26.Співпраця дошкільного навчального закладу з сімє'ю з питань розвитку мовлення.

Сьогодні, лише незначна частина батьків може спрямувати у правильне русло

виховання своєї дитини, її мовленнєвий розвиток, отже, потребує допомоги фахівців.

Майбутній вихователь повинен вміти орієнтувати батьків дошкільника на те, що

створюючи в умовах родинного виховання соціально-педагогічні умови для мовленнєвого розвитку, слід пам’ятати, що дитина відчуває потребу в нових враженнях, спілкуванні, визнанні, підтримці та висловлюванні власних думок. Тобто ситуація повинна бути для дитини розвиваючою. Тільки завдяки достатнім соціально-педагогічним умовам зміст загальномовленнєвої підготовки у дошкільнят сприяє накопиченню досвіду, прояву намірів, бажань, думок. Спеціальна мовна підготовка передбачає обов’язкову взаємодію у мовленнєвій діяльності пізнавальних процесів (зокрема, логічного мислення, творчої уяви, уваги, пам’яті).

Дитина спочатку засвоює мовні знання, мимовільно співвідносить почуті і вимовлені

образи мовних знаків із дійсністю, з її предметами, явищами. Цей процес відбувається

паралельно з розвитком пізнавальних процесів. Створюючи соціально-педагогічні умови,

слід зробити акцент на неусвідомленому засвоєнні мови і мовлення взагалі.

Висновок. Мовленнєвий розвиток дітей в умовах родинного виховання є одним з

головних завдань дошкільної освіти. Завдяки створеним соціально-педагогічним загальним, спеціальним та специфічним умовам у мовленнєвій підготовці, дитина, в умовах не тільки дошкільного закладу, а ще й у родині набуває необхідних знань, умінь і навичок мовленнєвого спілкування, що забезпечить їй мовленнєву компетентність, успішність у навчанні, загальну освіченість. Саме тому, майбутній вихователь повинен володіти теоретичними знаннями, практичними вміннями і навичками щодо спільної роботи з батьками з питань формування мовленнєвої компетентності дошкільників.

27.Методи та прийоми формування граматичної будови мовлення у дітей.

Методи і прийоми розвитку та навчання рідної мови в дошкільному закладі. Загальне поняття про методи й прийоми. Наочні методи навчання, їх характеристика. Взаємозв’язок слова і наочності. Словесні методи навчання, їх характеристика. Практичні та ігрові методи навчання, їх характеристика. Взаємозв’язок і взаємозалежність методів навчання.

Прийоми навчання дітей рідної мови. Зразок мовлення вихователя й вимоги до нього. Запитання вихователя й вимоги до них. Вимоги до відповідей дітей.

Методика формування граматичної будови мовлення у дітей.

Загальне поняття про граматичну будову мови. Значення засвоєння граматичної будови мови для мовленнєвого розвитку дітей та підготовки їх до школи.

Становлення граматичної будови мови у дітей. Пасивне та активне засвоєння граматики (Д. Ніколенко). О. Гвоздєв про періоди становлення граматичної будови мови. Особливості засвоєння дітьми речень. Оволодіння флексіями, узгодженнями й керуванням (О. Гвоздєв, М. Феофанов, В. Ядешко).

Закономірності засвоєння граматичних значень дітьми дошкільного віку. Типові помилки в мовленні дітей та їх причини. Дослідження формування граматичної правильності мовлення в дітей (Ф. Сохін та інші).

Дитяче словотворення, його характеристика, види, типи, причини цього явища. Книга К. Чуковського «Від 2 до 5». Словесна творчість, її характеристика.

Завдання й зміст формування граматичної правильності мовлення в дітей. Умови, необхідні для засвоєння дітьми норм граматики (А. Богуш). Шляхи й методи формування граматичної правильності мовлення. Дидактичні ігри, вправи, мовленнєві ситуації, казки, їх місце у формуванні граматичної будови мови. Методика проведення спеціальних занять з формування граматичної правильності мовлення.

Формування граматичної правильності мовлення у процесі режимних моментів та на заняттях з інших розділів програм.