з 4-х томів

1. ⋄АСВАЛЬТІРУВАТИ [асвал׳т׳і́рувати] ДОРО́ГУ. Випивати останню чарку перед від’їздом. По посл׳і́дн׳ій – за:свал׳т׳і́руйім доро́гу (213), 1, 4, 31, 52, 200.

2. ◊БА́БСЬКИЙ ОПОЛО́НИК [ба́бский ополо́ник] 1. Хлопець, який дружить здебільшого з дівчатами – однолітками. І ў шко́л'і буў ба́бс'ким ополо́ником, ходи́ў б’і́л'ше з д'іўча́т'ми, гра́ўс'а з йі́ми (2), 59, 62, 95; 2. Тс, що БА́БНИК. Ба́бс'кий ополо́ник за ка́ждойу ба́бойу воло́чиц':а (27), 104, 115, 185, 213, 259.

3. ◊БАГА́ТОМУ Й КУРА́Й НЕСЕ́ТЬСЯ [несе́ц':а], прик. (81), 27, 64, 79, 80.

4. ◊БАКАЛЕЙНА ЛАВКА. Крамниця з продажу дрібних предметів і продуктів харчування. ...(щоки у покійниць) столи жовті, сухі, позморщувані, як тая губка, що у греків у бакалейній лавці продається (СКв).

5. ◊БАЛА́НДУ ТРОВИ́ТЬ [трови́т'], нов., жарг. Вести порожні балачки, теревенити. Бала́нду трови́т в’ін ма́ст'ір, так би до д'і́ла (163), 26, 82, 91.

6. ◊БА́ЛЯСИ [ба́л'аси] ТАЧА́ТИ. 1. Весело говорити, розповідати щось смішне. Тача́ти ба́ласи в:ес' ден' (213), 4, 7; 2. Пліткувати. П’ішла́ ба́ласи тача́ти по сус'і́дах (27), 9, 23, 213.

7. ◊ВИСОКА БАРІНЯ [ба́рин'а]. Кучерява трав’яниста рослина з витким стеблом, продовгастим і вузьким листям та восьмипелюстковими квітками. Йак висо́ка ба́р′ін′а цв’іте́ – л′убу́йус′ (71), 13, 41, 76, 81, 83, 88, 91, 93, 106.

8. ◊КУЧЕРАВА БАРІНЯ [кучир'а́ва ба́р'іна], тс, що ВИСОКА БАРІНЯ.

9. ◊НЕЧЕСАНА БАРІНЯ, тс, що ВИСОКА БАРІНЯ.

10. ◊РОЗПАТЛАНА БАРІНЯ, тс, що ВИСОКА БАРІНЯ.

11. ◊РОЗХРИСТАНА БАРІНЯ, тс, що ВИСОКА БАРІНЯ. (Ці варіанти з неоднаковою частотою уживаються у більшості пунктів).

12. ◊З БА́ТЬКА, З ДІ́ДА [з ба́т'ка, з д'і́да], зрід. Здавна, споконвіку. З ба́т'ка, з д'і́да в’ін ковал'ува́ў (213), 46, 101, (СКВ).

13. ◊БЕДОВИЙ НА ВИТІВКИ [ви́т′іўки]. Дотепний, схильний до витонченої думки, влучних або смішних висловів. Бедо́ва на ўс′а́к′і ви́т′іўки – усе́ ска́же і прика́же (82), 8,40, 55, 71, 75, 88, 138, 141.

14. ◊БЕЗПЛО́ДНЯ ЗЕМЛЯ́ [бизпло́дн'а зимл'а́]. Неродюча земля. Бизпло́дн'а зимл'а́, йак солонча́к, н'ічо́ ни ро́де (34), 51, 71, 213.

15. ◊БЕЗ ЦАРИМО́НІЙ [царимо́н'ій]. Без лукавства, умовностей; просто, відверто. Б’із ус'а́ких царимо́н'ій да́вай до д'і́ла (8), 64, 99, 126.

16. ◊З БЕ́ЛЕБНЯ [бе́лебн'а] УПАС́ТИ. Не знати очевидного, загальновідомого. Йак з бе́лебн'а ўпаў – ни зна того́, шо ка́ждий дура́к зна́йе (58), 18, 58, 213.

17. ◊БЕ́НЬКИ ВИВА́ЛЮВАТЬ [бе́н'ки вива́л'уват'], згруб. Витріщатися, пильно дивитися. Бе́н'ки ви́валиў, шо йа го́ла, і не змигне́ (191), 46, 82, 112.

18. ◊БЕ́НЬКИ ВИЛУ́ПЛЮВАТЬ [бе́н'ки вилу́пл'уват']. Тс, що БЕ́НЬКИ ВИВА́ЛЮВАТЬ. Ни вилу́плуй так на ме́не бе́н'ки, на́че ти н'ічо́го ни знаў (72), 32, 37, 62, 83, 110.

19. ◊БЕСЕДИ ВОДИТИ, заст. Бенкетувати, пити-гуляти в компанії. [Радько:] – н'і з ким беседи водити, н'і з ким слова промовити (СКв).

20. ◊БДЖОЛЯРСЬКА [бдˆжол′а́рс′ка ша́пка] ШАПКА. Сітка, предмет особливої форми з перехресних ниток, що одягається на голову для захисту обличчя від укусів бджіл. Шоб му́хи (“бдˆжоли”) не куса́ли – йе сп’іц′іа́л′на бдˆжол′а́рс′ка ша́пка (89), 32, 68, 75, 78, у більшості пунктів.

21. БДЖЬОЛИНИЙ [бдˆж′оли́ний] КЛЕЙ. Прополіс. Бдˆж′оли́ний клей пол′і́зний од ус′о́го (57), 2, 28, 80, 89.

22. ◊БІЗ О́ЧИРИДІ [б’із о́чирид'і]. Поза чергою. Б’із о́чирид'і ўзаў хл'іб (83), 106, 141, 176, 200, в усіх пунктах.

23. ◊БІЗ ЩО́ТУ [б’із шчо́ту]. Безліч, велика кількість. За́йц'іў було́ б’із шчо́ту (27), 2, 56, 59, у всіх пунктах.

24. ◊БЛИГО́МИЙ СВІТ [св’іт], зрід. Близько, недалеко. Чи ж блиго́мий св’іт – за со́рок к’іло́митр'іў бе́йкац':а (34), 54, 84, 203.

25. ◊БЛИСКУ́ЧКА ГРОМА́ДЗЬКА [грома́дˆз'ка], зрід. Потужна блискавка. Йаґ блиску́чка грома́дˆз'ка ўда́рила – йа аж прис'і́ла (140), 163.

26. ◊БО́БИК ША́РИКА ГАНЯ́ [ган'а́]. Про людину легковажну, нерозумну. Таки́й роди́ўс'а – бо́бик ша́рик ган'а́, приби́тий (91), 18, 89, 104, 106.

27. ◊БОЛЬНИ́Й [бол'ни́й] НА ГО́ЛОВУ. Несповна розуму, дурень. Так вона́ бол'на́ на го́лову – і на те схо́же (13), 23, 27, 84, 85, у всіх пунктах.

28. ◊З БОЛЬНО́Ї [бол'но́йі] ГОЛОВИ́ НА ЗДОРО́ВУ ВАЛИ́ТИ. Перекладати провину на когось. Сам хаза́йство запусти́ў, а тепе́р ва́ле з бол'но́йі голови́ на здоро́ву (243), 154, 156, 278, 287.

29. ◊БРА́ГОЮ [бра́гойу] ПА́ХНЕ. Про ознаки, передчуття можливості випивки, чаркування (58), 6, 79, 127, 156.

30. ◊ДО БУ́БКИ. До дрібниць, ретельно. До бу́бки ви́зб’ірала (51), 86, 93, 104, 120.

31. ◊БУДЬ Я БЕСТИЯ. Формула завіряння в чомусь, божба. От бублики! Будь я бестия, коли такі і дома їв! (СКв).

32. ◊СА́ХАРНИЙ БУРЯ́К [бур'а́к]. Цукровий буряк. А йа насади́ла і са́харного бур'ака́ (132), 11, 15, 57, 78, у всіх пунктах.

33. ◊ ВЕРХОВИ́Й СНІГ [сн'іг]. Сніг, що падає згори. Верхово́го сн'і́гу навали́ло, усе́ заси́пало (213), 16, 34, 44.

34. ◊НА ВЗГЛЯД [ўзгл'ад]. На око, приблизно. На ўзгл'ад йій год'і́ў ш’існа́ц'ат' (101), 148, 171, 213, 298.

35. ◊ВЗЯ́ТОШНИЙ [ўз'а́тошний] ГОД. Удалий для пасічників рік, у який узято багато меду. Той год буў ўз'а́тошний, а цей – ниўда́шн'ій (293), 78,100, 163.

36. ◊ВЗЯ́ТОШНИЙ [ўз'а́тошний] СЕЗО́Н. Удалий для пасічників сезон, період року. Йак ме́ду бага́то накача́ли, так і ўз'а́тошний сезо́н (34), 44, 106, 119.

37. ◊ВИКИДА́ТЬ [викида́т'] ВОЛОТКИ́. Колоситися, викидати колоски. Жи́то ўже викида́ волотки́ (4), 85, 93, 120.

38. ◊ВИКИДА́ТЬ МЕТЬО́ЛКУ [викида́т' мет'о́лку]. Викидати цвіт (про кукурудзу). Кукуру́за викида́йе мет'о́лку у ій́ул'і (9), 16, 23, 30, 36, 153.

39. ◊ВИКИДА́ТЬ РЯ́СКУ [викида́т' р'а́ску]. Тс, що ВИКИДА́ТЬ МЕТЬО́ЛКУ. На горо́д'і, коли́ кукуру́за викида́йе р'а́ску – га́рно (4), 11, 18, 25, 29, 163.

40. ◊ВИКИДА́ТЬ [викида́т'] ШТУ́КИ. Пустувати, забавлятися, поводитися несерйозно, легковажно. На гу́л'ках в’ін т'і́л'ки й викида́ шту́ки, шо аж ус'і́ см’ійу́ц':а (116), 37, 25, 58, 92.

41. ◊ВИ́КИНУТИ ДИТИ́НУ. Мати викидень. Йіŭí так жáлко, бо самá не знáла, шо вúкине дитúну (53), 4, 5, 9, 18, 44.

42. ◊ВИКИ́ДОВАТИ НОГА́МИ, заст. Танцювати, робити па у танці. Хвалько стане викидовати ногами, неначе вони йому повиломлювані (СКв).

43. ◊ВИКИДА́ТИ ШТУ́КИ. Пустувати, поводитися несерйозно, легковажно, забавлятися. На гýл'ках в’ін т'íл'ки й викидá штýки,шо аж ўс'і см’ійýц:'а (66), 3, 7, 25, 58, 92.

44. ◊ВИКОМА́РЮВАТИ [викома́р'увати] КО́НИКИ. Тс, що ВИКОМА́РЮВАТЬ. На сва́йб’і ўс'і так'і́ ко́ники викома́р'ували, аж ни в’і́рилос'а (79), 76, 81, 86, 164.

