Лекції_транспортуючі

В–ширина стрічки, м.; 1,12–середнє значення маси 1м2 стрічки товщиною

1мм, кг.

Прогумовані стрічки виготовляють з кількох шарів щільної бавовняної тканини (бельтинга), проклеєних сирою гумою та про вулканізованих під пресом. Прогумовані стрічки також виготовляються на каркасі з бавовняних

(розміщених вздовж) шнурів подвійного скручення(кордів).За міцністю тканинних прокладок стрічки розрізняють: 1) з бельтингом марки Б-820, а

також з особливо міцним бельтингом ОПБ-5, ОПБ-12; 2) з уточно-шнуровою тканиною (кордом). Кордові стрічки міцніші і еластичніші від бельтингових,

та вони значно дорожчі.

			Прогумовані		стрічки					загально
			призначення		бувають			таких		: типів
			нарізні	шаруваті			(Рис. 2. а)			з
			двосторонньо		гумовою		обкладкою			-А1
			(для	шматкових				та		абразив
			вантажів); А-2 (для сипких, середньота
Рис. 3. Прогумовані стрічки			дрібношматкових вантажів); А-3 нарізні
шаруваті з односторонньою гумовою обкладкою(дрібношматкових, сипких
та штучних вантажів в умовах відсутності вологи та атмосферних впливів. В
– спірально	та пошарово	закручені(Рис. 2. б)			без	гумової			обкладки
(дрібношматкові, сипкі та штучні) та з обкладкою– для роботи в вологих
умовах та	атмосферній .	діїВикористовуються			високоміцні				стрічки		з
каркасом із стальних тонких тросиків розміщених							вздовж		стрічки		мі
шарами бавовняної тканини, вкритої з усіх				боків	гумою	і	провулканізовані
(Рис. 2. в).
Прогумовані стрічки бувають загального(для роботи при +60 до -20
0С та спеціального призначення(теплостійкі, морозостійкі,								маслостійкі,
харчові тощо).

Способи з’єднання стрічок: а – склеювання косими східчастими стиками з наступною вулканізацією; б – заклепочні з’єднання; в – з’єднання за допомогою гачків;

г – шарнірні з’єднання; д – з’єднання за допомогою

металевих затискачів.

Крім прогумованих застосовуються стальні суцільнокатані(0,6-1,2мм до 300

0С), дротяні плетені та шарнірно-ланкові стрічки. Використовуються для

мийних, збезводнюючих, охолоджуючих, сортувальних, нагрівальних та

сушильних установках.

Схеми розрахунку опор стрічки:

а і г – однороликова; б – трироликова; в – жолобчата; д – з увігнутим роликом; е – трубчата; ж - багатороликова

Для підтримання стрічки і зменшення її провисання використовують

настил та ролики. За допомогою роликів зменшують витрати енергії при коливанні стрічки у вертикалі – шляхом зменшення відстані між опорами; та у горизонталі – встановленням роликів під кутом 2…30 через 5…6 звичайних опор.

Барабани стрічкових транспортерів бувають приводні, натяжні,

поворотні і відхиляючі. При огинанні стрічки на барабані внутрішній прошарками стрічки стискується, а зовнішній розтягується. Між прошарками стрічки виникають дотичні напруження. Вони збільшуються при зменшенні діаметру барабану, тому

Dб = kі ,

k – коефіцієнт пропорційності (0,125…0,2).
	ВИЗНАЧЕННЯ ШИРИНИ СТРІЧКИ
Ширину стрічки визначають виходячи формули:
	Q = FVC g ,					(1)
Швидкість руху прогумованих стрічок вибирають з експлуатаційних
даних і при проектуванні краще брати менші їх значення. Для бавовняних не
прогумованих – не	більше 2м/с.; стальних суцільнокатаних – не				більше
1,6м/с; стальних дротяних – не більше 1,25м/с.
	Визначаючи		ширину			стрі
	плоскострічкового		і	жолобовидного
	транспортера, уявимо, що поперечний
	переріз шару вантажу, який лежить на
	стрічці – трикутник. Ширину					шару
	вантажу,	щоб		не		допустити
	звалювання		за	край		стр
	приймаємо	b = 0.8B , де		В –	ширина
	стрічки. Поперечний переріз вантажу,
який знаходиться	на рухомій стрічці, розміщено	до	горизонту під			кутом

j = (0,4...0,6)j0

де j0 – кут природного укосу вантажу у стані спокою, з табл).

