V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

СРС? у до6у ((вiд,1И2IШ: свimло й milli

==============~-

змiнних позицiях доби «розгорнутого наступу соцiалiзму».

13 березня 1954 р. зi складу МВС видiЛИВС5I KOMiTeT дер­

жаВНОl безпеки (КДБ) при Радi Мiиiстрiв СРСР. М. С. Хру­

щов у виступi перед i1:равоохоронцями наголошував, що роль

контррозвiдки У сталiнськi часи надмiрно перебiльшувалась i

запропонував [lеретворити KOMiTeT у звичайну громадянську

установу, позбавивши· його спiвробiтникiв вiйськових звань, хоча пiзнiше радянський лiдер вiдмовився вiд такоУ iдеi". Цим

кроком Хрущов, ПО cYTi, вивiв партiйний апарат з-пiд постiй­

НОгО контролю спецслужб.

ХХ з'i"зд КПРС розпочав свою роботу 14 ЛЮТОГО 1956 р. у

Великому Кремлiвеьком); палацi. Вiдкрив його М. Хрущов.

виступивши перед делегатами зi звiтною доповiл.дю цк. BiH

пiдтвердив новий 1I0лiтичний курс розвитh.]' Радянського Со­

юзу, обраний керiвництвом краi·ни та партiею. Розкриваючи

питання ЩОДО cTpaTcrii· економiчного поступу держави. Хру­ щов :запропонував першорядну увагу придiлити Cj;lbcbKOMY

господарству та житлов()му будiвництву, що. за великим

рахунком, i визначило OCHOBHi НШIРЯМКИ шостого fl'ятирiчного

плану. 3гадав радянський "Iiдер i «агента iJ\шерiалiзму Берiю», закликавши однопартiйцiв постiйно пильнувати, ОСlCiльки у

соцiэлiзму ще залишилося бш';ато BoporiB - «троцькiстiв та

.бух~рiнцiв», KOTpi у дусi сталiнських часiв називалися «най­

ЛЮТIшими ворогами народу».

Про викривання «фашистсько-провокаторськоУ банди пе­ pi"i») говорили у CBoi·x виступах на з'"iздi Маленков, Каганович

та iншi партiйнi дiячj", якi 6агато pOKiB пращовали з uiею то­

диною. А. Мiкоян lliMaB критицi офiцiйний пiдручник «!сто­

рiя ВКП (6). Короткий курС». вiдмiтивши, що iеторiя деяких

партiйних органiзацiй була сфальсифiкована, а репресованих В. Ahtohoba-Овсiенка та С. Kociopa доповiдач вперше за 6а­

гато pOKiB вiдкрито назвав товаришами, пiдкресливши тим са­

мим, щО «ворогами народу» вони не були.

Безсумнiвно, центраЛЬЕОЮ подiею з'"iзду стала ДОlIовiДf,

М. Хрущова «Про культ особи та його наслiдки». що прозву­

чала на закритому засiданнi 25 лютого. Спрямована Г1ро-

411

Роздiл 7

ти Сталiна та його найближчих соратникiв, вона викликала шок у бiЛЫ1l0стi партiйцiв та пересiчних громадян. Основу

доповiдi складали матерiали KOMici·i, роботу якоУ 0'10лював

п. Поспелов. 5 бсрсзня 1956 р. вище керiвництво прийня­ ло рiшення ознайомити з вiдредагованим текстом промови «Bcix KOM)'HicTiB та комсомольцiв, а також безпартiйний актив робiтникiв, службовцiв та колгоспникiв», що, по cYTi, було безпрецедентною акцi€ю зал)'чення населення СРСР дО ви­ сокоУ полiтики.

Насичена деталями доповiдь надзвичайно вразила грома­ дян. Сталiн зображувався тираном, винним у Bcix злочинах

1930-х- початку 1950-х pOKiB, але до жертв кулыу були вiд­ HeceHi здебiЛЫIlОГО комунiсти. Тим самим доповiдь обминала

питання про вiдповiдальнiсть усього сталiнського керiвництва

за MacoBi репресiУ попереднiх pOKiB.

Альтернативний погляд на цi доленоснi лодiУ в icтopi·j Ра­

дянського Союзу запропонував вiдомий сучасний росiйський дослiДНИI< С. Кара-Мурза. На його думку, нове керiвництво СРСР вiдмовилося вiд еволюцiйноi" десталiнiзацil, а доло­

вiдь М. Хрущова стала радикальним розривом з минулим, за­ вдавши ПО1УЖНОГО удару по фундаменту РадянськоУ держави. Фактично, це був перший принциповий крок до руйнування тi

легiтимностi, який KpiM того, обумовлював початок лiквiдацi·j комунiстичного руху в €вропейських краУнах Заходу.

