економічний словник

витрати змінні

42

витрати операційні

процесом основних та допоміжних структурних підрозділів підприєм( ства, а пов’язані лише з його органі( зацією, обслуговуванням і створен( ням для підрозділів необхідних умов виробництва та здійсненням управ( ління.

витрати змінні (англ. variable cost) –

витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випус( ку продукції і зменшується із його зниженням. Це витрати на сировину та матеріали, куплені напівфабрика( ти та комплектуючі вироби, техно( логічне паливо й енергію, оплату пра( ці працівникам, які зайняті у вироб( ництві продукції, з відрахуваннями на соціальні заходи, а також інші вит( рати.

витрати зовнішні (англ. ехternal costs)–

витрати виробництва, які підприєм( ство перекладає на інших суб’єктів або на суспільство загалом.

витрати корисні (англ. useful expenses)

1. різниця між постійними та нереа( лізованими витратами. 2. частина по( стійних витрат, які слід віднести на рахунок фактично використаного капіталу.

витрати маркетингу (англ. marketing expenses) – сукупні витрати фірми на проведення аналізу ринкових дослід( жень, розробку комплексу марке( тингових заходів, підтримку конку( рентоздатності товару, іміджу фірми і створення стійкого становища на ринку.

витрати матеріальні (англ. mаterial expenses) – спожиті у виробничому процесі засоби виробництва, які втілюють у собі минулу працю і пе( реносять свою вартість на новоство( рений продукт.

витрати на збут (англ. distribution costs)

– це витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, по( слуг).

витрати накладні (англ. jverhead costs) – витрати на господарське об( слуговування виробництва та управ( ління; вони є допоміжними до ос( новних витрат на виробництво і по( ряд з ними входять у собівартість продукції.

витрати непродуктивні (англ. unpro ductiveexpenses) –необов’язкові,щови( никають внаслідок певних недоліків організації виробництва, порушення технології тощо.

витрати непрямі (англ. indirect spen ding) – витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можли( вим шляхом.

витрати нереалізовані (англ. un realized expenses) – різниця між пос( тійними та корисними затратами; ча( стина постійних витрат, що відно( сяться на рахунок невикористаних потужностей.

витрати обігові (англ. соsts) – затрати живої й уречевленої праці в грошовій формі, опосередковані товарним обі( гом. В.о. діляться на чисті, не обу( мовлені актом купівлі(продажу то( варів, і додаткові, пов’язані з продов( женням процесу виробництва у сфері обігу. Додаткові В.о. мають виробни( чий характер і збільшують вартість товарів; складаються із затрат на за( готівлю, транспортування, доробку, зберігання і реалізацію товарів.

витрати операційні (англ. operational costs) – витрати, які безпосередньо не пов’язані з виробничою діяльністю і покриваються за рахунок інших опе(

витрати підприємства

43

відвантажувальне доручення

раційних доходів та валового прибут( ку або збільшують збитки від опера( ційної діяльності.

витрати підприємства (англ. factory costs) – формуються в процесі вико( ристання ресурсів при здійсненні певної його діяльності. Вони мають різну цільову спрямованість, але найбільш загальним і принциповим є поділ їх на операційні, фінансові, інвестиційні та надзвичайні витрати. Витрати підприємства визначаються як сума зменшення вартості активів або зменшення власного капіталу (збиток).

витрати постійні (англ. Fixed cost) –

витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється.

витрати поточні (англ. сurrent expenditure) – постійні, звичайні вит( рати або витрати, в яких періодичність менша, ніж місяць.

витрати продуктивні (англ. productive expenses) – витрати, що передбачені технологією та організацією вироб( ництва.

витрати прямі (англ. direct spending) –

витрати, пов’язані з виробництвом окремого виду продукції, які можуть бути безпосередньо включені до її собівартості.

витрати структурного підрозділу (англ. organization department expanses) –

вартість ресурсів, використаних у тех( нологічному процесі, яка становить виробничу собівартість створеної в структурному підрозділі продукції (робіт, послуг).

витрати фінансові (англ. financial expenses) – це витрати на проценти (за користування кредитами, які були

отримані випущеними облігаціями, фінансовою орендою) та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу.

