Модуль № 2. Організаційно правове забезпечення управлінням силами та засобами об`єкту господарювання під час надзвичайних ситуацій.

Заняття № 5. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку надзвичайних ситуаціях

Самостійна підготовка.

Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику. Методичні підходи до визначення ри-зику. Статистичний метод. Метод аналогій. Експертні методи оцінювання ризиків. Засто-сування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей. Ідентифікація ризику. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструмен-тів управління виявленим ризиком.

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Загальний аналіз ризику:

А) Ризик як критерій для кількісного виміру небезпеки;

Б) Правомірний ризик;

В) Допустимий ризик;

Г) Неправомірний ризик.

2. Концепції ризиків:

А) Знехтуваний ризик;

Б) Прийнятий ризик;

В) Гранично допустимий ризик;

Г) Надмірний ризик.

3. Загальні проблеми безпеки:

А) Абсолютна безпека (нульовий рівень ризику);

Б) Концепція прийнятного (допустимого) ризику;

В) Концепція індивідуального ризику;

Г) Концепція соціального ризику;

Д) Категорії серйозності небезпеки.

4. Аналіз ризику небезпек:

А) Апріорні методи дослідження та кількісної оцінки ризику;

Б) Емпіричні методи дослідження та кількісної оцінки ризику;

В) Імовірність настання певної події.

5. Підходи до кількісної оцінки ризику:

А) Статистичний метод;

Б) Метод експертних оцінок;

В) Метод використання аналогій;

Г) Метод імітаційного моделювання.

6. Оцінка ризику небезпек:

А) Cистеми кількісної оцінки небезпек;

Б) Коефіцієнт ризику, коефіцієнт індивідуального ризику;

В) Методичні підходи оцінки коефіцієнту індивідуального ризику;

Г) Категорії серйозності небезпеки.

3.2.7. Управління ризиком:

А) Встановлення оптимального спiввiдношення мiж природною та тех-ногенною сферами довкілля;

Б) Вдосконалення техногенної сфери;

В) Підвищення ефективності функціонування соцiально-економiної та технічної систем безпеки;

Г) Таксономія небезпек;

Д) Основи управління ризиками.

Заняття № 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організацій-но-функціональна структура захисту населення адміністративно-терито-ріального округу у надзвичайних ситуаціях.

Самостійна підготовка.

Превентивні та ситуаційні норми: експертиза, ліцензування, сертифікація, аудит; підвищення технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційної надійності об’єктів, підготовка об’єктів економіки і систем життєзабезпечення до роботи в умовах НС. Компенсаційні та регламентні норми: пільги, резервування джерел постачання, мате-ріально-технічних і фінансових ресурсів, страхування, спеціальні виплати, норми цивіль-ної, адміністративної відповідальності та процедури їхнього застосування. Головні поло-ження про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захис-ту в разі виникнення НС та аварій. Система інструктажів. Програми підготовки населення до дій у НС. Спеціальні об’єктові навчання і тренування. Функціональне навчання керів-них працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного за-хисту. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в НС об’єкту господарювання.

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяль-ності:

А) Конституція України;

Б) Закон України «Про охорону навколишнього природного середови-ща»;

В) Закон України «Про охорону земель»;

Г) Закон України «Про охорону атмосферного повітря»;

Д) Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»;

Є) Закон України «Про тваринний світ»;

Ж) Закон України «Про рослинний світ».

2. Державна система запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій:

А) Єдина державна система запобігання й реагування на аварії, катаст-рофи та інші надзвичайні ситуації;

Б) Організація проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження й реагування в разі їх виникнення з метою за-хисту населення та довкілля, зменшення матеріальних втрат централь-ними й місцевими органами виконавчої влади;

В) Організація проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження й реагування в разі їх виникнення з метою за-хисту населення та довкілля, зменшення матеріальних втрат державними підприємствами, установами й організаціями.

Г) Організація проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження й реагування в разі їх виникнення з метою за-хисту населення та довкілля, зменшення матеріальних втрат установами та організаціями, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної і природної безпеки, організація проведення роботи по запобіганню НС з метою захисту населення, території та довкілля.

3. Функціональні підсистеми із запобігання надзвичайним ситуаціям і захис-том населення й території від їх наслідків.