45. ◊ВИПРЯГТИСЯ [випрагтис'а] ШВИ́ДКО. Передчасно померти. Одного́док Іва́н шви́дко ви́прагс'а, а шче мо́жна було́ б жит' (45), 34, 213, 252.

46. ◊ВИСОКО́СНИЙ ГОД. Високосний рік. У високо́сний год свайб’і́ў ме́нше (31), 119, 241, 276.

47. ◊ВИ́ТРІШКИ ЩИТА́ТЬ [ви́тр'ішки шчита́т']. Бути неуважним, роззявкуватим. На база́р'і ви́тр'ішки шчита́ла, по́ки кошил'о́к укра́ли (44), 63, 84, 123, 301.

48. ◊ БЕЗ ВІДДИ́ШКИ [в’ід:и́шки]. Безперервно, не відпочиваючи. Без в’ід:и́шки гони́ пройшла́ (48), 4, 9, 20, 39, 45.

49. ◊ВІСТИ́МЕ ДІ́ЛО [в’істи́ме д'і́ло]. Ясна річ, звичайно, самозрозуміло. В’істи́ме д'і́ло, п’ісла Іва́н і посва́таўс'а до Ва́л'і (106), 3, 114, 163, 203, (СКв).

50. ◊В ОДИН МИГ. За одну мить. В один миг з'ібра́лис'а (74), 4, 59, 74, 129.

51. ◊В ОДНУ́ МИНУ́ТУ. Надзвичайно швидко, миттю. В одну́ мину́ту в’і́тир кри́шу з'ірва́ў (25), 20, 39, 199.

52. ◊ВО́ДОШНИК НЕСУСВІ́ТНІЙ [несусв’і́тній]. Гіркий п’яниця, алкоголік. Во́дошник несусв’і́тн'ій – допи́ўс'а до чо́ртик’іў (213), 18, 54, 58.

53. ◊ВО́ЗДУХ ПО́РТИТЬ [по́ртит']. 1. Випускати вонючі газоподібні продукти життєдіяльності організму. Хтос' во́здух іспо́ртиў – ни продихне́ш (106), 42, 58, 110, у всіх пунктах; 2. Перен. Заважати, дратувати присутністю когось. Іди́ й ни порт' во́здух – йа при тоб’і́ роби́т' н'ічо́го ни мо́жу (233), 115, 117, 180.

54. ◊ВОЗДУ́ШНИЙ ШАР. Повітряна куля. Над Пичин'і́гойу возду́шн'і шари́ л'іта́ли (179), 7, 10, 232.

55. ◊ВОСПАЛЄ́НІЄ ЛЬО́ХКИХ [воспал'е́н'ійе л'о́хких]. Запалення легенів. Перебол'і́ў воспал'е́н'ійим л'о́хких (57), 11, 15, 213, у всіх пунктах.

56. ◊ВОСЬМЬО́РКИ ПЛЕСТИ́ [вос'м’о́рки плисти́]. Іти непевною ходою (через сп’яніння, нездужання). Вос'м’о́рки пл'іў од бухве́ту до са́мого до́му, а на крил'ц'і́ засну́ў (23), 4, 85, 93, 94, 97.

57. ◊ВУГО́Л ЗНІМА́ТЬ [зн'іма́т']. Квартирувати, винаймати кімнату. Обо́йе ро́б- л'ат' у дип’і́, вуго́л у знако́мойі зн'іма́йут' (7), 8, 74, 177, 198.

58. ◊ВУГО́Л СВІЙ [св’ій]. Свій будинок, власна квартира. Тре́ба стара́ц':а св’ій вуго́л ім’і́т', а ни пирибива́ц':а по квати́рах (95), 86, 133, 184.

59. ◊ВУГО́Л СВЯТИ́Й [св'ати́й]. Покуть, покуття. Го́ст'а садо́ўл'ат' у св’ати́й вуго́л (17), 15, 79, 81.

60. ◊В’Ю́ЩА КВАСО́ЛЯ [вйу́шча квасо́л'а]. Квасоля з довгим витким стеблом. Квасо́л'у вйу́шчу поса́дила – тре́ба шче лози́нок нати́кати (184), 116, 169, 184, 268, 295, 299.

61. ◊В’Я́ЗОВІ КІСТКИ́ [вйа́зов’і к’істки́]. В’язи, шийні хребці. Ка́жут', шо в’ін скрути́ў соб’і́ вйа́зов'і к’істки́ (134), 8, 10, 17, 28, 54, 144.

62. ◊ГА́ДИТЬ [га́дит'] У ДУ́ШУ. Завдавати прикрощів, образ, зраджувати. Нага́диў у ду́шу, напл'ува́ў – і скри́ўс'а (5), 48, 191, 252.

63. ◊ГАДЮ́ЧИЙ [гад'у́чий] ЛУК, бот. Зірочки; трава родини лілійних. Гад'у́чий лук цв’іте́, а па́хне сла́бо (213), 48, 80, 85.

64. ◊ГАЛУШО́К ОБ’Ї́СТИСЯ [обйі́стис'а], жарт. Збожеволіти, утратити розум. Йа ж галушо́к ни обйі́лас'а – таке́ на куму́ сказа́ти (150), 114, 124, 189.

65. ◊ГАПЛИ́К ПРИЙШО́В [прийшо́ў]. Кінець життя, смерть. Хоч йаки́й бага́тий, а гапли́к при́йде (4), 58, 240, 275, 273.

66. ◊ГВОЗДІ́ЛЬНИЙ [гвозд'іл'ний] ЗАВО́Д. Масивна сталева пластина з отворами різного діаметра для виготовлення саморобних цвяхів.. Гвозд'і́л'ний заво́д і роби́ў ус'а́к’і гво́зд'і (288), 78, 95, 114.

67. ◊ГИ́БЛЕ ДІ́ЛО [д'і́ло]. Погана, безнадійна справа. Йак стаў пи́ти – то ўже ги́бле д'і́ло (191), 4, 78, 159.

68. ◊ГИ́ЛЬЦЕ ВИСІ́ЛЬНЕ [ги́л'це вис'і́л'не]. Невелике дерево, прикрашене квітами, колосками, цукерками й стоїть на столі протягом весілля. На вис'і́л'не ги́л'це навйа́зуйут' цв’іти́, колоски́, ч’іпл'а́йут канхве́ти – і ўсу сва́йбу стойі́т' (213), 90, 96, 164.

69. ◊ГЛИСТА́ В ТОМА́ТІ [ў томат'і], жарт. Надзвичайно худа людина. Д'і́ўчина, йаґ глиста́ ў тома́т'і, а ба́т'ко-ма́ти – норма́л'н'і (58), 96, 111, 113.

70. ◊ГЛУХА́ ТЕТЕ́РЯ [тете́р'а], знев.. Глуха людина, глушко. Глуха́ тете́р'а – хоч лу́сни, а ни почу́йе (143), 106, 109, 119.

71. ◊ГОВОРИ́ЛА ОРИНА́, зрід., ірон. Про уявану популярність. Про те́бе й Орина́ говори́ла, а ни т'і́ки на́ше се́ло (54), 18, 58, 75, 83.

72. ◊ГОДОВÁЛЕ ЛОШÁ. Однорічне лоша. Ми свойé годова́ле лоша́ продалú. (130), 3, 4, 14, 60, 84.

73. ◊ГОДУВА́ТИ ГАРБУЗА́МИ, Відмовляти у сватанні. Нагодува́ла Га́лка гарбуза́ми і Петра́, і сватач’і́ў (128), 104, 123, 156, 213, (СКв).

74. ◊ГОДУВА́ТЬ ЗА́ВТРІКАМИ [годува́т' за́ўтр'іками]. Обіцяти виконати щось завтра, найближчим часом, але не робити цього. Зарпла́ту ни дайу́т', а ўсе за́ўтр'іками году́йут' (219), 12, 15, 17, 188.

75. ◊ГО́ЇТЬ [го́йіт'] ЯК [йак] РА́НУ. Доглядати, пестити, голубити. Зма́лу го́йіли йак ра́ну, от ви́р'іс ба́луваник (85), 79, 81, 86, 213.

76. ◊ГО́ЛИЙ БОРЩ [боршч]. Пісний борщ. На го́лому боршч’і́ ви́лами ц'і́лий ден' ни пове́ргайіш (155), 124, 117, 198, 213.

77. ◊ГО́ЛИЙ У ДЕРЕЗІ́ [дериз'і́]. Про стан некомфортності, незручності. І той, і той пета́, а в’ін, йак го́лий у дериз'і ́– ни зна́, шо й каза́т' (74), 7, 8, 75, 213.

78. ◊ГО́ЛИЙ У ТЕ́́РНИКУ́. Тс, що ГО́ЛИЙ У ДЕРЕЗІ́. Йому́ так прийшло́с'а, йак го́лому ў тернику́ (133), 86, 95, 145.

79. ◊ ГОЛО́ВКА ГАДЮ́ЧА [голо́ўка гад'у́ча]. Лайлива, підступна, брехлива, зла людина. То ни с'імйá, а гад'ýч’і голóўки, з нúми і ни родичáйиц'а н'іхтó (101), 37, 46, 106.

80. ◊ГО́НІ [го́н'і] КОРО́ТКІ [коро́тк’і]. Коротке життя, близька смерть. Го́н'і коро́тк’і ўже оста́лис'а (84), 163, 179, 213.

81. ◊НА ТРИ ГО́НІ [го́н'і]. Далеко чутно. Йак кричи́т', так на три го́н'і чут' (221), 54, 85, 116, 213.

82. ◊ГРАЧ І ПРАЧ. 1. Універсальний умійко. Усе́ по хаз'а́йству ўмі́йе – і грач, і прач (54), 18, 58, 84. 2. Людина, змушена виконувати і невластиву роботу. Сама́ оста́лас'а – так і грач, і прач – і ст'іра́ти, і дрова́ вози́т' (79), 74, 115, 116, 294, 296.

83. ◊ГРО́ШИКИ КО́ТЮТЬСЯ [ко́т'уц':а].1. Грошей прибуває. Гро́шики ко́т'уц':а до то́го, хто дба́йе (87), 78, 96, 109, (СКв). 2. Грошей меншає. Гро́шики ко́т'уц':а, бо йіх ни шану́йіш (199), 115, 116, 253.

84. ◊ГРУДНА́ ДИТИ́НА. Немовля, сисунець. У не́йі грудна́ дити́на – куди́ там на робо́ту йти (20), 3, 26, 93, в усіх пунктах.

85. ◊ГРЯ́ЗЗЮ (ГРЯЗЮ́КОЮ) ОБЛИВА́ТЬ [гр'а́з':у (гр'аз'у́койу) облева́т']. Обмовляти, одгуджувати, знесловлювати. Гр'а́з':у обли́т' хот ко́го мо́жна (107), 103, 106, 194.

