Перелік умовних позначень

Скорочена назва	Повна назва англійською	Повна назва українською
ANCOM	Andean Community	Андське співтовариство
APEC	Asia-Pacific Economic Cooperation	Азійсько-тихоокеанське економічне співробітництво
APTA	Asia-Pacific Trade Agreement	Азійсько-тихоокеанська торгівельна угода
ASEAN	Association of South-Еast Asian Nation	Асоціація країн Південно-східної Азії
BSEC	Black Sea Economic Cooperation	Чорноморська зона економічного співробітництва
BRICS	Brazil, Russia, India, China and South Africa.	БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південноафриканська республіка)
CACM	Central American Common Market	Центральноамериканський спільний ринок
CARICOM	Caribbean Community	Карибське співтовариство
СЕFТА	Central European Free Trade Agreement	Центральноєвропейська угода про вільну торгівлю
CEMAS	Economic and Monetary Community of Central Africa	Економічний та валютний союз країн Центральної Африки
CEPGL	Economic Community of the Great Lakes Countries	Економічне співтовариство країн Великих озер
CIS	Commonwealth of Independent States	Співдружність незалежних держав
COMESA	Common Market for Eastern and Southern Africa	Спільний ринок країн Південно-східної і Південної Африки
CU	Custom union	Угода про митний союз
EAC	East African Community	Східне африканське співтовариство
ECCAS	Economic Community of Central African States	Економічне співтовариство центральноафриканських країн
ECO	Economic Cooperation Organization	Організація економічної співпраці
ECOWAS	Economic Community of West African States	Економічне співтовариство країн Західної Африки
EFTA	European Free Trade Association	Європейська асоціація вільної торгівлі
ЕІА	Economic Integration Agreement	угода про економічну інтеграцію
EPA	Economic Partnership Agreement	угода про економічне партнерство
EU	European Union	Європейський Союз
FTA	Free Trade Areement	Угода про вільну торгівлю
FTAA	Free Trade Area of Americas	Американська зона вільної торгівлі
GCC	Gulf Cooperation Council	Рада співробітництва країн Перської затоки
LAIA	Latin American Integration Association	Латиноамериканська асоціація інтеграції
MERCOSUR	Mercodo Comun del Sur	Країни південного конусу
MFN rate	most favorite nation rate	Режим найбільшого сприяння
NAFTA	North American Free Trade Agreement	Північноамериканська зона вільної торгівлі
OECS	Organization of Eastern Caribbean States	Організація східних карибських країн
PTA	Preferential Trade Agreement	преференційна торговельна угода
RTA	Regional Trade Agreement	регіональна торговельна угода
SADS	Southern African Development Community	Конференція з координації розвитку держав Півдня Африки
SAARS	South Asian Association for Regional Cooperation	Південноазійська асоціація регіональної співпраці
TRIPS	trade-related aspects of intellectual property rights	Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності
UEMOA	West African Economic and Monetary Union	Західноафриканський економічний і монетарний союз
UNCTAD	United Nations conference on trade and development	Конференція ООН з торгівлі та розвитку
UMA	Arab Maghreb Union	Магрибський союз

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасною ознакою світогосподарського розвитку є поширення та поглиблення процесів регіональної інтеграції, про що свідчить поява значної кількості різноманітних інтеграційних утворень, що виступають важливою компонентою глобальної інтеграції. З іншого боку, сам процес регіоналізації набув глобальних ознак, як доводить регіональна спрямованість та збільшення обсягів внутрішньорегіональних потоків товарів, послуг, факторів виробництва. Як наслідок, у світовій економіці відбувається формування цілісних регіонів, що виступають особливими акторами в системі міжнародних відносин.