Менші значення беруться при більших швидкостях і при опиранні стрічки на роликові опори, більші – при малих швидкостях і при опирання стрічок на настил.

Якщо врахувати затуплення вершини шару вантажу і транспортера до горизонту, то площу при плоскій стрічці можна записати так:

F = C0 bh = C0 (b )2 tgj = 0,16C0 B 2tgj .

2 2

а при жолобовидній стрічці

F = 0.0436B 2 + 0.16C0 B 2tgj

С0 – коефіцієнт, що враховує затуплення вершини шару вантажу і нахил

транспортера до горизонту (при b = 0...100 , С0=0,98; при b = 10...150 , С0=0,95;

при b = 15...200 , С0=0,9; при b =³ 200 , С0=0,85).
Підставивши значення F у формулу(1)							одержимо рівняння з якого
визначається ширина плоскої стрічки
B = 10					Q		, м
			16C0Vc gtgj
та жолобовидної
B = 10					Q				, м
	Vcg (4,36				+16C0tgj

Кут нахилу транспортера вибирається на4…50 меншим від кута тертя вантажу об стрічку транспортера під час руху.

b = r - (4...50 ) ,

r = arctgf - кут тертя вантажу об стрічку під час ; рухуf =(0,7…0,9)f0 –

коефіцієнт тертя вантажу об стрічку під час ;рухуf – коефіцієнт тертя

0

вантажу об стрічку в стані спокою (табл.).

Визначення продуктивності Продуктивність транспортера, який переміщує вантаж суцільним

рівномірним шаром, визначається за формулою

Q = Fng , кг/с

Q – продуктивність, кг/с; F – площа поперечного перерізу шару вантажу, м2; V – швидкість руху вантажу, м/с; γ – щільність (об’ємна маса)

вантажу.

Продуктивність при безперервному переміщенні вантажу порціями

(ковшами тощо):

Q = iy vg , кг/с s

і – об’єм простору, який може бути заповнений вантажем, м3; y -

коефіцієнт заповнення, відношення об’єму заповненого вантажем, до простору, який може бути заповнений; s – крок розміщення порцій вантажу,

кг.

Продуктивність при безперервному переміщенні штучних вантажів:

Q = m v , кг/с s

m – маса одиничного вантажу, кг.

Продуктивність транспортера можна виразити таким рівнянням:

Q = vqв , кг/с

qв – погонна маса вантажу (маса вантажу, що припадає на 1м довжини транспортування).

Розрахунок стрічки проводять перевіркою запасу міцності

n0 = iB[K p ]£ [n0 ],

Smax

і – число прокладок стрічки, В – ширина стрічки, [Кр] – запас міцності на розрив однієї прокладки, Smax – найбільший натяг стрічки.

Допустимий запас міцності[n0] для бельтингових стрічок9…11,5;

синтетичних 9…10; резинотросових 8…9.

Відповідність вибраного барабану перевіряють по тиску [r]=0.4МПа:

r = Sнаб + Sзб £ [r ],

Dб В

Sнаб, Sсб – натяг набігаючої і збігаючої віток.

Потужність приводу і коефіцієнт опору руху.

Енергія в транспортерах витрачається на подолання опору переміщенню вантажу по горизонталі, підіймання вантажу та холостий хід.

Потужність для переміщення вантажу по горизонталі

Nr = gqLrVwr ,

Lr=Lcosb - шлях транспортування по горизонталі; ωr - коефіцієнт опору руху вантажу; qV=100Q/3600 – секундна продуктивність, b - кут нахилу транспортера до горизонту.

Тоді потужність, Вт

Nr = 0.278gQLwr cos b .

Потужність для підіймання

NB = gqHVwB = 0.278gQL(1 + wB ) sin b ,

де wB = 1 + wB¢ - коефіцієнт опору переміщенню вантажу по вертикалі при wB¢ - коефіцієнті, що враховує додаткові опори; Н=Lsinb – висота транспортування.

Коефіцієнт опору переміщенню транспортера– це відношення сили опору до корисної сили потужності.

