3. Програма навчальної дисципліни

“ЛАТИНСЬКА МОВА”

Головною метою навчальної дисципліни “Латинська мова” є засвоєння юридичної термінології, яка базується на латинській мові – джерелі юридичних пам’яток.

Курс латинської мови в структурі юридичної освіти сприяє формуванню мовної культури. Вивчення латинської мови передбачає опанування граматичного строю латинської мови, що допомагає набуттю студентами навичок читання і перекладу джерел римського права, знання латинських юридичних фразеологізмів та крилатих висловів.

На завершальному етапі вивчення навчальної дисципліни “Латинська мова” студенти-юристи повинні

знати:

– граматичний мінімум, який охоплює основні правила морфології та синтаксису і дозволяє правильно розуміти текст;

– лексичний мінімум (300-400 одиниць);

– латинську юридичну термінологію і фразеологію (100 виразів);

– крилаті вислови (30-50);

уміти:

– використовувати юридичну термінологію під час професійного спілкування;

– читати тексти зі словником.

Фонетика

Латинський алфавіт. Голосні (vocales). Дифтонги ае, ое, аи, еи. Довгота і короткість голосних. Приголосні (consonantes), буквосполучення ch, ph, th, rh, su, qu, ngu.

Наголос (accentus).

Граматика

МОРФОЛОГІЯ

Іменник (substantivum)

Рід (genus), число (numerus), відмінок (casus).

П’ять відмін латинських іменників (declinatio).

Загальний огляд системи відмінювання. Порівняльна таблиця відмінкових закінчень.

Дієслово (verbum)

Особа (persona), число (singularis et pluralis), час (praesens, imperfectum, futurum 1, perfectum, plusquamperfectum, futurum 2), спосіб (indicativus, imperativus, coniunctivus), стан (activum, passivum).

Дієвідміна (coniugatio).

Безособові форми дієслова: дієприкметник (participium), герундій (gerundium) і герундив (gerundivum), супін (supinum). Їх значення і переклад. Інфінітив (infinitivus) теперішнього, минулого і майбутнього часів обох станів.

Відкладені та напіввідкладені дієслова. Неправильні дієслова. Дієслово esse і похідні від нього. Дієслова fero, eo, volo, malo, nolo.

Прикметник (adiectivum)

Типи відмінювання. Прикметники з трьома, двома і одним закінченням.

Ступені порівняння прикметників (gradus positivus, comparativus, superlativus). Суплетивні ступені порівняння.

Прислівник (adverbium)

Прислівники непохідні. Прислівники, похідні від прикметників. Ступені порівняння прислівників (gradus positivus, comparativus, superlativus).

Числівник (numerale)

Кількісні (cardinalia) і порядкові (ordinalia) числівники.

Займенник (pronomen)

Особові, присвійні, вказівні, означальні, питальні, неозначені, заперечні (personalia, possessiva, demonstrativa, determinativa, interrogativa, indefinita, negativa) займенники. Зворотній займенник (reflexivum).

Прийменник (praepositio)

Прийменники з аблативом та аккузативом. Прийменники із двома відмінками.

СИНТАКСИС

Просте речення (підмет, присудок).

Узгодження присудка з підметом.

Другорядні члени речення (додатки, означення, обставини). Додаток прямий. Додатки непрямі. Означення узгоджені і неузгоджені.

Порядок слів у реченні

Інфінітивні звороти Accusativus cum infinitivo, Nominativus cum infinitivo, дієприкметниковий зворот Ablativus absolutus, їх значення і способи перекладу.

Складне речення

Складносурядне та складнопідрядне речення.

Підрядні речення з присудком в індикативі і кон’юнктиві. Правило послідовності часів (consecutio temporum).

Типи підрядних речень (непряме питання, речення додаткові, речення обставини, поступки, означальні).

Тексти

De fontibus iuris Romani (Про джерела римського права).

De iustitia et iure (Про справедливість і право).

De iure civile et gentium (Про цивільне і міжнародне право).

Capitis deminutio (Обмеження правоздатності).

De imperio et iurisdictione (Про владу і юрисдикцію).

De magistratibus Romanorum (Про римські посади).

De servis Romanorum (Про римських рабів).

Mancipatio (Манципація).

Res mancipi et nec mancipi (Манциповані і неманциповані речі).

Res corporales et incorporales (Матеріальні та нематеріальні речі).

De effracturis (Про крадіжку із зломом).

Interpretatio stricta (Обмежувальне тлумачення).

De servitutibus praediorum urbanorum (Про права міських володінь).

De servitutibus praediorum rusticorum (Про права сільських володінь).

Codicsllus (Кодицил).

De verbis legatorum (Про слова заповідальних відмовлень).

С п и с о к р е к о м е н д о в а н о ї л і т е р а т у р и

Хоміцька З.М. Латинська мова: Підруч. – Х., 2004.

Хоміцька З.М. Словник латинських юридичних висловів. – Х., 2005.

Скорина Л.П., Чуракова Л.П. Латинська мова: Підруч. для юрид. ф-тів. – К., 1995.

Литвинов В.Д. Латинсько-український словник. – К., 1998.