Інтеграційні угруповання, які сьогодні існують в світі, знаходяться на різних етапах розвитку, засновані на використанні різних моделей і форм реалізації, а відтак виникає унікальна можливість дослідження регіональної компоненти інтеграційного розвитку в якісному різноманітті, що виникає в умовах глобальної інтеграції. Інтенсивний розвиток процесів глобалізації та регіоналізації вимагає дослідження характеру їх взаємодії як визначальної компоненти формування інтеграційної стратегії розвитку країн в умовах глобальної регіоналізації.

Теоретико-методологічні засади розвитку глобальної інтеграції, формування світового економічного простору заклали в своїх наукових дослідженнях А. Аппадурай, Р. Арон, Ж. Атталі, Б. Баді, З. Бауман, У. Бек, Д. Белл, І. Валлерстайн, Е. Гідденс, Дж. Гелбрейт, Д. Голдблатт, Л. Гуарнізо, А. Джонс, П. Дікен, М. Кастельс, Т. Левітт, Е. МакГрю, Дж. Маклін, К. Омає, Дж. Перратон, Я. Пітерс, А. Портес, Р. Робертсон, Л. Склер, Дж. Сорос, Дж. Стигліц, П. Тейлор, Дж. Томпсон, Е. Тоффлер, М. Уотерс, Ф. Фукуяма, С. Хантінгтон, П. Херст, С. Хоффман. Проблемам розвитку регіональної інтеграції, регіону як цілісної системи, присвячено праці П. Агшіон, М. Аллє, Б. Баласса, Е. Болдвіна, С. Бресліна, Дж. Бхагваті, У. Ваннопа, Е. Венайблза, М. Гюнарсона, М. Джинніса, У. Ізарда, М. Кітінга, П. Кругмана, Л. Ліндберга, Дж. Лессінджера, Р. Лукаса, Д. Мітрані, В. Моллє, Ж. Монне, Дж. Новотні, М. Перкманна, Ф. Содербаума, Г. Снукса, М. Сторпера, Я. Тінбергена, М. Фудтжити, А. Хааса, Б. Хеттне, П. Ховітта, М. Шиффа.

Вагомий внесок у розвиток концептуальних підходів щодо дослідження вказаних проблем пов'язаний з науковими працями українських та російських учених, які досліджували інтеграційні процеси як на глобальному рівні (Е. Азроянц, О. Білорус, І. Бузько, А. Гальчинський, В. Геєць, Н. Гражевська, А. Ельянов, В. Загашвілі, В. Іноземцев, Е. Кочетов, В. Кувалдін, Д. Лук’яненко, А. Мазаракі, М. Максимова, В. Медведєв, О. Неклесса, Т. Орєхова, Ю. Павленко, В. Пантін, Ю. Пахомов, А. Поручник, А. Філіпенко, Г. Черніченко, М. Чешков, Ю. Яковець), так і на регіональному (Ю. Борко, В. Будкін, О. Буторіна, І. Гладій, О. Гранберг, М. Долішній, Л. Зевін, О. Кузьмін, Ю. Макогон, Н. Мікула, Ю. Орловська, Є. Савельєв, В. Сіденко, А. Спартак, В. Чужиков, В. Шемятенков, Г. Широков, Ю. Шишков, І. Школа, О. Шнирков та інші). Незважаючи на достатню кількість праць, у науковій літературі недостатньо дослідженими залишаються процеси глобальної регіоналізації, що ускладнює розробку стратегій інтеграційного розвитку національної економіки відповідно до сучасних вимог світового економічного розвитку. Слід зазначити фрагментарність та дискусійність теоретичних та науково-методичних розробок економічної концепції регіону в міжнародній економіці, особливостей розвитку інтеграційних процесів в контексті сучасних трансформацій, що відбуваються на регіональному та глобальному рівнях. Актуальність зазначених проблем, необхідність їх вирішення зумовили вибір теми дослідження, його мету й змістовну спрямованість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до напрямів науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету – держбюджетної теми «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об’єднаннях: регіональний та галузевий аспект» (номер державної реєстрації 0106U012484), у рамках якої визначено концептуальні основи розробки стратегії інтеграційного розвитку України, кафедри міжнародної економіки Маріупольського державного університету – держбюджетної теми «Розвиток міжнародної конкурентоспроможності регіону в умовах глобальної інтеграції» (номер державної реєстрації 0111U010450), у рамках якої запропоновано концептуальні основи регіоналізації світової економіки в контексті парадигми глобального розвитку; здійснено аналіз основних тенденцій формування регіональної структури світового господарства; науково-дослідних тем «Проблеми інтеграції України у світовий економічний та політико-правовий простір» (номер державної реєстрації 0105U008912), у рамках якої визначено взаємодію глобального та регіонального рівнів розвитку інтеграційних процесів; «Розвиток зовнішньоекономічних та політичних відносин України в умовах глобалізації» (номер державної реєстрації 0108U008420), у рамках якої проаналізовано теоретичні основи глобальної економічної інтеграції та запропоновано цільові орієнтири інтеграційних стратегій країн.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних основ глобальної та регіональної економічної інтеграції і на цій основі – цілісної наукової концепції регіоналізації світової економіки в умовах глобальної інтеграції.