86. ◊ГРЯЗЬ (ГРЯЗЮ́КУ) ЛИТЬ [гр'аз' (гр'аз'у́ку) лит']. Тс, що ГРЯ́ЗЗЮ (ГРЯЗЮ́КОЮ) ОБЛИВА́ТЬ. Гр'аз' лит' – ниблагода́рне ді'́ло – мо́же одгукну́ц':а (258), 13, 27, 81.

87. ◊ГРЯЗЬ [гр'аз'] (НЕ) ПРИСТАЄ́ [пристайе́]. (Не) вдається когось оббрехати, опорочити. Гр'аз' ни приста́не, а ў ко́гос' йази́к ко́лом ста́не (189), 39, 51, 86, 95, 297, 300.

88. ◊ГУБИ́ТИ ЩОТ [шчот].1. Помилятися в лічбі. Шчита́ў – шчита́ў – і шчот ізгуби́ў (84), 44, 63, 85; 2. Мати чогось дуже багато. Йа тим баба́м і шчот загуби́ў (153), 123, 125, 195.

89. ◊ҐВАЛТ ЗНІМА́ТЬ [зн'іма́т']. Сильно кричати, галасувати. Нали́жуц':а, зн'і́мут' ґвалт, хоч із ха́ти б’іжи́ (17), 2, 53, 54.

90. ◊ҐИЛА́ ПА́ХОВА, мед. Грижа пахова. Ґилу́ па́хову нажи́ў – хоч то́рбу на не́йі ший (227), 145, 155, 165.

91. ◊ДА́ВА ДА́ВЕ, зрід. Про жадібність, скнарість. Руб дат' його́ да́ва да́ве (163), 126, 143.

92. ДА́ВАНКА –и, ж. Порція, доза. Згото́вила одну́ да́ванку сви́н'ім (128), 113, 167, 202.

93. ◊ДАВА́ТЬ ДЖО́СУ [дава́т' дˆжо́су] (ЧО́СУ). Сильно бити. Дали́ йім дˆжо́су – бу́дут' по́мнит' ус'у́ жи́зн'у (80), 46, 48, 54, 113.

94. ◊ДАВА́ТЬ [дава́т'] КУ́ЧМИ. Бити, лупцювати. Даў тако́йі ку́́чми, шо до́ўго по́мнитиме (39), 15, 20, 68.

95. ◊ДАВНО́М ДАВНО́ [даўно́м даўно́], зрід. Дуже давно. Даўно́м даўно́, шче д'ід буў живи́й, пожа́р спи́хнуў (34), 84, 113, 264.

96. ◊ДА́ВОМ ДАВА́ТЬ [дав́ат'], зрід. 1. Роздавати, розтринькувати. Ус'і́м гро́ш’і да́вом дайе́, а ни пита́, коли́ од:аду́т' (84), 113, 70. 2. Задарма, без повернення. Хоч і да́вом дава́й, а ни в’ізму́ (213), 76, 96. 3. Видавцем, скупо, міряючи. Да́вом дайе́ – запи́суйе, шоб ни пирида́т' (91), 111, 113, 213.

97. ◊ДÁЛІ НÍКУДИ [дáл'і н'íкуди]. До крайньої міри. Вознóсе себé так, шо дáл'і н'íкуди (50), 89.

98. ◊ДА́ЛЬШ [да́л'ш] (ДА́ЛЬШЕ [да́л'ше], ДА́ЛЬШІ [да́л'ш’і]) НЕМА́ КУДИ́ (НІ́КУДИ [н'і́куди]). Надто, занадто. Тирп’і́т да́л'ш’і нема́ куди́ (41), 53, 68, 75, 102, 121.

99. ◊ДВА ГÓДА НАЗÁД. Два роки тому, позаторік. Два гóда назáд купúли хáту (51), 13, 17, 27, 33, у всіх обстежених пунктах.

100. ◊ДВА ДНЯ[дн’а] НАЗÁД. Позавчора, два дні тому. Два дн'а назáд бáчила йогó (51), 4, 5, 7, 11, у всіх обстежених пунктах.

101. ◊ДВА – ЯК [йак] ОДИ́Н, А ОДИ́Н – ЯК [йак] НІ [н'і] О́ДНОГО, ірон. Про слабкосилих людей. Пом’ічники́ ў ме́не – два – йак оди́н, а оди́н – йак н'і о́дного (213), 159, 160, 167.

102. ◊ДВОЗУ́БЧАСТІ [двозу́бчаст'і] ВИ́ЛА. Тс, що ДВІЙЧА́К. Тепе́р у хаз'а́йств’і двозу́бчаст'і ви́ла нева́жн'і (124), 1, 38, 47, 56.

103. ◊ДВОЮРІДНА [двойу́р'ідна] СЕСТРА́ КОНЯ́ [кон'а́] БУДЬО́ННОГО [Буд'о́н:ого], зрід. Несправжня рідня. Ти мин'і́ така́ ро́дичка, йак двойу́р'ідна сестра' кон'а́ Буд'о́н:ого (58), 84, 91.

104. ◊ДВУРУ́ШНЯ [двуру́шн'а] ПИ́ЛКА. Пилка на двох пильщиків. Тоўсту́ дериви́ну пил'а́йут' двуру́шн'ойу пи́лкойу, удво́х (95), 46, 68, 104.

105. ◊ДЕ П’ЮТЬ [пйут'], ТАМ І Б’ЮТЬ [бйют']. Про можливість бійки при пиятиці. Мико́л'і мо́рду розкра́сили, шо ж – де пйут', там і бйут' (211), 20, 54, 90, 295, 299.

106. ◊ДЕ ХОТЯ́ [де хот'а́]́. Де хочеш; хоч де. Та булó і такé – силúўс' , де хот'а́ (4), 1, 3, 13, 48, 51.

107. ◊ДЖÓСУ (ЧО́СУ) ДАВА́ТЬ [дˆжóсу (чóсу) давáт']. Сильно бити когось. Далú йім дˆжóсу – бýдут' пóмнит' усé жит':а́́ (80), 46, 48, 54, 113.

108. ⋄ДИТЯ́ЧЕ МÍСТО [дит'я́че м’í́сто]. Плацента, орган зв’язку зародка з материнським тілом. Дит'а́че м’і́сто п’і́сла ро́д'іў викида́йут' (87), 113, 115, 172, 296, 302.

109. ◊ДІВЧА́ЧИЙ [д'іўча́чий] ПАСТУ́Х. Хлопець, який надто захоплюється дівчатами, дівчачур. Семе́́н шче ў шко́л'і буў д'іўча́чим пастухо́м – з йі́ми і гул'а́ўс'а (39), 123, 148, 168, 213.

110. ◊ДІ́ТСЬКИЙ БА́ТЬКО, заст. Батько, що має дітей. Труну Забрьохи несли через усе село на руках, мов дітського батька (СКв).

111. ◊ДІ́ЦЬКИЙ [д'і́ц'кий] УМ. Недостатня інтелектуальна розвиненість. Хоч ти і ўзро́слий, а ум шче д'і́ц'кий (163), 141, 143, 148.

112. ◊ДО БАРАНА́. Виявляти статеву охоту (про вівцю). Б’íсиц':а в’іўц'а́, бо до барана́ порá (49), 46, 61, 68, 91.

113. ◊ДО БИКА́. 1. Виявляти статеву охоту (про корову). Корóва до бикá аж скáче (87), 4, 16, 27, 78; 2. Жарт.-ірон. Виявляти статеву охоту (про дівчину, жінку). Чолов’і́к уже старе́н'кий, а вона́ шче б і до бика́ зб’і́гала (178), 110, 114, 117.

114. ◊ДО ДНЯ́ [до дн'á]. Удосвіта. До дн'а пороби́ў усé (88), 9, 11, 27, 147.

115. ◊ДО ЖЕРЕБЦЯ́ [до жеребц'á]. 1. Виявляти статеву охоту (про кобилу). До жеребц'а́ Зóр'ку т'áгне (167), 106, 118, 190; 2. Жарт.-ірон. Виявляти статеву охоту (про дівчину, жінку). Шче недоро́сток, а до жеребц'а́ ўже корти́т' (281), 4, 49, 50, 92.

116. ◊ДОПЛИВА́ТЬ [доплива́т'] ДО БЕ́РЕГА. Досягати чогось, визначатися у чомусь. Пора стати хазяїном; і мою старість звеселив би, доплив до берега, як усі добрі люди (СКв), 58, 91, 163.

117. ◊ПОРА́ НА ЧИТИ́РІ [чити́р'і] ДО́СКИ Час помирати. Йак ни крути́, а пора́ на чити́р'і до́ски (84), 54, 91, 163.

118. ◊НА ДРІЗКИ́ [др'ізки́]. На друзки. Хво́рост на др'ізки́ поруба́ў, шоб у то́пку ўл'і́зло (145), 119, 138, 146.

119. ◊ДУБ ДУ́БОМ. . Дурень. У ц'о́му д'і́л'і сус'і́д дуб ду́бом (6), 191, 202, 213.

120. ◊ДУБ – ДЕ́РЕВО. . Дурень. Йа ў мат'іма́тиц'і – дуб де́рево (195), 158, 204, 213, 295, 299.

121. ◊ДУ́РЕНЬ ДУ́МКОЮ, А СТА́РЕЦЬ СУ́МКОЮ РАДІ́Є [ду́рин' ду́мкойу, а ста́риц' су́мкойу багат'ійе]. Прис. (123), 99, 104, 128, 156.

122. ◊ДУРМА́Н НЕСУСВІ́ТНІЙ [несусв’і́тн'ій]. Цілковитий дурень. Дурма́н несусв’і́тн'ій – на ўсе село́ (133), 95, 145, 184, 194.

123. ◊ДУРНО́М ДУРНИ́Й, зрід. Цілковитий дурень. Дурно́м дурни́й, а ў нача́л'ство л'і́зе (199), 4, 9, 37.

124. ◊ДУША́, ЯК [йак] У ЛАТИША́. Неімущий, бідняк. Шо ж, йак у йо́го н'ічо́го нема́йе – ду́ша, йак у латиша́ (130), 85, 89, 117, 139.

125. ◊ДУШЕПАРКА ГАСПИДОВА, заст., згруб. Горілка. Проклята горілочка, чортів збитень, гаспидова душепарка (СКв).

126. ◊ ЖЕЛА́ННИЙ ГОСТЬ [жела́н:ий гост']. Бажаний, дорогий гість. От і го́ст'і жела́н':і прийі́хали (109), 97, 117, 159, 201, 267.

127. ◊ ЖЕЛІ́ЗНА [жил'і́зна] БА́БКА, Стрекоза. Жил'і́зна ба́бка шви́дко л'іта́ (213), 13, 80, 85, 181, 228.

128. ◊ ЖЕЛІ́ЗНА ДІСЦІПЛІ́НА [жил'і́зна д'ісц'іпл'і́на], Суворий, точний порядок. Ў а́рм’ійі жил'і́зна д'ісц'іпл'і́на (213), 108, 112, 119, 183, 234, 305.

129. ◊ ЖЕЛІ́ЗНА [жил'і́зна] ДОРО́ГА, Залізниця. Жил'і́зна доро́га ў нас недале́ко прохо́де (213), 41, 51, 89, 95, у всіх пунктах.

