V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I
.pdfСРС? у до6у ((вiд,1И2IШ: свimло й milli
==============~-
змiнних позицiях доби «розгорнутого наступу соцiалiзму».
13 березня 1954 р. зi складу МВС видiЛИВС5I KOMiTeT дер
жаВНОl безпеки (КДБ) при Радi Мiиiстрiв СРСР. М. С. Хру
щов у виступi перед i1:равоохоронцями наголошував, що роль
контррозвiдки У сталiнськi часи надмiрно перебiльшувалась i
запропонував [lеретворити KOMiTeT у звичайну громадянську
установу, позбавивши· його спiвробiтникiв вiйськових звань, хоча пiзнiше радянський лiдер вiдмовився вiд такоУ iдеi". Цим
кроком Хрущов, ПО cYTi, вивiв партiйний апарат з-пiд постiй
НОгО контролю спецслужб.
ХХ з'i"зд КПРС розпочав свою роботу 14 ЛЮТОГО 1956 р. у
Великому Кремлiвеьком); палацi. Вiдкрив його М. Хрущов.
виступивши перед делегатами зi звiтною доповiл.дю цк. BiH
пiдтвердив новий 1I0лiтичний курс розвитh.]' Радянського Со
юзу, обраний керiвництвом краi·ни та партiею. Розкриваючи
питання ЩОДО cTpaTcrii· економiчного поступу держави. Хру щов :запропонував першорядну увагу придiлити Cj;lbcbKOMY
господарству та житлов()му будiвництву, що. за великим
рахунком, i визначило OCHOBHi НШIРЯМКИ шостого fl'ятирiчного
плану. 3гадав радянський "Iiдер i «агента iJ\шерiалiзму Берiю», закликавши однопартiйцiв постiйно пильнувати, ОСlCiльки у
соцiэлiзму ще залишилося бш';ато BoporiB - «троцькiстiв та
.бух~рiнцiв», KOTpi у дусi сталiнських часiв називалися «най
ЛЮТIшими ворогами народу».
Про викривання «фашистсько-провокаторськоУ банди пе pi"i») говорили у CBoi·x виступах на з'"iздi Маленков, Каганович
та iншi партiйнi дiячj", якi 6агато pOKiB пращовали з uiею то
диною. А. Мiкоян lliMaB критицi офiцiйний пiдручник «!сто
рiя ВКП (6). Короткий курС». вiдмiтивши, що iеторiя деяких
партiйних органiзацiй була сфальсифiкована, а репресованих В. Ahtohoba-Овсiенка та С. Kociopa доповiдач вперше за 6а
гато pOKiB вiдкрито назвав товаришами, пiдкресливши тим са
мим, щО «ворогами народу» вони не були.
Безсумнiвно, центраЛЬЕОЮ подiею з'"iзду стала ДОlIовiДf,
М. Хрущова «Про культ особи та його наслiдки». що прозву
чала на закритому засiданнi 25 лютого. Спрямована Г1ро-
411
Роздiл 7
ти Сталiна та його найближчих соратникiв, вона викликала шок у бiЛЫ1l0стi партiйцiв та пересiчних громадян. Основу
доповiдi складали матерiали KOMici·i, роботу якоУ 0'10лював
п. Поспелов. 5 бсрсзня 1956 р. вище керiвництво прийня ло рiшення ознайомити з вiдредагованим текстом промови «Bcix KOM)'HicTiB та комсомольцiв, а також безпартiйний актив робiтникiв, службовцiв та колгоспникiв», що, по cYTi, було безпрецедентною акцi€ю зал)'чення населення СРСР дО ви сокоУ полiтики.
Насичена деталями доповiдь надзвичайно вразила грома дян. Сталiн зображувався тираном, винним у Bcix злочинах
1930-х- початку 1950-х pOKiB, але до жертв кулыу були вiд HeceHi здебiЛЫIlОГО комунiсти. Тим самим доповiдь обминала
питання про вiдповiдальнiсть усього сталiнського керiвництва
за MacoBi репресiУ попереднiх pOKiB.
Альтернативний погляд на цi доленоснi лодiУ в icтopi·j Ра
дянського Союзу запропонував вiдомий сучасний росiйський дослiДНИI< С. Кара-Мурза. На його думку, нове керiвництво СРСР вiдмовилося вiд еволюцiйноi" десталiнiзацil, а доло
вiдь М. Хрущова стала радикальним розривом з минулим, за вдавши ПО1УЖНОГО удару по фундаменту РадянськоУ держави. Фактично, це був перший принциповий крок до руйнування тi
легiтимностi, який KpiM того, обумовлював початок лiквiдацi·j комунiстичного руху в €вропейських краУнах Заходу.
