- •Програма соціально-педагогічної реабілітації дітей з особливими потребами та обмеженими можливостями
- •І. Вступ
- •1.7. Етапи соціально-педагогічної реабілітації дітей-інвалідів
- •Перший етап: соціально-педагогічна діагностика
- •Другий етап: соціальн-педагогічна реабілітація
- •2.6. Гарденотерапія сприяє заохоченню дітей-інвалідів до роботи з рослинами та передбачає:
- •2.8. Лялькотерапія сприяє:
- •Третій етап: результати соціально-педагогічної реабілітації
ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА КОРЕКЦІЙНОЇ ОСВІТИ
Програма соціально-педагогічної реабілітації дітей з особливими потребами та обмеженими можливостями
Дрогобич, 2013
ЗМІСТ
ВСТУП |
|
|
|
СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДИТИНИ-ІНВАЛІДА |
|
ПЕРШИЙ ЕТАП |
|
Діагностика дитини-інваліда |
|
Характеристика родини дитини-інваліда та її батьків |
|
Побутове обстеження родини дитини-інваліда |
|
Критерії обмеженості життєдіяльності дитини |
|
Педагогічна діагностика дитини-інваліда |
|
|
|
ДРУГИЙ ЕТАП |
|
Програма самообслуговування дитини-інваліда |
|
Програма соціально-середовищної реабілітації Програма соціально-побутової реабілітації |
|
Заходи з соціально-культурної реабілітації дитини-інваліда |
|
Форми та методики соціальної реабілітації дітей-інвалідів |
|
|
|
ТРЕТІЙ ЕТАП |
|
Результати соціальної реабілітації |
|
Оцінка соціально-педагогічної реабілітації |
|
Організація соціального патронату |
|
І. Вступ
1.1. Соціально-педагогічна реабілітація – система заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для повернення особи до активної участі у житті, відновлення її соціального статусу та здатності до самостійної суспільної і родинно-побутової діяльності шляхом соціально-середовищної орієнтації та соціально-побутової адаптації, соціального обслуговування, задоволення потреби у забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації.
1.2. Соціальна реабілітація передбачає:
1.2.1. навчання дитини-інваліда основним соціальним навичкам;
1.2.2. пристосування побутових умов до потреб дитини-інваліда;
1.2.3. соціально-побутове влаштування та обслуговування, педагогічну корекцію для інвалідів, дітей-інвалідів ;
1.2.4. опанування навичками захисту власних прав та інтересів, самоаналізу та отримання навичок позитивного сприйняття себе та оточуючих, навичок спілкування;
1.2.5. соціальний, педагогічний, психологічний патронат за місцем проживання (вдома) дитини-інваліда.
1.3. Соціальний педагог – спеціаліст з виховної роботи з дітьми-інвалідами, який створює сприятливі соціальні, навчально-виховні умови для розвитку і соціалізації особистості.
1.4. Перебування дітей-інвалідів, які проходять реабілітацію, здійснюється в таких підгрупах:
-
ранньої соціально-педагогічної реабілітації для дітей-інвалідів віком від 2 до 6 років;
-
соціально-педагогічної реабілітації для дітей-інвалідів віком від 6 до 14 років;
-
професійної орієнтації для дітей віком від 14 до 18 років.
1.5. Індивідуальний план реабілітації дитини-інваліда включає:
-
діагноз;
-
психофізичний розвиток;
-
індивідуальні особливості та можливості ;
-
характеристики сім’ї;
-
рекомендовані реабілітаційні заходи;
-
тривалість реабілітаційного курсу (до 6 місяців).
1.6. Форми інтеграції дітей-інвалідів:
-
повна інтеграція – для дітей, які за рівнем розвитку відповідають віковій нормі та підготовлені до сумісного навчання зі здоровими однолітками;
-
комбінована інтеграція – за якої діти з рівнем психофізичного та мовного розвитку, відповідного чи близького до вікової норми, по 1-2 дитини на рівних виховуються або навчаються в масових групах та класах, отримуючи постійну корекційну допомогу спеціаліста;
-
часткова інтеграція – за якої діти-інваліди ще не здатні оволодіти на рівних зі здоровими однолітками навчальною програмою, відвідують масові групи та класи лише на частину тижня по 1-2 години;
-
тимчасова інтеграція – за якої діти спеціальної групи з’єднаються зі здоровими дітьми не рідше 1-2 разів в місяць для проведення позакласних заходів.