Відповідно до мети дослідження поставлено та вирішено такі задачі:

• дослідити теоретичні основи глобальної економічної інтеграції у світовому господарстві;

• визначити методологічні засади формування регіональної компоненти глобального інтеграційного розвитку;

• узагальнити сучасні особливості розвитку регіональної економічної інтеграції в системі світового господарства;

• дослідити концептуальні основи міжнародної регіоналізації в контексті парадигми глобального розвитку;

• узагальнити генезис теорій регіональної економічної інтеграції;

• визначити науково-методичні засади дослідження розвитку міжнародної регіональної інтеграції;

• проаналізувати основні тенденції формування регіональної структури світового господарства;

• визначити просторові зрушення у світовому господарстві в умовах зростання глобальної регіоналізації;

• узагальнити особливості залучення країн світового господарства до процесів міжнародної регіоналізації;

• надати оцінку релевантності європейської моделі регіональної інтеграції сучасним умовам розвитку глобалізації;

• визначити особливості та основні складові північноамериканської моделі регіональної інтеграції;

• проаналізувати формування азійсько-тихоокеанської моделі розвитку регіональної інтеграції;

• запропонувати механізм розвитку регіональних інтеграційних угод в рамках багатосторонньої торговельної системи;

• визначити напрями формування континентальних та трансконтинентальних моделей регіональної інтеграції;

• запропонувати концептуальні основи розробки стратегії інтеграційного розвитку країн в умовах поглиблення глобальної регіоналізації.

Об’єктом дослідження є процес регіоналізації світової економіки в умовах глобальної інтеграції.

Предметом дослідження є детермінанти, форми, організаційно-економічні моделі регіоналізації світової економіки в умовах глобальної інтеграції.

Методи дослідження. В основу дослідження покладено наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених з проблем розвитку інтеграційних процесів у світовій економіці. Міждисциплінарний та багатоаспектний характер наукової проблеми обумовив застосування у процесі дослідження комплексу методів, які забезпечили його концептуальну єдність, у тому числі загальнофілософський метод діалектичного пізнання (застосований для пізнання сутності інтеграційних процесів в їх цілісності, розвитку та суперечливості); загальнонаукові методи дослідження, а саме: узагальнення (для систематизації теорій глобального та регіонального інтеграційного розвитку; розвитку понятійно-категоріального апарату дослідження глобальної регіоналізації); історичний метод (для визначення особливостей розвитку регіональної інтеграції, еволюції її форм); методи аналізу та синтезу (для визначення сутності інтеграційного процесу, що реалізується на багаторівневій основі у багаточисельних формах; обґрунтування механізму узгодження регіонального та глобального рівнів регулювання торговельно-економічних відносин); сходження від абстрактного до конкретного (для виявлення організаційно-методологічних засад розвитку моделей регіональної інтеграції, визначення їх ознак); системного аналізу (для дослідження моделей регіональної інтеграції, взаємозв’язку їх складових, що підпорядковані діалектиці цілого та часткового); порівняння (для дослідження особливостей залучення країн світу до процесів регіональної інтеграції; визначення пріоритетів інтеграційної складової стратегій їх розвитку); економіко-статистичного аналізу (для виявлення тенденцій формування регіональної структури світового господарства); економіко-математичного моделювання (для оцінки результативності та визначення потенціалу інтеграційного розвитку).