З того часу тема репресiй стала головним сегментом лсихо логiч.но"i вiйни Заходу проти СРСр, позбавляючи радянський
суспiльний лад його симпатикiв серед лiбераЛЬНОl та лiво"i iH-
телiгенцi"i в захiдно€вролейських краУнах i США. Цей процес iмпортувався i в Радянський Союз, породжуючи рiзноманiтнi
форми дисидентства.
«В механiстичних поглядах Хрущова на державний устрiй, - вважас С. Кара-Мурза, - вiдобразився особливий тип «мислення аларатника», але головне, його дiТ призвели до про
фанацii· РадянськоУ держави, руйнування i"i зв'язку з народом i одночасно появи комплексу провини В тих, хто цю державу
будував та захищав. Руйнацiя iдеократичних пiдвалин дер-
412
СРСРу добу «вiдлuгZI»: свimло й milii
жавностi запроваджувалася через «приземлення iдеалiв» - за мiщення далекого образу справедливого i братнього житrя громади з достатком прагматичними критерiями СI10живання, до того ж нiчим не обrpунтованими (Наздогнати i випередити
Америку!)>>.
Подальшому подоланню «культу особи» передбачалося присвятити спецiальний пленум цк, вiдкриття якого мало вiдбутися у серединi 1956 р. 3 викриванням CYTHOCTi сталiн
щини на ньому планував виступити маршал С Жуков. Пле
нум, однак, так i не вiдбувся. Офiцiйно дане питання роз'яс
нювалося вiдповiдною постановою ЦК КПРС вiд 30 червня
1956 р., котра стала iдеологiчною платформою ХХIl з'i'зду партii' 1961 року.
Проте у цьому документi злочини сталiнського режиму ха
рактеризувались не iнакше, як «деякi обмеження внутрiшньо партiйноi" та радянсько'i демократii', неминучi в умовах жор
сткоу боротьби з класовим ворогом», а вождя вже було пред
ставлено iстинним оборонцем справи соцiалiзму. У постановi зазначалося, що розвитковi культу особи сприяли, перш за все, деякi iндивiдуальнi якостi та риси характеру Сталiна, про
що свога часу застерiгав Ленiн.
у той же час пiдкреслювалося, що Bci кривавi розправи з iнакодумцями, названi в постановi «серйозними помилками», були «допущенi у пicлявоенний перiод життя» радянського лi дера. Тим самим робилася спроба обминути питання про ма cOBi репресii' 1930-х pOKiB. Боротьба Хрущова зi сталiнiзмом
стала поштовхом до згуртування так звзних «твердих» сталiн
цiв та деяких членiв партапарату, невдоволених посиленням
позицiй першого секретаря, що складало реальну загрозу ух особистому становищу.
Пiсля ХХII з'i'зду КПРС тiло Сталiна було винесене з мавзо лею. Сталiнград перейменували у Волгоград, прибрали портре ти та статуУ вождя, яких по всiй Kpai'Hi налiчувалося безлiч.
Вiдзначимо, що реабiлiтацiя торкнулася не лише мiль йонiв ранiше засуд:жених громадян, ай окремих депортова
них наприкiнцi вiйни народiв. У своУй доповiдi на ХХ з''iздi
413
Роздiл 7
М. Хрущов висловив обурення з приводу депортацiI пiд час вiйни карача'iвuiв, балкарцiв та калмикiв, але обiйшов МОВ
чанням долю iнUlИХ етнiчних груп, що постраждали вiд 110- лiтики сталiнського реж:иму - кримських татар, чеченцiв, iнгушiв, литовцiв, латишiв, а також населс;ння захiдних об
ластей УРСР та БССР, частина якого необrрунтовано була
вислана у схiднi райони Радянського Союзу.
Реабiлiтацiя, 3BiCHO, оминула тих, кого було звинувачено у
нацiоналiзмi. Бiлыlle того, полiтичнi репресi'i, СПРЯ. l\10ванi
.. .
проти наЦlOнально орн:нтованих громадських Д1ЯЧlв, про-
Довжувались i в другiй половинi 50-х - на початку 60-х
рОК1В.
