3.2 Творення складних прикметників

Складні прикметники творяться: 1) від основ двох і більше прикметників, наприклад: машин- но-тракторний, українсько-німецько-англійський, блідо-ро- жевий, яскраво-червоний, гіркувато-кислий, шахово-шаш- ковий, складально-клепальний;

2) на основі словосполучень прикметника з іменником: на- родногосподарський, кам’яновугільний, малотиражний, лег- коатлетичний, густолистий;

3) приєднанням прислівника до прикметникової (дієпри- кметникової) основи: багатонаціональний, далекобійний, загальнонародний, малонаселений, новоутворений, вище- , згаданий, нижчепідписаний;

4) від основ числівників у сполученні з іменниковою осно- вою, що ускладнюється прикметниковим суфіксом: п’ятипо- верховий, тридобовий, тридцятиградусний, семимильний, стокілометровий, одномовний;

5) від основ займенників у сполученні з прикметником (дієприкметником): самодержавний, самодіяльний, самовдо- волений, всенародний, всесильний, іноземний. Менш продуктивним є тип складних прикметників, що тво- ряться складанням основ іменника і дієслова (дієприкметни- ка) з суфіксацією другої основи (працездатний, вогнетрив- кий, волелюбний, світлонепроникний) та ін.

4.Орфографічні норми:

Орфографічні норми встановлюють одноманітність написання слів відповідно до усталених норм. Вони визначають правила написання слів разом, окремо, через дефіс; вживання великої і малої літери; способи переносу слів з одного рядка в інший; вживання апострофа; правила правопису слів іншомовного походження; прізвищ, географічних назв; правила написання морфем тощо.

4.1 Правопис складних іменників і прикметників

Складні іменники пишуть разом або через дефіс. Разом пишуть:

а) іменники, утворені за допомогою сполучної голосної двох чи кількох основ (одна з яких — дієслівного походження) •*- самохід, звуковловлювач, садовод, газомір, паровоз, пароплав, вертоліт, буряковод, сталевар, рукопис, мовознавець, водомір;

б) іменники, утворені поєднанням основ прикметника та іменника за допомогою сполучної голосної — чорнозем, білосніжний, молодогвардієць, чорнороб, суходіл, Краснодон, кривоніжка;

в)іменники, утворені за допомогою голосної від дв"ох іменникових основ, синтаксично і семантичне рівноправних — залізобетон, газопровідник, трудодень, шлакоблок, лісостеп, верболіз (але людино-день);

г) іменники, утворені поєднанням дієслова у другій особі однини наказового способу з іменником — горицвіт, зірвиголова, держиморда, перекотиполе; Тягнирядно, Підопригора, Вернигора;

д) іменники, утворені поєднанням числівникової основи з іменниковою — двокрапка, тритомник, сторіччя, двозначність, трикутник, двобій, двадцятиріччя;

е) іменники з першою частиною пів-, а другою їх частиною є загальна назва — півжиття, півстола, півколо, півмісяць, піввідра, півозера, півхустки;

є) іменники, пов'язані з інтернаціональною лексикою й термінологією, в яких другою складовою частиною є елементи -граф, -графія, -лог, -логія, -ман, -метр — фотограф, філолог, лексикограф, діалектологія, геометрія, фотографія, філологія, наркоман, геометр;

ж) іменники, утворені з трьох і більше іменникових основ — ав-томотогурток, веломотоспорт.

Через дефіс пишуть:

а) іменники, що означають близькі за змістом поняття — бать-ко-мати, хліб-сіль;

6) іменники, що означають державні посади, військові звання — прем'єр-міністр, генерал-лейтенант;

в) іменники, що означають складні одиниці вимірювання — кіловат-година, грам-атом, тонна-кілометр;

г) іменники на позначення казкових персонажів — Зайчик-Побі-гайчик, Лисичка-Сестричка, Вовчик-Братик;

д) іменники, в яких перше слово підкреслює прикмету чи особливість предмета, що передається другим словом — жар-птиця, козир-дівка, стоп-кран;

е) іменники (складні назви), що означають науковий ступінь, спеціальність, професію — член-кореспондент, інженер-еконо-міст, лікар-педіатр;

