє ритмічному й рівномірному перебігу виробництва за значного скорочення часу пролежування деталей. Застосовується вона в

Цілі та завдання регулювання

316		Змістовий модуль 2

умовах серійного і великосерийного виробництва при значних циклах складання партій виробів.

Система оперативно-виробничого планування «Р—Г» (розряд забезпе-

чення мінус група випередження) є різновид системи планування за нормами заділів. Передбачається, що забезпечення нормального процесу виробництва можливе при виконанні умови Р>Г, де Р — розряд забезпечення виробництва за заділами деталей у штуках на п’ятиденку або добу, Г — група деталей випередження. Якщо Р = Г, тоді випускають чергову партію деталей даного найменування. Якщо Р < Г, то для виконання виробничої програми витрачають заділи і виникає потреба у випуску чергової партії комплектувальних деталей. Така система ефективна за безперервного складання і випуску деталей. У разі перерв накопичуютьсявеликі заділи впролежуванні навсіх стадіяхвиробництва.

Партіонно-періодична система планування (за стандартними термінами)

передбачає відповідно до вимог потокового складання і випуску продукції встановлення певної періодичності виготовлення партій деталей і складальних одиниць (вузлів), яка з урахуванням регулярного режиму їх комплектування і споживання перетворюється і стає стандартним календарним розкладом узгодженої роботи всіх ланок (дільниці, цеху) виробництва.

Система планування за ритмом запуску (випуску) передбачає вирівнюван-

ня продуктивності всіх виробничих підрозділів на потоковій лінії (дільниць, автоматичних ліній) за розрахунковим тактом виготовлення і випуску виробів. Виробничі умови за такої системи характеризуються переважністю потокових методів роботи в усіх ланках виробництва. Основною планово-обліковою одиницею виробничих завдань механоскладальним і випускаючим цехам стає готовий виріб (машина), а для механообробних і заготівельних цехів відповідно деталь або заготовка. В кожний з указаних цехів передаються подетальні розшифровки виробничих завдань, у яких визначається кількість деталей кожного найменування, що підлягають отриманню і виготовленню цехом для забезпечення запланованого випуску агрегатів або виробів.

Динамічність змін зовнішнього і внутрішнього характеру зумовлюють імовірність та стохастичність перебігу виробничого процесу, що вможливлює відхилення фактичного стану виробництвавбудь-якіймоментвідрозрахунковихзначень.

Запобігти можливим відхиленням від регламентованого розкладу (плануграфіка) можна проведенням моніторингу виробничих процесів шляхом їх прогнозування в умовах змін поставок і якості сировини, виходу з ладу устаткування, появі браку. Основою моніторингу є своєчасна, повна та якісна інформація про стан виробничого процесу та системні компоненти його здійснення, на підставі якої приймають оптимальні рішення.

Функцію моніторингу виконує оперативне регулювання виробництвом (диспетчерування), яке є завершальним етапом оперативного управління на підприємстві.

Диспетчеризація — система безперервного контролю й оперативного регулювання перебігу виробництва, роботи всіх підрозділів підприємства з метою

Тема 11. Організовування оперативного регулювання процесами виготовлення товарів…	317

запобігання відхиленням, забезпечення виконання виробничої програми відповідно до розробленого календарного плану-графіка.

Основними завданнями диспетчеризації є:

•безперервний облік і збирання інформації про перебіг виконання розроблених і прийнятих до виконання календарних планів-графіків виробництва;

•виявлення відхилень від установлених планових завдань і аналіз їх причин;

•вжиття оперативних заходів для усунення і подальшого попередження від-

хилень від плану;

•координація поточних робіт взаємозалежних ланок виробництва для забезпечення чіткого ритму виробництва відповідно до календарного графіку;

•організаційне управління оперативною підготовкою виробництва, виконання змінно-добових завдань і забезпеченням робочих місць заготовками, оснащенням, інструментом.

Основними принципами диспетчеризації виступають оперативність і профілактика. Оперативність передбачає своєчасну та всебічну поінформованість про перебіг виробничих процесів, профілактика полягає в запобіганні негативним відхиленням від виробничих планів.

Оперативність виявлення й усунення відхилень залежить від обраного на підприємстві часового кроку регулювання. Наприклад, в автомобілебудуванні за крок регулювання беруть 1 годину, що включає час очікування, отримання та опрацювання інформації, час аналізу отриманих результатів, ухвалення рішення щодо усунення відхилень. Вимоги до оперативного регулювання істотно підвищується для автоматизованих виробництв (ГАВ).

Особливості організації диспетчерської служби багато в Диспетчерські чому визначаються виробничою структурою підприємст-

служби ва і типом виробництва.