ХХ з',!зд КПРС прийняв i РЯД рiшень, що етосувалися мiж
HapoJtHoi' полiтики срср, Так, з"{здом пiсля проведення кон
сультацiй 3 комунiстичними партiями, що пiдписали у 1938
роцi акт про розпуск довоенноi' партi'i польських KOMYHiCTiB,
були реабiлiтованi '(i керiвники та члени. KpiM ТОГО, пiд час po~ боти з'j'зду припинив свое icнування i Комiнформ, хоча офi цiйно про його розпуск було оголошено 18 квiтня 1956 року.
OCTaHHi рiшення Комiнформу затверджувались делегацiями учасницями у IIсрервах ХХ з"iзду без формального СКJll1кання
органiзацi'i.
Таким чином, ХХ з"iзд КПРС став 1l0ШТОВХОМ до запо чаткування масових реабiлiтацiй та звiльнення в'язнiв, без fIiдставно звинувачених у поперед,нi роки, а образно кажу чи, niи вивiльнив у радянському суепiльетвi дорогоцiнну
ЛIOДСЬКУ енергiю. У той же час з''jзд залишив вiдкритими
цiлий ряд гострих проблем, Партiйно-бюрократична но
менклатура на чолi з Хрущовим, розгортаючи «десталiнi:~а цiю по вертикалi», з широким залученням до осуду «куль
ту особи» державних та громадських iнституцiй, в повнiй
Mipi не усвiдомлювала тих радикальних перетворень, що розпочались у радянському суспiльетвi, зберiгаючи, по cYTi, в недоторканностi Bci cTapi iдеологiчнi атрибути та
штампи, практично ввесь арсенал традицiйних методiв 110- лiтично'i практики. lншими словами, громiздка тоталiтарна
414
ереЕ), добу_«6iдлuгш): свimло й milii
система 11Оспiхом здiйснювала косметичний ремонт фаса ду державно!" СIlОРУДИ, майже зовсiм не зачiпаючи П базових
внутрiшнiх опор.
СпроПи реФОРМJваИИR оаДRИСЬКО'iекономlRИ
У першi роки пiсля cMepTi Сталiна IЮВИЙ КУРС в економiч нiй llолiтицi був пов'язаний з дiяльнiстю Г. Маленкова. Саме за його iнiцiативи акценти у сферi народного господарства
переносились з важкоi" промисловостi на легку, житлове бу
дiвництво та сiльське господарство. l1евною мiрою то були
виправданi кроки, тим бiлъше що становище у цих галУ'3ЯХ
економiки продовжувало залишатися )<ритичним, осоБJ1ИВО
на сею.
3 приходом до 13IIади Хрущова результати реформ його по передника визнавались незадовiльними. Лiбералiзацiя управ
ЛlНня системою народного господарства. впровадження нових
методiв господарювання, на думку радянського керiвника.
повиннi були покращити загальний стан економiки у Kpa·iHi. Важливою вiхою на цьому UUlяху стала постанова ЦК КПРС i
Ради MiHicTpiB СРСР про реорганiзацiю MiHicтepcTB у зв'язку з передачею пiдприемств ряду галузей народного господар·
ства у в;дання союзних республiк. Уже до 1956 року Ух було
передано близько 15 тисяч.
Внаслiдок полiтики децентралiзацi'i управлiння господар
етвам в СРСР за iнiцiативою М. Хрущова в 1957 роцi УТВО
рилося' 105 економiчно-адмiнiстративних районiв, при 11),0-
му 25 СОJOзних MiHicTepcTB було скасовано. Територiальний
принцип ксрувания господарством впроваджувався замiсть надмiрно централiзованого, мiнiстерсько-галузевого, що було
об'€ктивно необхiдно за умов з6iльшення кiлькостi i обсягiв
виро6ницгва промислових та iнших пiдпри€мств.
Створення раднаргослiв надава,lО мiсцевим номенклату
рам значноУ самостiйностi у вирiшеннi економiчних i соцi
альних питань, а отже, фактично lliдвищувало Ух статус. Для бiЛЫJl ефеКТИВf-IОГО керування та координацi'J зусиль на мiж-
415
Роздiл 7
==~= =============~======
регiоналыюму piBHi створювались вiдповiднi республiкаы;ькi
органи, якi контролювали дiяльнiсть Мlсцевих структур, i в
1960 poui у РРФСР, УРСР та Казахськiй РСР республiка!'!ськi раднаргоепи розпочали свою дiяльнicть.
