КЛ ОТТ
.pdfЛЕКЦІЯ №10 ТЕМА: ПАТЕНТНИЙ ПОШУК ТА ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ
НАУКОВОЇ РОБОТИ
ПЛАН ЗАНЯТТЯ
1.Оформлення заявок на винаходи
2.Особливості організації наукової праці
1. Однією з особливостей наукових досліджень є те, що під час їх проведення виникають ідеї, які претендують на винаходи і корисні моделі. Для того щоб зафіксувати одержані ідеї, вони повинні бути оформлені й зареєстровані відповідно до чинного Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" [8].
Винахід уважається новим, якщо він не є частиною сучасного рівня розвитку техніки, що визначається за всіма джерелами інформації, загальнодоступними в Україні або в іноземних державах. Відомості є доступними, якщо вони опубліковані у відкритих джерелах інформації, таких як технічна література, наукові журнали, газети тощо.
Отже, технічне рішення має винахідницький рівень, якщо воно для спеціаліста галузі не випливає з існуючого рівня техніки і результат його використання не очікується, виходячи зі звичайних інженерних міркувань. Наприклад, під час створення нового фрезерного деревообробного верстата досягнуто не тільки підвищення продуктивності й якості фрезерування, що є очікуваним, а поряд з цим під час оброблення не утворюється звичайна стружка, і на поверхні немає кінематичних хвиль. Останнє не є очікуваним і знімає проблеми транспортування стружки та подальшого шліфування виробу.
Об'єктами винаходу можуть бути: пристрій, спосіб, речовина, а також застосування відомих раніше об'єктів за новим призначенням. Але деякі розробки не можуть бути визнані винаходами, наприклад, наукові теорії,
51
методи організації й управління господарством, умовні позначення,
розклади, правила, алгоритми і програми для ЕОМ, проекти і плани споруд.
Право на винахід засвідчується патентом. Патент на винахід підтверджує авторство на винахід, пріоритет винаходу та виключне право на використання винаходу в Україні.
Держава забезпечує такі охоронні документи:
—патент на винахід зі строком чинності 20 років, що видається після проведення кваліфікаційної експертизи заявки на відповідність винаходу умовам патентоздатності — новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності;
—деклараційний патент на корисну модель зі строком чинності 10
років, що видається без проведення кваліфікаційної експертизи під відпові-
дальність його власника за відповідність корисної моделі умовам патентоздатності.
Обсяг правової охорони визначається тільки формулою винаходу.
Опис та креслення, що додаються до формули винаходу, служать тільки для тлумачення формули.
Заявка на видачу патенту України на винахід подається до Держпатенту України. Експертизу заявок на винаходи здійснює ДП
"Український інститут промислової власності" за участю автора в розгляді питань, що виникають під час експертизи. Якщо прийняте рішення про видачу патенту на винахід (за умови сплати заявником встановленого мита за видачу патенту), Держпатент України публікує у своєму офіційному бюлетені відомості про патент і видає автору офіційний документ —
патент на винахід.
Правила та порядок складання заявки на видачу патенту України на винахід.
Заявка на видачу патенту повинна містити:
—заяву про видачу патенту;
—опис винаходу;
52
—формулу винаходу, що виражає його суть і повністю ґрунтується на описі;
—креслення та інші ілюстративні матеріали.
Зміст заяви містить прохання про видачу патенту, дані про авторів та їхні підписи.
Опис винаходу має розкривати суть винаходу з повнотою, достатньою для здійснення, і має структуру, в якій наводиться:
—галузь техніки, до якої належить винахід;
—рівень техніки;
—суть винаходу;
—перелік фігур креслень;
—відомості, які підтверджують можливості здійснення винаходу.
У розділі опису "Рівень техніки" зазначаються відомості про аналоги та прототип.
Аналог винаходу — це відомий до дати пріоритету засіб того ж призначення, сукупність ознак якого подібна до сукупності суттєвих ознак винаходу.
Прототип — це аналог винаходу, який є найбільш близьким до нього за сукупністю ознак.
Суть винаходу виражається сукупністю суттєвих ознак, достатніх для досягнення необхідного результату, який забезпечує винахід. Ознаки належать до суттєвих, якщо вони впливають на технічний результат, що досягається. Далі в цьому розділі детально розкрито завдання, на розв'язання якого спрямовано винахід.
Під час формулювання суттєвих ознак має бути відображено:
—призначення об'єкта, який розробляється або вдосконалюється;
—удосконалення об'єкта у загальному вигляді;
—зазначення технічного результату, який можна одержати під час здійснення винаходу.
53
Пояснимо останній пункт на прикладі. Метою винаходу є створити деревообробний фрезерний верстат, у якому нове виконання механізму різання у вигляді лазерного пристрою дозволило б одержати оброблену поверхню без кінематичних нерівностей та без утворення стружки і за рахунок цього підвищити якість поверхні й спростити допоміжні пристрої.
Відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу,
включають опис пристрою в статичному стані, що розкриває його конструкцію, посилання на фігури креслення. Далі дається опис роботи пристрою або спосіб його використання.
Формула винаходу містить характеристику винаходу, яка виражає його суть і служить для визначення обсягу правової охорони, наданої патентом. Формула винаходу складається за такими правилами: вона повинна починатися з назви винаходу, зазначеної в заяві та описі; у формулі винаходу потрібно перелічити всі суттєві ознаки об'єкта винаходу; формула винаходу повинна складатись з обмежувальної частини, яка включає ознаки, загальні для об'єкта винаходу та прототипу, і частини, яка містить ознаки, що відрізняють об'єкт, який заявляється, від прототипу; обмежувальна частина повинна відокремлюватися від відрізняючої виразом "який (яка) відрізняється тим, що...".
Наведемо приклад формули винаходу з виділенням окремих її частин:
—назва винаходу — фрезерний верстат;
—обмежувальна — що включає механізм різання, подачі, базування, який відрізняється тим, що;
—відрізняюча — механізм різання виконаний у вигляді лазерного пристрою.
Розроблені текстові та графічні документи оформляються згідно з вимогами, які викладені в офіційному документі "Правила складання та подання заявки на винаходи і корисні моделі", відповідно до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", що затверджені наказом №
54
22 від 22.01.2001р. Міністерства освіти і науки України. Підготовлені документи надсилаються на адресу Держпатенту України.
2. Внесок поодиноких учених у загальний об'єм наукових досліджень безперервно зменшується. Якщо на початку XX ст. їм належало до 80 %
наукової продукції, то на сучасному етапі — лише 30 % . Таким чином, роль наукового колективу у виконанні наукових досліджень суттєво зросла за останній час і передбачається, що буде підвищуватись у майбутньому.
Для того щоб колектив, призначений для виконання тієї чи іншої теми,
працював злагоджено, щоб кожний з учасників чітко знав свої обов'язки і кінцеву мету праці колективу, необхідно правильно, на науковій основі організувати керівництво цим колективом.
Успіх у діяльності наукового колективу багато в чому залежить від того, як витримуються наступні принципи організації роботи з людьми.
Інформованість про сутність проблеми. Будь-яке корисне нововведення може бути сприйняте позитивно, і навіть з ентузіазмом, якщо членам колективу буде зрозуміло, які виробничі або соціальні задачі будуть вирішені у результаті їхньої роботи.
Ініціатива знизу. Інформація про майбутні завдання повинна ввійти у свідомість безпосередніх виконавців у вигляді корисної й потрібної справи як для кожного працівника, так і для суспільства в цілому. За таких умов робота виконується значно швидше.
Тотальність. Працівники всіх ланок, яких стосується нове завдання,
повинні бути не тільки наперед поінформовані про можливі проблеми, але і залучені до їх розв'язання.
Перманентне інформування. Керівник повинен систематично інформувати весь колектив як про досягнуті успіхи у вирішенні завдань, так і про труднощі або провали. Для цього варто застосовувати різноманітні форми зворотного зв'язку.
55
Безперервна діяльність. Завершення розробки певного завдання повинно збігатися з початком розробки наступного, яке може покращити результати попередньої діяльності або стати їй заміною.
Індивідуальна компенсація. Урахування особливостей професійних орієнтацій окремих людей, їх потреб та інтересів.
Урахування типово-логічних особливостей сприйняття новацій різними людьми. Результати дослідів психологів свідчать, що всіх людей за їх ставленням до нових завдань і нововведень можна поділити на новаторів,
ентузіастів, раціоналістів, нейтралів, скептиків, консерваторів, ретроградів.
Враховуючи ці індивідуальні особливості характеру, можна цілеспрямовано впливати на працівників, формуючи їхню поведінку, що сприяє ефективній діяльності.
Знання загальних організаційних засад дозволяє розробити принципи керівництва науковим колективом. Успіх у реалізації цих принципів значною мірою визначається добором, розміщенням і вихованням виконавців, стилем керівництва, збалансованістю робочих місць, моральними якостями керівника і психологічним кліматом у колективі.
Завдання побудови демократичного суспільства ставлять перед нашими вченими не тільки науково-теоретичні й науково-практичні проблеми, але й спонукають до підвищення ролі морального фактора в науково-дослідницькій роботі та науковій сфері. Моральна атмосфера в наукових колективах і результативність діяльності є взаємозалежними.