З того часу тема репресiй стала головним сегментом лсихо­ логiч.но"i вiйни Заходу проти СРСр, позбавляючи радянський

суспiльний лад його симпатикiв серед лiбераЛЬНОl та лiво"i iH-

телiгенцi"i в захiдно€вролейських краУнах i США. Цей процес iмпортувався i в Радянський Союз, породжуючи рiзноманiтнi

форми дисидентства.

«В механiстичних поглядах Хрущова на державний устрiй, - вважас С. Кара-Мурза, - вiдобразився особливий тип «мислення аларатника», але головне, його дiТ призвели до про­

фанацii· РадянськоУ держави, руйнування i"i зв'язку з народом i одночасно появи комплексу провини В тих, хто цю державу

будував та захищав. Руйнацiя iдеократичних пiдвалин дер-

412

СРСРу добу «вiдлuгZI»: свimло й milii

жавностi запроваджувалася через «приземлення iдеалiв» - за­ мiщення далекого образу справедливого i братнього житrя громади з достатком прагматичними критерiями СI10живання, до того ж нiчим не обrpунтованими (Наздогнати i випередити

Америку!)>>.

Подальшому подоланню «культу особи» передбачалося присвятити спецiальний пленум цк, вiдкриття якого мало вiдбутися у серединi 1956 р. 3 викриванням CYTHOCTi сталiн­

щини на ньому планував виступити маршал С Жуков. Пле­

нум, однак, так i не вiдбувся. Офiцiйно дане питання роз'яс­

нювалося вiдповiдною постановою ЦК КПРС вiд 30 червня

1956 р., котра стала iдеологiчною платформою ХХIl з'i'зду партii' 1961 року.

Проте у цьому документi злочини сталiнського режиму ха­

рактеризувались не iнакше, як «деякi обмеження внутрiшньо­ партiйноi" та радянсько'i демократii', неминучi в умовах жор­

сткоу боротьби з класовим ворогом», а вождя вже було пред­

ставлено iстинним оборонцем справи соцiалiзму. У постановi зазначалося, що розвитковi культу особи сприяли, перш за все, деякi iндивiдуальнi якостi та риси характеру Сталiна, про

що свога часу застерiгав Ленiн.

у той же час пiдкреслювалося, що Bci кривавi розправи з iнакодумцями, названi в постановi «серйозними помилками», були «допущенi у пicлявоенний перiод життя» радянського лi­ дера. Тим самим робилася спроба обминути питання про ма­ cOBi репресii' 1930-х pOKiB. Боротьба Хрущова зi сталiнiзмом

стала поштовхом до згуртування так звзних «твердих» сталiн­

цiв та деяких членiв партапарату, невдоволених посиленням

позицiй першого секретаря, що складало реальну загрозу ух особистому становищу.

Пiсля ХХII з'i'зду КПРС тiло Сталiна було винесене з мавзо­ лею. Сталiнград перейменували у Волгоград, прибрали портре­ ти та статуУ вождя, яких по всiй Kpai'Hi налiчувалося безлiч.

Вiдзначимо, що реабiлiтацiя торкнулася не лише мiль­ йонiв ранiше засуд:жених громадян, ай окремих депортова­

них наприкiнцi вiйни народiв. У своУй доповiдi на ХХ з''iздi

413

Роздiл 7

М. Хрущов висловив обурення з приводу депортацiI пiд час вiйни карача'iвuiв, балкарцiв та калмикiв, але обiйшов МОВ­

чанням долю iнUlИХ етнiчних груп, що постраждали вiд 110- лiтики сталiнського реж:иму - кримських татар, чеченцiв, iнгушiв, литовцiв, латишiв, а також населс;ння захiдних об­

ластей УРСР та БССР, частина якого необrрунтовано була

вислана у схiднi райони Радянського Союзу.

Реабiлiтацiя, 3BiCHO, оминула тих, кого було звинувачено у

нацiоналiзмi. Бiлыlle того, полiтичнi репресi'i, СПРЯ. l\10ванi

.. .

проти наЦlOнально орн:нтованих громадських Д1ЯЧlв, про-

Довжувались i в другiй половинi 50-х - на початку 60-х

рОК1В.