відкриття рахунків (англ. оpening an accountant) – відкриття розрахунко( вих та поточних рахунків здійснюєть( ся підприємствами, установами і підприємцями для зберігання грошо( вих коштів і здійснення безготівко( вих розрахунків. Розрахункові ра( хунки банк відкриває підприємствам і організаціям, що перебувають на госпрозрахунку і мають власні обо( ротні кошти та самостійний баланс. Поточні рахунки відкривають органі( заціям, які не мають права на відкрит( тя розрахункового рахунку, структур( ним підрозділам підприємств, розта( шованих поза місцем знаходження підприємств, громадським організа( ціям та деяким іншим.

витрати трансакційні (англ. tran saction costs ) – витрати керівництва і фахівців підприємства на різно( манітні контакти. Варто виділити зовнішні трансакційні витрати (з дер( жавними органами, постачальника( ми, покупцями і т.д.) і внутрішні трансакційні витрати – витрати часу на внутріфірмові контакти (спілку( вання керівника зі своїми підлегли( ми, наради та ін.).

відвантажувальне доручення (англ. bill of lading) – документ, що оформляєть( ся або відправником вантажу, або вантажоодержувачем, містить пе( релік операцій, що доручаються експедитору, а також докладні ін( струкції їхнього виконання. Дору( чення містить у собі: найменування й адресу відправника з позначкою, чи є він виробником; дату замовлення і

відеотекст

44

відповідальність соціальна й етика

точну дату постачання; вид упакуван( ня; порядок оформлення коносамен( та при використанні морського транспорту; порядок оформлення за( лізничної чи авіанакладної. До в. д. зазвичай додаються копії для контро( лю і обліку.

відеотекст (англ. videotext) – система доступу до бази даних через мережі зв’язку, що забезпечує передачу текстівтазображень.Терміналомможе бути побутовий телевізор із спеціаль( ною приставкою або персональний комп’ютер.

відкриті системи(англ. оpen systems) –

організаційні структури, що функці( онують за принципом безпосередньої взаємодії з навколишнім середови( щем. Кожна в. с. прагне до стану го( меостазу (рівноваги), а саме стабілі( зації у своїх взаєминах з оточенням, з усіма взаємодіючими ззовні фактора( ми, на відміну від закритої системи, що автономно дбає про свої спе( цифічні цілі.

відновлення кредитів (англ. renewed credits) – повернення в бюджет розпо( рядниками кредитів сум, неправиль( но одержаних з бюджету, а також вит( рачених не за призначенням або не( використаних з певних причин.

відносні величини в статистиці (англ. relative quarantity in statistics) – кількісні характеристики економічних явищ і процесів, одержані порівнянням двох абсолютних статистичних вели( чин. В. в. бувають базисні (з якими по( рівнюють) і звітні (які порівнюють).

відомство (англ. department) – цент( ральний орган державного управлін( ня, який відрізняється за тими чи іншими ознаками від міністерств і створюється у разі необхідності для

управління окремими сферами госпо( дарського та соціально(культурного будівництва.

відповідальність (англ. responsibility) –

обов’язок приймати певні рішення та вирішувати відповідні проблеми.

відповідальність індивідуальна (англ. responsibility, individual) – відпові( дальність особи за виконання фун( кцій, пов’язаних з її службовим стано( вищем в організації. Кожен спів( робітник, який досяг достатньої зрілості, повинен усвідомлювати свою відповідальність за ефективне вико( ристання прав, якими він наділений для виконання своїх обов’язків в організації.

відповідальність обмежена (англ. limited liability) – юридична угода, за якої співвласники, що вкладають приватний капітал у бізнес, несуть відповідальність лише в розмірі вне( сеного капіталу.

відповідальність соціальна (англ. social responsibility) – визначений рівень доб( ровільного відгуку на соціальні про( блеми суспільства з боку організації.

відповідальність соціальна й етика

(англ. responsibility, social, and ethics) –

одинзаспектівскладноговзаємозв’яз( ку бізнесу і суспільства. Для менед( жерівурок,данийкласиками,зводить( ся до того, що менеджмент — це не тільки економічний інститут, орієн( тований лише на одержання прибут( ку, він також є частиною суспільстваі тому відповідальний перед суспіль( ством. Для того щоб не допускати етично неприйнятної поведінки керів( ників, у практиці менеджменту вико( ристовуються наразі, з(поміж інших, такі критерії підбору управлінських кадрів: 1) приймати на роботу тільки

відрахування

45

вклади на пред’явника

“правильних людей”, брати людей із заплямованоюбіографією—цезавжди великий етичний ризик; 2) розроб( ляти і доводити до відома співробітни( ків норми відповідної поведінки і мен( ше часу приділяти формальним пра( вилам; 3) менеджери не повинні стояти осторонь від щоденного життя своєї організації, не контактуючи зі співробітниками, конкурентами й іншими групами, що входять у сферу їхніх інтересів; 4) менеджери мають виступати як рольові моделі, наказу( вати і демонструвати свої уявлення про те, як працювати.