Інформаційною базою дослідження виступили офіційні матеріали та публікації комісій ООН (зокрема UNCTAD, UNESCO, регіональних економічних комісій), Світової організації торгівлі, Світового банку, Світового економічного форуму, Міжнародного валютного фонду, Організації економічного співробітництва та розвитку, регіональних інтеграційних об’єднань, регіональних банків розвитку, фактологічна та статистична інформація державних установ (зокрема, статистичних, торговельних комісій), інформаційні та аналітичні матеріали національних та зарубіжних дослідницьких центрів та університетів.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у визначенні нового напряму наукових досліджень глобальної регіоналізації і концептуальному вирішенні проблеми формування стратегії інтеграційного розвитку країн в умовах регіоналізації світової економіки.

Основні наукові результати, які характеризують новизну виконаного дослідження:

вперше:

сформульовано новий напрям наукового дослідження, сутність якого полягає в розробці теоретико-методологічних та організаційно-економічних засад інтеграційного розвитку країн в умовах глобальної регіоналізації світової економіки;

запропоновано методологічні основи розробки стратегії інтеграційного розвитку країн на основі оптимального поєднання унілатералізму (зорієнтованого на власні національні інтереси та суверенітет), регіоналізму (спрямованого на розвиток регіональної інтеграції та реалізацію колективних дій через поглиблення торговельно-економічного співробітництва в рамках міждержавного економічного простору) та мультилатералізму (націленого на узгодження регіональної політики з глобальними цілями розвитку, що забезпечує отримання переваг всіма учасниками ринку за рахунок перерозподілу влади через виключення дискримінаційних інструментів, відмову від ієрархічного підходу в розвитку співпраці у довгостроковій перспективі), що дозволяє коригувати вказану стратегію відповідно до умов розвитку регіоналізації світової економіки;

введено поняття трансконтинентальної інтеграції, що представляє собою цілеспрямований процес створення міждержавного економічного простору між країнами, які не мають спільних кордонів та знаходяться в різних регіонах/континентах світу, в рамках якого встановлюється відповідна форма (етап) регіональної інтеграції, основним завданням якої є сприяння міжнародній конкурентоспроможності країн-інтегрантів;

розроблено науково-методичний підхід до оцінки потенціалу розвитку регіональних інтеграційних процесів, який включає запропонований інтегральний показник потенціалу розвитку інтеграційних процесів, що враховує інтенсивність впливу внутрішніх та зовнішніх факторів розвитку інтеграційної взаємодії, застосування якого для комплексного компаративного аналізу потенціалу розвитку інтеграційних процесів дозволяє надати узагальнюючу комплексну та кількісну характеристику процесів регіональної інтеграції, які відбуваються в світовому господарстві в рамках певних регіональних моделей;

удосконалено:

методологічні засади дослідження інтеграційних процесів в структурі світового економічного простору через виділення глобального (формування цілісної системи з певним набором елементів – регіонів світу, між якими розвиваються стійкі економічні зв’язки на основі інтернаціоналізації господарської діяльності, найвищим ступенем розвитку якої стає транснаціоналізація) та регіонального (посилення диференціації сформованих територіальних угруповань) трендів інтеграційних процесів, які виступають факторами формування нової просторово-часової дистанційності, що визначає сучасну полісистемну конфігурацію світового економічного простору;