Н{е на вересневому пленумi ЦК КПРС 1953 року Хр)' щов
вперше npoBiB реалiстичний аналiз стану сiльського господар ства в Kpai"Hi, пiсля чого вiдбулося пiдвищення закупiвельних
цiн на сiльгосппродукцiю. 8iдновлення принципу матерiаль
ноУ зацiкавленостi працiвникiв агропромиелового комплексу,
списания боргiв колгоспiв, зменшения податкiв з присадиБН!1Х
дiлянок - Bci ui заходи достатньо швидко принесли позитивнi
результати. Водночас держава направляла у село квалiфiкова
них Сl1сцiалiстiв i TeXHiKY, а також CYТТ€BO збiльшила дотацП,
вiдведенi на дану галузь економiки.
Наприкiнцi сiчня 1954 р. Хрущов BHic на обговорення Пре
зидi"i ЦК питання про стан та перспективи розвитку сiльсько го господарства. Конетюуючи наявнiсть глибокоУ кризи села, BiH запропонував розширити обсяги посiвних площ за раху
нок освоення 13 млн гектарiв цiлинних земель. ГIiдставою для
подiбноi' пропозицi"i стали незадовiльнi кiлькiснi ПОI{азники:
у 1953 р. в ерср було зiбрано зерна менше, нiж у |
1940 р. |
|
А вже на лютнево-березневому пленумi ЦК КПРС |
1954 р. |
|
. |
. |
|
освосння ЦJЛини визнавалось мапстральним напрямом розви-
тку сiЛЬСЬКGГО господэрства.
у першi роки цiЛИННОl епопei" вдалося досягнути рекордних
урожа"iв зернових. Так, у 1956 р. було зiбрано 125 млн тонн зерна, причому частка цiлинного хлiбу склал:а близько 40 %. KpiM ТОГО, У перiод масовоro освоения цiлини (1954-1956 рр.)
у сiльську мiсцевiсть цього регiоиу приi'жджало багато молодi з MicT, ЩО оБУМОВИJlО на певний час прирiст загальноi' чисель HOCTi сiльськоro населення РРФСР.
у той же час цей проект Хрущова породив низку проблем: високi витрати на пальне, ремонт технiки, будiвельнi мэтерiа ли пiзнiше позначились на рентабельностi виробництва агро
продукцii', що ускладнювалось також вiдсутнiстю нормальних
шляхiв сполучення при постачаннi зерна у споживчi райони.
416
ерер у добу «вiдлuzu»: свimло й miHi
До того ж, знач.ноюмiрою цiлиннi землi виявились зонами ри
зикового хлiборобства, де часто траплялись посухи та смерчi.
Одночасно з освоснням цiлини розпочалася «к)'курудзяна I{эмпанiя». Riдзнач.имо, що зацiкавленicть Хрущова у вирошуван Hi цiеi" культури з'явилася задовго до вiдвiдування ним у 1959 р.
Сполучених JJlTaTiB Америки. Але пiсля того вiзиту к)'курудзу В
СРСР почали культивувати повсюдно i фактично у примусово му порядку, не враховуючи багатьох специфiчних обставин,
Здiйснення двох адмiнiстративних реформ повинно було ГJосприяти покращенню становища у сiльському господар СТ81, 26 лютого 1958 р. за доповiдцю Хрущова на пленумi ЦК кпре було прийнято постанову «Про подальший розвиток КОЛl'Oспного устрою та реорганiзацiю машинно-тракторних станцiЙ». Суть нововведення полягала в тому, що, починаючи з ] 958 р., стар! МТС повиннi були виконувати функцi'j пунктiв обслуговування i ремонту, а HOBi трактори, сiльгоспмашини та iнша TCXHiKa вiльно продавались колгоспам або вiдпускалися
у кредит строком до 2-3, а у деяких випадках до 5 pOKiB.
На думку iталiйського iсторика д. Боффа, «лiквiдацiя МТС виявилась единою економiчною реформою Хрущова, яка пе режила Його. Саме через евiй радикальний характер вона не залишилася простою реорганiзацiею, а вимагала-бiльш глибо ких змiн. КУlliвля колгоспами сiльськогосподарських машин розширювала сферу ринкових в;дносин, а'ix свобода розгюряджа тиея знаряддями виробництва потребувала повернення до
концепцi'i кооперативного господаретва i вiдмови вiд повного пiдпорядкування державi, Однак прогресивна реформа була здiйснена з такою економiчною недалекогляднiстю, що при
звела до негативних наслiдкiв».