відрахування (англ. deduction) – фі( нансові операції, що полягають у виз( наченні грошових сум і в перерахун( ку їх з одного рахунка на інший. В. амортизаційні виражають частину вартості основних фондів, яка пере( несена на вироблену продукцію.

відстрочка погашення кредитів (англ. delay in paying off credits) – перенесення початково встановленого строку по( вернення позичок. В.п.к. застосо( вується банками при кредитуванні клієнтів у випадку виникнення фінансових труднощів із незалежних від них причин.

візування (англ. sighsighting) – підпи( сання документа посадовою особою для засвідчення погодження з його змістом або для зобов’язання всіх, кому він адресований, виконувати викладене в ньому.

вільна оферта (англ. free offer) – не містить вказівок про терміни дії, може бути спрямована відразу кільком осо( бам (фірмам) і не зв’язує своєю про( позицією.

вільний співробітник (англ. free coun terpart, co worker) – статус співробіт(

ника, інституючий новаторство. Кла( сичний приклад дає прийнята фірмою “ІБМ” (США) програма “Вільний співробітник”. Налічується їх при( близно 45, цих “мрійників, єретиків, порушників спокою, диваків та геніїв”. Вільний співробітник отри( мує повну свободу дій на п’ять років. У нього зовсім проста роль: зрушувати систему організації фірми.

віце9президент із планування і розвит9 ку (директор із розвитку) (англ. vice pre sedent of plannig and development ) – у

російських компаніях ця посадова особа найчастіше відповідає за ... бу( дівництво у фірмі. Насправді дана посада припускає, передусім, на( явність підприємницьких здібностей у такого керівника у фірмі. Інший підхід до цієї посади пропонують наші американські партнери.

вклади до запитання (англ. сиrrent account) – заощадження, вкладені го( тівкою або шляхом безготівкового пе( рерахування в банк без зазначення терміну зберігання. Вкладник має право одержати такий вклад повністю або частково у будь(який час. Вно( ситься він на ім’я конкретної особи або на пред’явника.

вклади на єдину ощадну книжку,

(англ. deposits on one deposit book) – зао( щадження, які можна внести і отри( мати в будь(якій установі ощадного банку (крім агентств) міста, області, країни. На цю книжку приймаються тільки іменні вклади до запитання. При цьому операції здійснюються тільки готівкою.

вклади на пред’явника (англ. deposit payable to bearer) – заощадження, при внесенні яких в ощадній книжці не вказується прізвище вкладника. Ним

вкладне (депозітне) свідотцтво

46

влада і теорія сприйняття

вважається особа, яка пред’явила ощадну книжку “на пред’явника” та контрольний лист до неї.

вкладне (депозитне) свідотцтво (англ. deposit certificate) – документ, що під( тверджує внесення грошей у кредитну установу, на основі якого можна ви( магативидачівкладу(депозиту).В.с.має такі реквізити: сума вкладу; дата його внесення; прізвище фізичної чи назва юридичноїособи,щовнеславклад;ха( рактервкладу;розмірпроцента,випла( чуваноговкладником.

вкладник фізичний (англ. individual investor) – одна людина чи сім’я, які є вкладниками цінних паперів.

вкладник юридичний (англ. іnstitu tional investor) – фінансовий посеред( ник, який має цінні папери.

влада (англ. рower, аuthority) – здіб( ність, право і можливість розпоря( джатися ким(небудь або чим(небудь (матеріальні та фінансові ресурси), здійснювати вирішальний вплив на долю, поведінку і діяльність людей за допомогою різного роду засобів (прав, повноважень, волі, примусу). Розріз( няють різні види влади: економічну, політичну, духовну. Гілками влади є законодавча, виконавча, судова. В останні роки підкреслюється роль і четвертого виду влади – преси, яка здійснює вплив на суспільний настрій і думку.

