Testi_dlya_PMK__1
.pdf661. Для компенсованої плацентарної недостатності характерне:
* А. Незначне відставання розвитку плода та відсутність ознак хронічного дистресу плода за даними КТГ.
Б. Ознаки важкої гіпоксії плода за даними КТГ.
В. Критичний стан плодово-плацентарного кровотоку.
662. Для субкомпенсованої форми плацентарної недостатності характерне все крім: А. Синдром затримки розвитку плода II ступеня.
Б. Помірно виражена гіпоксія плода.
В. Гемодинамічні порушення I-II ступеня.
* Г. Критичний стан матково-плацентарного і плодового кровообігу.
663. Зміни кровотоку плода, спостерігаються при декомпенсованій плацентарній недостатності, всі крім: А. Підвищення судинної резистентності в аорті плода.
Б. Зниження судинної резистентності в середній мозковій артерії плода.
В. Підвищення % долі реверсного потоку крові в нижній порожнистій вені. * Г. Зниження судинної резистентності в ниркових артеріях плода.
664. Акушерська тактика при декомпенсованій плацентарній недостатності: А. Амбулаторне призначення трентала, актовегина.
Б. Повторне ультразвукове і кардіотокографічне дослідження через 10-14 днів.
В. Повторне ультразвукове і кардіотокографічне дослідження через 5-7 днів. Г. Внутрішньовенне введення розчину глюкози і кокарбоксилази.
* Д. Розродження шляхом операції кесаревого розтину.
665. Обстеження жінок з плацентарною недостатністю припускає:
А. Проведення ультразвукової фетометрії, плацентографії, визначення кількості навколоплідних вод.
Б. Доплерометрічну оцінку кровотоку в судинах системи мати-плацента-плід. В. Проведення кардіотокографії.
Г. Застосування клінічних методів. * Д. Все перераховане вище.
666. До комплексного обстеження з метою діагностики плацентної недостатності включають наступні методи, крім: А. Ультразвукової фетометрії.
Б. Оцінки серцевої діяльності плода. В. Ультразвукової плацентометрії.
Г. Визначення рівня плацентного лактогену. * Д. Визначення рівня соматотропіну.
667. До ознак плацентарної недостатності, що виявляються при ультразвуковому дослідженні відносяться: А. Великі розміри плода.
*Б. Передчасне дозрівання плаценти. В. Маловоддя.
668. Вплив плацентарної недостатності на розвиток плода:
А. Високий ризик гіпоксичних уражень життєво важливих органів. Б. Ризик травматизації під час пологів.
* В. Все перелічене.
669. Вплив плацентарної недостатності на розвиток новонародженого: А. Висока частота уражень ЦНС.
Б. Порушення процесів адаптації. В. Постгіпоксична енцефалопатія.
Г. Затримка фізичного і психічного розвитку. * Д. Все перелічене.
81
670. Для терапії плацентарної недостатності застосовують: А. Судинорозширювальні і спазмолітичні препарати.
Б. Засоби, що впливають на реокоагуляційні властивості крові. В. Інфузійну терапію плазмозамінниками.
Г. Токолітичні препарати. * Д. Все перераховане вище.
671. Для лікування плацентарної недостатності в амбулаторних умовах можна застосовувати: А. Дієту, збагачену білком і вітамінами.
Б. Збільшення часу перебування в ліжку на лівому боці (bed rest). В. Токолітіки.
Г. Вазоактивні препарати (трентал, еуфілін). * Д. Все перелічене.
672. При II ступені гемодинамічних порушень в системі мати-плацента-плід показано: * А. Стаціонарне спостереження і лікування, при наростанні ступеня
тяжкості - дострокове розродження.
Б. Амбулаторне спостереження і лікування. В. Термінове розродження.
673. Показаннями до планового розродження шляхом операції кесаревого розтину при плацентарній недостатності є: А. Помірно виражена гіпоксія плода.
Б. Гемодинамічні порушення в системі мати-плацента-плід II ступеня. В. Поєднання з іншою акушерською патологією.
Г. Синдром затримки внутрішньоутробного розвитку плода у поєднанні з гестозом або переношуванням вагітності.
* Д. Все перелічене.
674. У які терміни вагітності слід проводити профілактику плацентарної недостатності вагітних групи високого ризику: А. 8- 12 тижнів.
*Б. 16-19 тижнів. В. 24-28 тижнів. Г. 29-32 тижнів. Д. 3336 тижнів.
