Вьюник. Лекция № 2
.pdfЗакон збереження маси |
Закон постiйностi складу |
Закон еквiвалентiв |
Закон кратних вiдношень |
А.– М. теорiя |
Стехiометричнi закони (закони складу)
В‘юник I. М.
Хiмiчний факультет
Харкiвський нацiональний унiверситет iменi В.Н. Каразiна
Кафедра неорганiчної хiмiї
1/37
Закон збереження маси |
Закон постiйностi складу |
Закон еквiвалентiв |
Закон кратних вiдношень |
А.– М. теорiя |
Перший кiлькiсний закон збереження маси речовини
Ломоносова Лавуазьє
Вiдкриття стехiометричних законiв хiмiї вiдноситься до порiвняно невеликого вiдрiзку часу на межi 18 19 столiть. На кiнець 18-го столiття хiмiя впритул пiдiйшла до кiлькiсного i якiсного вивчення речовини. Проте для цього багато чого ще не вистачало:
1Перш за все, хiмiки того часу не мали надiйних критерiїв, якi дозволили б вiдрiзнити хiмiчну сполуку вiд механiчної
сумiшi;
2Хiмiя мала дуже мало даних про хiмiчну взаємодiю (про способи прояву хiмiзму), тобто про хiмiчнi перетворення.
Справжня хiмiя бере свiй початок з часу створення першої матерiалiстичної теорiї. Серед перших вчених матерiалiстiв був великий росiйський вчений М. В. Ломоносов, який першим звернув увагу на чистоту речовини.
2/37
Закон збереження маси |
Закон постiйностi складу |
Закон еквiвалентiв |
Закон кратних вiдношень |
А.– М. теорiя |
Перший кiлькiсний закон збереження маси речовини
Ломоносова Лавуазьє
Першим кiлькiсним законом був вiдомий Вам закон збереження маси речовини:
Маса речовин, якi вступили в реакцiю i маса речовин, якi утворюються пiсля реакцiї однаковi.
Цей простий i короткий висновок Ломоносова (1748 р.) пiсля незалежно вiдкритий Лавуазьє (1774 р.) мав велике значення взагалi i особливо для хiмiї:
1 Не допускав iдеалiстичного тлумачення рiзних хiмiчних перетворень i тим самим заперечував флогiстонну теорiю;
2Цей закон пiдводив до розумiння матерiальних складових частин речовини;
3Цей закон давав хiмiкам метод кiлькiсного визначення речовини. Вiн поклав початок кiлькiсному ваговому аналiзовi, перетворивши хiмiю в кiлькiсну науку.
3/37
Закон збереження маси |
Закон постiйностi складу |
Закон еквiвалентiв |
Закон кратних вiдношень |
А.– М. теорiя |
Перший кiлькiсний закон збереження маси речовини
Ломоносова Лавуазьє
На базi цього закону в хiмiї була створена хiмiчна алгебра, яка дозволила робити в хiмiї рiзноманiтнi розрахунки.
Визначення кiлькiсних особливостей речовини привело до вiдкриття так званих законiв складу або стехiометричних законiв: постiйностi складу, еквiвалентiв, простих кратних (вагових) вiдношень.
4/37
Закон збереження маси |
Закон постiйностi складу |
Закон еквiвалентiв |
Закон кратних вiдношень |
А.– М. теорiя |
Закон постiйностi складу
Закон постiйностi складу: Про те, що хiмiчнi сполуки складенi iз елементiв було вiдомо уже в 18 столiттi. Однак невiдомо було в постiйному чи змiнному спiввiдношеннi сполученнi мiж собою елементи. (цi питання цiкавили Ломоносова, Лавуазьє).
Пiд кiнець 18 столiття мiж двома видатними хiмiками Францiї Прустом i Бертолле виникла наукова дискусiя, яка продовжувалася бiльше 8 рокiв.
Пруст доказував, що елементи сполученi мiж собою в певних кiлькiсних спiввiдношеннях. а Бертолле це заперечував.
Перемогу в дискусiї одержав Пруст, який переконливо показав на великiй кiлькостi дослiдiв, що в природi iснує тiльки одна вода, де оксиген з‘єднаний з гiдрогеном у спiввiдношеннi 8 : 1, одна кухонна сiль, оксид залiза у Пiвденнiй та Пiвнiчнiй кулi однаковий i т. iнше.