влада в організації (англ.аuthority in organization) – обґрунтування Саймо( ном владних повноважень, якими повинні наділятися керівники орга( нізації. В., на думку Саймона: 1) виз( начає коло відповідальності виконав( ця перед вищим керівником, і в цьому значенні формальна влада допускає застосування примусових санкцій;

2)забезпечує професійну експертизу всіх прийнятих рішень шляхом включення в управлінську ієрархію потрібних і авторитетних експертів;

3)обумовлює координацію зусиль усіх членів організації, тобто визнан( ня ними обов’язкових для них рішень і загальних цілей.

влада і вплив (англ.аuthority and influence) – на відміну від уявлення на( укового менеджменту, за яким фор( мальна влада — це невід’ємний і єди( ний аспект ефективного менеджмен( ту, пізніше була показана можливість успішного застосування інших форм впливу, наприклад, переконання про( фесійного авторитету. Ключ до мо( тивації підлеглих варто шукати таким чином, щоб вибірково використову( вати такий вид впливу, що відповідає конкретним обставинам. Ідея “вла( ди разом”, а не “влади над” полягає в тому, що використання влади чи ав( торитету означає просте спонукання до дії, ініціювання визначених змін незалежно від характеру ініціюючо( го агента.

влада і теорія сприйняття (англ. authority and acceptance theory) – відпо( відно до теорії сприйняття Ч. Барнар( да влада має об’єктивний і суб’єктив( ний аспекти. У першому випадку вла( да має пряме відношення до характеру самого розпорядження чи повідом( лення зверху. Влада, вважає Барнард, усупереч поширеній думці, йде від ос( нови ієрархічної піраміди до її вер( шини, ступінь визнання легітимності повідомлення (розпорядження звер( ху) визначається тим, наскільки воно узгоджується з інтересами персона( лу, наскільки персонал фізично і ро( зумово підготовлений, щоб відповід(

влада й авторитет

47

влада функціональна

ним чином на це розпорядження впливати.

влада й авторитет (англ. аuthority and power) – відповідно до поширеного тлумачення, влада — це право, яким наділена людина з огляду на своє службове становище в організації; влада в такому розумінні безособова і не має нічого спільного з особою лю( дини, що займає це положення. На( впаки, авторитет ідентифікується з особою, її здатністю спонукати інших до певних дій і вчинків. Це протистав( лення понять становить практичний інтерес для теорії і практики менедж( менту.

влада легітимна (англ. аuthority legitimate) – узаконене право здійсню( вати вплив на інших, одержуване лю( диною з найрізноманітніших джерел, найчастіше із самої системи законо( давства. Легітимну владу можна роз( ділити на три види: раціональну, що ґрунтується на законі та компетенції; традиційну, що грунтується на не( змінних звичаях і традиціях; харизма( тичну, основою якої є святість, осо( биста мужність або добрі манери.

влада за Саймоном (англ. simon about authority) – визначення поняття влади в організації, що його дав Г. Саймон. В. за Саймоном — це вміння прийма( ти рішення і спонукати інших до відповідних дій. Влада породжує ієрархічні взаємини між двома чи більше людьми, при цьому одні з них грають ролі керівників, інші — підлеглих і ведених.

влада за урвіком (англ. urwick about authority) – право вимагати виконання іншими певних дій. Влада чи право випливає з формального оголошен( ня таких прав, зроблених організа(

цією, зі знань людини чи з інших ха( рактеристик особи, наприклад, попу( лярності серед персоналу чи профе( сійного стажу.

влада традиційна (англ. traditional authority) – одна з характеристик легі( тимної влади у М. Вебера. Традицій( на влада, на відміну від легальної, зас( нована на звичаях, що передаються з покоління в покоління, принципах і уявленнях. Так, батьки традиційно мають владу в родині, оскільки такі відносини корисні для суспільства. Монархи в Європі і папа римський також через традиції наділені легі( тимною владою.

влада, традиційна теорія і теорія сприй9 няття (англ. traditional formal theory of authority and acceptance theory) – еволю( ція уявлень про владу, починаючи від класичної традиції аж до сучасних ситуативних ідей. У класичному ме( неджменті влада і право завжди спря( мовані по ієрархії зверху вниз. Навпа( ки, у теорії сприйняття влада керів( ника ґрунтується на готовності підлеглих виконувати розпоряджен( ня керівника.