у результатi МТС замicть перетворення на ремонтно-тех нiЧНI CTaHЦ~} (рте), частiше за все, просто припиняли свое ic-
нування. Характерно, що за OCTaHHi тридцять pOKiB У Kpa'iHi ВIДМlЧaJlOСЯ скорочення парку сiльськогосподарських машин. Знаходячись у користуваннi колгоспiв, TCXHiKa Пlвидко ВИХО дила з ладу, а необхiдних ремонтно-технiчних служб на базi господарств вчасно створити не вдалося. KpiM ТОГО, колектив-
417
Роздiл 7
ним ("оспощtрствам через дороговизну послуг було невигiдно
звертатися до ртс.
lнше поуинання Хрущова стосувалося укрупнения кол гоепiв, яке, в принципi, було проведено ще в 1950 р. Шляхом
об'еднання окремих господарств у потужнi агрокомплекси планувалося вирiшити проблеr.-IИ дано"! г'-Г<узi економiки. До 1955 р. кiлькiсть колгоспiв У Kpa"iHi скоротилася до 83 тис., на 1958 р. - до 78 тис., а у 1960 р. - до 45 тис. Однак у 1960 poui чисельнiсть зайнятих у сiльському господарствi складала 39 % активного населення, тобто стiльки Ж, скiльки У про
мисловостi, будiвництвi й транспортi разом взятих, проте
аграрний сектор давав тiльки 16 % нацiоналъного продукту, в
той час як промисловiсть - 62 %, а будiвництво - 1О %.
у другiй половинi 1950-х pOKiB СРСР виконав OCHOBHi за
вдання iндустрiалiзацi"i. Беззаперечними були успiхи Радян ського Союзу У ракетобудуваннi, що виявилоеь стратегiчно не менш важливим, нiж поява атомно"!" бомби. Спецiалiсти кон
структореького бюро А. Туполева створили турбореактивний пасажиреький лайнер ТУ-104, один з найкращих у CBiTi на той час (1955 р.), а пiд керiвництвом С. Корольова 21 серпня 1957 р. вiдбулося успiшне випробування мiжконтинентально"i
ракети Р-7, котра дозволила менш нiж за два мiсяцi по тому
вивести на навколоземну орбiту штучниЙсупутник. }Iапри
KiHui t 957 р. розпочав ево, oKeaHcbKi походи перший у cBiTi
атомний криголам «Ленiн», а у липнj 1958 р. в СРСР з'явився
атомний пiдводний човен.
Ilершими у cBiTi 4 жовтня 1957 року радянськi вченi ви
вели на орбiту 3емлi штучний СУ:JУТНИК, а буквально через мiсяць -- аналогiч.ниЙ апарат iз собакою на борту. Кульмiна цiЕ:Ю «штурму неба» став орбiтальний полiт радянського кос монавта Юрiя farapiHa, що вiдбувся 12 квiтня 1961 року. Так
Гlочалась «космiчна ерю> в icтopi"i людства. Цi подi"i викликали справжнiй шок за океаном, тим бiльше що аналогiчнi експери
менти у США на початковому етапi зазвали невдачi. Визначнi досягнення радянеькоi" науки та технiки були
пов'язанi з успiшним розвитком промисловостi. За роки п'ятоi"
418
СРСРу добу «6iдлuгш>: свimло й mil/i
-------===
п'ятирiчки (1951-1955 рр.) промислове виробництво в СРС?
вдалося збiльшити на 85 %, за три раки IIIOСТО"!" п'ятирiчки (1955-1958 рр.) - на 64 %, а за перiод виконання семирiчного
плану (1959-1965 рр.) - на 84 %. Зауважимо, що план п'ятоI п'ятирiчки був виконаний Достроково. В цей час були побу дованi та введенi в експлуатацiю 3,2 тис. нових промислових Iliдприемств, у тому числi шахти на Донеччинi та в Кузбасi.
трубопрокатнi та металургiйнi заводи у 3акавказзi. великi
ГРЕС: Приднiпровська в Днiпропетровськiй облаетi. Чере петська - в Тульськiй, Пiвденно-Кузбаська - в КемеровськiЙ.
.. Пiвденно-Уральська - в Челябiнськiй областях.