130. ◊ ЖЕЛІ́ЗНА ЛЮДИ́НА [жил'і́зна л'уди́на], Непохитна, незламна людина. Жил'і́зна л'уди́на н'ічо́го ни бойі́ц':а (213), 106, 134, 142, 173.

131. ◊ЖЕЛІ́ЗНИЙ КІНЬ [жил'і́зний к’ін'], Трактор. На тра́ктора ка́жут' жил'і́зний к’ін' (213), 6, 16, 93, 94, 235.

132. ◊ ЖЕ́НСЬКИЙ [же́нс'кий] ПОЛ, Жінки, жіноцтво. Женский пол. Усе́ на соб’і´ ви´т'аг – і во́йни, і колхо́зи (231), СКв, 18, 89, 104, 265.

133. ◊ ЖИВА́ О́ЧИРІДЬ [о́чир'ід']. Черга з особистою присутністю кожного. Ма́сло одпуска́ли т'і́ки жив’і́й о́чирид'і (213), 41, 76, 201, 314, 320.

134. ◊НА ЖИВУ́ЛЬКУ [живу́л'ку], зрід. Нашвидкуруч, абияк, попередньо. На живу́л'ку п’інжа́к намета́ли (203), 3, 8, 143, 177.

135. ◊ЖОЛУ́ДОЧНИЙ СОК, Шлунковий сік. Жолу́дочний сок, йак ни вид'іл'а́йіц':а – так л'уди́на бол'і́йе (216), 4, 189, 198, 207.

136. ◊ЗАБИВА́ТИ О́ЧИРІДЬ [о́чир'ід']. Домовлятися із сусідами у черзі про свою присутність. Заби́ла о́чир'ід, і йак од'ійду́ – призна́йут' (213), 177, 191, у всіх пунктах.

137. ◊ ЗАВÓДИТИ ÓЧİ [о́ч’і], зрід. Засинати. Т'і́ки прил'і́г, уже́ й о́ч’і зав’і́ў (91), 56, 85, 95.

138. ◊ЗАГЛЯДА́ТИ У ПОТИ́ЛИЦЮ [загл'ада́ти ў поти́лиц'у]. Карати, караючи виховувати. Ма́ло йому́ ў поти́лиц'у загл'ада́ли ў д'е́цтв’і (213), 176, 200, 304.

139. ◊ЗАГУБИ́ТИ ЩОТ [шчот]. 1. Помилятися у лічбі. Шита́, шита́ – і шчот загуби́́ў (213), 92, 122, 198, 200, в усіх пунктах; 2. Мати чогось забагато. Йа тим баба́м і шчот загуби́ў (213), 16, 56, 70, 96, у всіх пунктах.

140. ◊ЗА́ДНИЦЯ, ЯК ТРИ НІ́МЦІ РА́КОМ [за́дниц'а, йак три н'і́мц'і ра́ком], Про велику сідницю (58), 95.

141. ◊НА ЗАКА́З, НА ЗАМОВЛЕННЯ. Мин´í ц´і штанú на закáз шúли (180), 39, 51, 86, 95, у всіх пунктах.

142. ◊ЗАКИ́СЛЮВАТЬ [заки́сл'уват'] ДУ́ШУ, Частково втамувати голод. Да́йте хоч ду́шу чим заки́слит', бо ўже зголодн'і́ла (213), 27, 39, 95, 141, 201.

143. ◊ЗАКОПІРЧУВАТИ [закоп’í́рчувати] НОСА, зазнаватися, задаватися. Нóса не закоп’íрчуй, а то хлóпц'і набйýт' (116), 27, 59, 92, 124, 140.

144. ◊ЗАКУ́СЮВАТЬ [заку́с'уват'] РУКАВО́М, Нічим не закушувати. Ви́пили, а закуси́ли рукава́ми (32), 84, 95, 213.

145. ◊ЗАКУ́СЮВАТЬ [заку́с'уват'] ТА́КОМ, Тс, що ЗАКУ́СЮВАТЬ РУКАВО́М. Ви́пит' – то йа найду́, а заку́с'уват' бу́дим та́ком (58), 142, 173, 180.

146. ◊ЗА́ЛЕЖНА ЗЕМЛЯ́ [зимл'а́], Тс, що ЗА́ЛЕЖ. Зали́жну зе́мл'у он у Казахста́н'і п’ідн'іма́ли – так вона́ з пил'у́кой по́сл'і і пидн'ала́с' (154), 79, 200, 207, 208.

147. ◊ЗАНІМА́ТЬ О́ЧЕРІДЬ [зан'іма́т' о́чир'ід'], Тс, що Займати очерідь. За хл'ібо́м о́чир'ід' було́ зан'і́мат' зутра́ (102) 100, 186, 193, 285.

148. ◊ЗАПИВА́ТЬ ДІ́ВКУ [запива́т' д'і́ўку], Попередньо домовлятися про сватання, супроводжуючи це частуванням. Запи́ли д'і́ўку, типе́р н'іку́ди ни д'і́ниц':а (155), 9, 36, 76, 91, 124.

149. ◊ЗАПИВА́ТИ МОГОРИ́Ч, Домовлятися про щось, залагоджувати якесь діло, доходити згоди, закінчуючи це частуванням. Мижу́ под'іли́ли й запили́ на ц'о́му могори́ч (86), 37, 93, 145, 155, 189.

150. ◊ЗАПУ́ДРЮВАТЬ [запу́др'уват'] ГО́ЛОВУ, Уводити в оману, дурити. Вона́ кому́ хо́чиш запу́дре го́лову (187), 15, 134, 162, 187.

151. ◊ЗАСИРА́ТИ О́ЧІ [очі]. Казати неправду, обманювати. Забала́кала, засра́ла о́ч’і, а йа й пов’і́рила (84), 80, 86, 96, 213, у всіх пунктах.

152. ◊ЗАСТО́ЮВАТИ О́ЧИРІДЬ [засто́йувати о́чир'ід']. Певний час побути в черзі, заручившись підтвердженням про це сусідів. Йак засто́йаў о́чир'ід', то мо́жна в’ід'ійти́ (213), 3, 8, 32, 123, 134.

153. ◊ЗАХОЛО́ЖУВАНИЙ БОРЩ, заст. Холодник, пісний борщ. Перш [їли] борщ горячий – далі захоложуваний борщ з линами (СКв).

154. ◊БРАТЬ ПІД ЗАЩИ́ТУ [брат' п’ід зашчи́ту], Заступатися, захищати. Ме́нчих ус'ігда́ браў п’ід зашчи́ту (213), 123, 70, 108, 202.

155. ◊ЗГА ЗНА, КОГО́ ПЕКТИ́ [пикти́], Про неминучість, невідворотність покарання. Шо, му́че со́в’іст'? Зга зна, кого́ пикти́ (90), 30, 55, 89, 91.

156. ◊ЯК [йак] ЗГА ПЕЧЕ́, Про в’їдливу дошкульну людину. Ну приста́ла і йак зга пече́ (90), 3, 49, 83, 120.

157. ◊НА ЗДЕ́РЖКУ, Витратно, збитково. Ме́дом торгува́ў – т'і́ки соб’і́ на зде́ржку (200), 84, 95. 114, 191.

158. ◊ЗДОРО́В [здоро́ў] ДРО́ЗДЕ, А Я [йа] О́СЬДЕ [оз́'де], зрід. Про яку-небудь несподіванку. Здоро́ў дро́зде, а йа о́з'де, даўно́ тебе́ жду (90), 95, 213.

159. ◊ПОЧОМ ЗДРЯ [здр'а], підсил. 1. Безладно; без розбору; як попало. Ізвали́ў у ку́чу почо́м здр'а (106), 16, 34, 44, 119; 2. Без міри; без межі. То ро́бко пиў, а тепе́р – почо́м здр'а (213), 8, 9, 148, 151, 176.

160. ◊ЗЕРКА́ЛЬНИЙ [зирка́л'ний] КО́РОП – Дзеркальний короп. У наш’і́м стаўку́ зирка́л'них короп’і́ў розво́дили – к’ілогра́м по дес'а́т' були́ (34), 13, 80, 81, 85, 108.

161. ◊ЗЕРКА́ЛЬНИЙ [зерка́л'ний] КО́РОП, Дзеркальний короп. У зерка́л'ного ко́ропа тро́шки лу́ски, і в’ін блиску́чий (213), 32, 91, 100, 198, у всіх пунктах.

162. ◊ЗИ́ЗЕ О́КО, зрід. Заздрий, недобрий, зурочливий погляд. У не́йі о́ко зи́зе, йак гл'а́не на го́род – н'ічо́ там ни рости́ме (91), 101, 174, 195.

163. ◊ЗИ́ЗИЙ ВЗГЛЯД [ўзгл'ад], зрід. Тс, що ЗИ́ЗЕ О́КО. Ўзгл'ад зи́зий, йак у в’ід'мака́ (213), 163, 177.

164. ◊ЗІВКА́ [з'іўка́] ДАВА́ТИ, Помилятися, пропускати що-небудь через неуважність, не спритність. З'іўка́ дали́ з коро́войу – тре́ба було́ прода́ти, йак доро́кше дава́ли (85), 48, 80, 85, 95.

165. ◊ЗІРКИ́ ЩИТА́ТЬ [з'ірки́ шчита́т'], Не спати. Йак молод'і́ були́, так з'ірки́ й шчита́ли (213), 10, 45, 91.

166. ◊ЗМІ́ШУВАТЬ [зм’ішуват'] В ОДНУ́ КУ́ЧУ, Базладно змішувати щось. Зм’іша́ли ў одну́ ку́чу і пра́вих, і винува́тих (213), 14, 30, 36, 41, 80, у всіх пунктах.

167. ◊ЗО́ЙЖЕНИЙ З УМА́, Божевільний, недоумкуватий. Йа ше з ума́ ни зо́йжиний, шоб на йій жини́ц':а (91), 115, 121, 154.

168. ◊ЗРО́БЕНЕ В ГУ́ЗНІ – НЕ ПЕРЕКУЄ́Ш У КУ́ЗНІ [зро́бине ў гу́зн'і – ни перикуйеш у кузн'і], Про неможливість зробити з поганого (189), 95, 114, 199.

169. ◊ЗРОК МОТА́ТИ, жарг. Відбувати певний термін покарання. Ма́ти за колоски́ зрок св’ій мота́ла (95), 6, 16, 235.

170. ◊ЗСТРІБІ́ТІЛЬНИЙ ОТРЯ́Д [стр'іб’і́т'іл'ний отр'а́д], спец. Знищувальний загін. У войну́ і парт'іза́ни були́, і стр'іб’і́т'іл'н'і отр'а́ди ў тилу́ (187), 116, 122, 262, 265.

171. ◊ЯК ЗЮ́ЗЯ [йаґ з'у́з'а], знев. Дуже п’яний. Напи́ўс' йаґ з'у́з'а, шо й додо́му ни попа́ў (119), 94, 142, 173, в усіх пунктах.