парадигму регіональної економічної інтеграції через систематизацію теорій та концепцій регіональної інтеграції за логіко-послідовною та історичною еволюцією на основі таких ознак генезису: дія ринкових механізмів; державне регулювання інтеграційних процесів; вплив ТНК на інтеграцію ринків через делокалізацію їх діяльності; вплив політичних інститутів; комунікаційний обмін; управління інтеграційним розвитком, а також виділення теоретичних концепцій розвитку регіональних інтеграційних моделей (європейської, північноамериканської, азійсько-тихоокеанської), що дозволяє визначити подальші наукові розвідки теорій та концепцій регіональної інтеграції та глобальної регіоналістики;

на основі дослідження нових регіональних теорій удосконалено концептуальні підходи до дослідження процесу регіонального розвитку, які, на відміну від існуючих, враховують інтеграційний підхід і доводять, що в контексті глобальної інтеграції процес регіонального розвитку має власну діалектику з поступовим переходом до формування регіону відповідно до соціально-економічного, територіального (або географічного) та відтворювального підходів, подальшого визначення відповідних напрямів та каналів регіональної та міжрегіональної співпраці до визначення регіону як відокремленого актора в системі міжнародних відносин, що формує нову полісистемну конфігурацію світового економічного простору як гомогенної структури, що набуває ознак дисипативності внаслідок розвитку гетерогенності її системних утворень (регіонів світу);

теоретико-методологічні засади дослідження регіоналізації світової економіки, які розвивають існуючу методологічну основу, що визначається раніше обґрунтованими принципами системності, ієрархічності, динамічності, відкритості, стійкості, конгруентності, до якої запропоновано включення принципів поліструктурності (суспільно-економічна модель регіоналізації має складну структуру, основні елементи якої, в свою чергу, можуть мати свою підструктуру), комплементарності (складові елементи моделі не тільки знаходяться у взаємозв’язку та взаємозалежності, а й взаємодоповнюють один одного), ідентичності (умовами розвитку моделі можуть бути різні фактори, які вливають на характер динамічних змін, однак в цілому вони не суперечать основній концепції побудови економічного простору), інституційної визначеності (модель має відповідні форми і власний механізм регулювання, в тому числі, з можливою системою відповідних інститутів);

організаційно-методологічні засади розвитку моделей регіональної інтеграції за рахунок визначення їх спільних (пов’язаних зі встановленням стійких економічних зв’язків) та відмінних ознак (мікроекономічних, макроекономічних та геополітичних детермінант), що дозволило виділити три основні моделі розвитку регіональної інтеграції (європейську, північноамериканську, азійсько-тихоокеанську), які визначатимуть регіоналізацію світової економіки;

набули подальшого розвитку:

визначення напрямів розширення інтеграції із залученням нових країн, що включає: повне розширення (розвиток континентального напряму регіональної інтеграції) та розширення через залучення, в тому числі трансконтинентального напряму, нових членів – країн та/або вже існуючих регіональних інтеграційних об’єднань, до існуючого інтеграційного об’єднання або створення нових об’єднань між ними, що інституційно оформлюються відповідними регіональними інтеграційними угодами;

систематизація рівнів реалізації міжрегіональних зв’язків, які виступають як взаємодоповнюючі процеси в умовах формування нової просторової структури світового господарства, що дало можливість визначити форму інтеграційної взаємодії суб’єктів ринку на основних таксономічних регіональних рівнях: по-перше, локальні агломерації, транскордонні формування, засновані на розвитку прикордонних, внутрішньофірмових формах взаємодії (внутрішньодержавний таксономічний регіональний рівень, що охоплює рівень локальних регіональних утворень, мікро- та мезорегіони); по-друге, інтеграційні об’єднання, які функціонують в межах певного субрегіону світу і охоплюють декілька країн, що розташовані в цьому регіоні (державний таксономічний рівень, що відповідає макрорегіонам, наднаціональний рівень, що відповідає мегарегіонам); по-третє, трансконтинентальні інтеграційні об’єднання, до яких входять країни, що належать до декількох регіонів/континентів світу (наднаціональний таксономічний регіональний рівень, що охоплює мега- та метарівень регіонального розвитку);