Ретардація, гіпотрофія плода
675. Відставання розвитку плода від календарного віку:
*A. Синдром затримки розвитку плода. Б. Резус-конфлікт.
В. АВ0-конфлікт.
Г. Низьке прикріплення плаценти. Д. Дистрес плода.
676. Причини затримки внутрішньоутробного розвитку плода всі крім: А. Гестоз.
Б. Внутрішньоутробна інфекція.
В. Тривала загроза переривання вагітності.
* Г. Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти.
677. До чинників ризику затримки внутрішньоутробного розвитку плода відносяться: А. Резус-сенсибілізація.
Б. Гестоз.
В. Багатоплідна вагітність.
Г. Екстрагенітальна патологія матері. * Д. Все перелічене.
678. Клінічні форми затримки розвитку плода:
*А. Симетрична, асиметрична. Б. Дисоційована, хронічна.
82
В. Все перелічене.
679.При затримці розвитку плода І ступеня спостерігається відставання розмірів плода:
*А. На 2 тижні.
Б. В межах 2-4 тижнів. В. Більше ніж на 4 тижні.
680.При затримці розвитку плода ІІ ступеня спостерігається відставання розмірів плода: А. На 2 тижні.
*Б. В межах 2-4 тижнів. В. Більше ніж на 4 тижні.
681.При затримці розвитку плода ІІІ ступеня спостерігається відставання розмірів плода: А. На 2 тижні.
Б. В межах 2-4 тижнів.
*В. Більше ніж на 4 тижні.
682. Для асиметричної затримки розвитку плода характерно:
*А. Маса плода знижується, але голівка і довжина тулуба нормальні.
Б. Дефіцит маси і довжини тіла плода, пропорційно зменшеним розмірами його голівки й тулуба.
В. Все перелічене.
683. Для асиметричної форми затримки внутрішньоутробного розвитку плода не характерне: А. Нерівномірне відставання фетометричних показників за рахунок
переважного зменшення діаметру живота. Б. Ранній розвиток (II триместр).
В. Пізній розвиток (III триместр).
* Г. Поєднання з вадами розвитку плода.
684. Для симетричної затримки розвитку плода характерно:
А. Маса плода знижується, але голівка і довжина тулуба нормальні.
* Б. Дефіцит маси і довжини тіла плода, пропорційно зменшеним розмірами його голівки й тулуба.
В. Все перелічене.
685. Для симетричної форми затримки внутрішньоутробного розвитку плода характерне все крім: А. Рівномірне зменшення розмірів плода (плід розвинений пропорційно).
Б. Розвиток в ранні терміни вагітності.
* В. Розвивається тільки в III триместрі вагітності.
686. Для симетричної форми затримки внутрішньоутробного розвитку плода характерне все крім: А. Пропорційне відставання всіх фетометричних показників.
Б. Нерівномірне відставання фетометричних показників.
В. Часте поєднання з вадами розвитку і хромосомною аберацією у плода.
* Г. Рідкісне поєднання з вадами розвитку і хромосомною аберацією у плода.
687. З метою діагностики затримки внутрішньоутробного розвитку плода, визначення її форми і ступеня тяжкості використовують наступні фетометричні параметри:
А. Біпарієтальний розмір голівки плода. Б. Довжина стегна плода.
В. Діаметр живота.
Г. Відношення довжини стегна до обводу живота плода. * Д. Всі перераховані вище параметри.
688. Ускладненнями затримки внутрішньоутробного розвитку плода в період новонародженості може бути все крім: А. Гіпоглікемії.
Б. Гіпоксії.
83
В. Жовтяниці. * Г. Омфаліту.
Тема заняття: Ізоантигенна несумісність крові матері та плода.
Патологія періоду новонародженості.
Асфіксія новонародженого. Токсикосептичні захворювання новонароджених. Методи інтенсивної терапії та реанімації новонародженого.
Ізоантигенна несумісність крові матері та плода
689. Rh-ізоімунізація – це:
*А. Гуморальна імунна відповідь на еритроцитарні антигени плода Rh-групи. Б. Наявність у матері антитіл до еритроцитів групи крові плода.
690. АВО-ізоімунізація – це:
А. Гуморальна імунна відповідь на еритроцитарні антигени плода Rh-групи.
*Б. Наявність у матері антитіл до еритроцитів групи крові плода.
