3.4 Прилади хімічної розвідки й спостереження

Основними приладами є військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) і аналогічний йому напівавтоматичний прилад хімічної розвідки (НПХР), призначені для виявлення й визначення ступеня зараження отруйними й сильно діючими отруйними речовинами повітря, місцевості, техніки й т.д. Принцип виявлення й визначення ОР даними приладами заснований на лінійно-кольорометричному методі. Залежно від того, який був узятий індикатор та як він змінив колір, визначають тип ОР та його приблизну концентрацію у повітрі. У відмінності від ВПХР прилад ПХР має електричний насос і можливість одночасного аналізу всіх індикаторів.

Для ретельніших досліджень хімічного зараження в польових умовах використовується прилад ПХЛ-54 (польова хімічна лабораторія). Крім перелічених приладів на стаціонарних постах можуть використовуватися автоматичні газоаналізатори ГСП-1 та ГСП-11. Вони призначаються для безперервного визначення наявності у повітрі ОР і радіоактивного випромінювання. Прилад прокачує повітря через стрічку, що змочена реактивом, який у разі наявності відповідної хімічної речовини змінює колір. Це фіксує фотоелемент, завдяки чому подається світловий та звуковий сигнали.

Для вимірювання концентрації метану або вуглекислого газу в повітрі виробничих та побутових приміщень використовують інтерферометр ШІ-11 та ін.

3.5 Контрольні запитання та завдання

1. Перелічіть існуючі типи приладів радіаційної розвідки й дозиметричного контролю. Які функції вони виконують?

2. На яких методах засновані виявлення й вимір іонізуючих випромінювань?

3. Сформулюйте призначення, принцип дії та комплектність приладу ДП-5А (Б;В).

4. Сформулюйте призначення, принцип дії та комплектність приладу ДП-24.

5. Перелічіть існуючі типи приладів хімічної розвідки. Які функції вони виконують?

6. На яких методах засновані виявлення й вимір СДЯР й ОР у навколишньому середовищі?

7. Сформулюйте призначення, принцип дії та комплектність приладу ВПХР.

4 Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях

Зона дії уражуючих чинників НС як військового, так і мирного часу в сучасних умовах може досягати сотні й тисячі кілометрів. У ній може опинитися велика кількість людей (мільйони), будинків, споруд, сільгоспугідь і т. п. Характер ураження суттєво впливає на режим проживання й роботи людей, на проведення аварійно-рятувальних робіт.

Під оцінкою обстановки розуміють визначення масштабу і характеру зараження місцевості (радіоактивними, хімічними або біологічними речовинами), пожеж і руйнувань, кількості і характеру постраждалих, а також визначення умов дії формувань ЦЗН і виробничої діяльності в умовах НС.

Оцінка обстановки виконується за результатами прогнозування наслідків НС й за даними розвідки. Прогнозування розділяється на довгострокове і оперативне. Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих наслідків НС, коли відомі лише загальні (найвірогідніші) вихідні дані (кількість і тип радіоактивних або хімічних речовин, що зберігаються на потенційно небезпечному об'єкті, його тип, координати, характерні метеоумови і т. д.). Оперативне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії, коли крім загальних відомі ще й конкретні вихідні дані (рівень радіації, концентрація речовин у повітрі, метеоумови і т. д.), які отримані за даними розвідки.

Для прогнозування існують такі методики:

1. Прогнозування радіаційної обстановки при аваріях на АЕС.

2. Прогнозування радіаційної обстановки при використанні противником сучасної ядерної зброї.

3. Прогнозування хімічної обстановки.

4. Прогнозування пожежної обстановки.

5. Прогнозування інженерної обстановки.