4.Як проявилася фундаментальна значимість соціальної комунікації для людської цивілізації? Чи можна покласти цю тезу в основу розуміння поняття “метатеорія соціальної комунікації”.

На мою думку, сьогодні з упевненістю можна стверджувати, що соціальна комунікація є значимою для людської цивілізації, що й спонукало до необхідності створення метатеорії соціальної комунікації. Адже в житті кожної людини, особливо людини сучасності (якщо це тільки не феральна людина), комунікації відіграють важливу роль. Значущість процесу комунікації цікавить дослідників різних сфер, таких як: філософія, психологія, соціологія, культурологія, лінгвістика та ін. Адже, якщо комунікація супроводжує людину майже на кожному кроці її буття, то це знаходить своє відображення й в відповідних науках. Сьогодні вже існує перелік передумов, які підштовхнули до створення міжнаукової узагальнюючої теорії, що формується на основі всіх цих наук, які вивчають ті чи інші грані соціальних комунікацій.

5.Розкрийте зміст метафори “картина роззосередженого вогнища” (а. Соколов) стосовно опису теорії соціальної комунікації.

Для того, щоб зрозумілішою стала метафора “картина роззосередженого вогнища”, варто було привести повну цитату А. Соколова: «Вийшла картина роззосередженого вогнища, коли окремі спалахи висвітлюють ті чи інші ділянки соціальної комунікації, а загальна структура універсуму комунікації схована в таємничій пітьмі». Отже, стає зрозумілим, що вчений порушує проблему відсутності цілісної «картини» соціальних комунікацій. Це пояснюється підвищеним інтересом різних галузей знань до питань соціальних комунікацій. Дійсно, соціальні комунікації – актуальна та доволі досліджувана тема. Проте, всі наукові здобутки «розкидані» по різним науковим напрямам. Якісь нюанси розглянуті з точки зору філософії, на інші можна наштовхнутись, шукаючи серед досліджень з психології і т.д. Але ж єдиного систематизованого та впорядкованого бачення соціальних комунікацій ще не сформовано. Саме це мав на увазі А. Соколов, вживаючи метафору “картина роззосередженого вогнища” стосовно опису теорії соціальної комунікації.

6.Як ви розумієте вислів: “Обожнювання слова означає обожнювання комунікації”? До якого історичного етапу розвитку комунікації слід віднести цю тезу-характеристику та як її можна поінтепретувати в контексті сучасних соціальних комунікацій?

Вислів «Обожнювання слова означає обожнювання комунікації» відноситься до етапу археокультури. Вона позначає особливе відношення людей тої епохи до слова – своєрідний культ Слова, яке виступало інструментом налагодження життєвого устрою, передачі інформації, збереження культурних цінностей. Слово впливало на життєдіялість людей, а отже мало неабияку силу, набувало сакрального сенсу.

В контексті сучасних соціальних комунікацій вислів «Обожнювання слова означає обожнювання комунікації» можна трансформувати у «Обожнювання медій означає обожнювання комунікації». Звичайно ж, з подальшим розвитком людства, ще не один раз виникне потреба у трансформації цієї тези.