62. Затримка посліду, лікування та профілактика

Затримання посліду (фетальної частини плаценти – Retentio placentae s. retentio secundarum) є патологією третьої, послідової стадії родів, яка має широке розповсю- дження у корів, рідше – у кобил, сук, кішок та дрібної рогатої худоби. За нормального перебігу родів у всіх свійських самиць фетальна частина плаценти повинна відділитись від материнської одночасно з народженням плода. Практично так завершуються роди у багатоплідних тварин (сук, кішок, свиней). У кобил фізіологічним періодом відділення фетальної частини плаценти, тобто закінчення родів, вважається 35 хв., у корів – 6 го- дин, овець і кіз – 5 годин, у свиней, кішок, сук – до 3-х годин. Найдовша тривалість послідової стадії родів у корів обумовлена особливістю морфології плаценти Лікування. Застосовують консервативне і оперативне лікування. Консервативне лікування корів починають не пізніше 6 годин від народження теляти. З цією метою коровам випоюють 10–15 л 5 %- го теплого розчину кухонної солі або цукру (0,5 кг на 10 л води); внутрішньовенно вводять 200–250 мл 40 %-го розчину глюкози з 20 мл 5 %-го розчину аскорбінової кислоти, внутрішньом’язово – розчин синестролу, під-шкірно – розчин прозеринутощо. У порожнину матки в проміжок між слизовою оболонкою і навколоплідними обо- лонками вводять пробіотик ендоспорин: одну або дві ампули по 500 млрд мікробних клітин в 20 мл фізіологічного розчину натрію хлориду або в 0,5 % розчину новокаїну, одну – дві свічки ендоспорину, що містять по 500 млрд мікробнихтіл. Підшкірно ін’єктують розчини: ерготилу 0,05 % – 6–8 мл, ергометрину 0,02 % – 5–6 мл, 0,1 % карбахоліну – 2–3 мл, 2 % бревіколіну – 10мл. Ефективним способом профілактики затримання посліду у корів є згодовування їм за 80–55 днів до отелення суміші, до складу якої входять такі компоненти: 1 млн І.О. вітаміну А, 100.000 І.О. вітаміну D і 600 мг вітаміну С. Не менш ефективним є згодовування коровам за 12–15 днів і 5–3 дні до отелення тільки вітамінів А і D в за- значених дозах (А. Х. Ібрагімова, 1993). З метою профілактики затримання посліду рекомендує застосовувати, виготовлений із навколоплідних рідин корів препарат, – амністрон по 2 мл внутрішньом’язово 2 рази з інтервалом 10 годин. Оперативне відділення фетальної частини плаценти від материнської виконують рукою у корів через 24 години після народження теляти, у кобил – через 15–20 хв.після народження лошати.

64. Методи стимуляції статевої функції за різних форм неплідності

Найкращими стимуляторами відтворної здатності корів є правильна підготовка їх до отелення, повноцінна годівля, добрі умови утримання, своєчасний запуск.

Для підвищення фізіологічного тонусу геніталій можна робити 5-хвилинний масаж матки та яєчників через пряму кишку, теплі ректальні ванни; змазувати розетку шийці матки 1 %-им розчином йоду чи зрошувати її 10 %-им розчином цукру, 1 %-им розчином бікарбонату чи хлористого натрію; вводити в матку 0,2–0,3 %-ий розчин Люголя; згодовувати тваринам протягом 8–15-ти днів по 20–30 мл екстрактів елеуте- рокока; вводити підшкірно, з інтервалом 5–7 днів, по 20–30 мл тканинного препарату, виготовленого за методом В. П. Філатова, 20–50 мл біостимульгіну. В зимово-стійло- вий період можна вводити сухостійним та післяо тельним коровам внутрішньом’язово вітамінні препарати – масляний розчин вітаміну А (250–500 тис. МО), тривіта- мін (15 мл), тетравіт (5–6 мл) з інтервалом 5–7 днів, застосовувати 3-разову ін’єкцію 10 %-ої суспензії АСД-Ф2 на тетравіті, 7 %-го розчину іхтіолу по 10 мл, з інтервалом 48 годин. Добрі наслідки дає підшкірне введення 30 мл свіжовидоєного молозива від корів, які нормально розтелилися декілька годин тому.

Проводячи заходи по профілактиці неплідності, необхідно пам’ятати про тісний функціональний зв’язок між маткою і яєчником. До тих пір, поки в матці будуть хоч незначні патологічні зміни, до тих пір в яєчнику буде зберігатися жовте тіло і навпаки, тобто невід’ємним компонентом стимуляції статевої функції є викликання розсмок- тування жовтого тіла. Перспективним в цьому плані є використання простагландинів F2α, тому що вони викликають розсмоктування жовтого тіла, стимулюють скорочення матки, охоту та овуляцію, приймають участь в процесі родів, викликають загострення прихованих хронічних процесів, сприяючи цим одужанню тварин. Оскільки на про- стагландини реагують лише тварини з функціонуючим жовтим тілом, то при фронтальних обробках їх вводять двічі, з інтервалом 11–12 днів. При першій обробці активне жовте тіло буває у 60 % тварин, а при другій – практично у всіх. Із синтетичних аналогів простагландинів найчастіше використовують естрофан (внутрішньом’язово, 2 мл чи 500 мкг активної речовини) та ензапрост (1,5 мл чи 6 мл активної речовини), ремофан (Спофа), аніпрост (УФА), еструмат (Великобританія), простин (США). На 4–5-й день після введення цих препаратів у більшості тварин виникає охота і їх осі- меняють. Тим тваринам, що не прийшли в охоту, через 10–12 днів вводять препарати повторно і осіменяють через 72 і 96 годин.