691. Фактори ризику ізоімунізації по Rhфактору: А. Штучний або самовільний аборт в анамнезі.
Б. Переливання Rh-позитивної крові у жінки в анамнезі. В. Позаматкова вагітність.
Г. Відсутність специфічної профілактики Rh-конфлікту після завершення попередньої вагітності.
Д. Наявність Rh-конфлікту при попередніх вагітностях. * Е. Все перелічене.
692. Найчастіше імунна несумісність виявляється при наявності у матері:
*А. 0 (І) групи крові, а у плода А (II). Б. 0 (І) групи крові, а у плода В (III). В. 0 (І) групи крові, а у плода АВ (IV).
693. Важливі дані із анамнезу жінки, щодо виникнення ізоімунного конфлікту, всі крім: А. Переливання крові без урахування Rh –належності.
Б. Аборти, мертвонародження.
*В. Порушення менструального циклу.
Г. Народження дітей з гемолітичною хворобою.
Д. Відомості про специфічну профілактику ізоімунізації при попередніх вагітностях.
694. Про Rh-конфлікт свідчать:
А. Одноразове підвищення титру Rh – антитіл.
* Б. Зростання або нестабільність титру Rh – антитіл.
695. Критичний рівень резус-антитіл в крові вагітної складає:
А. 1:16. Б. 1:32.
* В. 1:64.
696. Визначають титр Rh-антитіл у крові вагітної:
А. При першому відвідуванні жіночої консультації. Б. У 20 тижнів вагітності.
В. Після 20 тижнів кожні 4 тижні. * Г. У всіх випадках.
84
697. Дослідження крові на Rh-антитіла при підвищенні титру антитіл з 1:16 до 1:64 і наявності на УЗД потовщення плаценти і сповільнення рухів плода необхідно проводити:
A. 1 раз на тиждень. Б. 1 раз у дві неділі. В. 1 раз у три неділі. Г. Перед пологами.
* Д. Щоденно до розродження.
698. При Rh-негативній належності крові у вагітної при взятті на облік в жіночій консультаціїї слід визначати титр анти резусантитіл:
A. Один раз на місяць.
*Б. При взятті на облік і в 20 тижнів вагітності. В. Щоденно.
Г. При погіршенні стану внутрішньоутробного плода. Д. При взятті на облік і в 30 тижнів вагітності.
699. Після 35 тижнів вагітності у жінки з Rh(-) негативною належністю крові, чоловіка Rh(+), антитіла раніше не визначались частота подальшого визначення антитіл складає:
A. Один раз в два тижня. Б. Один раз в три тижня. В. Один раз на місяць.
Г. Подальше визначення недоцільне. * Д. Один раз на тиждень.
700. У повторновагітної з Rh(-) кров’ю, виявлені антитіла до Rh. Під час попередньої вагітності антитіла до Rh не виявлялися, анти-D імуноглобулін не вводився. Перша дитина Rh(+). Чим пояснити появу антитіл до Rh під час цієї вагітності ?
A. Сенсибілізація настала при першій вагітності.
Б. Сенсибілізація настала з початком даної вагітності. В. Сенсибілізація обусловлена повторним шлюбом. Г. Помилка діагностики.
* Д. Сенсибілізація настала в перших пологах.
701. Визначення групових антитіл в крові проводять у вагітних:
А. з В (ІІІ) групою крові, які мають в анамнезі самовільні аборти. * Б. з 0 (I) групою крові, які мають в анамнезі самовільні аборти,
мертвонародження, смерть немовлят від гемолітичної хвороби. В. з А (ІІ) групою крові, які мають в анамнезі самовільні аборти.
702. Методи, що використовуються в антенатальній діагностиці гемолітичної хвороби плода, всі крім: А. УЗД.
Б. Трансабдомінальний амніоцентез. В. Кордоцентез.
* Г. Доплерометрія.
703. Ультразвукові ознаки ранньої водянки плода всі крім: А. Полігідрамніон.
Б. Гепатоспленомегалія.
* В. Розширення бокових шлуночків мозку.
704. Ультразвукові ознаки водянки плода, що розвинулася: А. Асцит і гідроторакс.
Б. Набряк шкіри голови і кінцівок.
В. Незвичайна поза плода “поза Будди”. Г. Потовщення плаценти.
* Д. Все перелічене.
705. При проведенні УЗД про гемолітичну хворобу плода свідчать такі ознаки:
А. Збільшення розмірів плода, зменшення товщини плаценти, наявність кіст у
85
плаценті.