понятійно-категоріальний апарат дослідження глобальної регіоналізації, а саме: «регіоналізація», яку пропонується розглядати як об’єктивний процес, в основі якого знаходиться поглиблення міжнародного поділу праці, що ґрунтується на ієрархічності систем регіонів і пов'язаний з оптимізацією соціально-економічної структури територій через систему зв’язків, що розвиваються в межах національної економіки, та розширення і поглиблення співпраці з регіонами різних рівнів, що відносяться до інших держав; «регіоналізація світової економіки», що виступає як об’єктивний процес формування нової полісистемної конфігурації світового економічного простору, що виникає внаслідок регіонального тренду глобального розвитку, основними системними елементами якого стають регіони, чиє формування визначається характером розвитку інтеграційної взаємодії, а логіка економічної конвергенції самих регіонів визначає характер глобальної інтеграції в цілому; «міждержавний економічний простір», який розглядається як утворення, що виникає в результаті розширення та поглиблення мікро-, мезо-, макро-, мега-, метаінтеграції, що за ступенем та глибиною охвату національних економік, її секторів та галузей, стає базовою основою регіоналізації світової економіки, і який може бути інституційно оформленим відповідною інтеграційною угодою; «регіональна інтеграційна угода» – міжнародна угода (договір), що укладається між двома та більше країнами або групою/групами країн, учасниками якої утворюється міждержавний економічний простір, і які беруть на себе зобов’язання щодо створення відповідної форми регіональної економічної інтеграції;

теоретико-методологічні засади дослідження регіональної економічної інтеграції, а саме: запропоновано авторське бачення регіону як підсистеми світового господарства, який в міжнародній економіці слід розглядати як простір, що утворює сукупність країн певного регіону/континенту світу з високим ступенем інтенсивності економічних зв’язків, які виникають на основі спільних інтересів, ресурсного забезпечення, рівня розвитку виробничих сил та характеру спеціалізації, комплементарності торгівлі, в тому числі у форматі інтеграційного об’єднання з відповідною ідентичністю та інституціональною визначеністю.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони є науковою основою розробки стратегії інтеграційного розвитку на державному, регіональному рівнях та на рівні окремих компаній та установ. Рекомендації, пропозиції та одержані результати впроваджено:

на міждержавному рівні: Комітетом Парламентської Асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва з економічних, торговельних, технологічних та екологічних питань (довідка №7/01-47 від 22.06.2012 р.) – механізм узгодження регіонального та багатостороннього рівнів регулювання торговельно-економічних відносин; Некомерційним партнерством з розвитку підприємництва «Ділова Рада Міжнародного Чорноморського Клубу» при розробці Концепції розвитку взаємодії ТПП регіону (довідка №037-10 від 02.10.12 р.) – комплексна методика оцінки потенціалу регіональної інтеграції,

на загальнодержавному рівні: Комітетом Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва при розробці пропозицій до законопроектів, пов’язаних з гармонізацією законодавства України до законодавства ЄС, а також з ратифікацією регіональних інтеграційних угод з різними країнами в рамках узгодження з нормами СОТ, що передбачено впровадженням Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» (довідка № 04-31/12-466/ 193679 від 03.09.2012 р.) – підходи до формування стратегії інтеграційного розвитку країн та їх об’єднань; Національним інститутом стратегічних досліджень при розробці напрямів удосконалення стратегії інтеграційного розвитку України (довідка №80-04 від 10.09.2012 р.) – концептуальні підходи до дослідження механізму регіонального розвитку;

