68.Діагностика,лікування та профілактика катарального маститу у корів

Діагностика: Лабораторне дослідження молока з виявленням згустків казеїну,зміни реакції pH,наявність в молоці соматичних клітин.В нормі молоко слабко кислої реакції (рН 6,5–6,7; твердість 16–18° Тернера).В 1 мл молока повинно міститися до 500 тис. соматичних клітин (лейкоцити,лімфоцити,злущений епітелій). Їх кількість зростає в молозиві, під кінець лактації і особливо (у 5–10 разів) при маститі .При виникнені маститу молоко набуває лужної реакції.

Катар цистерн: Секреція молока знижується, з ураженої дійки виділяється водянисте молоко з домішками пластівців казеїну, але лише на початку доїння, а тоді виділяється нормальне молоко.

Катар альвеол: Видоюване молоко весь час буває водянисте, містить пластівці та згустки казеїну.

Лікування:Корову ізолюють, забезпечують їй спокій, у пасовищний період переводять її на стійлове утримання, вилучають з раціону соковиті корми, зменшують даванку концентратів, годують лише сіном, обмежують водопій. Для зменшення внутрішньотканинного тиску застосовують обережне часте здоювання (через кожні 4–6 год., крім ночі). Масаж лише з гори донизу. Масаж можна поєднувати з втиранням у шкіру вим’я кремів, мазей та лініментів.

Розрідження згустків казеїну інтрацистернальним введенням теплого 1–2 %-го розчину натрію гідрокарбонату (50–60 мл), 0,5 %-го нашатирного спирту на молоці з наступним здоюванням через 15–20 хв., введення окситоцину чи пітуїтрину за 5–7 хв. до чергового здоювання.Внутрішньовим’яні введення антисептичних засобів – по 8–10 мл мастисану А, Б чи Е, по 10 мл рифацикліту. Застосування ферментних препаратів мікробного походження, що руйнують клітини стафілококів,такими препаратами є створені на основі мікробів-антагоністів біосан СВ, ендобактерин, стрептоеколакт, імозим, лізомаст, лідем.Ефективними залишаються новокаїнова та загальнотонізуюча терапія.

Профілактика: повноцінну годівлю тварин,належну гігієну утримання (приміщень, стійл, проходів, родильних відділень, доїльних майданчиків), забезпечення їх активним моціоном,проведення диспансеризації тварин,відповідний добір та навчання операторів машинного доїння, механіків по обслуговуванню доїльних установок,ізоляцію корів, хворих на мастит, з доїнням їх в останню чергу,після доїння кожної корови, хворої на мастит, доярка повинна помити руки гарячою водою з милом, проводять старанну дезінфікцію гною та підстилки від корів, хворих на мастит, з метою профілактики маститу при останньому доїнні вводять корові внутрішньо- цистернально антибіотики пролонгованої дії, для підвищення імунобіологічної реактивності організму сухостійних корів їм вво- дять вітамінні та тканинні препарати,невід’ємним елементом профілактики маститу є санітарно-просвітня робота.

69.Кесарів розтин – операція з видалення плода через розріз черевної стінки(лапаротомію) і матки (гістеротомію).Показаннями до кесаревого розтину є вузькість таза, недостатнє розкриття шийки матки, великий та виродків плід,скручування матки, ненормальні положення, позиції, членорозміщення та передлежання плода, що не піддаються виправленню, розриви матки.Протипоказаннями травматичний перикардит,перитоніт, важкий клінічний стан тварини. Оперують тільки тих тварин, у яких нормальна або незначно підвищена температура тіла, відсутні відхилення в роботі серцево-судинноїсистеми. Кесарів розтин у корови. Операція виконується як при стоячому,так і при лежачому положенні тварини. При виконанні операції на лежачій корові, її фіксують на операційному столі у правому боковому положенні. Грудні і тазові кінцівки фіксують окремо на розтяжку. Голову тварини фіксують до стола, підклавши під неї спеціальну подушку.