Б. Потовщеня плаценти, гіпотрофія плода, збільшення розмірів плаценти, наявність кіст у плаценті.
* В. Потовщення плаценти, подвійний контур голівки плода, гепатоспленомегалія, асцит.
706.Трансабдомінальний амніоцентез виконують у термін вагітності: А. Після 35 тиж.
*Б. Після 26 тиж.
В. В 16-18 тиж.
707. Показання до амніоцентезу всі крім: А. Титр антитіл 1:64 і більше.
Б. Наростання титру у 4 рази.
В. Наростання титру антитіл + УЗД ознаки гемолітичної хвороби плода.
Г. Мертвонародження, народження дітей з гемолітичною хворобою в анамнезі
+УЗД ознаки гемолітичної хвороби плода.
*Д. Титр антитіл 1:16.
708. Протипоказання до амніоцентезу всі крім: А. Загроза передчасних пологів.
*Б. Анемія вагітних. В. Лихоманка.
709. У вагітних групи ризику по виникненню Rh-конфлікту УЗД проводять: А. До 30 тижнів вагітності 1 раз на місяць.
Б. Після 30 тижнів 2 рази на місяць.
В. При появі ознак ураження плода кожний день до розродження. * Г. Все вірно.
710. Показники амніотичної рідини при імунному конфлікті, що відображають ступінь тяжкості гемолітичної хвороби плода, всі крім: А. Концентрація білірубіну.
Б. Показник оптичної щільності навколоплодових вод. * В. Кількість ретикулоцитів.
711. Кордоцентез — це:
*А. Взяття крові з пуповини плода через передню черевну стінку жінки. Б. Взяття крові з передлеглої частини плода.
В. Взяття амніотичної рідини через передню черевну стінку жінки.
712. У пуповинній крові плода, взятій при кордоцентезі, визначають: А. Гемоглобін та гематокрит.
Б. Групу крові та Rh-фактор. В. Рівень білірубіну.
Г. Кількість ретикулоцитів. * Д . Все перелічене.
713. Термін вагітності, в якому проводиться специфічна профілактика шляхом введення анти-Rhо імуноглобуліну:
А. 16-18 тиж. Б. 20-22 тиж.
* В. 28-32 тиж.
714. Доза анти-Rh імуноглобуліна при доношеній вагітності складає:
А. 75 мкг.
Б. 150 мкг. * В. 300 мкг.
86
715. Шлях введення анти-Rhо імуноглобуліну:
*А. в/м. Б. в/в. В. п/ш.
716. Специфічна профілактика (анти-Rhо імуноглобулін) після пологів при народженні Rh-позитивної дитини проводиться: * А. Впродовж перших 72 годин.
Б. На 5-ту добу після пологів. В. Не проводиться.
717. В післяабортному періоді протягом перших 48 годин з метою профілактики ізосенсибілізації по Rh-фактору жінка з Rh(-) типом крові потребує:
А. Профілактичного лікування сифілісу.
*Б. Введення 300 мкг резусного анти-D імуноглобуліну. В. Визначення антитіл до Rh.
Г. Проведення десенсибілізуючої терапії. Д. Тривалого статевого спокою.
718. Вагітна з резус-негативним типом крові після автомобільної аварії потребує: А. Визначення антитіл до Rh.
Б. Проведення десенсибілізуючої терапії.
*Б. Введення 300 мкг резусного анти-D імуноглобуліну. В. Проведення магнезіальної терапії.
Г. Введення резусного анти-D імуноглобуліну при зростанні титру антитіл до Rh.
719. Специфічна профілактика анти-Rhо імуноглобуліном проводиться в випадках: А. Після амніоцентезу чи біопсії хоріону.
Б. Після видалення міхурового занеску. В. Після позаматкової вагітності.
Г. Після переривання вагітності (не пізніше 48 годин після аборту).
Д. Після випадкової трансфузії Rh-позитивної крові Rh-негативній жінці. * Е. У всіх випадках.
720. Неспецифічна медикаментозна профілактика та лікування Rh-конфліктної вагітної: * А. Не проводиться.
Б. Проводиться.
721. Профілактика гемолітичної хвороби плода по системі АВ0 під час вагітності: А. Проводиться.
* Б. Не проводиться.
722. Показання до дострокового розродження при Rh-конфлікті:
А. Титр антитіл дорівнює чи перевищує 1:64 (критичний рівень). Б. Наростання титру при повторному аналізі у 4 рази.