172. ◊ІДЕ́ НА РУБА́ШКУ, Про менструацію. Йак ото́ на руба́шку йде, н'ічо́го роби́ти ни могла́ (213), 61, 63, 88.

173. ◊ІЗВІРЯ́ТИ [ізв’ір'а́ти] ДУ́ШУ, зрід. Довіратися, звіратися, покладатися. Ізв’ір'а́ла ду́шу до посл'і́дного (150), 146, 181.

174. ◊ЇДУ́Н НАПА́В [йіду́н напа́ў], Про сильне хотіння їсти. Чи на те́бе йіду́н напа́ў – неда́ўно ж з:а сто́лу? (98), 28, 45, 114, 116.

175. ◊КАБІНЄ́Т ЗАДУ́МЧИВОСТІ [каб’ін'е́т заду́мчивост'і], жарт. Тс, що КАБІНЄ́Т. Нада́ ўже ў каб’ін'е́т заду́мсивост'і (300), 10, 79, 169, 192.

176. ◊ЗАСІДА́ТЬ У КАБІНЄ́ТІ [зас'іда́т' у каб’ін'е́т'і], жарт. Бути у туалеті. Та ско́ко ти бу́диш зас'іда́т' у каб’ін'е́т'і, йа за́раз у штани́ накладу́ (31), 58, 125, 147, 172, 188, 190.

177. ◊КА́ЖДИЙ БО́ЖИЙ ДЕНЬ [ка́ждий бо́жий ден'], Щодня. Вони́ ж гризу́ц':а ка́ждий бо́жий ден', з са́мого ран':а́ і аж по́ки со́нце не пове́рне (291), 190, 193, 201, у всіх пунктах.

178. ◊КА́ЖНА ГНИ́ДА НО́ЖКИ КИ́ДА, Про витребеньки, забаганки. Ка́жна гни́да но́жки ки́да, так і на́ша чо́кнута сус'і́дка (21), 20, 38, 130, 172.

179. ◊КАЗА́Н (НЕ) ВА́РЕ, ірон., (Не) мати розум, (не) уміти сприймати, учитися. Каза́н ни ва́ре, бо ўма нима́ (109), 59, 97, 117, 154.

180. ◊ПІД [п’ід] КАЛАВУ́́Р ОДДАВА́́ТЬ [од:ава́т'] (БРАТЬ) [брат'], зрід. Заарештовувати. П’ід калаву́р бра́ли й одпраўл'а́ли у С'іб’і́р (199), СКв, 20, 25, 302.

181. ◊НА КАЛАВУ́РІ [калаву́р'і] СТОЯ́ТЬ [стойа́т'], зрід. Бути на ватрі, охороняти, сторожувати. На калаву́р'і стойі́ш і ў дошч, і ў сн'іг (93), СКв, 91, 145, 189.

182. ◊КАЛГА́Н (НЕ) ШУРУ́ПА, Дурень, нерозумний. У те́бе, йа ба́чу, калга́н зо́ўс'ім ни шуру́па, мабу́т', у де́ц'тв’і ча́сто па́даў з рук (23), 18, 45, 109, 175, 204, 207.

183. ◊ДО КА́НЦУРА, зрід. Цілком, остаточно. Пойі́ли коро́ви й соло́му до ка́нцура (213), 39, 49, 51, 56.

184. ◊КАРМА́Н ДОРО́ЖНИЙ, Спеціальне розширення транспорту. Авто́буси ў доро́жних карма́нах ста́нут', шоб ни м’іша́ти тра́нспорту (291), 5, 143, 167, 202.

185. ◊КАРМА́Н (НЕ) ВИДЕ́РЖУЄ [виде́ржуйе], Фінансові можливості (не) дозволяють. Купи́ў би ха́ту, так карма́н ни ви́держе (89), 14, 68, 86, 91.

186. ◊ГУДЕ́ В КАРМА́НІ [ў карма́н'і], Про відсутність грошей. Сам у жупа́н'і, а гуде́ в карма́н'і (СКв), 68, 12, 15, 20, 39.

187. ◊КАРМА́НИ ВИВЕРТА́ТИ, Витрачати до останку, нічого не залишати. Хоч карма́ни ви́верни – н'ічо́ нима́ (213), 7, 56, 70, 76, 96, у всіх пунктах.

188. ◊КАРМА́НИ НАБИВА́ТИ.Незаконно збагачуватися. На чужо́му го́р'і карма́ни набива́ти некраси́во (213), 4, 111, 113, 127, 230.

189. ◊КАРМА́ННИЙ [карма́н:ий] НО́ЖИЧОК, Складаний ножичок. Буў таки́й ло́ўкий карма́н:ий но́жичок, так загуби́ў (7), 3, 9, 15, 97, 264.

190. ◊КАРМА́ННІ ГРО́ШІ [карма́н':і гро́ш’і], Гроші на щодень. Йа йому́ карма́н':і гро́ш’і дайу́ ў шко́лу, на бухве́т (89), 18, 20, 89, 104, 265.

191. ◊КАРМА́́́ННІ [карма́н':і] РОСХО́́ДИ, Щоденні витрати. Карма́н':і росхо́ди ў йе́йі б’і́лш’і, чим йа пе́нз'ійу получа́йу (117), 114, 116, 128, 231.

192. ◊КАРТОПЛЯ́НІ [картопл'а́н'і] ВИ́ЛА, Металеві вила з густими тупими ріжками для набирання картоплі, буряків, моркви й ін. Картопл'а́н'і ви́ла полама́лис', так йа бур'аки́ рука́ми вигр'іба́ла (84), 97, 105, 110, 124, 147.

193. ◊ХОЧ КАРТО́ШКУ САДИ́, Про брудну людину. Ц'і́лий ден' гаса́ў, прийшо́ў додо́му – хоч карто́шку сади́, таки́й гр'а́зний (291), 143, 188, 200.

194. ◊КАРЬО́ЖИТЬСЯ ЙАК СВИНЯ́ НА ВІРЬО́ВКІ [кар'о́жиц':а йак свин'а́ на в’ір'о́ўк’і], зрід. Гоноритися, маніритися, гордувати. Шо ти кар'о́жис'а, йак свин'а́ на в’ір'о́ўк’і (35), 47, 124.

195. ◊КАСТРУ́ЛЯ [кастру́л'а] (НЕ) ВА́РЕ, згруб., Про (не)розумну, (недо)розвинену інтелектуально людину. У кастру́л'у н'ічо́го ни заси́пано, так і ни ва́ре (23), 9, 27, 209, 316.

196. ◊ЯК КАСЮ́ЧКА [йак кас'у́чка], зрід. Про низькорослу людину. Ви́росла, йак кас'у́чка, а б’і́л'ше – н'і (58), 42, 44, 63.

197. ◊КАТІЛО́К [кат'іло́к] (НЕ) ВА́РЕ, згруб. Тс, що КАСТРУ́ЛЯ (НЕ)ВАРЕ. У те́бе кат'іло́к вобше́ ни ва́ре, ти шо, ни зна́ў, шо тре́ба говори́ти? (2), 9, 29, 31, 64, 117

198. ◊КЕ́БА (НЕ) ВА́РЕ (Не) Розумна людина. Раз ке́ба не в́аре, сиди́ до́ма (25), 114, 138, 157.

199. ◊КЕ́ДІ НЕ КЕ́ДІ [ке́д'і ни ке́д'і], Непевність, вагання, бездіяльність. По́ки ти бу́диш ке́д'і ни ке́д'і, і рак сви́сне (173), 24, 37, 111, 189, 190.

200. ◊У КІ́МЛЯХИ́ ГРАТЬ [у к’і́мл'ахи́ гра́т'], зрід. Грати у крем’яхи. Бири́ свойі́, й бу́дем грат' у к’імл'ахи́ (168), 27, 39, 41, 57.

201. ◊У КІ́МЛЯШКИ́ ГРА́ТЬ [у к’імл'ашки грат'], зрід. Тс, що У КІМЛЯХИ ГРАТЬ. У к’імл'ашки трохи пограйимо, поки корови йтимут' (78), 39, 45, 84, 140.

202. ◊У КІ́́М’ЯХИ́ ГРА́ТЬ [у к’і́мйахи́ грат'], Тс, що У КІ́МЛЯХИ́ ГРАТЬ. У к’і́мйахи грат' тре́ба хоч удво́х (60), 5, 7, 24, 318.

203. ◊У КІ́М’ЯШКИ́ ГРА́ТЬ [у к’і́мйашки́ грат'], Тс, що У КІ́МЛЯХИ́ ГРАТЬ. У к’імйашки́ гра́йут' на р'і́ўному, шоб далеко́ ни розкоти́лис' (101), 57, 84, 93, 148.

204. ◊ЯК КІ́СТО [йак к’і́сто] РОЗНЕСЛО́, Про надто товсту людину. Бо́же, та йійі́ рознесло́, йак к’і́сто на каз'о́н:их харча́х (12), 28, 39, 135.

205. ◊КЛАДІ ДАТИ, Побити. Ну, наші парубки дали йому такої кладі, що не скоро вичухається (СГр–Харьк.у.).

206. ◊КО́ЖА ТА КО́СТІ [ко́ст'і], Про худу істоту. Коро́ву занеха́йали – ко́жа та ко́ст'і (23), 7, 15, 31, 34.

207. ◊ЧО́РТОВА КО́ЖА, Спеціальна міцна тканина для пошиття одягу. Он штани́ з чо́ртовойі ко́ж’і, так тре́т'ій год де́ржац':а (81), 35, 79, 81, 86.

208. ◊ІЗ КО́ЖІ ЛІ́ЗТИ [із ко́ж’і л'і́зти], Докладати надзвичайних зусиль. Бат'ки́ з ко́ж’і л'і́зли, шоб сино́чка ви́ўчит' (164), 13, 27, 65, у всіх пунктах.

209. ◊МОРО́З ПО КО́ЖІ [ко́ж’і], Про відчуття страху. В’і́тир ста́ўн'ами сту́ка, а ў мали́х аж моро́з по ко́ж’і (143), 18, 64, 78, 175, у всіх пунктах.

210. ◊КО́ЖНА БОЛІ́ЗНЬ [бол'і́зн'], Нашкірна хвороба. Із ко́жними бол'і́зн'ами лежа́т' у диспа́нсер'і, ў го́род'і (186), 3, 29, 48, у всіх пунктах.

211. ◊КО́ЖУ ЗНІМА́ТЬ [зн'іма́т'], 1. Сильно бити, карати. Йак дво́йку получ'у́, так до́ма ко́жу зн'іма́йут' (76), 32, 47, 63, 71; 2. Визикувати, гнобити. У колхо́з'і за прогу́ли ко́жу зн'іма́ли (139), 44, 89, 96, у всіх пунктах; 3. Зрід. Бути надзвичайно схожим на когось. Дочка́ на́че ко́жу з ма́тир'і зн'ала́, така́ похо́жа (58), 54, 56.