Підготовка операційного поля. вистригають шерсть на великій площі, а потім виголюють. Знезаражують операційне поле спочатку йодованим 70° спиртом, а потім двічі обробляють 5 %-им спиртовим розчином йоду. Знезараження рук.

Знеболення. Найраціональнішим способом знеболення є поєднаний метод анестезії – наркоз з місцевою провідниковою анестезією. У корів найпридатнішим є поверхневий алкогольний наркоз і паралюмбальна провідникова анестезія за методом Б. А. Башкірова, чи паравертебральна анестезія черевної стінки за методом І. І. Магди. Крім того по місцю розрізу виконують пошарову інфільтраційну анестезію 0,5–1 %-им розчином новокаїну чи лідокаїну.Оперативні доступи. При виконанні операції на стоячій тварині найчастіше застосовують лівосторонній високий косо-вертикальний або середній вертикальний розрізи у клубовій ділянці черевної стінки паралельно до напряму волокон клубово-реберної ніжки внутрішнього косого м’яза живота; довжина розрізу 35–40 см. Якщо операцію виконують на лежачій тварині, то найкращим оперативним доступом є вентролатеральний, який проводять на середині віддалі між молочною веною і колінною складкою; довжина розрізу 35–40 см. Після лапаротомії відтісняють краніально рубець та сальник, звільняють ріг матки від нього і приступають до евентрації матки. Акушер вводить обидві руки під вершину рогу матки і частково виводить його в рану черевної стінки. 1. Ізолюють черевну порожнину навколо рогу матки стерильними рушниками. Помічник підводить під матку руки, підтримує її знизу, а акушер фіксує в складку стінку рогу матки між рядами карункулів по великій кривизні і надрізає матку починаючи розріз на віддалі 8–10 см від вершини рогу довжиною на 8–10 см. Тупокінцевими ножицями збільшують довжину розрізу матки до 30–35 см. Після розходження країв рани захоплюють обережно плодові оболонки, розрізають їх і випускають плодові води назовні. При головному передлежанні плода витягують його із матки за тазові кінцівки в напрямі до спини матері (це попереджує надмірні розриви стінки рогу матки), при тазовому передлежанні плід витягують за голову і передні кінцівки у тому ж напрямі, обривають пуповину і на зовнішній її кінець накладають гемостатичний пінцет. Передають плід помічникам, які очищають його ніздрі та ротову порожнину від слизу і при потребі роблять штучне дихання до появи самостійних дихальних рухів у плода.2. Розрізають стінку матки, розтягують краї рани матки, захоплюють плодові оболонки й обережно розрізають їх. Випускають плодові води і виводять плід.3. Вивівши назовні верхівку рога-плодовмістилища, лівою рукою при головному передлежанні плода фіксують задню кінцівку, а при тазовому – голівку плода. Розрізають матку настільки, щоб у неї можна було ввести руку. Дочекавшись, поки відійдуть води, вводять у матку праву руку, захоплюють нею плід, розширюють розріз матки наскільки потрібно і виводять плід, як вказано вище.Після видалення плода намагаються відділити послід. Якщо він не відділяється, то його відділяють з двох боків рани на віддалі не менше як по 5–10 см від краю рани і залишають в матці для самостійного відділення (коли шийка матки достатньо відкрита). Якщо ж шийка матки закрита, то послід необхідно видалити повністю, як би важко він не відділявся. Дана маніпуляція сильно затягує операцію, але післяопераційний період буде легшим ніж тоді, коли послід залишити в матці. Обов’язково зразу видаляють послід, якщо плід був мертвим.

Завжди після відділення посліду у матку вводять 5 млн ОД пеніциліну та стрептоміцину і рану матки зашивають двоповерховим кетгутовим швом.

Післяопераційне лікування корів. Протягом перших трьох діб вводять внутрішньовенно корові по 200 мл глюконату кальцію з додаванням до нього 60 мл етилового спирту та проводять антибіотикотерапію.