є) іменники (складні географічні назви) — Гусь-Хрустальний, Ростов-на-Дону, Переяслав-Хмельницький, Кам'янець-Подільсь-кий;

ж) слова, до складу яких входять іншомовні елементи віце-, екс-, лейб-, обер-, унтер-, штаб-(штабс-) — віце-адмірал, екс-чемпіон, обер-лейтенант, штаб-квартира;

з) складні прізвища — Гулак-Артемовський, Римський-Корса-ков, Мамін-Сибіряк, Нечуй-Левицький, Салтиков-Щедрін;

й) іменники з першою частиною пів- перед власною назвою — пів-Києва, пів-Америки, пів-Москви;

і) словосполучення, що означають назви рослин — мати-мачу-ха, люби-мене, іван-чай.

Прикметники, які утворилися складанням двох і трьох основ, називають складними. Наприклад: яснозорий, життєрадісний, темно-зелений, лексико-граматичний, сіро-буро-малиновий, напів-грубововняний та ін.

Елементи складних прикметників з'єднуються сурядним або підрядним способом.

При сурядному способі зв'язку основи, в яких утворюються складні прикметники, сполучаються як рівноправні: хіміко-біологіч-ний, робітничо-селянський. При підрядному способі зв'язку одна основа синтаксично залежить від. іншої: великопанельний, малопоживний, густонаселений, свіжоскошений, малосольний.

У складних прикметниках при обох способах поєднання основ (сурядному і підрядному) використовують сполучні голосні о, е, є. Якщо першою частиною складного прикметника є числівник, прислівник чи прийменникове сполучення, то складові елементи з'єднуються без сполучних голосних, наприклад: повсякчасний, двоповерховий, багатообіцяючий, вічнозелений.

Разом пишуть:

1. Прикметники, утворені сполученням основ прикметника й іменника — сизокрилий, рудоволосий, зовнішньополітичний.

2. Прикметники, утворені сполученням основ іменника й прикметника — паровозоремонтний, трактороскладальний, вагонопро-катний.

3. Прикметники, утворені сполученням основ прислівника й прикметника — вічнозелений, малописьменний.

4. Прикметники, утворені сполученням основ числівника й іменника — п'ятипроцентний, шестиповерховий, семитонний, стокілометровий.

5. Прикметники, утворені сполученням основ іменника і дієслова — водолікувальний, грязелікувальний, сталеплавильний, нафтопереробний, овочесушильний, овочезбиральний.

6. Складні прикметники, що означають терміни, утворені з двох і більше неоднорідних прикметників — складнопідрядний, поперечношліфувальний, новогрецький, геологорозвідувальний, староцерковнослов'янський та ін.

Через дефіс пишуть:

1. Складні прикметники, утворені: а) від сполучення складних іменників, які пишуть через дефіс — нью-йоркський, бурят-мон-гольський, північно-східний; б) сполученн

ям імен та прізвищ — лев-толстовський, ромен-ролланівський, вальтер-скоттівський.

2. Складні прикметники, утворені від двох або трьох прикметникових основ — робітничо-селянський, українсько-англійський, мовно-літературний, опукло-ввігнутий, блідо-рожевий, синьо-біло-червоний.

3. Складні прикметники, що означають: а) якість з додатковим відтінком — кисло-солодкий, добродушно-хитрий, крикливо-яскравий, гіркувато-солоний; б) відтінки й поєднання кольорів — чорно-білий, яскраво-ліловий, блідо-рожевий, жовтувато-чорний, фіолетово-сірий, смарагдово-зелений, біло-блакитний (але жовтогарячий — один колір).

4. Складні прикметники, що входять до складу географічних та адміністративних назв — Східно-Сибірське плоскогір'я, Південно-Африканський Союз, Східно-Китайське море.

5. Складні прикметники, утворені сполученням прикметника та іменника, але з перестановкою елементів — літературно-художній (художня література), науково-медичний (медична наука).

6. Складні прикметники, перша основа яких утворена від слів іншомовного походження — діалектико-матеріалістичний, хімі-ко-технологічний, медико-хірургічний.