1.5 Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (єдснс)

Ця система створена у 1998 році з метою своєчасного та найскорішого проведення роботи, яка повязана із запобіганням і реагуванням на НС. Вона входить до ЦЗН України як підсистема і виконує частину її функцій.

ЄДСНС - це центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи влади, державні підприємства, установи і організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення робіт із запобігання НС техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

ЄДСНС складається з постійно діючих функціональних та територіальних підсистем і має чотири рівні: загальнодержавний, регіональний, місцевий та обєктовий.

Режими функціонування ЄДСНС:

• повсякденної діяльності.При нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній обстановці проводяться планові засідання. Виконується планова робота (навчання і т. п.);

• підвищеної готовності.Вводиться при погіршенні обстановки. В цьому режимі підвищується готовність для реагування на можливі НС;

• діяльності у надзвичайній ситуації.Вводиться при виникненні НС або його реальній загрозі. В цьому режимі сили та засоби вирушають в зону НС, де виконують роботу з її ліквідації;

• діяльності у надзвичайному стані.Цей режим запроваджується у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України “Про надзвичайний стан.”

Для фінансування витрат, зв'язаних з ліквідацією НС усіх рівнів, за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також бюджетів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання відповідно до актів законодавства, створюються резерви фінансових і матеріальних ресурсів. Розмір цих резервів складає 1% обсягу відповідного бюджету. Якщо для локалізації або ліквідації НС необхідні матеріали та фінансові ресурси, що перевищують власні можливості, то місцевий орган управління (комісія) звертається за допомогою до регіонального.

1.6 Організація цзн на обєктах господарської діяльності

Обєкти господарської діяльності – це підприємства (державні і приватні), установи і організації, навчальні заклади та ін. Відповідно до законодавства на всіх цих обєктах створюється ЦЗН. Їх керівництво незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального і колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків НС та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з ЦЗН і несе пов’язані з цим матеріальні та фінансові витрати. Відповідальність за організацію та стан ЦЗН обєкта, за постійну готовність її сил і засобів до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт несе начальник ЦЗН обєкта – керівник підприємства, установи або організації.

Начальник ЦЗН обєкта підпорядковується відповідним посадовим особам міністерства (відомства), у підпорядкуванні якого знаходиться обєкт, а також начальнику ЦЗН міста (району), на території якого розташований обєкт. Розмежування їх повноважень визначається Законом “Про місцеве самоврядування”. На допомогу начальнику ЦЗН обєкта призначається заступник або декілька заступників. Як правило, призначаються заступники з: інженерно-технічної частини, евакуації та матеріально-технічного постачання.

Заступник начальника ЦЗН з інженерно-технічної частини – головний інженер обєкта – керує розробленням плану переведення підприємства на особливий режим роботи, здійснює заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах НС, керує аварійно-технічною, протипожежною службою та службою сховищ і укриттів. Він же здійснює технічне керівництво рятувальними та невідкладними аварійно-відновлюваними роботами в районі лиха, аварії, у вогнищі ураження.

Заступник начальника ЦЗН з евакуаційних заходів керує розробленням плану евакуації на кожну можливу НС, організовує підготовку місць для розміщення евакуйованих, керує службою охорони громадського порядку і організовує перевезення (перехід) робітників та службовців в райони розселення і до місця праці (до обєкта).

Заступник начальника ЦЗН з матеріально-технічного постачання - заступник або помічник директора з постачання. Він забезпечує накопичення та забезпечення спеціального майна, техніки, інструментів, засобів захисту і транспорту. На нього покладається матеріально-технічне забезпечення: будівництва (пристосування) укриттів, евакозаходів, проведення РІНР та інші заходи. До складу керівництва входять також керівники громадських організацій.

При начальникові ЦЗН обєкта в залежності від кількості працюючих та значення підприємства створюється штаб, який координує роботу служб. В загальному випадку на обєкті створюються такі служби:

• оповіщення і звязку;

• радіаційного та хімічного захисту;

• охорони громадського порядку;

• енергопостачання та світломаскування;

• сховищ і укриттів;

• матеріально-технічного постачання;

• медична;

• протипожежна;

• аварійно-технічна;

• транспортна та інші.

На них покладаються виконання спеціальних заходів і забезпечення дій

формувань при проведенні РІНР. На невеликих обєктах господарської діяльності штаб і служби ЦЗН не створюються, але їх функції при проведенні необхідних заходів виконують структурні органи управління цих обєктів.

Радіаційні, хімічні, вибухонебезпечні та інші небезпечні підприємства додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення НС та оповіщення персоналу і населення, що мешкає в зонах можливого ураження. Вони також запроваджують необхідні інженерно-технічні заходи, що зменшують ступінь ризику виникнення НС.

Згідно з Законом “Про цивільну оборону України” власники потенційно небезпечних обєктів відповідають за захист населення, що мешкає в зонах можливого ураження від аварій. Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства України з питань ЦЗН, несуть відповідальність згідно з законодавством України.