1. Ранні національні релігії
Ранні національні (народні) релігії – релігійні вірування, витворені в лоні ранніх етносів, які засвідчили перехід від родоплемінного до громадянського суспільства, об’єктом поклоніння яких були боги.
До них зараховують релігії, що природно сформувалися в лоні ранніх цивілізацій, етносів у процесі розвитку їх уявлень про природний і надприродний світи і сили, що ними управляють. Ранні національні релігії ще не фіксували своїх родоначальників, здебільшого вони не мають письмових джерел, аргументів і втілені в міфі. Міфологічність – їх основна риса.
Релігія
Стародавнього Єгипту в своїй основі
виникла у III
тисячолітті
до н.е. і проіснувала до середини І
тисячоліття н.е.
Олімпійська
релігія в основі своїй склалась у
стародавніх греків у VI—V
ст. до н.
є..
Багато в чому цю релігію запозичували
римляни, починаючи з III
ст.
до н. є.
Релігія Стародавнього Риму
Брахманізм —
релігія
стародавньої Індії,
що розвинулася з ведизму
та домінувала в період приблизно з 500
року до н. е. до 200 року н. е. Назва
релігії походить як від домінуючоюї
позиції варни
священиків — брахманів,
так і від значення Брахми
в якості верховної сили.
1. Пізні національні релігії
Пізні національні (етнодержавні) релігії. Сформувалися вони на основі ранніх національних релігій у процесі становлення національних держав, засвідчивши якісно новий етап розвитку суспільства.
Пізні національні (етнодержавні) релігії – етнорелігійні комплекси, які сформувалися в лоні певного народу, діють у межах конкретної держави, тобто серед державних народів.
Індуїзм
Релігію
сповідує
переважна більшість (понад 80%) населення
сучасної Індії. Загальна чисельність
прихильників індуїзму наближається
до 1 млрд. Своїм корінням індуїзм сягає
у II—І
тисячоліття до н. є. Основні священні
тексти — це чотири Веди,
з
яких головною є Ріґведа
(Веда
Гімнів).
Конфуціанство
Китайське
релігійне і соціально-політичне вчення
про принципи справедливого і гармонійного
управління державою та відносини між
людьми. Засновником конфуціанства став
Конфуцій (551-479 рр. до н.е.).
Основний
священний текст конфуціанства —
«Лунь-юй»,
тобто
«Бесіди
та висловлювання» Конфуція,
які записали його учні (VI-V
ст.
до н.е.).
Даосизм
Національна
релігія давнього і середньовічного
Китаю. Нарівні з конфуціанством
і буддизмом, запозиченим з Індії, він
входить до так званої «тріади вчень»,
які являють собою підвалини всієї
духовної культури Китаю протягом
більшої частини його історії.
Засновником
даосизму є мислитель Лао-цзи
(VI—V
ст.
до н.е.).
Синтоїзм
Традиційна
релігія японців, яка зараз співіснує
в Японії з буддизмом,
конфуціанством
та християнством. Син-то (букв. - шлях
богів) бере
початок
у VI-VIII ст. н. е.
Національні релігії сформувались у надрах родоплемінних та еволюціонували в період становлення і розвитку класового суспільства, відображаючи процес формування народностей, а згодом націй. Послідовниками національних релігій є в основному представники даного етносу, хоч особи інших етносів також можуть бути за визначених умов прихильниками даної релігії.
У своїй еволюції національні релігії проминули ряд етапів: від ранніх національних релігій, що сформувалися за рабовласницького ладу, до пізніх національних релігій, які склались у період існування народностей та зародження націй. Ранні національні релігії мали обмежений вплив на населення, позаяк до виконання культу не допускалися раби і частина бідноти. Термін їх існування був досить коротким; із падінням рабовласницьких суспільств вони перестали функціонувати, хоча їхні цінності потім перейшли у пізні національні релігії. Раннім національним релігіям властивий політеїзм.
Пізні національні релігії формувалися в епоху переходу від рабовласницького до феодального ладу, занепаду окремих національних держав чи повного їх зникнення. На них відбивалися не тільки зміни соціального характеру, а й виникнення нових народностей, на основі яких згодом формувались окремі нації. За широкої асиміляції народностей пізні національні релігії набували вагомішої мотивації. Їм властива більша живучість, окремі з них існують у межах етносу і зараз. Окрім політеїстичних релігій, виникали монотеїстичні національні релігії.
ЛЕКЦІЯ 3.
СВІТОВІ РЕЛІГІЙНІ СИСТЕМИ