В. УЗ ознаки гемолітичної хвороби у плода.
Г. Мертвонародження та народження дітей із гемолітичною хворобою в анамнезі.
* Д. Все перелічене.
723. Після народження дитини при імуноконфліктній вагітності пуповину перетискають та відтинають:
А. Через 1 хв. після закінчення пульсації пуповини.
* Б. Відразу після народження.
724. Ізоімунізація по системі АВ0 частіше може бути причиною гемолітичної хвороби немовляти:
*А. Субклінічної або легкої форми. Б. Тяжкого еритробластозу.
87
В. Внутрішньоутробної загибелі плода.
725. Ізоімунізація по резус-фактору частіше може бути причиною: А. Субклінічної або легкої форми гемолітичної хвороби немовляти. Б. Тяжкого еритробластозу.
* В. Внутрішньоутробної загибелі плода.
726. Постнатальна діагностика гемолітичної хвороби новонародженого включає: А. Визначення групи крові, Rh-фактора.
Б. Рівня білірубіну.
В. Швидкість погодинного наростання рівня білірубіну. Г. Рівень Hb і Ht.
* Д. Все перелічене.
727. При обстеженні вагітної з Rh – негативним типом крові на УЗД виявлено гепатоспленомегалія, кардіомегалія, асцит і гідроторакс у плода, потовщення плаценти. Найбільш імовірний діагноз:
*A. Гемолітична хвороба плода. Б. Загроза передчасних пологів.
В. Материнсько – плодова інфекція. Г. Плацентарна недостатність.
Д. Дистрес плода.
728. Новонароджений в’ялий, малоактивний, шкіра бліда, дещо жовтувата, гепатоспленомегалія. У матері О (I) резус-негативна група крові. У дитини O (I) резус-позитивна, вміст білірубіну 85 мкмоль/л; Нв – 110 г/л. Яку патологію у новонародженого можна припустити ?
A. Внутрішньочерепна пологова травма. Б. Порушення мозкового кровообігу.
В. Фізіологічна жовтяниця.
*Г. Гемолітична хвороба новонародженого.
Д. Аномалії розвитку паренхіматозних органів (печінки, селезінки).
729.Найчастіше причиною гемолітичної хвороби новонароджених є несумісність крові матері та дитини за: * А. Rh-фактором.
Б. Системою АВО (групова).
730.Ознаки жовтяничної форми гемолітичної хвороби новонародженого:
*А. Жовтяничне забарвлення шкіри та слизових.
Б. Блідість, низький рівень гемоглобіну (<120 г/л) та гематокриту (< 40%) при народженні.
В. Генералізовані набряки та анемія при народженні.
731. Ознаки анемічної форми гемолітичної хвороби новонародженого: А. Жовтяничне забарвлення шкіри та слизових.
* Б. Блідість, низький рівень гемоглобіну (<120 г/л) та гематокриту (< 40%) при народженні.
В. Генералізовані набряки та анемія при народженні.
732. Ознаки набрякової форми гемолітичної хвороби новонародженого: А. Жовтяничне забарвлення шкіри та слизових.
Б. Блідість, низький рівень гемоглобіну (<120 г/л) та гематокриту (< 40%) при народженні.
* В. Генералізовані набряки та анемія при народженні.
733. Обов’язкові обстеження при гемолітичній хворобі новонародженого: А. Визначення групи крові дитини та її резус-належності.
Б. Визначення рівня загального білірубіну в сироватці крові. В. Визначення погодинного приросту рівня білірубіну.
Г. Визначення прямої проби Кумбса.
88
Д. Загальний аналіз крові (еритроцити, гемоглобін, гематокрит, ретикулоцити).
* Е. Все перелічене.
734. Ознаки білірубінової енцефалопатії (гострого ураження центральної нервової системи) у новонародженого: А. Поява загальмованості, сонливості, в’ялості та пригнічення смоктального
рефлексу.
Б. Підвищена дратівливість, м’язова гіпертонія, крик високої тональності. В. Опістотонус, судоми, апное, монотонний пронизливий крик, глибокий
ступор або кома. * Г. Все перелічене.
735. Ядерна жовтяниця – це:
А. Незворотнє хронічне ураження центральної нервової системи білірубіном. Б. Є наслідком білірубінової енцефалопатії.
* В. Все перелічене.