влада функціональна (англ. аuthority, functional) – всупереч поширеному в класичному менеджменті уявленню про передачу формальної влади стро( го по ієрархії зверху вниз М. Фоллет вважала, що всяка влада, насамперед, функціональна. Влада визначається службовим становищем, робітни( ком, місцем і має мало спільного з вертикальним виміром, тобто з ієрар( хією в організації. Керівники не де( легують своїх повноважень, тому що структура і обсяг влади закладені в са( мому проекті організації ще на стадії її формування.

влада харизматична

48

внутрішній консультант з управління

влада харизматична (англ. сharismatic authority) – влада, в основі якої лежить святість особи, її мужність чи бездо( ганний спосіб дії. На відміну від інших видів влади, харизматичне лідерство має яскраво виражений індивідуальний характер конкретної особи, наприклад, видатних лідерів типу Якоккі.

влада як ілюзія (англ. аuthority as illusion) – ідея М. Фоллет про те, що, всупереч поширеним уявленням про потік владних повноважень по ієрархії зверху вниз, насправді влада функціональна, вона перебуває у тісному зв’язку з займаним станови( щем у ієрархії чи робочим місцем. Влада не має нічого спільного з вер( тикальним виміром, бос не делегує владу, як він це собі уявляє, міра і напрям делегування закладені в самій структурі організації.

власність (англ. рroperty) – еконо( мічна категорія, що відображає пра( во володіння, розпорядження та ко( ристування майном, яке належить одній чи кільком особам. Існує кілька форм в.: особиста – в. громадян, яка створюється та примножується за рахунок їхніх трудових доходів від участі у суспільному виробництві, ведення власного господарства та до( ходів від коштів, вкладених у кредит, акції та інші цінні папери; колектив( на – в. орендних, колективних під( приємств, кооператорів та інших об’єднань, які мають статус юридич( ної особи; державна – в. державних органів влади та управління, під( приємств і організацій; приватна – форма В., за якою засоби виробницт( ва та продукти праці належать при( ватним особам.

власність і менеджмент (англ. оwner ship and management) – фактичний поділ інститутів власності і менедж( менту в міру розвитку корпоративних форм організації. Стало звичайним явищем, коли керівники компаній уже не є їхніми власниками, і навпа( ки. Почав руйнуватися взаємозв’язок ефективного управління і прибутку у міру того, як до праці професійного менеджерастализастосовуватисядеякі додаткові критерії. Професійні менед( жери не власники оцінюються тепер з погляду того, як вони організують людські і трудові відносини, які показ( ники обігу, прогулів, чисельність зай( нятихзнаходитьсявїхньомурозпоряд( женні бюджету.

власність компанії (англ. сарital) –

вартість випущених нею акцій за ба( лансовою оцінкою і накопичених чистих доходів.

внески (англ. іпvestment) – грошові кошти (готівкою або в безготівковій формі, у національній або іноземній валюті), передані в банк власником (або третьою особою) на користь власника на певних умовах. Здійснен( ня внесків пов’язане з відкриттям рахунка в банку. В практиці роботи комерційних банків внески клієнтів називаються депозитами.

внутріфірмовий маркетинг чи внут9 рішній маркетинг (англ. domestic marketing) – це технологія встановлен( ня погоджених взаємин між підрозді( лами й окремими фахівцями всере( дині фірми на основі принципів взає( модії покупця і продавця на ринку відповідно до концепції маркетингу.

внутрішній консультант з управління

(англ. domestic management consultant) –

фахівець, що висловлює об’єктивну

внутрішнє середовище організації

49

Врум Віктор

думку про рівень менеджменту вищо( го керівника фірми самому керівнику за пристойну винагороду.

внутрішнє середовище організації

(англ. іndoor envoronment ) – сукупність ситуаційних факторів усередині організації: мета, структура, завдан( ня, технологія і люди.

внутрішньобанківський контроль

(англ. іпterbank control) – перевірка правильності виконання банківських операцій і облікових записів за допо( могою конкретних засобів і способів.

внутрішньогосподарський (управ9 лінський) облік (англ. еnterprise cost records)– система обробки та підготов( киінформаціїпродіяльністьпідприєм( ства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.

володіння тимчасове (англ. lease) –

акт або право на володіння нерухомим майном протягом певного періоду.