212. ◊КО́ЖУ СПУСКА́ТЬ [спускат'], Тс, що КОЖУ ЗНІМАТЬ–1. Оч:им кожу ни раз спускаў, йак проштраплус' (84), 14, 37, 49, у всіх пунктах.

213. ◊КОЗЕЇ́НОВИЙ [козейі́новий] КЛЕЙ, зрід. Казеїновий клей. Чу́ла, шо козейі́новим кле́йом бума́гу кле́йут' (175), 16, 28, 143.

214. ◊КО́ЛЕСО ДУРНЕ́, заст. Дитяча гра, у якій діти взявшись за руки, утворюють обертове коло, повертаючись обличчям то всередину, то назовні. Бабу́с'і шче на́ш’і гра́лис' у дурне́ ко́лесо, а йа т'і́ки чу́ла (77), 4, 38, 45.

215. ◊КО́МНАТНА ТІМПІРАТУ́РА [ті'мп’ірату́ра], Звичайна комфортна температура. При ко́мнатн'ій т'імп’ірату́р'і й цв’іти́ росту́т' (88), 17, 83, 97, у всіх пунктах.

216. ◊КОМО́К ДО ГО́РЛА ПІДСТУПА́ [п’ідступа́], Про відчуття болю, образи. Комо́к до го́рла п’ідступа́ – ни скажу́ н'ічо́го, волну́йус'а (249), 3, 6, 17, 23, 47.

217. ◊КОНА́ТНА ДОРО́ГА, Канатна, підвісна дорога. Ону́ка поката́ў на кона́тн'ій доро́г’і, так бойа́ўс'а (97), 47, 133, 134.

218. ◊КОНПО́СНА Я́МА [йа́ма], Компостна яма. Тре́ба п’ідпра́вит' конпо́сну йа́му, бо м’іста́ми обвали́лас'а (159), 45, 69, 78, 195.

219. ◊КОСЯКА́ [кос'ака́], (КОСЯКО́М [кос'ако́м], КОСЯЧКА́ [кос'ачка́], КОСЯЧКО́М [кос'ачко́м]) ДИВИ́ТЬСЯ [ди́виц':а], Тс, що КОСЯКИ́ КИДА́ТЬ. Ти на мене кос'ака́ ни диви́с' – йа то́б’і н'ічо́ пага́ного ни зроби́ў (104), 31, 47, 62, 95, у всіх пунктах.

220. ◊КОСЯКИ́ КИ́ДАТЬ [кос'аки́ кида́т'], Недоброзичливо дивитися. Шо ти на ме́не кос'аки́ кида́йиш, чи об’і́диўс'а (4), 8, 25, 36, 42, 51.

221. ◊ГРАТЬ (ГРА́ТЬСЯ) У КРЕ́МЯХИ (КРЕ́МЛЯШКИ) [грат' (гра́ц':а) у кре́мл'ахи (кре́мл'ашки)], зрід. Грати в крем’яхи. Шука́й кам’інц'і́ та ў кре́мл'ахи з'ігра́йим (95), 32, 84, 213.

222. ◊КРИ́КМА КРИЧА́ТИ, зрід. Сильно, голосно кричати. Хоч кри́кма кричи́ – н'іхто́ ни приб’іжи́т' (149), 18, 58, 203.

223. ◊КРИКОМА́ КРИЧА́ТИ, зрід. Тс, що КРИ́КМА КРИЧА́ТИ. Йак гор'і́ў, так д'і́ти крикома́ крича́ли, бо огн'у́ бойа́лис'а (171), 4, 19, 85.

224. ◊КРІ́ПКО-НА́КРІПКО [кр'і́пко-на́кр'іпко] 1. Сильно, міцно, надійно. Завйаза́ў м’ішо́к кр'і́пко-на́кр'іпко (86), 27, 75, 95, у всіх пунктах; 2. Суворо, безапеляційно. Кр'і́пко-на́кр'іпко приказа́ў, шоб руж:о́ ни тро́гали (98), СКв, 133, 145, 161, у всіх пунктах.

225. ◊КУЙ ЖИЛІ́ЗО [жил'і́зо], ПО́КИ ГАРЯ́ЧЕ [гар'а́че], Поспішати скористатися сприятливими умовами. Куй жил'і́зо, по́ки гар'а́че – бири́ д'і́ўку, по́ки молода́ (47), 29, 83, 96, 117.

226. ◊КУЛЬО́МА-ЛЬО́МА [кул'о́ма-л'о́ма] –и, сп., жарт. Тс, що КУЛЬО́МА. Ей, кул'о́ма-л'о́ма, іди́ горобц'і́ў пошчета́й (189), 18, 99, 138, 160, 172.

227. ◊КУМЕ́ДІЮ ПРИСТАВЛЯ́ТЬ [куме́д'ійу пристаўл'а́т'], 1. Сценізувати комедію. У шко́л'і д'і́ти пристаўл'а́ли куме́д'ійу „Сва́тан':а на Гончар'і́вц'і”, так ми ходи́ли (169), 29, 54, 63, 104; 2. Жартувати, комікувати, перекривляти. Мико́ла таку́ на вечорни́ц'ах куме́д'ійу пристаўл'а́ў (58), 129, 148, 166, 194; 3. Прикидатися, лицемірити. Ти куме́д'ійу ни пристаўл'а́й, шо бол'н́ий – йа тебе́ зна́йу (179), 35, 84, 97, 140.

228. ◊КУМЕ́ДІЮ УСТРА́ЮВАТЬ [куме́д'ійу ўстра́йуват'], Тс, що КУМЕ́ДІЮ ПРИСТАВЛЯ́ТЬ–2,3. У ка́жн'ій компа́н'ійі вона́ куме́д'ійу устра́йувала – умо́ра (318), 68, 75, 101, 159; Куме́д'ійу устра́йуіш, шо голова́ боли́т', а од само́го во́дкой па́хне (179), 7, 19, 43, 59, 198.

229. ◊У КУ́РВАХ ХОДИ́ТИ, Зазнавати принижень, лайок. Ск’і́ки ж йа у те́бе ў ку́рвах ходи́тиму – у нас уже ́ж дво́йе д'і́ток? (15), 88, 91, 118, 123.

230. ◊КУРЧА́ НЕЗАКО́ННЕ [незако́н:е], Курча, виведене квочкою у потаємному місці. Захова́лас' кво́чка ў кушча́х і ви́вела там незако́н':і курча́та (288), 47, 63, 197, 246.

231. ◊ЙАК КУ́ХВА, знев. Про невисоку товсту людину. Розйіл́ас', йак ку́хва (95), 100, 130, 137, 158.

232. ◊КУ́ЧА НА КУ́ЧІ [ку́ч’і]. Велика кількість. Йа́блук тих – ку́ча на ку́ч’і (213), 3, 40, 77, 109, 123, 167ю

233. ◊ЛАБАЛАТО́РНИЙ АНА́ЛІЗ [ана́л'із], Лабораторний аналіз. Усе́, шо на база́р' приво́з'ат', биру́т' на лаборато́рний ана́л'із (300), 11, 15, 39, 77, 169.

234. ◊ЛА́ВОЧКА КО́НЧИЛАСЯ [ко́нчилас'а], Дарівщини, даремного більше не буде. Ко́нчилас'а ла́вочка дл'а те́бе – або́ йди роби́т', або – з до́му, ск’і́ки ж мо́жна парази́том бут'? (159), 18, 84, 96, 181, у всіх пунктах.

235. ◊ЛА́ГЕРЬ ПІОНЕ́РСЬКИЙ [ла́гир' п'іоне́рс'кий], Піонерський табір. По́над Д'інце́м п'іоне́рс'ких лагир'і́ў було́ по́ўно (89), 55, 88, 179, 189, 213.

236. ◊ЛА́ГЕРЬ ПОЛЬВИ́Й [ла́гир' пол'ови́й], Польовий табір. Пол'ови́й ла́гир' огарн'ізо́вували – там л'у́ди жили́, по́ки хл'іб іско́с'ат' (84), 10, 33, 46, 48, у всіх пунктах.

237. ◊ЛАМА́ТИСЯ [лама́тис'а], ЯК ЗДО́БНИЙ БУ́БЛИК У ПОМИ́ЙНИЦІ [поми́йниц'і], знев. Тс, що ЛАМА́ТИСЯ–1,2. Лама́йіц':а, йаґ здо́бний бу́блик у поми́йниц'і, а ўс'і ж зна́йут', шо вона́ сто́йе (213), 83, 102, 119, 186, 193.

238. ◊ЛА́НПОВЕ СТІКЛО́ [ст’ікло́], Спеціальне скло для гасової лампи. Ла́нпове ст’ікло́ протера́йут' од са́ж’і, т'і́ки ж шоб ни розби́т' (95), 27, 33, 60, 63, 79.

239. ◊БУДЬ ЛА́СКОВ [буд' ла́скоў], Чемне звертання при проханні. Буд' ла́скоў, дай води́ напи́ц':а (79), СКв, 85, 150, 154, 213.

240. ЛА́ТКУ ОДДАВА́ТЬ [од:ава́т']. У грі в Ла́тки торкнутися гравця, наздогнавши його. Тепе́р ти ла́тка – йа тоб’і́ ла́тку од:а́ў (91), 95, 114, 123.

241. ◊ЛЕ́ЖІ НАПАДА́ЮТЬ [ле́ж’і напада́йут'], Хтось неробствує, лінується. Йак ле́ж’і напа́ли – пропа́ў чолов’і́к (84), 166, 190, 201, 213.

242. ◊ЛЕ́ЖІ СПРАВЛЯ́ТЬ [ле́ж’і спраўл'а́т'], Ледарювати, неробству вати. Хва́те ле́жн'і спраўл'а́т' – пора́ й за лопа́ту бра́ц':а (100), 79, 81, 96, 124.

243. ◊ЛЕ́ЖНІ [ле́жн'і] НАПА́ЛИ. Тс, що ЛЕ́ЖНІ СПРАВЛЯ́ТЬ. Ле́жн'і напа́ли – так йа й од:иха́т' прил'агла́ (196), 2, 39, 53, 78.

244. ЛЕ́ЖНІ ПРА́ЗНУВАТЬ [ле́жн'і пра́знуват']. Тс, що ЛЕ́ЖНІ СПРАВЛЯ́ТЬ. Ле́жн'і пра́знуват' найле́кше – лижи́ та ў сте́л'у пл'уй (49), 17, 102, 123, 200.

245. ЛЕ́НТОЧНИЙ ВИ́СІВ [ви́с'іў], спец. Стрічкоподібне висівання. Бур'аки́ ле́нточного ви́с'іву (84), 27, 51, 84, 86.

246. ЛЄ́ВА ЖІ́НКА [ле́ва жі́нка], Коханка. Заві́ў собі́ ле́ву жі́нку, а до зако́н:ойі ўже й рі́дко хо́де (213), 11, 84, 92, 101.

247. ЛЄ́ВА РІЗЬБА́ [л'е́ва р'ізба́], Людина несповна розуму. Та в’ін же л'е́ва р'ізба́ зма́лку (86), 12, 67, 94, 142, 217.

