Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

філософський факультет

кафедра теорії та історії політичної науки

О.М. Сорба

РИТОРИКА

Навчально-методичний посібник

для студентів філософського факультету та

факультету культури і мистецтва

Львівського національного університету імені Івана Франка

Львів – 2010

Рекомендовано до друку

кафедрою теорії та історії політичної науки

філософського факультету

Львівського національного університету

імені Івана Франка

Протокол № ___ від ___ ___________ 2010 р.

Вченою радою філософського факультету

Львівського національного університету

імені Івана Франка

Протокол № ___ від ___ ___________ 2010 р.

Уклав:

к.політ.н.,

асистент кафедри

теорії та історії політичної науки Сорба О.М.

Рецензенти:

Денисенко В.М. доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії політичної науки

Угрин Л.Я. кандидат політичних наук, доцент кафедри теорії та історії політичної науки

Програма з курсу «Риторика» / Укл. О.М. Сорба. – Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2010, – 50 с.

© О.М. Сорба, укладання

© Львівський національний університет імені Івана Франка

© Філософський факультет

© Кафедра теорії та історії політичної науки

Передмова

У соціально-педагогічному аспекті актуальність запровадження курсу «Риторика» у вищі навчальні заклади обумовлена дефіцитом ораторської культури, низької культурою мовлення. Освітня цінність курсу «Риторика» висока, бо в наш час зростає попит на спеціалістів з ефективним мисленням, які мають хист до слова. Дар слова, як найкращий спосіб вираження будь-яких процесів внутрішнього життя людини, як могутнє знаряддя підкорення своєї волі інших, як засіб живого спілкування стає за своєю суттю наріжним каменем в утвердженні могутності людини.

Дистанційний курс «Риторика», обумовлений прагматичною затребуваністю, покликаний внести свій вклад у розвиток культури спілкування, мислення і, зрозуміло, мовлення студентів; навчити їх вільно використовувати різноманітні мовні засоби у різних комунікативно-мовленнєвих умовах (ситуаціях), насамперед у безпосередній професійній діяльності, сформувати правильну, термінологічно точну та виразну мову.

З найдавніших часів люди намагалися зрозуміти: у чому полягає таємниця впливу живого слова, природжений це хист, чи результат довготривалого наполегливого навчання і самоосвіти. Відповідь на ці та інші питання і дає риторика – наука про закони підготовки і виразного вимовляння публічної промови з метою здійснення бажаного впливу на аудиторію.

Пояснювальна записка

Як свідчить історія розвитку людського суспільства, пристрасне слово в усі часи маю великий вплив на людей, їхні погляди й переконання, справи та дії.

Сьогодні перед кожним майбутнім фахівцем стоїть мета оволодіти ефективним мовленнєвим впливом, практичними риторичними навичками, які будуть допомагати їм краще володіти власною мовою та досягти успіху у професійній діяльності.

Спостереження засвідчують, що далеко не кожний студент володіє уміннями й навичками праці з текстом, чітко і логічно висловлювати свої думки, формулювати тези, надавати докази, задавати питання і відповідати на них, брати участь у дискусії, композиційно оформляти свою промову, сприймати й аналізувати виступи інших, виробляти власний ораторський стиль.

Запропонований спецкурс буде сприяти риторичний компетенції студентів, навчить прийомів підготовки й виголошення публічної промови. У структурі процесу навчання з риторики, окрім цільового й змістовного компонентів, увага приділяється опануванню понять, термінів правил риторики, їх розвитку в різні історичні епохи; вільній творчості студентів.

Конспектив6ний вигляд основ риторики доповнюється методичними рекомендаціями, порадами пам’ятками, завданнями й вправами. Саме вони допоможуть студентам виробити й закріпити необхідні риторичні вміння й навички. Майбутній спеціаліст, який володіє риторичними знаннями, навичками й вміннями, почуває себе впевнено у різних ситуаціях ділового, соціального й професійного спілкування. Доброго настрою, наполегливої праці! Успіх Вам забезпечений!