На шляху досягнення наукової мети — виявлення і дослідження законів природи, пошуку істини — вчений намагається зрозуміти суть навколишнього світу, вивчаючи механізми і взаємозв'язки явищ. Свобода наукового пошуку, його об'єктивність і ефективність часто забезпечуються поліцентричністю, тобто незалежним фінансуванням з різних джерел,
міжнародним характером науки, в якій зацікавлені не тільки вчені, але і держави. Поліцентричність науки виявляється в широких можливостях публікації результатів досліджень.
56
Для науки факти починають існувати лише після їх незалежного підтвердження шляхом відтворення. У процесі багаторазових і різноманітних відтворень наукові дані поступово позбавляються вихідної суб'єктивності та випадкових елементів. Вони доповнюються і уточнюються, а потім входять,
як кінцеві і повністю відтворені, у систему наукових знань. Інакше кажучи,
наукові факти або ідеї починають жити не з моменту їх виникнення або публікації, а лише після того, як вони підтверджуються в нових циклах досліджень.
З цього випливає низка конкретних організаційних наслідків. По-
перше, дублювання в пошукових дослідженнях не тільки нешкідливе, але й необхідне. По-друге, ніхто не зможе замінити послідовної циклічності досліджень з метою встановлення наукової істини.
Високу ефективність наукового пошуку забезпечують два механізми.
Перший — автоматичний. Продуктивна ідея привертає увагу дослідників, і
обсяг робіт у новому напрямку сам по собі розширюється за рахунок менш актуальних робіт. Другий механізм — організаційний. Фінансуючі організації, які спираються на думку компетентних спеціалістів, стимулюють найбільш активно працюючих дослідників, у результаті чого той чи інший напрямок стає домінуючим у певній галузі науки. У свою чергу,
безперспективне дослідження не притягує нових сил і внаслідок сучасного швидкого розвитку науки припиняється.
У професійній етиці вченого можна виділити аспекти, які пов'язані як з власною дослідницькою, так і з науково-організаційною діяльністю. Точність фактів — основа науки. Високий професіоналізм — одна з головних ознак людини, яка присвятила себе науці. Професійна етика без професіоналізму перетворюється на звичайну фамільярність. Ідеї, що витримують перевірку,
народжуються тільки на основі професіоналізму, лише завдяки цій умові виникає наукова інтуїція.
Вирішуючи будь-яке питання, дослідник намагається спочатку зібрати все, що було напрацьовано до нього, а потім, у процесі розробки, стежить за
57
новітньою літературою. Публікуючи отримані результати, автор повинен посилатися на всі споріднені праці незалежно від свого ставлення до них. Він має повне право висловити свою думку про цитований твір, але "не помічати" його неетично. Порушенням етичних норм уважається й плагіат
— привласнення авторства на чужий твір, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора. Це позбавляє людину морального права називатися вченим. Саме з цієї причини плагіат карається законом. Інколи двоє або навіть декілька людей можуть одночасно в різних країнах прийти, незалежно один від одного, до однакового результату.
Пріоритет належить тому, хто перший сповістив суспільство про свої досягнення.
Творчий колектив може плідно працювати тільки в тому випадку, якщо фаховий рівень співробітників відповідає їх дійсній ролі в дослідженнях, і це згодом знаходить адекватне відображення в спільних публікаціях, в оцінці спільної діяльності. У випадку, коли такої відповідності немає, рано чи пізно виникають фальшиві стосунки, які шкодять справі й призводять до розпаду колективу.
Однак не кожна праця дає моральне і юридичне право на власний підпис під публікацією або на співавторство винаходу. До співавторів не належить особа, яка надавала тільки технічну допомогу під час розробки винаходу (виготовлення креслень і взірців, виконання розрахунків,
оформлення документів, проведення дослідів перевірки тощо), а інколи і той,
хто запропонував ідею, але не брав участі в спільній творчій розробці.
У професійній етиці органічно співіснують вимогливе ставлення і терпимість. Сумні приклади з історії науки свідчать, наскільки шкідливими бувають фанатичні переконання вчених у своїй правоті. їхні помилкові судження про праці інших учених, які не погоджуються з прийнятою ними точкою зору, проголошені публічно, набирають деколи сили кінцевого вироку в очах суспільства і позбавляють впевненості самого автора дослідження.
58
Наукова терпимість передбачає широту поглядів, глибоке розуміння принципів організації науки. Вона вимагає від ученого подолання власної обмеженості, особистих симпатій і антипатій, а коли потрібно — здійснення вчинків, що не відповідають власним інтересам. Разом з тим наукова терпимість може бути плідною лише в поєднанні з абсолютно принциповим,
безкомпромісним ставленням до хибних висновків, тобто до всього, що протирічить етиці науковця.
Кожний, хто збирається присвятити своє життя науці, повинен перевірити свою внутрішню готовність до творчого і відповідального шляху вченого.
59