248. ЛЄ́ВИЙ [л'е́вий] ТОВА́Р, Приховані, не обліковані речі. Л'е́вий това́р получи́ла й тургу́йе йім (119), 34, 71, 82, 142, 213.

249. ЛЄ́ВІ ГРО́ШІ [л'е́в’і гро́ш’і], Кошти, здобуті нечесним шляхом. На л'е́в’і гро́ш’і й дом постро́йіў (213), 3, 34, 49, 50, 87, 127.

250. ЯК ЛЄ́ЗВІЄ [йак л'ез́в’ійе]. 1. Дуже гострий. Н'іж нагостри́ў, йак л'е́зв’ійе (300), 18, 117, 128, 231, 265; 2. Перен. Дошкульний, дотепний, різкий. Га́л'ка го́стра, йак л'е́зв’ійе – ка́ждому одр'і́же (108), 18, 44, 55, 77, 139.

251. ЛИ́ВОМ ЛИТЬ [лит'], Литися у великій кількості, інтенсивно, тривалий час. Дошч ли́вом іл':е́ – і про́св’ітку ни вида́т' (207), 81, 94, 105, 291.

252. ЯК [йак] ЛИ́ЖА, Надзвичайно худий. Мару́с'ка он худа́ – йак ли́жа (58), 20, 91, 116, 148.

253. ЛИ́ЗОМ МА́ЗАТИ, Лизати. Уда́рилос'а – дава́й йа ли́зом пома́жу (58), 34, 145, 181.

254. ЛИННЕ́ МІ́СТО [лин:е́ м’і́сто], Місце у водоймі, де водяться і ловляться лини. Ота́м на збро́с'і – са́ме лин:е́ м’і́сто (179), 88, 89, 169, 178.

255. ЛИСКУНА́ ДАВА́ТЬ [дава́т'], Давати ляпаса. Лискуна́ б дат', так жа́лко, мали́й ішче́ (141), 16, 39, 46, 63.

256. У ЛИСТ. 1. У картярських іграх свідомо чи несвідомо давати суперникові карту, яку він поб’є. Шо ни дам – усе ў лист, так і одби́ўс'а (84), 83, 104, 141, 160; 2. Сприятливо, успішно, до ладу. Ус'а́ жизн' у йо́го ў лист (170), 10, 18, 72, 83, 170.

257. ЛИХЕ́ СЛО́ВО, Чаклунство, наслання. Вже ми і ворожок питали..., так що ж ти против лихого слова зробиш? (СКв), 141, 213.

258. ЛОЖИ́ТИ В ГРОБ, Призводити до смерті, занепащати. Так’і́ д'іт́ки нислухйа́н'і ў гроб поло́жат' (238), 5, 38, 45, 77, у всіх пунктах.

259. ЛОЖИ́ТИ В ШТАНИ́, Лякатися. Наложи́ў у штани́, бо но́ч’:у йшоў (273), 40, 78, 103, 113, у всіх пунктах.

260. ЛОЖИ́ТИ ЗУ́БИ НА ПО́ЛКУ, Потерпати від цілковитої нестачі. Гро́ш’іў нима́, хоч ложи́ зу́би на по́лку (182), 8, 43, 117, 182, в усіх пунктах.

261. ЛОЖИ́ТИ ЛА́ПУ, Привласнювати, контролювати, розпоряджатися. На колхо́зну ка́су лапу наложи́ў (114), 32, 61, 254, 326, у всіх пунктах.

262. ЛОЖИ́ТИ НА ЛОПА́ТКИ, Перемагати, пересилювати, перевершувати. У ша́хмати ўс'іх шче ў шко́л'і ложи́ў на лопа́тки (62), 13, 18, 91, 127, у всіх пунктах.

263. ЛОЖИ́ТЬ [ложи́т'] У КАРМА́Н, Привласнювати, віднімати. Не одну́ чужу́ ти́с'ачу ў карма́н положи́ли (143), 18, 139, 163, 201, у всіх пунктах.

264. ЛОХА́НКУ ЗАКРИВА́ТЬ [закрива́т'], згруб. Припинити говорити. Закри́й свойу́ лоха́нку, йак ста́рший гово́ре (125), 17, 85, 123, 153.

265. ЛОХА́НКУ ОДКРИВА́ТЬ [одкрива́т'], згруб. Починати говорити. Одкри́ла лоха́нку – хоч із ха́ти т'іка́й (320), 8, 16, 195, 249.

266. ЛУК ГАДЮ́ЧИЙ [гад'у́чий]. Дика цибуля. Гад'у́чий лук так і па́хне цибу́л'ойу (213), 4, 6, 23, 65, 100.

267. У ЛЬО́ЖКУ ЗАЛЯГА́ТЬ [у л'о́жку зал'ага́т'] – Нічого не робити, ледарювати. У л'о́жку йак зал'а́же, так три дн'і і з ха́ти не вихо́де (70), 1, 4, 49, 76, 96.

268. ЯКО́ГО ЛЯ́ДА [йако́го л'а́да], лайл. Для чого, навіщо. Йа́кого л'а́да прийшо́ў – йа ж тебе́ ви́гнала? (145), 16, 91, 189, 199, 302.

269. ЛЯПАНЦЯ́ ДАТЬ [л'апанц'а́ дат'] –Легко ударити рукою. Ни бу́деш слу́хац':а – л'апанц'а́ дам (101), ’́в, 60, 62, 171.

270. МАНАСТИ́РЬ ЖЕ́НСЬКИЙ [манасти́р' же́нс'кий], пер., жарт. Ланка, бригада, що складається виключно з жінок. Попа́ў йа ў же́нс'кий манасти́р' – галд'а́т' уве́с' ден' (208), 21, 47, 194, 213, 321.

271. МАНА́ТКИ СОБИРА́ТЬ [собира́т'] – Вибиратися, виїздити. Собира́й мана́тки – і шоб йа тебе́ ни ба́чила (143), 89, 114, 189, 209, у всіх пунктах.

272. МАСЛОВИ́Й М’ЯЧ. Рід гри у м’яча (СГр–Ив).

273. МА́ТІРНЕ [ма́т'ірне] СЛО́ВО – Лайка, матюк. Шоб йа ма́т'ірного сло́ва й одного́ ни чуў! (139), 13, 47, 80, 119.

274. МАТ НА МА́ТІ [ма́т'і] –Часте вживання лайливих слів. Вони́ йак ла́йуц':а, так мат на ма́т'і (316), 15, 213, 134, 194, 206, у всіх пунктах.

275. МАТЬ-ПЕРЕМА́ТЬ [мат'-перема́т'] – Лайка, інтенсивне вживання нецензурних слів. У конто́р'і на нара́д'і т'і́ки й чу́йіш, шо мат'-перема́т' (318), 27, 59, 92, 291, у всіх пунктах.

276. МЕ́ЛЬНИЦЯ ВІТРЯНА́ [ме́л'ниц'а в’ітр'ана́] –вітряк, вітряний млин. Йак р'і́чки ни було́, так дес' на гор'і́ в’ітр'ану́ ме́л'ниц'у стро́йали (114), 13, 95, 126, 183.

277. ◊МЕ́МЕЛІВ ДАВА́ТЬ [ме́мел'і дава́т'] – Бити, лупцювати. На́да ме́мел'і част'і́ше дава́т' – тод'і́ д'і́тки слу́хайуц':а (79), 27, 64, 73, 80.

278. ◊МЄ́ЛОЧ [м’е́лоч] ПУЗА́ТА, знев. Дрібні речі, істоти. Не гарбузи́ ви́росли, а м’е́лоч пуза́та (23), 3, 6, 63, 82, 213.

279. ◊МЄЛОЧІ ЖИЗНІ [м’е́лоч’і жи́зн'і] –незначні життєві труднощі, неприємності. Це мелочі жизні – неприємності. Це м’е́лоч’і жи́зн'і – периживимо́ (213) 9, 84, 154, 156, 243.

280. ◊МИНУ́ТА ЧАС БЕРЕЖЕ́ – про потребу цінувати час. Ду́май ус'ігда́, шо мину́та час береже́ – і ўсе ўсп’іва́тимеш (149), 12, 61, 125, 179, 204.

281. ◊МИНУ́ТНЕ ДІ́ЛО [д'і́ло] –короткий час, швидко. У магаз'і́н за бути́лкойу – мину́тне д'і́ло зб’і́гат' (34), 13, 18, 104, 120.

282. ◊МИ́СЛЯНЕ ДІ́ЛО [ми́сл'ане д'і́ло] – можливо, можлива річ. Чи ж ми́сл'ане д'і́ло – д'іте́й мали́х броса́т'? (107), 33, 115, 143, 188.

283. ◊МІ́СТО [м’істо] ТЕ́ПЛЕ – Вигідна, прибуткова посада, місце роботи. Найшо́ў те́пле м’і́сто – сторожува́т' б’і́л'а комо́р'і (316), 9, 23, 27, 50.

284. ◊МІША́ТИСЯ [м’іша́тис'а] УМО́М. Божеволіти. Си́на на войн'і́ ўби́то, а ма́ти пом’іша́лас'а умо́м (213), 16, 51, 177, 198, 319, у всіх пунктах.

285. ◊МОГОРИ́Ч ЗАПИВА́ТИ, досягати згоди у сватанні. Запили́ могори́ч – шчета́й шо посва́тали (115), 13, 34, 79, 116.

286. ◊МОГОРИ́ШНЕ ДІ́ЛО [д'і́ло], нескладна послуга, виконувана за частування (могорич). Слу́хай, йе могори́шне д'і́ло – тре́ба зроби́т' (109), 13, 83, 141, 176.

287. ◊МОЗГОВИ́Й УДА́Р, апоплексія, крововилив у мозок. У йо́го мозгови́й уда́р – лижи́т' у болни́ц'і (48), 9, 50, 52, 75.

288. ◊МОЗО́ЛЬ [мозол'] ТРУДОВИ́Й, ірон. Тс, що МОЗО́ЛЬ. Мозо́л' трудови́й нажи́ў од важко́йі робо́ти (175), 16, 25, 139, у всіх пунктах.

289. ◊МОЛОТА́РЬ [молота́р'] ІЗ МИ́СКИ, Тс, що МОЛОТА́РЬ–2. Ни зна́йу, йак у по́л'і, а молота́р' із ми́ски з йо́го бра́вий (112), 16, 39, 51, 86, 95.

290. ◊МО́РДА НА ДВОХ ШИ́ТА, знев. Людина з м’ясистим, широким обличчям. Мо́рда на двох ши́та, а одному́ ви́пала (213), 18, 43, 249, 320.

291. ◊МОРДА́СИ НАМИ́ЛЮВАТЬ [нами́л'уват'], зрід. Бити, лупцювати. Морда́си нами́лити, аж йу́шкойу ўми́ўс'а (213), 14, 85, 125, 213.

292. ◊МОСКВУ́ ВИ́ДНО, Щось надзвичайно кисле на смак. Укуси́ў зеле́ну кислиц'у́ – Москву́ ви́дно (189), 15, 61, 127, 244, 287.