5/37
Закон збереження маси |
Закон постiйностi складу |
Закон еквiвалентiв |
Закон кратних вiдношень |
А.– М. теорiя |
Закон постiйностi складу
Формулiровка: Яким би шляхом не була одержана хiмiчна сполука її склад завжди постiйний.
З визнанням цього закону хiмiчною сполукою стали називати любу iндивiдуальну складну речовину, яка має постiйний склад.
Закон постiйностi складу вiдiграв велику роль у розвитку хiмiї. Вiн не є всезагальним. Цей закон має суттєвi обмеження, оскiльки тепер вiдомо немало сполук зi змiнним складом.
6/37
Закон збереження маси |
Закон постiйностi складу |
Закон еквiвалентiв |
Закон кратних вiдношень |
А.– М. теорiя |
Закон постiйностi складу
Значення закону постiйностi складу:
1 |
З вiдкриттям закону появилася можливiсть вiдрiзнити хiмi- |
|
чну сполуку вiд механiчної сумiшi. |
|
Вiдкриття закону створило науковi основи для системати- |
2 |
|
|
чного накопичення вiдомостей про новi сполуки, що приве- |
|
ло до необхiдностi створення системи класифiкацiї та но- |
|
менклатури сполук. |
3Вiдкриття закону вплинуло на розвиток хiмiї. Виникла можливiсть для бiльш точного визначення чистоти.
7/37
Закон збереження маси |
Закон постiйностi складу |
Закон еквiвалентiв |
Закон кратних вiдношень |
А.– М. теорiя |
Закон еквiвалентiв
Закон еквiвалентiв: Поняття про закон постiйностi складу i закон еквiвалентiв развивалися майже паралельно. Проте для бiльш глибокої та всебiчної розробки та утвердження закону єквiвалентiв знадобилося бiльше часу.
Ще в 1792 роцi нiмецький хiмiк Рiхтер звернув увагу на те, що одна i таж кiлькiсть вапна сполучається з такими кiлькостями H2SO4 або HNO3, якi нейтралiзуються однаковою кiлькiстю поташа. Це наштовхнуло його на думку, що речовини взаємодiють мiж собою в певних частках.
Пiзнiше на це звернув увагу Дальтон, який ввiв поняття про частки сполучення (еквiваленти) i в 1803 роцi сформулював закон еквiвалентiв.
8/37
Закон збереження маси |
Закон постiйностi складу |
Закон еквiвалентiв |
Закон кратних вiдношень |
А.– М. теорiя |
Закон еквiвалентiв
Поняття еквiвалента
Еквiвалентами називаються ваговi кiлькостi елементiв, якi сполучаються з 1.008 ваговою кiлькiстю гiдрогену або з 8 ваговими кiлькостями оксигену (або з вiдповiдними їм масовими частинами) або замiщують їх в хiмiчних сполуках. Нова формулiровка: хiмiчним еквiвалентом елемента або хiмiчної сполуки називається та їх масова кiлькiсть, яка зв‘язана в даннiй хiмiчнiй реакцiї з переходом N протонiв або N електронiв (N число Авогадро, 6.02 · 1023).
Закон еквiвалентiв. Елементи сполучаються або взаємозамiщують один одного в кiлькостях рiвних або пропорцiйних їх еквiвалентам.
Еквiваленти в хiмiчних сполуках можуть бути змiнними величинами. Еквiвалент елемента залежить вiд характеру перетворення, яке вiдбувається з елементом при утвореннi хiмiчної сполуки.
9/37
Закон збереження маси |
Закон постiйностi складу |
Закон еквiвалентiв |
Закон кратних вiдношень |
А.– М. теорiя |
Закон еквiвалентiв
Фактор еквiвалентностi
Еквiвалент умовна часточка речовини, що в Z разiв менша за формульну одиницю.
Величина Z називається еквiвалентним числом i показує, яке число еквiвалентiв мiститься у формульнiй одиницi речовини.
Величина зворотня еквiвалентному числу називається фактором еквiвалентностi.
Фактор еквiвалентностi позначають f(назва речовини) i використовують при обчисленнi молярної маси еквiвалента
M(fекв.(x))x)
M(fекв.(x))x) = M(x) · fекв.(x)
10/37