ХХ з',!зд КПРС прийняв i РЯД рiшень, що етосувалися мiж­

HapoJtHoi' полiтики срср, Так, з"{здом пiсля проведення кон­

сультацiй 3 комунiстичними партiями, що пiдписали у 1938

роцi акт про розпуск довоенноi' партi'i польських KOMYHiCTiB,

були реабiлiтованi '(i керiвники та члени. KpiM ТОГО, пiд час po~ боти з'j'зду припинив свое icнування i Комiнформ, хоча офi­ цiйно про його розпуск було оголошено 18 квiтня 1956 року.

OCTaHHi рiшення Комiнформу затверджувались делегацiями­ учасницями у IIсрервах ХХ з"iзду без формального СКJll1кання

органiзацi'i.

Таким чином, ХХ з"iзд КПРС став 1l0ШТОВХОМ до запо­ чаткування масових реабiлiтацiй та звiльнення в'язнiв, без­ fIiдставно звинувачених у поперед,нi роки, а образно кажу­ чи, niи вивiльнив у радянському суепiльетвi дорогоцiнну

ЛIOДСЬКУ енергiю. У той же час з''jзд залишив вiдкритими

цiлий ряд гострих проблем, Партiйно-бюрократична но­

менклатура на чолi з Хрущовим, розгортаючи «десталiнi:~а­ цiю по вертикалi», з широким залученням до осуду «куль­

ту особи» державних та громадських iнституцiй, в повнiй

Mipi не усвiдомлювала тих радикальних перетворень, що розпочались у радянському суспiльетвi, зберiгаючи, по cYTi, в недоторканностi Bci cTapi iдеологiчнi атрибути та

штампи, практично ввесь арсенал традицiйних методiв 110- лiтично'i практики. lншими словами, громiздка тоталiтарна

414

ереЕ), добу_«6iдлuгш): свimло й milii

система 11Оспiхом здiйснювала косметичний ремонт фаса­ ду державно!" СIlОРУДИ, майже зовсiм не зачiпаючи П базових

внутрiшнiх опор.

СпроПи реФОРМJваИИR оаДRИСЬКО'iекономlRИ

У першi роки пiсля cMepTi Сталiна IЮВИЙ КУРС в економiч­ нiй llолiтицi був пов'язаний з дiяльнiстю Г. Маленкова. Саме за його iнiцiативи акценти у сферi народного господарства

переносились з важкоi" промисловостi на легку, житлове бу­

дiвництво та сiльське господарство. l1евною мiрою то були

виправданi кроки, тим бiлъше що становище у цих галУ'3ЯХ

економiки продовжувало залишатися )<ритичним, осоБJ1ИВО

на сею.

3 приходом до 13IIади Хрущова результати реформ його по­ передника визнавались незадовiльними. Лiбералiзацiя управ­

ЛlНня системою народного господарства. впровадження нових

методiв господарювання, на думку радянського керiвника.

повиннi були покращити загальний стан економiки у Kpa·iHi. Важливою вiхою на цьому UUlяху стала постанова ЦК КПРС i

Ради MiHicTpiB СРСР про реорганiзацiю MiHicтepcTB у зв'язку з передачею пiдприемств ряду галузей народного господар·­

ства у в;дання союзних республiк. Уже до 1956 року Ух було

передано близько 15 тисяч.

Внаслiдок полiтики децентралiзацi'i управлiння господар­

етвам в СРСР за iнiцiативою М. Хрущова в 1957 роцi УТВО­

рилося' 105 економiчно-адмiнiстративних районiв, при 11),0-

му 25 СОJOзних MiHicTepcTB було скасовано. Територiальний

принцип ксрувания господарством впроваджувався замiсть надмiрно централiзованого, мiнiстерсько-галузевого, що було

об'€ктивно необхiдно за умов з6iльшення кiлькостi i обсягiв

виро6ницгва промислових та iнших пiдпри€мств.

Створення раднаргослiв надава,lО мiсцевим номенклату­

рам значноУ самостiйностi у вирiшеннi економiчних i соцi­

альних питань, а отже, фактично lliдвищувало Ух статус. Для бiЛЫJl ефеКТИВf-IОГО керування та координацi'J зусиль на мiж-

415

Роздiл 7

==~= =============~======

регiоналыюму piBHi створювались вiдповiднi республiкаы;ькi

органи, якi контролювали дiяльнiсть Мlсцевих структур, i в

1960 poui у РРФСР, УРСР та Казахськiй РСР республiка!'!ськi раднаргоепи розпочали свою дiяльнicть.