Мета курсу «Риторика»: допомогти студенту в оволодінні культурою мовлення як найважливішим засобом навчання, виховання, розвитку молоді, основним інструментом професійної діяльності педагога, яка носить комунікативний характер.

Відведений на риторичну підготовку час дозволяє вирішити наступні завдання: 1) дати систематичні знання у галузі теорії стародавньої та сучасної риторики;

2) сформувати практичні риторичні вміння:

• студент повинен засвоїти основи мовленнєвої майстерності у професійно значущих риторичних ситуаціях;

• сформувати навички ефективної мовленнєвої поведінки в актуальних ситуаціяхспілкування;

• оволодіти методикою риторичного аналізу.

Після опанування курсу студенти будуть знати:

• історію виникнення та становлення античної риторики;

• сучасну концепцію риторики, яка пов’язана з формуванням свідомої світоглядної позиції та компонентним володінням предметом аргументації;

• основні поняття загальної риторики;

• прийоми словесної наочності;

• етапи підготовки усної промови;

• критерії оцінки промови;

• жанри красномовства;

• види промов;

• невербальні засоби спілкування.

Уміти:

• вести розгорнутий монолог (лекцію) з фахової проблематики;

• вести ефективну, конструктивну бесіду на будь-яку тему з кола зацікавлень культурної, високоосвіченої людини;

• володіти етикою оратора;

• виробити індивідуальний образ оратора, власний ораторський стиль;

• організувати взаємодію з аудиторією, налагодити контакт, зворотній зв’язок, спілкування;

• підготувати публічний виступ;

• давати загально риторичну оцінку ефективності продукта мисленнєво-мовленнєвої діяльності;

• вдосконалювати техніку мовлення (дикції, якостей голосу, інтонації тощо);

• знаходити можливі засоби переконання відносно предмета мовлення та правильної побудови аргументу, який складається з ідеї, її обґрунтування та розташування.

Здобудуть практичні навички:

• техніка мовлення (дихання, голос, ритм, тон, темп, наголос, дикція);

• спілкування з аудиторією;

• аналіз усних виступів.

При вивченні курсу слухачі ознайомляться з працями видатних вчений, майстрів усного слова, пізнають цікаві відомості з історії вітчизняної і зарубіжної риторики. Особлива увага приділяється мовленнєвій культурі, методиці підготовки й проголошення різних видів публічних виступів, формуванню вмінь і навичок ораторського мистецтва, умінь вести конструктивний діалог.

Кожне заняття присвячене певній проблемі з риторики. Спочатку подаються теоретичні відомості, тексти для аналізу, потім – блок питань і практичних завдань та вправ для самоконтролю, правильність і слушність яких перевіряються на консультаціях. Саме вони допоможуть слухачам виробити і закріпити необхідні вміння і навички. Конспективний виклад основ риторики буде доповнюватися методичними рекомендаціями, порадами, тестами, завданнями з аналізу фрагментів промов відомих ораторів, настановами на уважне сприйняття публічних промов і складання особистісних виступів, списком використаної літератури.

Такий підхід дозволить слухачам вже з першого заняття усунути помилки в усній мові, зробити її більш привабливою, а з часом і більш досконалою.

ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ ТА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ:

ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Розділ і тема курсу	К-сть годин
Розділ 1. Соціальне значення красномовства
Тема 1. Риторика як мистецтво, наука і навчальна дисципліна	2
Розділ 2. Промова як публічний виступ
Тема 2. Інвенція	2
Тема 3. Диспозиція	2
Тема 4. Елокуція (елоквенція). Тропи та фігури мови	2
Тема 5. Стилістична виразність мовлення	2
Тема 6. Акція	2
Тема 7. Робота промовця з технічними засобами	2
Розділ 3. Діалогічне мовлення
Тема 8. Принципи ведення словесної суперечки. «Оксфордські» дебати	2
Тема 9. Прийоми протидії словесній маніпуляції	2
УСЬОГО	18

ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Розділ і тема курсу	К-сть годин
Розділ 1. Історія красномовства
Тема 1. Історія становлення теорії красномовства від міфологічного періоду до епохи Відродження	2
Тема 2. Українські традиції теорії красномовства	2
Розділ 2. Промова як публічний виступ
Тема 3. Практикум з планування задуму промови	2
Тема 4. Виголошення промови. Тренування стилістичної довершеності (варіативності) промови	2
Тема 5. Розмітка тексту та читання промови за знаками партитури	2
Тема 6. Культура оратора та невербальні засоби спілкування	2
Тема 7. Робота з технічними засобами (відео- та аудіоапаратурою)	2
Розділ 3. Діалогічне мовлення
Тема 8. Проведення «Оксфордських» дебатів	2
Тема 9. Прийоми протидії словесній маніпуляції	2
УСЬОГО	18

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ:

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

З метою перевірки рівня розуміння студентами визначеного програмою курсу теоретичного матеріалу, визначення міри його засвоєння, успішності оволодіння навчально-дослідницькими та прикладними навичками, уміння самостійного вивчення та розв’язання проблем курсу, а також вироблення навичок письмової та усної самопрезентації використовуємо поточний, проміжну та підсумкову форми контролю.

Поточний контроль успішності студентів

здійснюється за двома напрямами:

• контроль за систематичністю та активністю роботи студента на семінарських та інших практичних заняттях;

• контроль за виконанням завдань самостійного опрацювання та засвоєння матеріалу;

оцінювання відбувається протягом семестру з метою контролю за рівнем засвоювання і творчого застосування знань у вигляді усного опитування, контрольних тематичних завдань та термінологічних диктантів, написання творчої роботи (есе) з проблем курсу. Передбачено проведення одного модуля у вигляді письмових тестових завдань.

Всі заплановані форми поточного контролю (крім модульного тесту) оцінюються від 0 до 5 балів, де 5 - найвища, а 0 – найнижча оцінка. З усіх отриманих оцінок (включно із найнижчою – 0 балів) вираховуються середнє арифметичне, отриманий результат множиться на коефіцієнт – 10. До отриманого цілого числа додається результат модуля який оцінюється від 0 до 10 балів. Так формується підсумкова оцінка за семестр, яка не перевищує 50 балів.

Підсумковий контроль рівня знань студентів

Здійснюється раз на рік у формі іспиту. Студент допускається до підсумкового контролю за наступних умов:

• відвідання більше половини семінарських занять;

• виконання модульних завдань із позитивною оцінкою;

• здобуття у підсумку роботи за семестр не менше 25 балів за результатами поточної та проміжної форм контролю разом.

Іспит проводиться в усній формі, і покриває собою навчальний матеріал семестру. При виведенні загальної оцінки студента викладач бере до уваги результати як поточного так і підсумкового контролю знань. При цьому частка сумарної оцінки, яку студент може отримати за результатами поточної та проміжної форм контролю разом, становить 50 % (тобто не більше 50 балів), та частка підсумкової форми контролю (іспит) – 50 % (також не більше 50 балів) від загальної оцінки (яка становить 100 балів максимум).

ШКАЛА ЯКОСТІ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ

5	А	ВІДМІННО відмінні знання з предмету	90-100
4	B	ДУЖЕ ДОБРЕ рівень знань з предмету вище середнього, однак допущено кілька незначних помилок	81-89
	C	ДОБРЕ загалом добра робота, але є ряд помилок	71-80
3	D	ЗАДОВІЛЬНО задовільний рівень знань з предмету, однак є серйозні недоліки	61-70
	E	ДОСТАТНЬО знання з предмету відповідають мінімальним вимогам	51-60
2	FX	НЕЗАДОВІЛЬНО для отримання позитивної оцінки необхідна додаткова робота з предмету (право перездачі іспиту зберігається за студентом)	25-50
	F	НЕЗАДОВІЛЬНО потрібна велика додаткова робота з предмету (для перездачі іспиту студент повинен здати проміжні форми контролю)	0-25