736. Стартовий метод лікування жовтяничної форми гемолітичної хвороби новонароджених:
*А. Фототерапія.
Б. Замінна трансфузія крові.
737. У дітей з клінічними проявами гемолітичної хвороби новонароджених основними цілями терапії є: А. Попередження розвитку ураження центральної нервової системи
внаслідок токсичного впливу білірубіну.
Б. Попередження розвитку важкої гемолітичної анемії. * В. Все перелічене.
738. Фототерапія найбільш ефективний метод:
* А. Зниження рівня білірубіну у новонароджених з неонатальною жовтяницею.
Б. Лікування гемолітичної анемії.
739. Метод фототерапії, що часто застосовується і є найбільш ефективним:
*А. Класична фототерапія за допомогою батареї ламп.
Б. Волоконно-оптична фототерапія за допомогою матрацика або пелюшки. В. „Інтенсивна” фототерапія з використанням кількох джерел світла.
Г. „Плямиста” фототерапія з використанням галогенних джерел світла.
740. У випадку задовільного клінічного стану дитини фототерапію слід проводити за умов:
*А. Спільного перебування матері та дитини. Б. Окремого перебування матері та дитини.
741. Можливі ускладнення під час проведення фототерапії: А. Діарея.
Б. Опіки.
В. Дегідратація.
Г. Висипки на шкірі. * Д. Все перелічене.
742. Під час проведення фототерапії захищають окулярами або світлонепроникною пов’язкою:
*А. Очі дитини.
Б. Хлопчикам калитку. В. Все перелічене.
743. Необхідність прикривати хлопчикам калитку світлонепроникною пов’язкою під час проведення фототерапії: А. Є.
89
* Б. Немає.
744. Для отримання ефекту від фототерапії її слід проводити:
*А. Безперервно, крім періодів годування, зазвичай протягом 2-3 днів. Б. Періодично.
745. При використанні одного джерела світла під час проведення фототерапії: * А. Доцільно міняти положення тіла дитини (бажано після кожного
годування).
Б. Немає потреби міняти положення тіла дитини.
746. При вираженій гіпербілірубінемії дитини доцільно перейти до проведення: А. Класичної фототерапії за допомогою батареї ламп.
Б. Волоконно-оптичної фототерапії за допомогою матрацика або пелюшки.
*В. „Інтенсивної” фототерапії з використанням кількох джерел світла. Г. „Плямистої” фототерапії з використанням галогенних джерел світла.
747. Під час проведення фототерапії необхідно забезпечити: А. Достатнє надходження рідини в організм диини.
Б. Лікування основного або супутнього захворювання. * В. Все перелічене.
748. Ознаки ранньої жовтяниці новонародженого:
* А. З’являється до 36 годин життя дитини, якщо в перші 24 години – це завжди ознака патології.
Б. Проявляється після 36 годин життя дитини та характеризується підвищенням рівня загального білірубіну сироватки крові не вище 205 мкмоль/л.
В. Визначається після 14 дня у доношеного та після 21 дня життя у недоношеного новонародженого.
Г. З’являється після 7 дня життя новонародженого.
749. Ознаки фізіологічної жовтяниці новонародженого:
А. З’являється до 36 годин життя дитини, якщо в перші 24 години – це завжди ознака патології.
* Б. Проявляється після 36 годин життя дитини та характеризується підвищенням рівня загального білірубіну сироватки крові не вище 205 мкмоль/л.
В. Визначається після 14 дня у доношеного та після 21 дня життя у недоношеного новонародженого.
Г. З’являється після 7 дня життя новонародженого.
750. Фізіологічна жовтяниця новонароджених:
А. Проявляється протягом перших 3-5 діб життя.
Б. Триває до періоду дозрівання печінки (від 14 до 21 діб життя). В. Цей вид жовтяниці не є небезпечним для дитини.
* Г. Все вірно.
751. Причини фізіологічної жовтяниці новонародженого:
* А. Незріла печінка дитини не може повністю справитися з обробкою і виведенням з організму білірубіну.
Б. Патологічне руйнування еритроцитів дитини, пов’язане з несумісністю крові матері і дитини.
752. Ознаки неускладненої фізіологічної жовтяниці новонародженого:
А. З’являється з кінця другої доби, не переходить нижче пупкової лінії.
Б. Дитина активна, рефлекси фізіологічні, активний смоктальний рефлекс, температура тіла в нормі.
90