В одиничному і дрібносерійному виробництвах потрібен суворіший контроль за термінами виконання замовлень, своєчасним їх комплектуванням необхідними деталями, узгодженням процесу виробництва з технічною підготовкою поточного замовлення. Диспетчерський контроль здійснюється за планами-графіками виконання замовлень.

Усерійному і масовому виробництвах підвищується рівень централізації диспетчерської роботи, створюється більш розгалужена структура диспетчерської служби.

Увеликосерійному та масовому виробництві контролюється випуск виробів відповідно до програми за обсягом і термінами, регулюється рівень заділів (незавершеного виробництва), забезпечується встановлений ритм виробництва.

Організаційна структура диспетчерського апарату залежить від типу, характеру і масштабу виробництва, виробничої структури підприємства. На великому підприємстві диспетчерська служба може бути підпорядкована директору з виробництва. У планово-диспетчерському відділі підприємства, як правило, є центральне диспетчерське бюро, очолюване головним диспетчером. У його віденні перебувають диспетчерські групи змінних і провідних диспетчерів, що здійснюють взаємодію з різними структурними підрозділами із забезпечення ритмічного перебігу виробництва.

318		Змістовий модуль 2

Структурну схему організації диспетчерування на підприємствах масового виробництва подано на рис. 11.8.

Керівництво

підприємства

Розпорядження та

зворотна інформація

Від основних цехів

Основним виробничим

Оперативні відомості про

цехам

продукцію, перебіг

Розпорядження за перебігом

виробництва

виконання плану

Відділу постачання

Від відділу постачання

Диспетчер-

Розпорядження про дефіцит

Щоденні відомості про

ське бюро

матеріалів

отримання матеріалів

Допоміжним виробничим

підрозділам

Від комплектувального

Розпорядження з підготовки

та обслуговування основних

складу

цехів

Відомості про невистачання

для складання позиції

Від допоміжних

виробничих підрозділів

Відомості про перебіг

Від бюро календарного

підготовки виробництва і

планування

обслуговування основних

Оперативні програми

цехів

Рис. 11.8. Схема роботи диспетчерського бюро приладобудівного заводу

Для управління окремими механізмами і технологічними агрегатами створюють спеціальні місцеві пости управління (МПУ), які облаштовуються засобами автоматичного контролю, регулювання, управління і сигналізації. Обслуговуються МПУ майстрами, бригадирами або апаратниками, які сигналізують про несправності механізму і відхилення у випуску продукції.

На рівні цеху створюються диспетчерські пункти (ДП), які являють собою основне місце збирання виробничо-статистичної інформації, необхідної для визначення техніко-економічних показників процесу. Основним завданням управління ДП є розподіл і координація інформаційних потоків цеху. ДП обладнують щитами із мнемосхемами об’єктів виробництва, приладовими щитами, засобами передавання інформації та зв’язку. Підставою для контролю за перебігом виробництва слугують нормативні графіки роботи. Уся робота в ДП виконується диспетчером цеху, який адміністративно підпорядкований начальнику цеху, а методологічно — головному диспетчеру заводу. Змінні диспетчери стежать за виконанням змінних завдань, координують роботу дільниць цеху. Центральний диспетчерський пункт (ЦДП) здійснює безперервний контроль за виконанням змінних і добових планових завдань цехами і підприємством загалом, виявляє відхилення від запланованого перебігу виробництва, систематизує звітну інфор-

Оперативний облік

Тема 11. Організовування оперативного регулювання процесами виготовлення товарів…	319

мацію про виконання планових завдань і стан устаткування, організовує міжцехові вантажопотоки, відстежує запаси сировини і матеріалів. Управління ЦДП здійснює головний диспетчер заводу і штат змінних диспетчерів.

За нинішньої практики диспетчеризація спрямована лише на усунення несподіваних відхилень і проривів, тоді як економічно доцільнішими проводити є профілактичні, запобіжні заходи. З упровадженням АСУ реально підвищується ефективність диспетчеризації за рахунок автоматичного отримання й опрацювання первинної інформації про перебіг виробництва, що сприяє швидкому прийняттю рішень з метою уникнення можливих перешкод і відхилень у процесах. Серед засобів автоматизації застосовують різного роду датчики, рахівники, ваги, пристрої реєстрації, телевізійні й комп’ютерні системи, комутаційну і радіопошукову сигналізацію. Усе це дає змогу в режимі реального часу відстежувати просування предметів праці на всіх стадіях виробничого циклу й оперативно координувати зусилля всіх зайнятих на виконанні замовлень споживачів.

