Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка
філософський факультет
кафедра теорії та історії політичної науки
О.М. Сорба
РИТОРИКА
Навчально-методичний посібник
для студентів філософського факультету та
факультету культури і мистецтва
Львівського національного університету імені Івана Франка
Львів – 2010
Рекомендовано до друку
кафедрою теорії та історії політичної науки
філософського факультету
Львівського національного університету
імені Івана Франка
Протокол № ___ від ___ ___________ 2010 р.
Вченою радою філософського факультету
Львівського національного університету
імені Івана Франка
Протокол № ___ від ___ ___________ 2010 р.
Уклав:
к.політ.н.,
асистент кафедри
теорії та історії політичної науки Сорба О.М.
Рецензенти:
Денисенко В.М. доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії політичної науки
Угрин Л.Я. кандидат політичних наук, доцент кафедри теорії та історії політичної науки
Програма з курсу «Риторика» / Укл. О.М. Сорба. – Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2010, – 50 с.
© О.М. Сорба, укладання
© Львівський національний університет імені Івана Франка
© Філософський факультет
© Кафедра теорії та історії політичної науки
Передмова
У соціально-педагогічному аспекті актуальність запровадження курсу «Риторика» у вищі навчальні заклади обумовлена дефіцитом ораторської культури, низької культурою мовлення. Освітня цінність курсу «Риторика» висока, бо в наш час зростає попит на спеціалістів з ефективним мисленням, які мають хист до слова. Дар слова, як найкращий спосіб вираження будь-яких процесів внутрішнього життя людини, як могутнє знаряддя підкорення своєї волі інших, як засіб живого спілкування стає за своєю суттю наріжним каменем в утвердженні могутності людини.
Дистанційний курс «Риторика», обумовлений прагматичною затребуваністю, покликаний внести свій вклад у розвиток культури спілкування, мислення і, зрозуміло, мовлення студентів; навчити їх вільно використовувати різноманітні мовні засоби у різних комунікативно-мовленнєвих умовах (ситуаціях), насамперед у безпосередній професійній діяльності, сформувати правильну, термінологічно точну та виразну мову.
З найдавніших часів люди намагалися зрозуміти: у чому полягає таємниця впливу живого слова, природжений це хист, чи результат довготривалого наполегливого навчання і самоосвіти. Відповідь на ці та інші питання і дає риторика – наука про закони підготовки і виразного вимовляння публічної промови з метою здійснення бажаного впливу на аудиторію.
Пояснювальна записка
Як свідчить історія розвитку людського суспільства, пристрасне слово в усі часи маю великий вплив на людей, їхні погляди й переконання, справи та дії.
Сьогодні перед кожним майбутнім фахівцем стоїть мета оволодіти ефективним мовленнєвим впливом, практичними риторичними навичками, які будуть допомагати їм краще володіти власною мовою та досягти успіху у професійній діяльності.
Спостереження засвідчують, що далеко не кожний студент володіє уміннями й навичками праці з текстом, чітко і логічно висловлювати свої думки, формулювати тези, надавати докази, задавати питання і відповідати на них, брати участь у дискусії, композиційно оформляти свою промову, сприймати й аналізувати виступи інших, виробляти власний ораторський стиль.
Запропонований спецкурс буде сприяти риторичний компетенції студентів, навчить прийомів підготовки й виголошення публічної промови. У структурі процесу навчання з риторики, окрім цільового й змістовного компонентів, увага приділяється опануванню понять, термінів правил риторики, їх розвитку в різні історичні епохи; вільній творчості студентів.
Конспектив6ний вигляд основ риторики доповнюється методичними рекомендаціями, порадами пам’ятками, завданнями й вправами. Саме вони допоможуть студентам виробити й закріпити необхідні риторичні вміння й навички. Майбутній спеціаліст, який володіє риторичними знаннями, навичками й вміннями, почуває себе впевнено у різних ситуаціях ділового, соціального й професійного спілкування. Доброго настрою, наполегливої праці! Успіх Вам забезпечений!