Саме в 50-х роках ХХ столiтгя Радннський Союз здiйснив важливi кроки у сферi науково-технiчноI революцii~ ща обумовило перехiд до автоматизацi! деяких виробництв i РОЗIШТ"-'У такИ"л
принципово нових напрямкiв, як електронiка. атомна енергетика,
космонавтика. У 1951 р. в кpalHi були CTBopeHi першi елекгронно обчислювальнi машини, а 27 червня 1954 р. розпочала роботу перша у CBiTi атомна електростанцiя в Обнiнську.
Наприкiнцi 1950-х pOKiB у багатьох галузях народного гос
подарства теl\ШИ розвитку Гiродовжували зростати. При цr,ому
г:iдвищився житт€вий piBeHb робiтникiв, дещо меншою Mi-
рою - службовцiв. Так, протягом 1951-1958 рр. середнi при бутки раДЯНСЬКОПJ робiтника зросли на 230 %. Прискорювали ся теrvши електрифiкацii" сiл, покращилося транспортне обслу
говування, але найбiльшим досягненням у соцiальнiй сферi
СЛ1Д вважати розв'язання житлово"i Ilрооблеми.
lз започаткуванням широкого ЖИТЛОВОI-О будiвництва де сяткитисяч сiмей по всiй Kpa"iHi переселилися з баракiв. пiд вальних примiщень та «lЮМУНалою) у будинки - знаменитi
«хрущовкю>, якi поступалися комфортом i габаритами щ;та
лiнкам», але стали насправдi «народним» житлом i В значнiй Mipi вирiшили гостру соцiапьну проблему. Вiдзначимо,. що
H08i будинки планувалися як тимчасове помешкання, розра
ховане на двадцять pOKiB.
У сiчнi 1959 р. був скликаний позачерговий XXI з"iзд
КПРС, ЯI<ИЙ на весь CBiT заявив, що в СРСР соцiалiзм перемiг
4]9
Роздiл 7
повнiстю й остаточно, i прийняв семирiчний план розвитку народного господарства на 1959-1965 рр. Ключовим соцiаль но-економiчним завданням семирiчки було «наздогнати та випередити Америку» i вийти на перше мiсце у CBiTi по ви робництву продукцii· на душу населення. При цьому намiча лося збiльшити обсяг валовоУ продукцii· сiльськоro господар ства в 1,7 раза, а продуктивнiсть працi в колгоспах повинна·
була зрости в 2 рази:
На ХХII з'Уздi КПРС затверджу€ться третя програ1\1а пар Tii" - програма побудови комунiстичного суспiльства в СРСР
(першу програму було прийнято на II з'i"здi РСДРП у 1903 роцi, другу - на УIII з'i·здi РКП(б) у 1919 р.). Новим завданням проголошувалося створення за десять pOKiB (1961-1971 роки)
матерiально-технiчноi" бази комунiзму, аз 1971 р. до 1980 року
планувалося перейти до €диноi· загальнонародно"i власносТ1 та
здiйснення принципу «розподiлення за потребами», що й ува
жалося основами комунiстичного суспiльства. Причому нази валися HaBiTb KOHKpeTHi цифри. Так, обсяг промисловоi" про
дукцi! за 20 pOKiB мав зрости не менше нiж у 6 разiв. Для цього
продуктивнiсть працi передбачалося пiдняти за 1О pOKiB бiль
ше нiж удвiчi й у стiльки Ж перевищити тоrочасний i"i piBeHb в ClllA. Планувалось скоротити до 35 годин робочий тиждень,
за рахунок суспiльства здiйснювати безкоштовне утримання дiтей у садках, запровадити безкоштовне користувания квар
тирами, комунальними послугами, транспортом та iH.
Та всупереч прогнозам комунiстичний романтизм третьоУ
програми КПРС не був пiдкрiплений реальними досягненнями. Бiльше того, на початку 1960-х рр. влада пiшла на непопуляр ний крок - оroлосила про пiдвищення цiн. 31 травия 1962 р. цк КПРС проiнформував населения про пiдвищення з 1 червня за купiвельних цiн на худобу, птицю, тваринне масло та вершки на
35 %. Одночасно на 25-30 % зросли й роздрiбнi цiни.
Улистопадi 1962р.напленумiЦКХрущовпровiврiшенняпро роздiлення партiйних opraHiB на промисловi та сiльськогоспо дарськi. Передбачалося, що новий принцип забезпечить бiльш
оперативне i конкретне управлiння економiкою. На мiсцях
420