3.3 Пожежна безпека

Залежно від особливостей виробничого процесу, крім загальних вимог пожежної безпеки, здійснюються спеціальні протипожежні заходи для окремих видів виробництв, технологічних процесів та промислових об’єктів.  Для споруд та приміщень, в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ такі заходи визначені Правилами пожежної безпеки в Україні, ДНАОП 0.00-1.31.99 та іншими нормативними документами.

Для приміщень повинна бути визначена категорія з вибухопожежної і пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86 "Определение категорий помещений й зданий по взрывопожарной и пожарной опасности", затверджених МВС СРСР 27.02.86, та клас зони згідно з ПВЕ. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідні двері приміщення.

Приміщення повинно бути оснащене системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м2 площі приміщення.

Не рідше одного разу на квартал необхідно очищати від пилу агрегати та вузли, кабельні канали та простір між підлогами.

Для запобігання виникнення пожежі необхідно передбачити міри пожежної профілактики: дотримання протипожежних вимог при проектуванні й експлуатації систем вентиляції згідно СНіП 1.01.02-84; дотримання умов пожежної безпеки електроустановок згідно ПУЕ-84; наявність засобів оповіщення:

— пожежні повідомлювачі (ЛИПНУВ-1, ИП-105 2/1 і т.д.);

— установки пожежегасіння (АУП);

— інструкції з мір протипожежної безпеки, план евакуації людей і технічних засобів [17]. "Определение категорий помещений й зданий по взрывопожарной и пожарной опасности.

Висновки

Основними джерелами забруднення навколишнього природного середовища на території міста Харкова є: промислові об’єкти, транспорт, тверді побутові відходи, промислові та каналізаційні стоки.

Основні забруднювачі атмосферного повітря: ПАТ Харківська «ТЕЦ-5», КП «Харківські теплові мережі» (ТЕЦ-3), Харківський тракторний завод ім. Орджонікідзе, ДП «Завод ім.Малишева», ЗАТ «Харківський коксовий завод». Сумарний вклад зазначених підприємств в забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами викидів області складає більше 90 %.

При оцінці забруднення рослинної продукції за вихідний критерій використано ГДК окремих важких металів.

Проаналізовані сільськогосподарські рослини (квасоля, соя та горох) в тій чи іншій мірі характеризується накопиченням важких металів – токсикантів. Аналіз результатів зразків квасолі, сої та гороху показав, що усі вони мають перевищення ГДК по нікелю, кобальту, хрому та кадмію (від 2 до 8 разів).

Значний вміст заліза спостерігається у квасолі, але ГДК не перевищує.

Вміст свинцю у рослинній продукції близький до ГДК.

У квасолі визначено найбільший вміст важких металів майже по всіх показниках у порівнянні з соєю та горохом.

Для зернобобових рослин найбільші концентрації визначені за Fe, Zn та Mn і мінімальні значення припадають на Pb та Cd.

Наявність металів обумовлена генетичним фоном кожної рослини. Антропогенне навантаження вносить свій внесок у забруднення овочевої продукції важкими металами.