5. Прогнозування грошових ресурсів за пасивними операціями банків та їх ефективних вкладень в активні операції

Пасивні операції – це операції, за допомогою яких банки формують свої грошові ресурси для проведення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій. Ресурси комерційних банків – це сукупність грошових коштів, що перебувають у його розпорядженні і використовуються для виконання певних операцій, їх поділяють на власні, залучені і позичені. Власний капітал становить майже третину усіх ресурсів, залучені і позичені – близько 70 % .

До власних ресурсів, або до банківського капіталу, належать статутний, резервний та інші фонди, які створюються для забезпечення фінансової сталості, комерційної і господарської діяльності банку, а також нерозділений прибуток поточного і минулого років (Додаток 3). Власний капітал комерційного банку виконує в основному захисну функцію – страхування інтересів вкладників і кредиторів, а також покриття поточних збитків від банківської діяльності.

Рис. 5.1. Власний капітал банку 2012-2014 років

На даному рисунку видно ,що власний капітал банку з кожним роком має тенденцію до зростання .

Залучені кошти банку – це сукупність коштів на поточних, депозитних та інших рахунках банківських клієнтів (юридичних та фізичних осіб), на рахунках громадських організаціях, різноманітних суспільних фондів, які розміщуються в активи з метою отримання прибутку чи забезпечення ліквідності банку. Основну суму залучених коштів становлять тимчасово вільні грошові капітали, що виникають на основі кругообігу промислового і торгового капіталу, грошові накопичення держави, особисті грошові накопичення населення .

Рис. 5.2. Депозити юридичних осіб, залучені банком за 2013-2014 роки

Таким чином, банк залучає вільні грошові кошти головним чином шляхом виконання депозитних операцій, у процесі яких використовуються різні види банківських рахунків.

Поряд з цим однією з складових частин ефектного управління ліквідністю банку та її прогнозування є календар надходження та списання коштів по кореспондентському рахунку. Прогнозування коштів на коррахунку до рівня, достатньо для повного виконання зобов’язань перед клієнтами та кредиторами банку, а також виконання резервних вимог НБУ – найважливіша задача банку . Виконання її потребує оптимізації зусиль основних підрозділів банку через запровадження управління грошовими потоками та грошовою позицією банку.

Для цього на практиці найчастіше використовується метод управління грошовими потоками, який містить в собі як контроль за обсягами та строками погашення активів, так і контроль за обсягами та строками виконання позиції поступлень та витрат коштів у обсягах і періодах, наближених до їх реального очікування. Оскільки метод вимагає деяких прогнозних припущень, запровадження календаря на рівні установ банку посилює його ефективність через підвищення рівня достовірності інформації у зв’язку із наближенням їх до реальних подій. Внаслідок того, що прогнозні припущення протягом звітного періоду можуть змінюватися, календар представляє собою гнучкий механізм, що дозволяє корегувати окремі його позиції у відповідних періодах, не відхиляючись від основних контрольних показників.

Календар складається на місяць з уточненням на кожний робочий день.

Календар має дві основні складові:

- блок, який відображає надходження коштів на рахунки клієнтів, залучення ресурсів, вивільнення коштів з активів, інші надходження;

- блок, який відображає списання коштів у зв’язку з необхідністю виконання зобов’язань у заданому періоді, передбачуваним відсотком клієнтських коштів, вкладенням вільних коштів в активні операції та інше.

Кінцевим результатом календаря надходження та списання коштів є розрахунковий залишок коштів на коррахунку, який відображає можливість банку виконати нормативні вимоги Національного банку України та розміщення вільних коштів в активні операції або залучення коштів для забезпечення нормативного залишку кореспондентського рахунку для виконання економічних нормативів НБУ. Календар складається філіями та відповідними підрозділами Головного банку (кредитними, казначейством, по роботі з цінними паперами, по роботі з клієнтами, розвитку мережі та іншими) на основі аналітичних даних, матеріалів супроводження активних операцій, намірів майбутніх кредиторів банку, прогнозованих даних, передається до казначейства банку для аналізу та складання зведеного календаря по банку.

Складений платіжний календар на місяць не пізніше ніж за три дні до початку місяця, що прогнозується, або 18:00 годин дня , що передує тому, що прогнозується, передається філією до Головного офісу в автоматичному режимі. Для цього управління банківських технологій на основі методики, розробленої Казначейством , розробляє програмне забезпечення для формування інформації та її передачі філіями в Головний банк, консолідації зведених даних в цілому по банку. Казначейство формує загальний календар надходження та списання коштів в цілому по банку та подає на розгляд комітету по управлінню активами і пасивами з відповідними висновками щодо можливості розміщення вільних коштів в активні операції на відповідний період.