71. Рух сперміїв. Енергетичні процеси спермія.Рух спермія здійснюється внаслідок ударів джгутика об навколишню рідину і обертання навколо своєї осі. Імпульс до скорочення джгутика зароджується у проксималь ній центріолі шийки і передається на вісьову нитку, переходячи поступово з першого волокенця на друге, третє і т. д., аж до дев’ятого, з наступаючою за цим хвилею розслаблення. Внаслідок ритмічних хвилеподібних ударів хвостика спермія він наче відштовхується, а дещо скошена форма голівки та спіральна покресленість поверхні джгутика обумовлює його обертання навколо поздовжньої осі. Розрізняють три види руху сперміїв: прямолінійно-поступальний, манежний та коливальний. Манежний і коливальний рух вважається ненормальним, оскільки просуватися вперед назустріч яйцеклітині можуть лише спермії з прямолінійним поступальним рухом. Характерною рисою сперміїв ссавців є здатність до реотаксису – руху проти течії рідини. Істотний вплив на рух сперміїв має їх електричний заряд. Під час проходження сперміїв по довгому каналу придатка сім’яника вони вкриваються ліпопротеїдною оболонкою, яка надає сперміям від’ємного електричного заряду. Це запобігає зіткнен- ню сперміїв у густому еякуляті. Енергетика сперміївДжерелом енергії для руху сперміїв є три біохімічні процеси: дихання, гліколіз та розпад ATФ. Ці процеси взаємозв’язані: внаслідок перших двох виділяється енергія, а третій зводиться до перетворення цієї енергії в таку форму, яка може діяти на руховий апарат спермія. Друга і третя реакції – зворотні і можуть йти як зліва направо, так і справа наліво за рахунок енергії, виділеної у першій реакції. Головними субстратами для дихання та гліколізу є цукри, оскільки вони легко проникають крізь оболонку сперміїв і піддаються розщепленню з виділенням енергії. Кінцевим продуктом гліколізу є молочна кислота, яка, залежно від її концентрації, діє по-різному на спермії. Спочатку вона гальмує гліколіз і викликає у сперміїв стан неглибокого анабіозу, збільшуючи при цьому їх виживання. Під мі- кроскопом такі спермії (в стані неглибокого анабіозу) виглядають нерухомими, але, якщо помістити їх на обігрівальний столик, то вони починають рухатисяЗбільшення окислювальних процесів (при доступі кисню) гальмує гліколіз, і на- впаки. Це явище назване ефектом Кребтрі.

72. Заходи боротьби з профілактики аборту і утробної інфекції.

Кожен випадок аборту необхідно детально вивчити, з’ясувати причину і прийняти необхідні заходи. До виключення інфекційної причини аборту він розцінюється як заразне захворювання і в господарстві проводять заходи, передбачені ветеринарним законодавством.

Оскільки більшість абортів викликаються цілим комплексом порушень взаємо- відношення між материнським організмом та плодом, тому в кожному випадку слід встановити головну ланку цих порушень.Конкретну причину аборту іноді важко встановити, оскільки смерть плода не за- вжди наступає зразу після дії абортогенного фактора. В окремих випадках від смерті плода до його зігнання може пройти значний проміжок часу.

В кожному окремому випадку необхідно перш за все:

-виключити заразний характер аборту (на підставі комплексного врахування епізоотичної ситуації господарства; даних клінічного обстеження тварини, що абор- тувала; лабораторного дослідження матеріалу від тварин, що абортували, та закріпле- них за ними плідників);

-виключити ідіопатичний незаразний аборт на ґрунті аномалій розвитку плодових оболонок чи патологічних процесів у них (досліджуючи оболонки та плід);

-виключити аліментарні аборти (на підставі дослідження кормів та умов годів- лі тварин);

-виключити можливість травматичного аборту;

-виключити симптоматичні аборти на ґрунті (заразних чи незаразних) захво- рювань.Висновок можна робити лише на підставі комплексного дослідження абортова- ного плода, його оболонок, материнського організму з обов’язковим аналізом умов догляду, утримання та експлуатації.

Оскільки після аборту у тварини можуть спостерігатися різноманітні ускладнення (атонія матки, ендометрит, затримання посліду та ін.) із загальною реакцією організ- му, тому вживають заходи щодо їх лікування та профілактики.