3.5.4.2 Комплект індивідуальних дозиметрів дп - 22в (дп - 24)
Комплект ДП-24 є пізнішою модифікацією приладів даної серії і відрізняється від ДП-22В кількістю індивідуальних дозиметрів ДКП-50 А (5 і 50 од.) і зарядним пристроєм (ЗД-5 і ЗД-6) (рис. 3.21, рис. 3.22).
Комплект індивідуальних дозиметрів ДП-22В (ДП-24) призначений для вимірювання сумарних індивідуальних доз гамма-випромінювання за допомогою кишенькових прямопоказуючих дозиметрів ДКП-50А. У комплект ДП-22В (ДП-24) входять 50 (5) індивідуальних дозиметрів ДКП-50А, зарядний пристрій ЗД-5 (рис. 3.21). Дозиметр ДКП-50А забезпечує вимірювання сумарних індивідуальних доз гамма-випромінювання в діапазоні від 2Р до 50Р за шкалою, що вбудована в дозиметр і проградуйована в рентгенах. Похибка вимірів не перевищує ± 10% від вимірюваної дози. Оскільки дозиметр працює на розряд, можливий і саморозряд вимірювача, що не перевищує 2 поділок за добу.
Заряд дозиметра ДКП - 50А проводиться від зарядного пристрою ЗД-5. Живлення ЗД-5 здійснюється від двох джерел 1,6 ПМЦ-У-8, що забезпечують безперервну роботу приладу протягом 30 годин. Вага комплекту 5,6 кг, вага одного дозиметра 40 г.
В комплекті ДП-22В доза вимірюється в рентгенах, а в комплекті ІД-1 - в радах (в діапазоні від 20рад до 500рад).
Рисунок 3.21 Зверху дозиметр ДКП-50А, знизу комплект індивідуальних дозиметрів ДП-22В:
а) загальний вигляд дозиметру ДКП-50А, б) шкала дозиметру ДКП-50А.
1 - укладальна скринька комплекту дозиметрів ДП-22В, 2 - дозиметри ДКП-50А, 3-зарядний пристрій ЗД-5.
Рисунок 3.22 Комплект індивідуальних дозиметрів ДП-24
Визначення дози опромінення. Дозиметр під час роботи в зоні дії гамма-випромінювання носиться в кишені одягу.
За положенням візиру на шкалі можна визначити дозу опромінення, що отримана під час роботи. Відлік необхідно проводити при вертикальному положенні зображення візиру.
3.5.5. Методи виявлення й виміру нхр й ор у навколишньому середовищі
Існують лабораторні та експресні методи виявлення й виміру НХР і ОР у навколишньому середовищі. При експресних методах аналіз виконується безпосередньо на місцевості. Там же одержують результат. При лабораторних аналізах контрольні проби повітря, води й зараженого ґрунту доставляють у лабораторію.
При лабораторному аналізі застосовують: оптичні, фотокольорометричниий, кондуктометричниий, кулонометричниий і хроматографічний методи.
Оптичний метод заснований на зміні спектра та зсуві інтерференційної картини світла, що проходить крізь газ.
Фотокольорометричниий метод заснований на використанні розчинів, індикаторних стрічок або трубок з порошком, що змінюють свій колір при взаємодії з певними газовими компонентами.
В основу кондуктометричного методу покладено поглинання аналізованого компонента газової суміші відповідним розчином і вимір його електропровідності.
Кулонометричниий метод заснований на протіканні електрохімічної реакції між аналізованим газом й електролітом. У результаті цієї реакції на електродах з'являється електрорушійна сила, що пропорційна концентрації газу.
При хромотографічному методі поділ газової суміші на складові компоненти відбувається під час руху її через колонку, яка заповнена адсорбентом. У зв'язку з різними фізичними властивостями газових компонентів суміші вони просуваються з різною швидкістю й адсорбуються на різній глибині стовпчика. За допомогою хроматографічного методу можна проводити якісний і кількісний аналіз різних домішок повітря із чутливістю до 10-9 …10-12 %.
При експресному визначенні токсичних речовин використовується в основному лінійно-кольорометричний метод. У цьому випадку при проходженні повітря крізь індикаторні трубки, що заповнені спеціальним порошком-поглиначем, відбувається зміна його кольору. Довжина смужки, що змінила свій колір, пропорційна концентрації досліджуваної речовини.