воля (англ. will) – здатність людини свідомо керувати своєю психікою і вчинками. Виявляється в подоланні перешкод, що виникають на шляху досягнення свідомо поставленої мети. Для самоменеджменту воля є одним з головних елементів системи управління собою і своїми діями.

вольюм (англ. volume) – кількість ак( цій чи угод по цінних паперах або весь ринок протягом певного періоду.

волюнтаризм (англ. voluntarism) –

напрям у філософії, який розглядає волю як принцип буття. Термін “во( люнтаризм” вживається також для характеристики соціально(політич( ної практики, коли при прийнятті важливих рішень керівники та інші особи не рахуються з об’єктивними законами історичного процесу, а ке( руються суб’єктивними бажаннями.

вотум (англ.vote of no confidence) –

думка, виражена у формі голосування, наприклад, схвалення парламентом діяльності уряду(вотумдовіри).У про( тивному разі при винесенні вотуму недовіри уряд, як правило, повинен пітиувідставкуаборозпускаєтьсяпар( ламент та проводяться дострокові пар( ламентські вибори.

вплив (у менеджменті) (англ. іnfluen ce) – прямий чи непрямий вплив на людей (індивідуумів, групи), що вик( ликає зміну їхньої поведінки. При цьому суб’єкт, що впливає, повинен усвідомлювати цілі і наслідки свого впливу. Один з головних інструментів впливу –влада: у цьому випадку вплив виступає як проміжна мета (кінцева мета – очікуваний результат впливу), а влада – як засіб досягнення цих цілей. Є й інші інструменти впливу, наприк( лад,зверненнядопотребоб’єктавпливу (людини, групи). Вплив, влада і потре би – тісно взаємопов’язані.

вплив на споживачів сублімінальний

(англ. subliminal influence) – вплив на органи відчуття людей з такою малою інтенсивністю, що свідомість не сприймає цього впливу, але підсві( домість його реєструє. Як наслідок формуються певні погляди, психо( логічні установки, переваги, які ве( ликою мірою визначають їхню спо( живчу поведінку.

впровадження товару (англ. соттo dity introduction) – цілеспрямовані за( ходи, метою яких є завоювання част( ки ринку для даного товару.

Врум Віктор (Vroom, Victor) – аме( риканський дослідник в галузі теорії мотивації, автор книжок “Праця і мотивація” [236], “Прийняття рішень як соціальний процес” і “Лідерство і

всезагальний еквівалент

50

вторинний ринок

прийняттярішень”(останнідвіуспівав( торстві).УсвоїйтеоріїочікуваньВ.роз( глядає людину як раціональну істоту, щопрагнедоодержаннямаксимальної вигодишляхомобмеженнявитратсвоєї енергії. Основні положення теорії очі( кувань зводяться до такого: умотиво( ваність людини до витрати певних зу( сильдлявиконаннязавданнязалежить відочікувань,тобтовідімовірностітого, щододатковізусилляприведутьдокра( щих результатів, від переконаності в тому, що існує взаємозв’язок кращих результатівпраціійогооплати,атакож відвалентності,тобтоцінностіочікува( ноївинагороди.

всезагальний еквівалент (англ. universal / general equivalent) – товар, який виражає вартість усіх інших то( варів і на який вони обмінюються. В процесі обміну різних товарів на в. е. вартість останнього має вигляд все( загальної форми вартості.

всесвітній банк (англ. world bank) –

міжнародний інвестиційний інститут, створений(спочаткупідназвоюМіжна( родний банк реконструкції та розвит( ку) одночасно з Міжнародним валют( ним фондом (МВФ) відповідно до рішення міжнародної валютно(фінан( сової конференції OOН. Наразі члена( ми в. б. є 155 країн світу. В. б. організа( ційно ділиться на дві самостійні органі( зації–Міжнародний банк рекон( струкціїтарозвитку(МБРР)таМіжна( родну асоціацію розвитку (МАР). За( гальна їх мета – фінансовими метода( мисприятикраїнам,яківідсталивеко( номічному розвитку. Головна контора

– у Вашингтоні. Країни, які не є учас( никами міжнародного валютного фонду, автоматично не можуть бути членами Всесвітнього банку.

встановлення дискримінаційних цін

(англ. рredatory prizing) – продаж то( варів за цінами, що встановлюють( ся без урахування різниці рівня вит( рат.