А) Організаційна структура й порядок діяльності функціональних під-систем єдиної державної системи та підпорядкованих їм сил і засобів;

Б) Сили та засоби функціональних підсистем єдиної державної системи та підпорядкованих їм сил і засобів;

Б) Структура та порядок діяльності територіальних підсистем єдиної державної системи;

В) Сили і засоби територіальних підсистем єдиної державної системи.

4. Координуючі органи єдиної державної системи запобігання й реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації:

А) На загальнодержавному рівні;

Б) На регіональному рівні;

В) На місцевому рівні;

Г) На об'єктному рівні.

5. Державні нормативні акти запобігання та ліквідації надзвичайних ситуа-цій:

А) Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. «Про єди-ну державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру»;

Б) Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану»;

В) Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану».

6. План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня:

А) Загальні визначення плану. Планування реагування на НС державно-го рівня;

Б) Порядок подання інформації у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації. Переведення органів управління, сил і за-собів Системи у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації;

В) Дії органів управління, сил та засобів Системи, які залучаються до реагування на НС;

Г) Організація управління реагуванням на НС. Утворення угруповання сил та засобів реагування на НС. Забезпечення безпеки під час дій у режимі НС;

Д) Організація взаємодії у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації. Організація основних видів забезпечення під час дій у зоні НС;

7. Превентивні та ситуаційні норми:

А) Експертиза технологічної безпеки виробничих процесів та експлуата-ційної надійності об’єктів;

Б) Ліцензування технологічної безпеки виробничих процесів та експлуа-та-ційної надійності об’єктів;

В) Сертифікація технологічної безпеки виробничих процесів та експлуа-таційної надійності об’єктів;

Г) Аудит технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційної надійності об’єктів;

Д) Підвищення технологічної безпеки виробничих процесів та експлуа-таційної надійності об’єктів;

Є) Підготовка об’єктів економіки і систем життєзабезпечення до роботи в умовах НС.

Заняття № 7. Управління силами та засобами об`єкта господарювання під час надзвичайних ситуацій.

Самостійна підготовка.

Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів. Технічні за-соби і способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції території, техніки, транс-порту, будівель, приміщень, одягу, взуття і засобів захисту, продовольства, води, продово-льчої сировини і фуражу. Дезактивуючи, дегазуючи та дезінфікуючи розчини.

Питання індивідуальних контрольних робіт.

1. Принципи та заходи захисту в умовах надзвичайної ситуації:

А) Організаційні та правові основи захисту громадян України, об’єктів виробничого та соціального призначення, довкілля від НС техногенного і природного характеру;

Б) Сили та засоби захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру;

В) Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

Г) Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.

2. Основні заходи у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру:

А) Інформування та оповіщення. Спостереження;

Б) Укриття в захисних спорудах.

В) Евакуаційні заходи;

Г) Інженерний захист;

Д) Медичний захист;

Є) Біологічний захист;

Ж) Радіаційний і хімічний захист.

3. Правила поведінки і дії населення під час стихійного лиха:

А) Землетруси;

Б) Ураган (смерч, гроза, злива);

В) Снігові замети (хуртовина);

Г) Зсуви;

Д) Повінь (паводок, підтоплення, катастрофічне затоплення);

Є) Заходи обережності під час ліквідації наслідків стихійного лиха.

4. Дія населення і правила поведінки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах:

А) Дія населення при оповіщенні про хімічне зараження;

Б) Дія населення при аваріях на залізничному і автомобільному транс-порті при перевезенні небезпечних вантажів;

В) Надання медичної допомоги при ураженні сильнодіючими отруйними речовинами.

5. Дії населення і правила поведінки при аваріях на атомних енергетичних установках:

А) Дії населення при оповіщенні про радіоактивне зараження навколиш-нього середовища;

Б) Дія населення при проживанні на місцевості з підвищеним радіацій-ним фоном. Захист органів дихання і покровів шкіри;

В) Захист житла, джерел води і продуктів харчування;

Г) Дотримання правил радіаційної безпеки і особистої гігієни.

6. Правила поведінки і дії населення при пожежах:

А) У випадку виявлення пожежі;

Б) Якщо пожежа застала вас у приміщенні;

В) Якщо ви опинилися у приміщенні, відрізаним від основних шляхів евакуації вогнем, димом, високою температурою;

Г) Евакуація майна з приміщень будинка.