2.4.5. Захист від дії ультра- та інфразвуку

При відкритій розробці ультразвукові установки застосовують для руйнування гірських порід, обробки поверхні каміння та для дефектоскопії.

Ультразвуковий діапазон частот поділяється на низькочастотні коливання (1,12·10⁴1,0·10⁵ Гц), що поширюються повіт-ряними та контактними шляхами, а також високочастотні (1,0·10⁶-1,0·10⁹ Гц), що передаються контактними шляхами. Ультразвук, як і звук, характеризується тиском, інтенсивністю і частотою коливань вище 20 кГц, яку не сприймає вухо людини. Ультразвукові хвилі при поширенні в різних середовищах поглинаються тим більше, чим вища їх частота. Водою, металом та іншим пружним середовищем ультразвук поглинається мало, тому він поширюється на великі відстані, практично не втрача­ючи енергії. Поглинання ультразвуку супроводжується нагріванням середовища.

Якщо ультразвук перевищує граничнодопустимі рівні, можуть статися функціональні зміни нервової і судинної системи людини в місцях контакту (вегетативні поліневрити, м'язова слабкість пальців, кісток і передпліччя). Низькочастотні ультразвукові хвилі негативно діють на слуховий і вестибулярний апарат, больову чутливість і процеси терморегуляції.

Основними нормативними актами, які регламентують безпеку при роботі з ультразвуком, є «Санитарные нормы и правила при работе на промышленных ультразвуковых установках» (1997 р.), а також ГОСТ 12.1.001-89 «ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности». Допустимі рівні ультразвукових коливань нормуються у трьохоктавних смугах частот. У зонах контакту рук та інших частин тіла людини з робочими органами рівні звукового тиску не повинні перевищувати 110 дБ.

Колективний захист від дії ультразвуку полягає у зменшенні його параметрів у джерелі виникнення, локалізації дії ультразвуку за допомогою конструктивних та організаційних заходів (використання звукоізолюючих екранів, кожухів, розміщення установок в окремих приміщеннях).

Конструктивно-планувальні рішення вимагають застосування дистанційного управління і системи блокування, що вимикає генератор джерела ультразвуку при порушенні звукоізоляції. В разі необхідності застосовують спеціальний інструмент з віброізолюючою рукояткою та захисні рукавиці. Як засіб індивідуального захисту застосовують протишумові засоби.

Інфразвук за фізичними властивостями має однакову природу до звуку, тому характеризується інфразвуковим тиском, інтенсивністю, частотою коливань менше 20 Гц. У виробничих умовах відкритої розробки покладів корисних копалин інфразвук утворюється під час роботи компресорів, електровозів, тепловозів, самоскидів, тракторів, бульдозерів, вентиляторів та інших великогабаритних машин і механізмів.

Інфразвук діє на весь організм людини, негативно впливає на здоров'я і працездатність. У результаті тривалої дії низькочастотних коливань у людини спостерігається слабкість, зниження працездатності, з'являється роздратування, порушується сон.

Інфразвук мало поглинається повітрям, тому може поширюватися на великі відстані. При роботі реактивних двигунів, які використовують для штучного провітрювання кар'єрів, у осіб, що перебувають на відстані 200-300 м, виникає струс грудної клітини і черевини, що може призвести до захворювань. Інфразвук із рівнем звукового тиску до 150 дБ знаходиться в межах витривалості людини лише при тимчасовій дії, а з рівнем понад 150 дБ – зовсім не переноситься людиною. Особливо несприятливими є частота коливань 2-15 Гц внаслідок виникнення резонансних явищ в організмі, а інфразвук з частотою 8 Гц збігається з альфа-ритмом біотоків мозку.

Заходи і засоби захисту від виробничого інфразвуку такі самі, як і при захисті від шуму. Зважаючи на складність захисту від виробничого інфразвуку, потрібно вирішувати ці проблеми ще на стадії проектування машин, агрегатів чи розробки проектів будівництва підприємств.

Особливу увагу слід приділяти професійному добору осіб, які будуть постійно працювати з устаткуванням, що генерує інфразвук. Усі працюючі, що піддаються дії інфра- та ультразвуку, повинні проходити профілактичні періодичні медичні огляди.