Н{е на вересневому пленумi ЦК КПРС 1953 року Хр)' щов

вперше npoBiB реалiстичний аналiз стану сiльського господар­ ства в Kpai"Hi, пiсля чого вiдбулося пiдвищення закупiвельних

цiн на сiльгосппродукцiю. 8iдновлення принципу матерiаль­

ноУ зацiкавленостi працiвникiв агропромиелового комплексу,

списания боргiв колгоспiв, зменшения податкiв з присадиБН!1Х

дiлянок - Bci ui заходи достатньо швидко принесли позитивнi

результати. Водночас держава направляла у село квалiфiкова­

них Сl1сцiалiстiв i TeXHiKY, а також CYТТ€BO збiльшила дотацП,

вiдведенi на дану галузь економiки.

Наприкiнцi сiчня 1954 р. Хрущов BHic на обговорення Пре­

зидi"i ЦК питання про стан та перспективи розвитку сiльсько­ го господарства. Конетюуючи наявнiсть глибокоУ кризи села, BiH запропонував розширити обсяги посiвних площ за раху­

нок освоення 13 млн гектарiв цiлинних земель. ГIiдставою для

подiбноi' пропозицi"i стали незадовiльнi кiлькiснi ПОI{азники:

у 1953 р. в ерср було зiбрано зерна менше, нiж у		1940 р.
А вже на лютнево-березневому пленумi ЦК КПРС		1954 р.
.	.

освосння ЦJЛини визнавалось мапстральним напрямом розви-

тку сiЛЬСЬКGГО господэрства.

у першi роки цiЛИННОl епопei" вдалося досягнути рекордних

урожа"iв зернових. Так, у 1956 р. було зiбрано 125 млн тонн зерна, причому частка цiлинного хлiбу склал:а близько 40 %. KpiM ТОГО, У перiод масовоro освоения цiлини (1954-1956 рр.)

у сiльську мiсцевiсть цього регiоиу приi'жджало багато молодi з MicT, ЩО оБУМОВИJlО на певний час прирiст загальноi' чисель­ HOCTi сiльськоro населення РРФСР.

у той же час цей проект Хрущова породив низку проблем: високi витрати на пальне, ремонт технiки, будiвельнi мэтерiа­ ли пiзнiше позначились на рентабельностi виробництва агро­

продукцii', що ускладнювалось також вiдсутнiстю нормальних

шляхiв сполучення при постачаннi зерна у споживчi райони.

416

ерер у добу «вiдлuzu»: свimло й miHi

До того ж, знач.ноюмiрою цiлиннi землi виявились зонами ри­

зикового хлiборобства, де часто траплялись посухи та смерчi.

Одночасно з освоснням цiлини розпочалася «к)'курудзяна I{эмпанiя». Riдзнач.имо, що зацiкавленicть Хрущова у вирошуван­ Hi цiеi" культури з'явилася задовго до вiдвiдування ним у 1959 р.

Сполучених JJlTaTiB Америки. Але пiсля того вiзиту к)'курудзу В

СРСР почали культивувати повсюдно i фактично у примусово­ му порядку, не враховуючи багатьох специфiчних обставин,

Здiйснення двох адмiнiстративних реформ повинно було ГJосприяти покращенню становища у сiльському господар­ СТ81, 26 лютого 1958 р. за доповiдцю Хрущова на пленумi ЦК кпре було прийнято постанову «Про подальший розвиток КОЛl'Oспного устрою та реорганiзацiю машинно-тракторних станцiЙ». Суть нововведення полягала в тому, що, починаючи з ] 958 р., стар! МТС повиннi були виконувати функцi'j пунктiв обслуговування i ремонту, а HOBi трактори, сiльгоспмашини та iнша TCXHiKa вiльно продавались колгоспам або вiдпускалися

у кредит строком до 2-3, а у деяких випадках до 5 pOKiB.

На думку iталiйського iсторика д. Боффа, «лiквiдацiя МТС виявилась единою економiчною реформою Хрущова, яка пе­ режила Його. Саме через евiй радикальний характер вона не залишилася простою реорганiзацiею, а вимагала-бiльш глибо­ ких змiн. КУlliвля колгоспами сiльськогосподарських машин розширювала сферу ринкових в;дносин, а'ix свобода розгюряджа­ тиея знаряддями виробництва потребувала повернення до

концепцi'i кооперативного господаретва i вiдмови вiд повного пiдпорядкування державi, Однак прогресивна реформа була здiйснена з такою економiчною недалекогляднiстю, що при­

звела до негативних наслiдкiв».