Мета курсу «Риторика»: допомогти студенту в оволодінні культурою мовлення як найважливішим засобом навчання, виховання, розвитку молоді, основним інструментом професійної діяльності педагога, яка носить комунікативний характер.
Відведений на риторичну підготовку час дозволяє вирішити наступні завдання: 1) дати систематичні знання у галузі теорії стародавньої та сучасної риторики;
2) сформувати практичні риторичні вміння:
студент повинен засвоїти основи мовленнєвої майстерності у професійно значущих риторичних ситуаціях;
сформувати навички ефективної мовленнєвої поведінки в актуальних ситуаціяхспілкування;
оволодіти методикою риторичного аналізу.
Після опанування курсу студенти будуть знати:
історію виникнення та становлення античної риторики;
сучасну концепцію риторики, яка пов’язана з формуванням свідомої світоглядної позиції та компонентним володінням предметом аргументації;
основні поняття загальної риторики;
прийоми словесної наочності;
етапи підготовки усної промови;
критерії оцінки промови;
жанри красномовства;
види промов;
невербальні засоби спілкування.
Уміти:
вести розгорнутий монолог (лекцію) з фахової проблематики;
вести ефективну, конструктивну бесіду на будь-яку тему з кола зацікавлень культурної, високоосвіченої людини;
володіти етикою оратора;
виробити індивідуальний образ оратора, власний ораторський стиль;
організувати взаємодію з аудиторією, налагодити контакт, зворотній зв’язок, спілкування;
підготувати публічний виступ;
давати загально риторичну оцінку ефективності продукта мисленнєво-мовленнєвої діяльності;
вдосконалювати техніку мовлення (дикції, якостей голосу, інтонації тощо);
знаходити можливі засоби переконання відносно предмета мовлення та правильної побудови аргументу, який складається з ідеї, її обґрунтування та розташування.
Здобудуть практичні навички:
техніка мовлення (дихання, голос, ритм, тон, темп, наголос, дикція);
спілкування з аудиторією;
аналіз усних виступів.
При вивченні курсу слухачі ознайомляться з працями видатних вчений, майстрів усного слова, пізнають цікаві відомості з історії вітчизняної і зарубіжної риторики. Особлива увага приділяється мовленнєвій культурі, методиці підготовки й проголошення різних видів публічних виступів, формуванню вмінь і навичок ораторського мистецтва, умінь вести конструктивний діалог.
Кожне заняття присвячене певній проблемі з риторики. Спочатку подаються теоретичні відомості, тексти для аналізу, потім – блок питань і практичних завдань та вправ для самоконтролю, правильність і слушність яких перевіряються на консультаціях. Саме вони допоможуть слухачам виробити і закріпити необхідні вміння і навички. Конспективний виклад основ риторики буде доповнюватися методичними рекомендаціями, порадами, тестами, завданнями з аналізу фрагментів промов відомих ораторів, настановами на уважне сприйняття публічних промов і складання особистісних виступів, списком використаної літератури.
Такий підхід дозволить слухачам вже з першого заняття усунути помилки в усній мові, зробити її більш привабливою, а з часом і більш досконалою.
ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ ТА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ:
ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ
Розділ і тема курсу |
К-сть годин |
Розділ 1. Соціальне значення красномовства |
|
Тема 1. Риторика як мистецтво, наука і навчальна дисципліна |
2 |
Розділ 2. Промова як публічний виступ |
|
Тема 2. Інвенція |
2 |
Тема 3. Диспозиція |
2 |
Тема 4. Елокуція (елоквенція). Тропи та фігури мови |
2 |
Тема 5. Стилістична виразність мовлення |
2 |
Тема 6. Акція |
2 |
Тема 7. Робота промовця з технічними засобами |
2 |
Розділ 3. Діалогічне мовлення |
|
Тема 8. Принципи ведення словесної суперечки. «Оксфордські» дебати |
2 |
Тема 9. Прийоми протидії словесній маніпуляції |
2 |
УСЬОГО |
18 |
ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Розділ і тема курсу |
К-сть годин |
Розділ 1. Історія красномовства |
|
Тема 1. Історія становлення теорії красномовства від міфологічного періоду до епохи Відродження |
2 |
Тема 2. Українські традиції теорії красномовства |
2 |
Розділ 2. Промова як публічний виступ |
|
Тема 3. Практикум з планування задуму промови |
2 |
Тема 4. Виголошення промови. Тренування стилістичної довершеності (варіативності) промови |
2 |
Тема 5. Розмітка тексту та читання промови за знаками партитури |
2 |
Тема 6. Культура оратора та невербальні засоби спілкування |
2 |
Тема 7. Робота з технічними засобами (відео- та аудіоапаратурою) |
2 |
Розділ 3. Діалогічне мовлення |
|
Тема 8. Проведення «Оксфордських» дебатів |
2 |
Тема 9. Прийоми протидії словесній маніпуляції |
2 |
УСЬОГО |
18 |
СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ:
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ
З метою перевірки рівня розуміння студентами визначеного програмою курсу теоретичного матеріалу, визначення міри його засвоєння, успішності оволодіння навчально-дослідницькими та прикладними навичками, уміння самостійного вивчення та розв’язання проблем курсу, а також вироблення навичок письмової та усної самопрезентації використовуємо поточний, проміжну та підсумкову форми контролю.
Поточний контроль успішності студентів
здійснюється за двома напрямами:
контроль за систематичністю та активністю роботи студента на семінарських та інших практичних заняттях;
контроль за виконанням завдань самостійного опрацювання та засвоєння матеріалу;
оцінювання відбувається протягом семестру з метою контролю за рівнем засвоювання і творчого застосування знань у вигляді усного опитування, контрольних тематичних завдань та термінологічних диктантів, написання творчої роботи (есе) з проблем курсу. Передбачено проведення одного модуля у вигляді письмових тестових завдань.
Всі заплановані форми поточного контролю (крім модульного тесту) оцінюються від 0 до 5 балів, де 5 - найвища, а 0 – найнижча оцінка. З усіх отриманих оцінок (включно із найнижчою – 0 балів) вираховуються середнє арифметичне, отриманий результат множиться на коефіцієнт – 10. До отриманого цілого числа додається результат модуля який оцінюється від 0 до 10 балів. Так формується підсумкова оцінка за семестр, яка не перевищує 50 балів.
Підсумковий контроль рівня знань студентів
Здійснюється раз на рік у формі іспиту. Студент допускається до підсумкового контролю за наступних умов:
відвідання більше половини семінарських занять;
виконання модульних завдань із позитивною оцінкою;
здобуття у підсумку роботи за семестр не менше 25 балів за результатами поточної та проміжної форм контролю разом.
Іспит проводиться в усній формі, і покриває собою навчальний матеріал семестру. При виведенні загальної оцінки студента викладач бере до уваги результати як поточного так і підсумкового контролю знань. При цьому частка сумарної оцінки, яку студент може отримати за результатами поточної та проміжної форм контролю разом, становить 50 % (тобто не більше 50 балів), та частка підсумкової форми контролю (іспит) – 50 % (також не більше 50 балів) від загальної оцінки (яка становить 100 балів максимум).
ШКАЛА ЯКОСТІ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ
5 |
А |
ВІДМІННО відмінні знання з предмету |
90-100 |
4 |
B |
ДУЖЕ ДОБРЕ рівень знань з предмету вище середнього, однак допущено кілька незначних помилок |
81-89 |
C |
ДОБРЕ загалом добра робота, але є ряд помилок |
71-80 |
|
3 |
D |
ЗАДОВІЛЬНО задовільний рівень знань з предмету, однак є серйозні недоліки |
61-70 |
E |
ДОСТАТНЬО знання з предмету відповідають мінімальним вимогам |
51-60 |
|
2 |
FX |
НЕЗАДОВІЛЬНО для отримання позитивної оцінки необхідна додаткова робота з предмету (право перездачі іспиту зберігається за студентом) |
25-50 |
F |
НЕЗАДОВІЛЬНО потрібна велика додаткова робота з предмету (для перездачі іспиту студент повинен здати проміжні форми контролю) |
0-25 |