Оперативно-календарне планування безпосередньо залежить від організації оперативного обліку, контролю і поточного регулювання виконання планів і перебігу вироб-

ництва. Оперативний облік є важливою складовою ОУВ, необхідною для координації та регулювання роботи виробничих підрозділів, запобігання й усунення можливих відхилень від графіків для рівномірного і комплексного виконання плану. Оперативний облік має відповідати таким вимогам: єдність показників планування та обліку, достовірність, своєчасність, багаторазовість використання отриманої інформації.

На міжцеховому рівні оперативний облік перебігу виробництва спрямований на визначення і зіставлення із планом: випуску виробів складальними цехами (дільницями); випуску цехами і передавання на склади та в інші цехи деталей, їх комплектів, складальних одиниць.

Основними завданнями внутрішньоцехового оперативного обліку є: відсте-

жування виконання плану випуску деталей складальних одиниць, плану виготовлення детале-операцій і складальних одиниць дільницями; визначення наявності і надходження заготовок, матеріалу, незавершеного виробництва на дільниці та в цеху; відображення браку за деталями, детале-операціями та використанням устаткування на дільницях; визначення виконання змінно-добових завдань дільницями тощо.

Періодичність облікових операцій залежить від конкретних виробничих умов і може обмежуватися добою, декадою, тижнем, місяцем. Доцільно вести облік за відхиленнями від раніше встановлених планів, що значно скорочує вихідну інформацію, дає змогу оперативно реагувати конкретними заходами керівникам різних рівнів на всі відхилення у виробництві.

Регулювання перебігу виробництва передбачає, по-перше, зведення до мінімуму втрат відхилень від плану, по-друге, ліквідацію збоїв і відновлення виробничого процесу згідно з календарним графіком. Цетралізований оперативний контроль і оперативнерегулювання виробничого процесумає назвудиспетчерування.

Серед традиційних заходів ліквідації відхилень від плану-графіка значне місце належить досвіду та інтуїції майстра (диспетчера), який шляхом перестанов-

Система «Канбан»

Система JIT

320		Змістовий модуль 2

ки робітників, зміни режиму їх роботи, видачі резервної роботи за допомогою інших аналогічних заходів регулює, доводить і відновлює перебіг виробничого процесу до показників, визначених планом-графіком. Сучасні процеси регулювання виробництва здійснюють за допомогою електроно-обчислювальної техніки, комп’ютерних технологій. Спеціальні алгоритми і програми коригування планів-графіків доцільні за умов масового і великосерійного виробництв.

11.3. СУЧАСНІ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОПЕРАТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЧИХ І СЕРВІСНИХ ПРОЦЕСІВ

Система (just-in-time) «точно своєчасно» була вперше розроблена і застосована на практиці японською автомобільною компанією «Тойота». На перший погляд принци-

пи системи JIT суперечать традиційними принципами організації виробництва. Суть її зводиться до відмови від виробництва значними партіями і створення безупинного багатопредметного виробництва. При цьому постачання здійснюється настільки малими партіями, що перетворюється на поштучне.

Система «точно своєчасно» належить до класу систем «що витягують» — принцип дії яких полягає у «витягуванні» на кожне робоче місце, дільницю, цех, що розташовані на наступних етапах виробничого циклу, необхідної їм продукції з відповідних попередніх виробничих систем.

Традиційна система управління виробництвом з оперативно-календарним плануванням належить до протилежної системи, що діє за принципом «виштовхування», оскільки виготовлені на попередніх пробочних місцях, дільницях, цехах вироби за планом-графіком передаються на наступні незалежно від того, чи є в них потреба. Система «точно вчасно» з об’єктивних причин набула значного поширення в Японії, але її принципи можна з успіхом застосовувати в будь-якій іншій країні.

Суть роботи з системою «точно вчасно» полягає в тому, щоби на всіх фазах виробничого циклу необхідний напівфабрикат надходив до місця наступної виробничої операції саме тоді, коли це потрібно. Загалом система зорієнтована в цілому на виготовлення готових виробів і постачання їх саме в той момент, коли цього потребує торгова мережа.

«Канбан» — супровідна картка у прямокутному пластиковому конверті. Використовують переважно два види карток: картки відбору і картки виробничого замовлення.

Укартках відбору (рис. 11.9) вказують і кількість виробів, що мають надійти

зпопередньої ділянки; у картці виробничого замовлення — вид і кількість продукції, що має бути виготовлена на попередній технологічній стадії.

На картці замовлення (рис. 11.10) показано, що на стадії механічного оброблення, наприклад на дільниці СВ-8, необхідно виготовити колінчастий вал для двигуна типу 60ВС-250. Виготовлений колінчастий вал для двигуна має бути переміщений на склад, стелаж № Р-18.