у результатi МТС замicть перетворення на ремонтно-тех­ нiЧНI CTaHЦ~} (рте), частiше за все, просто припиняли свое ic-

нування. Характерно, що за OCTaHHi тридцять pOKiB У Kpa'iHi ВIДМlЧaJlOСЯ скорочення парку сiльськогосподарських машин. Знаходячись у користуваннi колгоспiв, TCXHiKa Пlвидко ВИХО­ дила з ладу, а необхiдних ремонтно-технiчних служб на базi господарств вчасно створити не вдалося. KpiM ТОГО, колектив-

417

Роздiл 7

ним ("оспощtрствам через дороговизну послуг було невигiдно

звертатися до ртс.

lнше поуинання Хрущова стосувалося укрупнения кол­ гоепiв, яке, в принципi, було проведено ще в 1950 р. Шляхом

об'еднання окремих господарств у потужнi агрокомплекси планувалося вирiшити проблеr.-IИ дано"! г'-Г<узi економiки. До 1955 р. кiлькiсть колгоспiв У Kpa"iHi скоротилася до 83 тис., на 1958 р. - до 78 тис., а у 1960 р. - до 45 тис. Однак у 1960 poui чисельнiсть зайнятих у сiльському господарствi складала 39 % активного населення, тобто стiльки Ж, скiльки У про­

мисловостi, будiвництвi й транспортi разом взятих, проте

аграрний сектор давав тiльки 16 % нацiоналъного продукту, в

той час як промисловiсть - 62 %, а будiвництво - 1О %.

у другiй половинi 1950-х pOKiB СРСР виконав OCHOBHi за­

вдання iндустрiалiзацi"i. Беззаперечними були успiхи Радян­ ського Союзу У ракетобудуваннi, що виявилоеь стратегiчно не менш важливим, нiж поява атомно"!" бомби. Спецiалiсти кон­

структореького бюро А. Туполева створили турбореактивний пасажиреький лайнер ТУ-104, один з найкращих у CBiTi на той час (1955 р.), а пiд керiвництвом С. Корольова 21 серпня 1957 р. вiдбулося успiшне випробування мiжконтинентально"i

ракети Р-7, котра дозволила менш нiж за два мiсяцi по тому

вивести на навколоземну орбiту штучниЙсупутник. }Iапри­

KiHui t 957 р. розпочав ево, oKeaHcbKi походи перший у cBiTi

атомний криголам «Ленiн», а у липнj 1958 р. в СРСР з'явився

атомний пiдводний човен.

Ilершими у cBiTi 4 жовтня 1957 року радянськi вченi ви­

вели на орбiту 3емлi штучний СУ:JУТНИК, а буквально через мiсяць -- аналогiч.ниЙ апарат iз собакою на борту. Кульмiна­ цiЕ:Ю «штурму неба» став орбiтальний полiт радянського кос­ монавта Юрiя farapiHa, що вiдбувся 12 квiтня 1961 року. Так

Гlочалась «космiчна ерю> в icтopi"i людства. Цi подi"i викликали справжнiй шок за океаном, тим бiльше що аналогiчнi експери­

менти у США на початковому етапi зазвали невдачi. Визначнi досягнення радянеькоi" науки та технiки були

пов'язанi з успiшним розвитком промисловостi. За роки п'ятоi"

418

СРСРу добу «6iдлuгш>: свimло й mil/i

-------===

п'ятирiчки (1951-1955 рр.) промислове виробництво в СРС?

вдалося збiльшити на 85 %, за три раки IIIOСТО"!" п'ятирiчки (1955-1958 рр.) - на 64 %, а за перiод виконання семирiчного

плану (1959-1965 рр.) - на 84 %. Зауважимо, що план п'ятоI п'ятирiчки був виконаний Достроково. В цей час були побу­ дованi та введенi в експлуатацiю 3,2 тис. нових промислових Iliдприемств, у тому числi шахти на Донеччинi та в Кузбасi.

трубопрокатнi та металургiйнi заводи у 3акавказзi. великi

ГРЕС: Приднiпровська в Днiпропетровськiй облаетi. Чере­ петська - в Тульськiй, Пiвденно-Кузбаська - в КемеровськiЙ.

.. Пiвденно-Уральська - в Челябiнськiй областях.

