- •3. Дайте визначення “агроекосистема”.
- •4. Чому в агроценозах майже не виражена саморегуляція?
- •13. Характеристика пасовищних біогеоценозів.
- •22. Пасовищна хвороба – гостра тимпанія рубця. Гостра тимпанія рубця
- •24. Пасовищна хвороба – фасціольоз. Фасціольоз
- •26. Пасовищна хвороба – травматичний ретикуліт.
- •28. Ґрунтові інфекції. Ґрунтові інфекції
- •30. Структура і функції бгц тваринницьких ферм і комплексів.
- •33. Форми міжбіогеоценозних зв’язків – переміщення повітряних мас, води, ґрунту, рослин та тварин.
- •34. Роль міжбіогеоценозних зв’язків у виробництві екологічно чистої продукції тваринного походження.
- •35. Роль міжбіогеоценозних зв’язків в профілактиці хвороб тварин.
- •36. Основні види токсикантів, які можуть бути в харчових продуктах.
- •38. Переміщення радіонуклідів по ланцюгам живлення та ефект їх накопичення в кінцевих ланках.
- •39. Переміщення по ланцюгах живлення хімічних речовин та ефект накопичення їх в кінцевих ланках.
- •40. Екологічні фактори, що впливають на міграцію і накопичення токсикантів в ланцюгах живлення.
- •41. Лікувально-профілактичні заходи і їх вплив на біогеохімічні ланцюги живлення.
- •45. Програма екологічної конверсії сільського господарства України.
- •46. Які можливості відкривають біотехнології в охороні природи.
- •47. Ветеринарно-санітарні і гігієнічні аспекти охорони земель, води, повітря.
- •48. Чому для охорони видів рослин та тварин необхідно охороняти екосистеми?
- •49. У чому полягають відмінності в процесі вимирання видів в доантропогенну та антропогенну епохи?
- •50. Dати визначення поняттю “охорона природи”.
- •51. Дати визначення екологічного праву.
- •53. Охорона природи на державному та міждержавному рівнях.
30. Структура і функції бгц тваринницьких ферм і комплексів.
Біогеоценози тваринницьких ферм і комплексів значно відрізняються
за соєю структурою та функціями від природних біогеоценозів. Це, в
першу чергу, пов'язано з діяльністю людини, яка на фермах (комплексах)
спрямована на оптимізацію місцеперебування популяцій тварин,
регуляцію їх харчових ланцюгів та екологічної ніші. Популяція тварин –
головна складова частина таких біогеоценозів. В структурі біогеоценозів
тваринницьких ферм і комплексів відсутні продуценти. 28
Несприятливі зміни в біогеоценозах тваринницьких ферм і
комплексів – різкі перепади температури та вологості, порушення
світлового режиму тваринницьких приміщень, забруднення їх шкідливими
газами, пилом та мікроорганізмами, впливають не лише на здоров'я тварин,
їх продуктивність та відтворювальну здатність, але й обумовлюють
виникнення небезпечних захворювань
31. Незаразні та інфекційні хвороби тварин при стійловому утриманні. Основні хвороби тварин при стійловому утриманні
Кетоз. Причина кетозу – згодовування неякісного силосу, який
містить велику кількість масляної кислоти, концентрованих кормів з
високим вмістом жирів. Зміна апетиту (ослаблений, спотворений),
порушення обміну речовин веде до дистрофічних явищ у кістковій
системі (розхитуються різці і поперечні відростки поперекових
хребців, спостерігається деформація суглобів, останні хвостові хребці
розсмоктуються, копита деформуються).
Рахіт. Остеодистрофія. Вважають, що рахіт – це хвороба
молодняку, остеодистрофія – хвороба дорослих тварин. Рахіт
(остеодистрофія) – це в основному хвороба, яка виникає внаслідок
різкої зміни умов життя тварин при їх стійловому утриманні.
Причини: недостатність вітаміну D, порушення фосфорно-кальцієвого
обміну, А-гіповітаміноз, недостатність білка в кормі.
Гіповітаміноз А. Хворіють тварини всіх видів, частіше молодняк
і птиця. Виникнення хвороби обумовлене згодовуванням тваринам
кормів, бідних на вітамін А. При гіповітамінозі розвивається куряча
сліпота.
Гіпотрофія новонароджених. Гострі шлунково-кишкові та
респіраторні захворювання молодняку. Причини гіпотрофії:
голодування, неякісні корми, незадовільні умови утримання,
близькоспоріднене розведення, захворювання, радіація та ін. Як
наслідок гіпотрофії у молодняку можуть виникати незаразні гострі
кишково-шлункові і респіраторні захворювання.
Виразкова хвороба (виразка шлунка) свиней. Чималу роль у
виникненні виразки шлунка свиней має стрес, особливо у поєднанні з
незбалансованою годівлею. Безпосередньою причиною виразкової
хвороби свиней вважають порушення трофічної функції нервової
системи, а не підвищену кислотність у шлунку, при котрій, як
вважають, соляна кислота виявляє руйнівну дію на слизову оболонку
органа.
32. Профілактика хвороб тварин, ферм і комплексів. Профілактика інфекційних, інвазійних та незаразних пасовищних
хвороб тварин ефективна лише в тому випадку, коли вона проводиться
комплексно, за єдиним планом, в якому тісно пов'язується вирішення
ветеринарно-зоотехнічних, агротехнічних та екологічних питань:
- своєчасне проведення протиепізоотичних заходів (щеплення
тварин, попередження занесення збудників інфекційних та інвазійних
хвороб у пасовищний біогеоценоз та ін.);
- поголовна дегельмінтизація тварин неблагополучних господарств
(наприклад, на діктіокаульоз) перед вигоном їх на пасовище;
- знищення личинок підшкірного овода;
- проведення заходів по боротьбі з паразитичними комахами,
кліщами, молюсками;
- проведення меліоративних робіт на заболочених, вологих
пасовищах, неблагополучних на фасціольоз чи діктіокаульоз, піроплазмоз
чи нуталіоз;
- раціональне випасання тварин;
- боротьба з бур'янами та отруйними рослинами на пасовищі;
- покращення пасовищ та підвищення їх продуктивності.