на регіональному рівні: Донецькою обласною державною адміністрацією при підготовці «Програми економічного і соціального розвитку Донецької області на 2012 рік та основних напрямків розвитку на 2013-2014 роки» (довідка №1-716 від 15.10.2012 р.) – рекомендації щодо формування конкурентної економічної структури єврорегіонів; Донецькою обласною радою при визначенні відповідних каналів регіональної та міжрегіональної співпраці, що включено до «Програми економічного і соціального розвитку Донецької області на 2012 рік та основних напрямків розвитку на 2013-2014 роки» та «Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року» (довідка №850-31 від 09.11.2012 р.) – концептуальні підходи дослідження механізму регіонального розвитку; Донецькою ТПП (довідка №2526/01.10 від 08.11.2012 р.) – висновки щодо основних тенденцій розвитку глобальної регіоналізації при визначенні напрямків розвитку міжнародної діяльності українських компаній.

на місцевому рівні: Департаментом економіки Маріупольської міської ради при розробці Програм соціально-економічного розвитку м. Маріуполь, Програми антикризових заходів, Програми науково-технічного та інноваційного розвитку (довідки №01-16/979 від 10.12.2009 р., №01-16/935 від 15.10.2010 р., №01-16/040 від 21.11.2011 р., №01-16/954 від 06.11.2012 р.) – пропозиції щодо розвитку міжрегіональних економічних зв’язків на рівні локальних регіональних утворень;

на рівні підприємств: результати дослідження впроваджено у практичній діяльності в системі стратегічного планування і управління ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ» (довідка від 15.05.2012 р.) – напрями формування моделей регіональної інтеграції, які застосовано в рамках переходу на континентальну модель корпоративного управління компанії; в організації управлінської діяльності ПАТ «Азовзагальмаш» (довідка №011-53 від 22.06.2012 р.) – підходи до визначення впливу процесів регіональної інтеграції на світову економічну динаміку при обґрунтуванні стратегічних напрямків міжнародної діяльності компанії; в системі стратегічного управління ПАТ ММК ім. Ілліча (довідка №18/23 від 27.06.2012 р.) – систематизація нових форм міждержавної взаємодії, які пов’язані з використанням регіональних угод, при розробці перспективних заходів в системі стратегічного розвитку підприємства.