Саме в 50-х роках ХХ столiтгя Радннський Союз здiйснив важливi кроки у сферi науково-технiчноI революцii~ ща обумовило перехiд до автоматизацi! деяких виробництв i РОЗIШТ"-'У такИ"л

принципово нових напрямкiв, як електронiка. атомна енергетика,

космонавтика. У 1951 р. в кpalHi були CTBopeHi першi елекгронно­ обчислювальнi машини, а 27 червня 1954 р. розпочала роботу перша у CBiTi атомна електростанцiя в Обнiнську.

Наприкiнцi 1950-х pOKiB у багатьох галузях народного гос­

подарства теl\ШИ розвитку Гiродовжували зростати. При цr,ому

г:iдвищився житт€вий piBeHb робiтникiв, дещо меншою Mi-

рою - службовцiв. Так, протягом 1951-1958 рр. середнi при­ бутки раДЯНСЬКОПJ робiтника зросли на 230 %. Прискорювали­ ся теrvши електрифiкацii" сiл, покращилося транспортне обслу­

говування, але найбiльшим досягненням у соцiальнiй сферi

СЛ1Д вважати розв'язання житлово"i Ilрооблеми.

lз започаткуванням широкого ЖИТЛОВОI-О будiвництва де­ сяткитисяч сiмей по всiй Kpa"iHi переселилися з баракiв. пiд­ вальних примiщень та «lЮМУНалою) у будинки - знаменитi

«хрущовкю>, якi поступалися комфортом i габаритами щ;та­

лiнкам», але стали насправдi «народним» житлом i В значнiй Mipi вирiшили гостру соцiапьну проблему. Вiдзначимо,. що

H08i будинки планувалися як тимчасове помешкання, розра­

ховане на двадцять pOKiB.

У сiчнi 1959 р. був скликаний позачерговий XXI з"iзд

КПРС, ЯI<ИЙ на весь CBiT заявив, що в СРСР соцiалiзм перемiг

4]9

Роздiл 7

повнiстю й остаточно, i прийняв семирiчний план розвитку народного господарства на 1959-1965 рр. Ключовим соцiаль­ но-економiчним завданням семирiчки було «наздогнати та випередити Америку» i вийти на перше мiсце у CBiTi по ви­ робництву продукцii· на душу населення. При цьому намiча­ лося збiльшити обсяг валовоУ продукцii· сiльськоro господар­ ства в 1,7 раза, а продуктивнiсть працi в колгоспах повинна·

була зрости в 2 рази:

На ХХII з'Уздi КПРС затверджу€ться третя програ1\1а пар­ Tii" - програма побудови комунiстичного суспiльства в СРСР

(першу програму було прийнято на II з'i"здi РСДРП у 1903 роцi, другу - на УIII з'i·здi РКП(б) у 1919 р.). Новим завданням проголошувалося створення за десять pOKiB (1961-1971 роки)

матерiально-технiчноi" бази комунiзму, аз 1971 р. до 1980 року

планувалося перейти до €диноi· загальнонародно"i власносТ1 та

здiйснення принципу «розподiлення за потребами», що й ува­

жалося основами комунiстичного суспiльства. Причому нази­ валися HaBiTb KOHKpeTHi цифри. Так, обсяг промисловоi" про­

дукцi! за 20 pOKiB мав зрости не менше нiж у 6 разiв. Для цього

продуктивнiсть працi передбачалося пiдняти за 1О pOKiB бiль­

ше нiж удвiчi й у стiльки Ж перевищити тоrочасний i"i piBeHb в ClllA. Планувалось скоротити до 35 годин робочий тиждень,

за рахунок суспiльства здiйснювати безкоштовне утримання дiтей у садках, запровадити безкоштовне користувания квар­

тирами, комунальними послугами, транспортом та iH.

Та всупереч прогнозам комунiстичний романтизм третьоУ

програми КПРС не був пiдкрiплений реальними досягненнями. Бiльше того, на початку 1960-х рр. влада пiшла на непопуляр­ ний крок - оroлосила про пiдвищення цiн. 31 травия 1962 р. цк КПРС проiнформував населения про пiдвищення з 1 червня за­ купiвельних цiн на худобу, птицю, тваринне масло та вершки на

35 %. Одночасно на 25-30 % зросли й роздрiбнi цiни.

Улистопадi 1962р.напленумiЦКХрущовпровiврiшенняпро роздiлення партiйних opraHiB на промисловi та сiльськогоспо­ дарськi. Передбачалося, що новий принцип забезпечить бiльш

оперативне i конкретне управлiння економiкою. На мiсцях

420