Діагностика.

Обов’язкові обстеження.

1.Збирання анамнезу.

2.Обстеження алерголога (має відрізнити звичайну або посилену реакцію на укуси комах від алергічної реакції).

3.Шкірне тестування (прик-тест) з інсектними алергенами.

Додаткові обстеження.

1. Визначення рівня загального IgE.

2. При неможливості постановки тестів in vivo, постановка тестів in vitro – визначення рівня IgE та IgG антитіл до алергенів із тіла та отрути бджіл та ос.

2.ПРОФІЛАКТИЧНО-ЛІКУВАЛЬНІ ЗАХОДИ

А. Елімінаційні заходи. Комплекс заходів, спрямованих на усунення чи обмеження контакту з відповідними алергенами осіб, що є контингентом ризику з виникнення інсектної алергії (ІА). В місцях, де можливий контакт з відповідними комахами, необхідно:

- прикривати більшу частину тіла одягом, взуттям, рукавичками ;

- не вживати їжу на відкритому повітрі ;

- не користуватися ароматизованим милом, шампунями, іншою косметикою ;

- в присутності комах не робити різких рухів ;

- триматися подалі від пасік ;

- не проводити курси апітерапії;

- не приймати продукти бджолярства ;

- закривати вікна та двері спеціальними сітками ;

- постійно при собі мати аптечку швидкої допомоги з протишоковим набором.

Б.Лікування.

1. Гостра алергічна реакція

1.1. Місцева алергічна реакція:

- накласти джгут на кінцівку вище місця укусу ;

- жало, що залишилося в шкірі хворого, необхідно видалити, без травмування мішечка з отрутою;

- на місце укусу прикласти лід;

- місце укусу рекомендовано обколоти 0,1% розчином адреналіну в дозі 0,3-0,5 мл на 4,5 мл фізіологічного розчину;

- при значній місцевій і загальній реакції підшкірно вводять 0,2-0,5 мл 0,1% розчину адреналіну;

- антигістамінні препарати першого покоління вводять внутрішньом’язово (при нормальному артеріального тиску);

- показані антигістамінні препарати другого (лоратадин по 1 таблетці на добу) і третього поколінь (телфаст 180 мг 1 раз на добу) протягом 2-3 днів;

- місцево рекомендовано мазі з вмістом глюкокортикостероїдів (целестодерм , метилпреднізолон, мометазон тощо), феністіл-гель 2-4 рази на добу.

1.2. Системні алергічні реакції.

Лікування проводиться в терапевтичному або алергологічному відділенні на протязі 5-10 днів.

• при зниженому артеріальному тиску – в/в введення адреналіну, мезатону;

• в/в введення глюкокортикостероїдів (дексаметазон 4-8 мг, преднізолон 30-60 мг);

• в/в введення антигістамінних препаратів (тавегіл 2 мл 0,1% розчину, супрастин 1мл 2,5%) – при нормальному артеріальному тиску;

• антигістамінні препарати першого покоління (тавегіл 0,001г 2-3 рази на добу, супрастин 0,25 г 3-4 рази на добу), другого або третього покоління (лоратадин, фексофенадин 1 раз на добу) протягом 7 днів;

• при виникненні бронхообстуктивного синдрому - еуфілін 2,4% розчину 10 мл на фізіологічному розчину в/в .

1.3. Лікування анафілактичного шоку при іа (див. Протокол щодо анафілактичного шоку).

Лікування енцефаломієлорадікулопатії (пізній тип реакції)

Хворі підлягають лікуванню у невропатолога.

Специфічна імунотерапія алергенами (СІТ).

СІТ інсектними алергенами абсолютно показана хворим з алергічними реакціями на укуси перетинчастокрилих. Можливі різні схеми проведення СІТ (тривалі, прискорені, ультрашвидкі). Вибір схеми лікування здійснює лікар-алерголог. Бажано, щоб загальний курс СІТ тривав (включаючи підтримуючу терапію) до 3 років. СІТ проводиться виключно лікарем-алергологом, підтримуючий курс - може проводитися лікарями, підготовленими з цих питань (сімейними лікарями, терапевтами, педіатрами) під дистанційним контролем алергологів.

Вимоги до фармакотерапії.

З ряду антигістамінних засобів, при наданні невідкладної допомоги, бажано використовувати препарати першого покоління в ін’єкційних формах, а при зникненні гострих проявів реакції – препарати другого та третього поколінь для внутрішнього застосування. З глюкокортикостероїдних препаратів бажано використовувати дексаметазон або метилпреднізолон, преднізолон.

Критерії ефективності та очікуваних результатів лікування.

В результаті лікування алергічних реакцій на укуси комах бажано досягти :

• ліквідації чи значного зменшення проявів алергічних реакцій на укуси;

• покращення якості життя хворих на ІА (здатність повноцінно працювати, навчатися і відпочивати) ;

• попередження переходу легких проявів ІА у більш важкі;

• кінцевої мети СІТ – відсутність реакцій або ж значне зниження важкості клінічної симптоматики внаслідок зниження чутливості до інсектних алергенів;

• бажано досягти повної ліквідації клінічних проявів анафілактичної реакції.