Результати досліджень теоретичного та прикладного характеру, що містяться у дисертації, також використано при підготовці рекомендацій міжнародних науково-практичних конференцій та семінарів: «Проблеми та перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи у межах Чорноморського економічного співробітництва та ГУАМ) (м. Донецьк, довідки №21-02/7.9.7-134 від 28.09.2006 р., №58-02/7.9.7-134 від 07.10.2007 р., №34-02/7.9.7-134 від 17.09.2008 р., №24-02/7.9.7-134 від 19.09.2009 р., №07-02/7.9.7-134 від 30.09.2010 р., №04-02/7.9.7-134 від 23.05.2011 р., №04-02/7.9.7-134 від 14.09.2012 р.), «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк-Святогірськ, довідки №100/01-27/7.9.7 від 19.02.2004 р., №70-01/7.9.7-134 від 27.01.2007 р., №108-01/7.9.7-134 від 27.01.2008 р., №28-01/7.9.7-134 від 30.01.2009 р., №26-01/7.9.7-134 від 29.01.2010 р., №02-01/7.9.7-134 від 22.09.2011 р., №05-01/7.9.7-134 від 22.01.2012 р.); «Современные подходы к модернизации экономики, образования и кооперации» (м. Бєлгород (РФ), довідка №16-01/57 від 19.04.2012 р.); «Наука та освіта в сучасному університеті в контексті міжнародного співробітництва» (м. Маріуполь, довідка №1001/01-23/08 від 24.06.2011 р.); «Актуальні проблеми економіки та менеджменту: теоретичні і практичні аспекти» (м. Хмельницьк, довідка №202 від 04.06.2010 р.); «Розвиток еллінізму в Україні у XVII-XXI ст.» (м. Маріуполь, довідка №935/01-23/08 від 08.10.2007 р.); «Відкритий діалог: влада, промисловість та громадське суспільство. Сталий розвиток довкілля в Україні» (м. Маріуполь, довідка №1005/01-23/08 від 05.12.2006 р.); «Проблеми економічної інтеграції України в ЄС: міжнародні ринки послуг і Україна» (м. Тернопіль-Ялта-Форос, довідка №126-06/1218 від 26.09.2005 р.); у навчальному процесі Донецького національного та Маріупольського державного університетів при розробці навчально-методичного забезпечення з дисциплін «Міжнародна економіка», «Міжнародні стратегії економічного розвитку», «Глобалізація і регіональний економічний розвиток» (довідки №1127/7.9.7-34 від 16.11.2012 р., №1251/01-23/08 від 24.09.2012 р.), а також на кафедрі економіки В. Парето Месинського університету (Італійська Республіка) у дослідній програмі з регіональної інтеграції (сертифікат від 16.10.2012 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень автора, в якій викладено авторський підхід щодо розробки основних положень. Наукові ідеї, положення та результати, що виносяться на захист, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом власних розробок і розрахунків автора, що конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні і практичні положення та результати проведеного дослідження доповідались автором і отримали схвалення на 41 міжнародній та всеукраїнській науково-практичній конференції та семінарах: «Проблеми та перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи у межах Чорноморського економічного співробітництва та ГУАМ) (м. Донецьк-Севастополь, 2003-2012 рр.); «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк-Святогірськ, 2002-2012 рр.); «Современные подходы к модернизации экономики, образования и кооперации» (м. Бєлгород, 2012 р.); «Наука та освіта в сучасному університеті в контексті міжнародного співробітництва» (м. Маріуполь, 2011 р.); «Экономический рост в условиях интернационализации» (м. Кишинів, 2011 р.); «Актуальні проблеми економіки та менеджменту: теоретичні і практичні аспекти» (м. Хмельницьк, 2010 р.); «Структурні реформи і трансформації в промисловості: перспективи і пріоритети (м. Донецьк, 2010 р.); «Стратегія якості в промисловості та освіті» (м. Варна, 2009 р); «Економічна політика ЄС в умовах глобалізації» (м. Познань, 2009 р.); «Зовнішня політика США і Росії після президентських виборів 2008 року (м. Київ, 2009 р.); V конвент Російської асоціації міжнародних дослідників «Международная политика: взгляд из будущего» (м. Москва, 2008 р.); «Розвиток еллінізму в Україні в XVIII-XXI ст.» (м. Маріуполь, 2007 р.); «Відкритий діалог: влада, промисловість та громадянське суспільство» (м. Маріуполь, 2006 р.); «Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір» (м. Маріуполь, 2005-2011 рр.); «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародні ринки послуг і Україна» (м. Тернопіль-Ялта-Форос, 2005 р.), «Глобалізація як джерело конкуренції, конфліктів та можливостей» (м. Миколаїв-Очаків, 2003 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 94 наукові праці загальним обсягом 242,3 д.а, з яких особисто автору належить 116,0 д.а., у т.ч. одна одноосібна монографія обсягом 25,1 д.а., 3 монографії у співавторстві (загальним обсягом 63,78 д.а., з яких особисто автору належить 6,1 д.а.), 30 статей у наукових фахових виданнях (загальним обсягом 13,15 д.а., з яких особисто автору належить 12,95 д.а.), 9 статей в іноземних виданнях (загальним обсягом 4,66 д.а., з яких особисто автору належить 3,4 д.а.), 9 навчальних посібників, з яких 3 мають відповідний гриф МОНмолодьспорту України (загальним обсягом 121,95 д.а., з яких особисто автору належить 56,25 д.а.).

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 460 сторінок друкованого тексту. Дисертація містить 30 таблиць на 15 сторінках, 17 рисунків на 11 сторінках, список використаних джерел нараховує 588 найменувань на 58 сторінках.