293. ◊МОХУ́ДНИЙ ГОРО́Х. Сорт гороху. Із моху́дного горо́ху й пир'іжки́ пичу́т', і ка́шу ва́р'ат' (95), 53, 123, 150, 213.

294. ◊МОЧОВИ́Й ПУЗИ́РЬ [пузир'], Сечовий міхур. Ни сиди на холодному – мочовий пузир простудиш (134), 10, 32, 80, 150, у більшості пунктів.

295. ◊НАВКОТКА́ [наўкотка́] ГРА́ТИ, заст. Гра, у якій крашанку котять, щоб ударити об інші. Йе кра́шанка – дава́й у наўкотка́ з'ігра́ймо (291), СГр–Ив, 14, 148, 171.

296. ◊НАДЕ́ЖНА КОРО́ВА, Тільна корова. Коро́ву ми ни продали́, бо вона́ наде́жна (109), 31, 91, 119, 213.

297. ◊У НА́КИДКУ – Наопаш. Надів кожух у накидку (СГр–Валк.у), 1, 23, 51, 120.

298. ◊НАКЛАДА́ТЬ [наклада́т'] У ШТАНИ́, згруб. Тс, що НАКЛАДА́ТЬ. Збира́лис' у колго́сп’іўский садо́к по йа́блука, так Сашко́ ў штани́ накла́ў (44), 48, 119, 165, 184, 202, 280, у всіх пп.

299. ◊КРІ́ПКО-НА́КРІПКО [кр'і́пко-на́кр'іпко], підсил. Якнайміцніше, щонайсильніше. Л'уби́ла його́ кр'і́пко-на́кр'іпко (103), 47, 54, 118, 131.

300. ◊НАМА́ХАНИЙ ПУСТИ́М МІШКО́М [м’ішко́м], глуз. Недоумкуватий, дурнуватий.. Так в’ін пусти́м м’ішко́м нама́ханий, а його́ ў конто́ру ўз'али́ роби́т' (213), 4, 47, 61, 128, 163, 178.

301. ◊НАМОТУЗО́ВУВАТИ ЗА ОБИ́ДВІ ЩОКИ́ [оби́дв’і шчоки́], згруб., підсил. Їсти, жерти. Намотузо́вуйе за оби́дв’і шчоки́, н'ічи́м ни перебира́ (213), 48, 88, 99, 117, 186.

302. ◊НАПО́РЮВАТЬ [напо́р'уват'] У ШТАНИ́, згруб. 1. Упісюватися, мочити штани рідкими випорожненнями. Р'ідко́го напйе́ц':а, а тод'і́ напо́р'уйе у штани́ (152), 22, 34, 106, 178, 211; 2. Перен., вульг. Лякатися, боятися. Сова́ но́ч’:у куги́кне, а в’ін уже́ й напо́р'уйе у штани́ (183), 9, 41, 47, 83, 115, 119.

303. ◊НАПРА́СЛИЦІ РОЗПУСКА́ТЬ [напра́сниц'і розпуска́т'], несхв. Пліткувати, наговорювати, обмовляти. Напра́сниц'і розпуска́, а йій і в’і́р'ат' (33), 15, 27, 33, 177, 189.

304. ◊НАПРА́СНИЦІ РОЗПУСКА́ТЬ [напра́сниц'і розпуска́т'], несхв. Тс, що НАПРА́СЛИЦІ РОЗПУСКА́ТЬ. Ти напра́сниц'і про мене́ ни розпуска́й – вони́ до ме́не не приста́нут', а до те́бе ве́рниц':а (141), 21, 39, 46, 63.

305. ◊ЯК КІТ НАПРИ́СЯДКИ [йак к’іт наприс'адки], ірон. Про людину невисокого зросту. Ро́стом йак к’іт напри́с'адки, а до д’івча́т уже́ б’і́га (58), 12, 51, 91, 113, 150.

306. ◊НАСИ́ЛУ-СИ́ЛУ, Із великими труднощами, ледве-ледве. Наси́лу-си́лу гр'а́дку дополо́ла – ва́жко ўже (24), 8, 64, 95, 213, 214.

307. ◊НЕДІ́ЛЬНИЙ [нид'і́л'ний] СРОК. Тижневий термін. Дали́ нид'і́л'ний срок, шоб дороби́ў (77), 32, 61, 91, 118, 150, у всіх пп.

308. ◊НЕ́МОМ НЕМА́, зрід. Цілковита відсутність. Гро́ш’іў не́мом нема́ (213), 50, 202, 214.

309. ◊НЕОЖИ́ДАНОСТЬ ДЄ́ЦЬКА [неожи́даност' де́ц'ка] – Тс, що НЕОЖИ́ЖАНОСТЬ ДИТЯ́ЧА. Носи́ў на рука́х, по́ки неожи́даност' де́ц'ка пойави́лас'а (46) 23, 181, 190, 211, 327.

310. ◊НЕОЖИ́ДАНОСТЬ ДИТЯ́ЧА [неожи́даност' дит'а́ча] –евф. Дитяче випорожнення. Неожи́даност' дит'а́чу тре́ба прибра́т' (201), 18, 34, 48, 100, 203.

311. ◊НЕПРОСИПЕ́ННИЙ П’ЯНИ́ЦЯ [непросипе́н:ий пйани́ц'а], знев. Гіркий, непросипущий п’яниця. Бач, батько п’яниця непросипенний; я своїми бубликами тілки вас і содержу (СКв), 74, 79, 115, 116.

312. ◊НЕП’Ю́ЩА ЖИЗНЬ [нипйу́шча жизн'] – Тверезість, тверезий спосіб життя. Пйа́нку бро́сиў – нача́ў нипйу́шчу жизн' (268), 25, 41, 48, 80, 106, 313, у більшості пп.

313. ◊НИХТО́ НЕ ЙДЕ ОД КАЛАЧА́, А ОД БИЧА́ (90), 9, 42, 110, 133, 197.

314. ◊НОЛЬ [нол'] БИЗ ПА́ЛОЧКИ, знев. Ніщо, надзвичайно мало, обмаль. Зароби́ли ў колхо́з'і нол' биз па́лочки (47), 1, 42, 98, 173, 201, 211, у всіх пп.; 2. Незначна, нікчемна людина. Хто ти таки́й – нол' биз па́лочки (142), 10, 31, 55, 60, у всіх пп.

315. ◊НОСАКІ́В ДАВА́ТЬ [носак’і́ў дава́т'], згруб. Бити ногами, копняків давати. Носак’і́ў дава́ў, по́ки нача́ў проси́ц':а (37), 89, 141, 164.

316. ◊ОБИДЕ́ННА [обидне:а] РОБО́ТА, зрід. Завдання, норма, робота на один день. Бригад'і́р або ланкова́ опред'іл'а́ли обиде́н:у робо́ту, а ми ўже йійі́ вико́нували (318), 91, 95, 113, 213.

317. ◊ОБІ́́ДНІШНЄ [об’і́дн'ішн'е] МОЛОКО́. Молоко, здоєне в обід. Об’і́д'ішн'е молоко́ у по́гр'іб поста́вила – надве́ч’ір ви́пиймо (91), 34, 51, 71, 117, 213, у більшості пп.

318. ◊ОБІ́СРАНИЙ [об’і́сраний] (ОБІ́СРАТИЙ [об’і́сратий]) ПО СА́МІ [са́м’і] ВУ́ХА, несхв. 14, 89, 147, 200, 280, у всіх пп.

319. ◊ОБІ́СТЮВАТЬ [об’і́ст'уват'] ШТАНИ́, згруб. Лякатися. Об’іст'а́ў штани́ не перего́нки б’і́гти? (297), 2, 29, 32, 103, 327, у більшості пп.

320. ◊ОБІ́СЦЮВАТЬ [об’і́сц'уват'] ШТАНИ́, згруб. Лякатися. Об’ісц'а́ў штани́ – но́ч’:у по кавуни́ п’іти́? (67), 13, 37, 44, 85, у більшості пп.

321. ◊ОБ’ЇЖДЯ́ТЬ НА ПОВОРО́ТІ [обйіжда́т' на поворо́т'і] – Перемагати, перевершувати. В’ін ус'і́х обйіжд'а́ на поворо́т'і, бо ро́бе – йак зв’ір (310), 4, 9, 37, 184, 199.

322. ◊ОБКА́КАНИЙ ПО СА́МІ [сам’і] ВУ́ХА, несхв. Спаплюжений, оговорений, скомпрометований. 27, 41, 96, 115, 116, 199, у всіх пп.

323. ◊ОБЛАКА́ТСЬКА [облака́ц'ка] КАНТО́РА. Адвокатська контора. Сов’і́тували обрати́ц':а ў облака́ц'ку канто́ру (276), 56, 230, 269, 272, 300.

324. ◊ОБЛОЖНИ́Й ДОЩ [дошч] – Тривалий, затяжний дощ. До́шчик обложни́й зайшо́ў, мабу́д', на ц'і́лий ден' (330), 15, 81, 178, 213, у всіх пп.

325. ◊О́БМОРОШНИЙ ПРИПА́ДОК. Непритомність, запаморочення. Пости́г йійі́ о́бморошний припа́док (319), 31, 42, 77, 95, 145.

326. ◊ОБПУ́ДЮВАТЬ [оп:у́д'уват'] ШТАНИ́, несхв. Лякатися. 21, 91, 106, 118, 167, 184.

327. ◊ОБРАЩА́ТЬ ВНІМА́ННЯ [обрашча́т' ўн'іма́н':а] – Звертати увагу, застерігати. Обрашча́т' ўн'іма́н':а тре́ба, йак у́чиц':а дити́на, шо чита́ (93), 26, 104, 101, у всіх пп.

328. ◊ОБТЕ́КАРСЬКИЙ КІВО́СОК [обте́карс'кий к’іво́сок], зрід. Аптечний кірск. Буў обте́карс'кий к’іво́сок на ста́нц'ійі, так закри́ли (213), 11, 161, 279.

329. ◊О́БЧІ [о́бч’і] (О́БЩІ [о́бшч’і) ЗБО́РИ. Загальні збори. От о́бч’і збо́ри бу́дут', там і розпайо́вуватимемо зе́мл'у (114), 3, 15, 116, 128, у більшості пп.

330. ◊ОБТЕ́ЧНИЙ КІО́СОК [к’іо́сок] Аптечний кіоск. Обте́чний к’іо́сок дале́ко – аж у це́нтр΄і села́ (179), 1, 12, 21, 339.

331. ОДЛИ́ЧНИК КРУ́ГЛИЙ. Цілковитий відмінник. Во́с΄ім год΄і́ў буў кру́глим одли́чником (81), 19, 89, 91, 145, у всіх пп.

332. ОКОМУЛЯ́ТОРНА БАТАРЕ́Я [окомул΄а́торна батаре́йа], тех. Акумуляторна батарея, акумулятор. На та́нках окомул΄а́торн΄і батаре́йі валик’і́ – к’ілогра́м по п’і:с΄а́т (7), 37, 93, 113, 230, 264.