Ефективним є комбіноване застосування простагландинів з фолікуліном чи про- зерином (одночасно), а також введення 30 мл молозива і через 48 годин якогось з про- стагландинів (естрофан, ензапрост).

Тваринам з функціональними розладами відтворення, при частих перегулах можна вводити через 14–20 годин після останнього осіменіння неоміцин-сульфат (0,5 г) чи левоміцетин-сукцинат натрію (0,5–1,0 г), поліміксин-М сульфат (0,5–1,0 г) у 5–10 мл фізіологічного розчину.

Можна також вводити таким коровам по 5 мл вітаміну А і тривітаміну в день осі- меніння і повторно на 4–6-й день. Всіх корів, що не запліднилися протягом 60-ти днів після отелення, необхідно виділити в окрему групу, старанно дослідити і вжити від- повідних заходів щодо поновлення відтворної здатності.

Слід підкреслити, що будь-яка стимуляція статевої функції допустима лише після акушерського і гінекологічного дослідження кожної тварини і визнання її здоровою. При наявності патологічних процесів у статевих органах, чи при незадовільній вгодованості тварин стимуляція протипоказана. Безсистемні масові обробки, без врахування фізіологічного стану тварин, можуть викликати у них аборти, неповноцінні статеві цикли, вихід біологічно неповноцінніх статевих клітин, що не запліднюються чи швидко переривають свій розвиток. Тобто, керувати статевою функцією слід кваліфіковано.

65.. Акушерські інструменти

При наданні родової допомоги найкраще не застосовувати ніяких інструментів, а надати допомогу тільки руками. Чим менше застосовують складних інструментів, тим більше шансів на сприятливий перебіг післяродового періоду у матері і плода. Проте час- то неможливо обійтися без інструментів, які використовують в акушерській практиці.

Всі інструменти, які застосовують у ветеринарній акушерській практиці, залежно, від їх призначення поділяють на три групи:

-допоміжні інструменти;

-інструменти для відштовхування і витягування плода (відносяться акушерські костурі Гюнтера, Кюна, Беккера і Кайзера). Інструменти для витягування плода. Для витягування плода застосовують різні інструменти: акушерські мотузки, тасьми, очні гачки та щипці. Основним інструмен- том для цієї мети є акушерські петлі, що утворюються акушером з акушерських тасьм чи мотузок.

-інструменти для фетотомії. (Інструменти для фетотомії) З метою розрізу плода у порожнині матки на окремі частини застосовують різні фетотоми. Найпоширенішими є фетотоми Бесхлєбнова, Афанасьєва, Пфлянца (рис. 103, 2–4).Заховані ножі бувають двох видів: ножі моделі Афанасьєва, у яких лезо висувається з ручки вперед, а у ножів моделі Малькмуса лезо виходить через щілину між двома пластинками ручки. При натисканні на спинку ножа лезо виходить на зовні, а при по- тягуванні другою рукою за прикріплену до ручки мотузку виконує необхідні розрізи м’яких частин тіла плода.Акушерські шпателі застосовують для відшарування шкіри від підшкірної клітко- вини при закритій фетотомії Акушерські долота застосовують для роз’єднання кіс- ток при відокремленні хребта чи голови.Акушерські пилки застосову- ють для роз’єднання шкіри, м’язів і кісток. Із даних інструментів найзручнішим є дротяна пилка Ван-Стаа і ланцюговий ніж Лінд- горста і Маша.Складні фетотоми (рис. 103) використовують для відокремлен- ня кінцівок, голови, частини ту- луба. Найзручнішими є фетотоми Пфлянца, Тігезена, Аврутіса і Бес- хлебнова, Афанасьєва. Дані інстру- менти не замінимі при виконанні фетотомії.

До допоміжних інструментів відносять петлепровідники запропоновані Цвіком, Афанасьєвим, Ліндгорстом (рис. 99).Петлепровідник Цвіка має довжину 25 см. Його застосовують для обведення петлі навколо шиї, кінцівки або тулуба плода.Петлепровідник Афанасьєва є найзручнішим, оскільки ним зручно користуватися для надання допомоги при патологічних родах.Петлепровідник Ліндгорста має вигляд овального кільця довжиною 14 см, шириною – 4 см.

67. Фетотомія та її методи, переваги і недоліки.Ф. називається операція розчленування плода в порожнині матки і витягування його по частинах.Ф. дає можливість зберегти життя роділлі при важких патологічних родах. Звичайно її проводять, коли плід мертвий і іншими методами його видобути неможливо. Крім того, показанням до фетотомії є випадки, коли неможливо виправити неправильне положення, членорозміщення чи позицію живого плода. В таких випадках спочатку умертвляють плід притисканням пуповини. При правильно виконаній фетотомії післяопераційний період перебігає нормально.

Ф. можна виконувати закритим і відкрітим способом. Закритий спосіб передбачає видалення частини плода без розрізу шкіри, маніпуляцію проводять, відпрепарувавши шкіру і відділивши її від тіла. При виконанні операції відкритим способом, шкіру плода розрізають. Перевага фетотомії: можливість вчасно надати допомогу і врятувати життя породіллі. Своєчасне і технічно правильне проведення фетотомії мертвого плода дає великий шанс на швидкий і благоприємний перебіг післяопераційного періоду

Недоліки: занадто пізнє проведення операції переважно після тривалої безрезультативної родової допомоги, що супроводжується значними травмами родових шляхів. Перевтома роділлі при цьому призводить до зниження резистентності родових шляхів до інфекції. Недотримання правил асептики та антисептики, застосування в процесі операції нераціональних методичних підходів та технічних прийомів.