KC = (Nr + NB ) / 0.278gQL = wr cos b + wB sin b .

Потужність холостого ходу при замкнутому контурі.

Nx = 2gq0 LVwx cos b = 2g pz q0 wx cos b 3.6 q

2 – враховує

опір

двох

віток; q0 –

погонна

маса

рухомих частин

транспортера.

Сумарна потужність двигуна для попередніх приблизних розрахунків

gK

é0,278QL(w

r

cos b + w

B

sin b) + 2

q0

cos b ù

+ N

p

и ê

q

ú

ND =

ë

û

h

Ки – коефіцієнт, який

враховує опір

від

інерції при пуску; h - к.к.д.

механізму; Np – потужність

на

подолання

опору

в

розвантажувальному

пристосуванні.

ВИЗНАЧЕННЯ ОПОРУ ПЕРЕМІЩЕННЮ СТРІЧКИ.

Для стрічкового транспортера вся енергія витрачається на корисну роботу і подолання опорів, виникаючих в рухомих частинах транспортера. В

горизонтальному транспортері вся потужність витрачається на подолання тільки опорів.

Опір руху на прямолінійній ділянці залежить від маси вантажуG і умов

транспортування, що виражається через коефіцієнт опору ω та не залежить

пр

від натягу стрічок.

Wп=ωпр.gG

Місцевий опір на криволінійній ділянці залежить від натягу набігаючої вітки Sнаб і коефіцієнту місцевого опору ωкр.

Wм= ωкр.Sнаб

Тоді загальний опір на ділянці

W= ∑Wп+∑ Wм

Всумі всіх опорів необхідно врахувати опори завантажувальних,

розвантажувальних і інших додаткових пристосувань.

Опір переміщенню стрічки з вантажем на прямолінійній ділянці під кутом b по настилу:

Wн = ±WП¢L + WM L = g(q + q0 )L(±sin b + wнcosb)

Коефіцієнт ωн=f – коефіцієнт тертя між стрічкою і настилом: стальним

0,35…0,6 і деревяним 0,4…0,7. Мінус перед sinb приймають при спусканні вантажу. У випадку горизонтального транспортування приймаютьsinb=0.

При визначенні опору холостої вітки q=0.

По роликовим опорам

W = [± g(q + q0 )sin b + g(q + qл + qh )wP cos b ]L

qр – погонна маса роликів навантаженої вітки транспортера. Опір роликових

опор	від	огинання	стрічки	на	стадії	проектування	визначають
коефіцієнтам		опору рω при плоскій			стрічці0,018…0,035; жолобчастій
0,02…0,04. Більші значення приймають для гірших умов роботи.

Опір переміщенню холостої вітки при Lsinb=H розраховують:

Wx = gqл Н + g(qл + qр.х )wр. х.Lcosb

ωх.р. – коефіцієнт опору переміщенню холостої вітки; qр.х. – погонна маса роликів холостої вітки.

Опір, що виникає під час огинання барабана стрічкою. Зусиллям WM

враховується вся совокупність опорів, що долаються стрічкою при огинанні барабану, тертя по барабану і тертя в підшипниках. Тоді збігаючи зусилля з барабану:

Sсб=Sнаб+WМ

поділивши цей вираз на Sнаб отримаємо коефіцієнт збільшення натягу К=1+ε

де =0,06ε …0,09 - коефіцієнт місцевого опору. Більше його значення приймають, коли натяг віток співпадає по напряму з силами тяжіння мас стрічки і барабану.

Опір при завантаженні матеріалу. Залежить від продуктивності,

швидкості стрічки та початкової швидкості вантажу.

0,278Q (V2 - V2 )

Wз = л н

Vл

Лекція 3

(СКРЕБКОВІ, ПЛАНЧАСТІ ТА ПЛАСТИНЧАТІ КОНВЕЄРИ)

1.Робочі органи

2.Класифікація

3.Визначення продуктивності скребкового транспортера

4.Визначення сил опору руху тягового органу і вибір ланцюга.

Ланцюговим скребковим транспортером називається пристрій, що переміщує вантаж волоком за допомогою скребків чи планок, прикріплених до ланок ланцюга, який безперервно рухається в жолобі.