встановлення зональних цін (англ. zone prizing) – встановлення цін за гео( графічнимпринципом,колиусізамов( ники в межах одного регіону платять одну і ту саму сумарну ціну, а самі ціни підвищуютьсязалежновідвіддаленості зони.

встановлення однієї ціни з включен9 ням до неї витрат з поставки (англ. соst plus prizing) – встановлення ціни за географічним принципом, коли фірма знімає з усіх замовників, неза( лежно від їх місцеперебування, одну й ту саму ціну та додає до неї витрати за поставку товару.

встановлення цін для стимуляції збуту

(англ. volume prizing) – тимчасове вста( новлення ціни на товар нижче прей( скурантної, а інколи й нижче со( бівартості.

встановлення цін з прийняттям на себе витрат за поставку (англ prizing inclu ding delivery) – практика прийняття продавцем на себе часткових або пов( них витрат за поставку товару з метою забезпечення одержання замовлення.

встановлення ціни на підставі відчут9 ної цінності товару (англ. lemand prizing) – ціноутворення на підставі споживчого сприйняття цінностей та значущості товару, а не витрат вироб( ництва.

встановлення ціни на підставі рівня поточних цін (англ.сmpetitive) – вико( ристання в розрахунках цін конку( рентів, а не власних витрат фірми.

вторинний ринок (англ. secondary market) – обіг цінних паперів між осо(

втрати

51

гарантійний лист

бами, які не є первісними кредитора( ми і позичальниками, вторинна торгі( вля підтримується банками та спеціа( лізованими фірмами.

втрати (англ. loses) – частина ви( робничих ресурсів (робоча сила, пред( мети праці), витрачена без отриман( ня готової продукції (послуг), пере( витрачена порівняно з раціональними питомими витратами або взагалі неви( користана.

Г

Гант Генрі (Gantt Henry) – сучасник Тейлора і прихильник наукових ме( тодів у менеджменті, зміст яких по( лягає, на його погляд, у тому, щоб на( укове знання прийшло на зміну суб( ’єктивній думці і забезпечило більш високий рівень продуктивності праці. На відміну від Тейлора, Г. вказував на соціальну відповідальність бізнесу і менеджменту, що мають широкі зо( бов’язання перед суспільством. Цим пояснюється його глибокий інтерес до російської революції 1917 р., її соці( альної й економічної філософії. Відома система оплати за Г., що пе( редбачає премії за високу продук( тивність, ідеї розподілу доходу рівно( мірно і пропорційно факторам ви( робництва, вилучення надприбутку

вмонополій на користь суспільства чи добродійності ділових компаній, що мали вплив, який зробила на Г. ква( керська традиція. В останній своїй книжці “Організація праці” [75] Г. пи( сав про можливу розбіжність шляхів

вамериканському суспільстві у разі, якщо підприємці не зуміють прими(

рити свою жагу прибутку з добробу( том усього суспільства. Демокра( тичні погляди на владу і світ праці стали причиною натягнутих відно( син між Г. і Тейлором і його відчу( ження від людей бізнесу.

галопуюча інфляція (англ. galloping inflation) – прискорене знецінення грошової одиниці, швидке падіння її купівельної спроможності.

гарант (англ. guarantee) – доручи( тель, держава, юридична чи фізична особа, що дає гарантію у будь(чому.

гарантійне зобов’язання (англ. guarantee) – 1. зобов’язання підприєм( ства(виробника перед замовниками( споживачами щодо надійності експлу( атації протягом гарантійного періоду доставленої продукції. 2. документ, який підтверджує, що поставлений то( вар (насамперед, обладнання) відпо( відає умовам контракту.

гарантійний внесок (англ. guarantee commitent) – власний капітал приват( них акціонерних земельних банків, ощадних банків, страхових товариств.

гарантійний капітал (англ. guarantee investment ) – власний капітал приват( них акціонерних земельних банків, ощадних банків, страхових товариств. Г. к. призначений для забезпечення зобов’язань перед вкладниками та іноземними кредиторами і контролю за обсягом вкладень у довгострокові активні операції за рахунок залуче( них і позичених коштів. Він утво( рюється із внесків акціонерів і попов( нюється відрахуваннями з прибутків. Не використовується для виплати ди( відендів, відшкодування збитків та ін.

гарантійний лист (англ. letter of indemnity) – документ, який, як прави( ло, видається при нестачі чи пошкод(